Справа № 626/1386/26
Провадження № 1-кс/626/488/2026
Іменем України
24 квітня 2026 року м.Берестин
Слідчий суддя Берестинського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , розглянувши заяву представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб СВ Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області, щодо невнесення їх заяви до ЄРДР, -
23.04.2026 року в провадження Берестинського районного суду Харківської області надійшов вказана скарга в якій заявник зазначає, що 14.04.2026 року в ході виконання своїх посадових обов'язків працівниками державної лісової охорони було виявлено в кварталі 57 виділі 5 Зачепилівського лісництва Зміївського надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс» ДП “Ліси України» незаконна порубка 25 дерев різних порід.
На місці вчинення правопорушення імовірних порушників виявлено не було, а про виявлене правопорушення було повідомлено органи Національної поліції України на номером 102.
У результаті вчиненого правопорушення було завдано шкоду лісу на суму 212 587, 47 грн (двісті дванадцять тисяч пятсот вісімдесят сім гривень 47 коп), яка розрахована згідно з додатком №1 до постанови КМУ №665 від 23.07.2008 року “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу», з урахуванням індексації. Згідно з ч.1 ст. 246 КК України, кримінальна відповідальність за незаконну порубку дерев настає у разі заподіяння істотної шкоди. При цьому, істотною шкодою вважається така шкода, яка у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, або інша істотна шкода, завдана навколишньому природному середовищу в частині забезпечення ефективної охорони, належного захисту, раціонального використання та відтворення лісів.
Станом на 01.01.2026 року кримінально караним є незаконний поруб, що за розрахунком шкоди становить 33 280,00 грн (тридцять три тисячі двісті вісімдесят гривень 00 коп)
Вирішуючи питання відкриття провадження за скаргою на бездіяльність слідчого (дізнавача) слідчий суддя приходить до наступного.
Статтею 216 КПК України визначена підслідність органам досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Згідно з ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчими того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, тобто реєстрація кримінальних правопорушень, шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР, слідчим (прокурором), під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення, відповідає вимогам ст.ст. 214, 218 КПК України.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Статтею 1 КПК України передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.
Частиною 6 ст.9 КПК України визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч.1 ст.7 цього Кодексу.
Тому, слідчий суддя, слідчий та прокурор мають керуватися виключно положеннями КПК України та нормативно-правовими актами, які йому не суперечать.
Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України. Зокрема, подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування, розгляд відводів має відбуватись з дотриманням певних умов.
Виходячи з аналізу норм КПК України, законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному проваджені під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і з врахуванням положень частини шостої статті 9 КПК України правильним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом.
При цьому відповідно до ч.1 ст.218 КПК України, досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається зі скарги, заявник в першому абзаці своєї скарги зазначає, що вказаний злочин було виявлено та скоєно в кварталі 57 виділі 5 Зачепилівського лісництва Зміївського надлісництва філії “Слобожанський лісовий офіс» ДП “Ліси України» незаконна порубка 25 дерев різних порід.
Однак ділі по тексту, а саме в 3 абзаці скарги, заявник зазначає, що вказана вище ділянка лісу, на якій було виявлено пошкодження дерев, перебуває в постійному користуванні державного спеціалізованого господарського Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.04.2026 1 Документ сформований в системі «Електронний суд» 23.04.2026 2 підприємства «Ліси України» та розташована поблизу села Задонецьке Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області.
Таким чином, з даної скарги не можливо визначити місце скоєння даного злочину, Зачепилівський або Чугуївський район, в зв'язку з чим і який саме суд повинен розглядати дану скаргу: Зачепилівський районний суд або Чугуївський районний суд Харківської області.
У той же час, відповідно до п.1 ч.2 ст.132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.
При цьому види заходів забезпечення кримінального провадження перелічені в ст.131 КПК України є вичерпними і скарги на бездіяльність органів досудового розслідування, подані в порядку ст.303 КПК України, в тому числі і відвід слідчому, не є заходами забезпечення кримінального провадження, а тому повинні подаватися за загальним правилом - за місцем вчинення кримінального правопорушення.
Також відповідно до статті 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Частиною першою статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» також передбачено, що судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до статті 19 цього ж Закону суд утворюється і ліквідовується законом.
Проект закону про утворення чи ліквідацію суду вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя.
Місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна визначеної цим Законом системи судоустрою, необхідність забезпечення доступності правосуддя, оптимізації видатків державного бюджету або зміна адміністративно-територіального устрою.
Утворення суду може відбуватися шляхом створення нового суду або реорганізації (злиття, поділу) судів.
Зміна ж адміністративно-територіального устрою може бути лише підставою для перегляду існуючої системи судоустрою в порядку визначеному Конституцією та законами України.
Це дає підстави вважати, що до зміни системи судоустрою та приведення її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою шляхом утворення, реорганізації чи ліквідації судів, місцеві загальні суди продовжують здійснювати розгляд справ в межах раніше утворених районів та раніше визначеного адміністративно-територіального устрою.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Берестинський (Красноградський) окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав.
Таке твердження також висловлено в листі голови Ради Суддів ОСОБА_3 від 22.07.2020 року №9рс-466/20.
З огляду на викладене, Зачепилівське ВП Берестинського РВП ГУНП в Харківській області, є структурним територіальним відокремленим підрозділом поліції, який входить до складу Берестинського РВП ГУНП в Харківській області або Чугуєвське РУП, яке до Берестинського району Харківської області взагалі ніякого відношення не має.
Згідно з положеннями статті 38 КПК України органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто в чинному кримінальному процесуальному законі визначено органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, а відповідні структурні підрозділи державних установ - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Отже, органи досудового розслідування (слідчі управління, слідчі відділи, слідчі відділення) розташовані відповідно у територіальних органах поліції, одні з яких мають статус юридичних осіб публічного права (головні управління Національної поліції в областях), а інші - ні, але виступають їх територіальними (відокремленими) підрозділами (відділи поліції). При цьому, як головні управління Національної поліції в областях, так і відділи поліції мають чітко визначену поштову адресу, а також територію, на яку поширюється їх юрисдикція.
Аналогічна позиція з приводу територіальною юрисдикцію судів по розгляду скарг даної категорії, також викладена в ухвалі Харківського апеляційного суду від 18.10.2021 року (справа №634/825/21, провадження №1-кс/634/73/21 та ухвала ХАС від 25 березня 2026 року справа №626/746/21, провадження №1-кс/626/214/2026) за аналогічною скаргою заявника на бездіяльність посадових осіб ВП №1 Берестинського (Красноградського) РВП ГУ НП в Харківській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Відповідно до ч.2 ст.304 КПК України скарга повертається, якщо: 1) скаргу подала особа, яка не має права подавати скаргу; 2) скарга не підлягає розгляду в цьому суді; 3) скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що скаргу представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб СВ Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області, щодо невнесення їх заяви до ЄРДР, необхідно повернути заявнику, оскільки вона не підлягає розгляду в Берестинському районному суді Харківської області, т.я. не визначено конкретне місце скоєння злочину.
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 304 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву представника Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» адвоката ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб СВ Берестинського РВП ГУ НП в Харківській області, щодо невнесення їх заяви до ЄРДР - повернути заявнику.
Роз'яснити скаржнику, що повернення скарги не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді належного суду в порядку, передбаченому КПК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1