Справа № 626/3629/25
Провадження № 2/626/246/2026
Іменем України
14.04.2026 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області у складі:
головуючої судді Бєлостоцької О.В.,
секретаря Івашкіної Т.В.,
за участю
позивачки ОСОБА_1 ,,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника Служба у справах дітей
Наталинської сільської ради
Берестинського району Харківської області Цигути Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Наталинської сільської ради Берестинського району Харківської області, Наталинська сільська військова адміністрація Берестинського району Харківської області, як опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому зазначила, що від спільного життя у неї з ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_4 . Рішенням Красноградського районного суду Харківської області від 22.08.2017 року у цивільній справі № 626/251/17 ОСОБА_2 визнано батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів по виконавчому провадженню № 67096146 заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання сина за період часу з вересня 2021 року по січень 2024 року становить 48738 грн 29коп. Відповідач жодним чином не піклується про сина, не проявляє заінтересованості в його подальшому житті, не цікавиться станом здоров'я дитини, не виконує покладених законом на батьків обов'язків. Всі питання щодо виховання дитини вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача, в тому числі, і без матеріальної підтримки. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення батьком від участі у вихованні дитини, свідоме нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до батьківських обов'язків.
Позивачка ОСОБА_1 просить позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Ухвалою судді Берестинського районного суду Харківської області від 01.12.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду, відкрито провадження у цивільній справі № 626/3629/25 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 05.02.2026 року строк підготовчого провадження у цивільній справі № 626/3629/25 продовжено на 30 днів.
Ухвалою Берестинського районного суду Харківської області від 04.03.2026 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Пояснила, що з відповідачем по справі вони разом ніколи не проживали, спільного побуту та відповідно сімейних відносин не мали. ОСОБА_2 є батьком їх спільної дитини - ОСОБА_6 , 2015 року народження; батьківство було встановлено в судовому порядку. Відповідач з народження сина не спілкується з ним, не приймає ніякої участі у його вихованні, не цікавиться його життям, навіть у телефонному режимі. Аліменти на утримання сина ОСОБА_2 сплачує, заборгованість погасив. Звертаючись до суду з позовом про позбавлення відповідача батьківських прав має на меті уникнути проблем та непорозумінь, пов'язаних із отриманням згоди ОСОБА_2 , як батька, на виїзд сина за межі України, на зміну зареєстрованого місця проживання дитини. Станом на зараз не зверталась до відповідача з приводу вказаних питань і відповідно його відмови не отримувала, проте припускає, що останній може чинити перешкоди у виїзді дитини за кордон та у вирішенні інших питань, стосовно яких потрібна згода батька. Визнала, що ОСОБА_2 у 2021 році звертався до Служби у справах дітей з приводу участі у вихованні та спілкування із сином.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав. В обгрунтування заперечень проти позову послався на те, що через конфліктні відносини із позивачкою по справі у нього не було можливості спілкуватись із сином, оскільки його спроби налагодити контакт із сином закінчувались скандалами із матір'ю останнього, яких він прагнув уникнути. Аліменти на утримання сина сплачує, заборгованість яка утворилась з незалежних від нього причин, погасив. Звертався до Служби у справах дітей з приводу участі у вихованні сина ОСОБА_7 . ОСОБА_1 не зверталась до нього з приводу виїзду дитини за кордон або стосовно будь-яких інших питань, у вирішенні яких він не має наміру чинити перешкоди. Визнає, що був неправий по відношенню до дитини, жалкує, що так сталось і бажає виправити ситуацію, примати участі у вихованні сина.
Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Орєхова Н.І. заперечувала проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , пославшись на їх безпідставність, надала відзив на позовну заяву (а.с.33-35), в якому зазначила, що ОСОБА_2 не перебував у шлюбних відносинах із ОСОБА_1 , вiдповiдно не мав прав та обов'язкiв по вiдношенню до неї. Фактично між сторонами наявні неприязні стосунки, з огляду на що намагання відповідача побачити дитину, завжди сприймалось позивачкою категорично, вчинялись сварки. Не маючи на меті завдати шкоди дитині, порушити її психоемоцiйний стан, ОСОБА_2 через спільних знайомих завжди має вiдомостi про сина. Заборгованості зі сплати аліментів на утримання сина відповідач не має. Позбавлення батькiвських прав ОСОБА_8 . вiдносно сина ОСОБА_9 є недоцільним, може призвести до негативних наслідків у майбутньому як для відповідача, так і для дитини, оскільки відносини, що склались між батьками дитини є перешкодою у вільному спілкуванні батька із сином, доля якого не байдужа відповідачу. Позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними, не підтверджені належними доказами з огляду на що не підлягають задоволенню.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Служби у справах дітей Наталинської сільської ради Берестинського району Харківської області ОСОБА_10 просила ухвалити рішення у справі на розсуд суду.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -Наталинської сільської військової адміністрації Берестинського району Харківської області, як органу опіки та піклування, в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона є вчителем ОСОБА_6 . Напротязі чотирьох років жодного разу не бачила батька дитини - ОСОБА_2 в школі, навчанням та вихованням сина останній не цікавився. Зі слів матері ОСОБА_1 їй відомо про те, що батько участі в житті дитини не приймає.
Свідок ОСОБА_12 , яка є свекрухою позивачки по справі, в судовому засіданні пояснила, що рідний батько ОСОБА_6 - ОСОБА_2 участі у вихованні сина не бере. Її син ОСОБА_13 перебуває у шлюбних відносинах із позивачкою і майже 9 років займається вихованням хлопчика. Обізнана про намір невістки виїхати за кордон та попереджала її про те, що ОСОБА_2 може чинити їй в цьому перешкоди шляхом не надання згоди на виїзд дитини.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що напротязі 9 років перебуває у фактичних шлюбних відносинах із позивачкою ОСОБА_1 . Йому відомо, про напротязі цього часу ОСОБА_2 участі у вихованні сина ОСОБА_6 не приймає і з дитиною не спілкується.
Відповідно до положень ст.171 СК України суд в присутності представника Служби у справах дітей Наталинської сільської ради Берестинського району Харківської області Цигути Ю.В. з'ясував думку дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу питання, яке вирішується, і з пояснень дитини дійшов висновку про те, хлопчик має образу на батька, якого чекав тривалий час, а той був відсутній в його житті. На запитання суду пояснив, що у випадку, якщо поведінка батька зміниться б, він би хотів спілкуватись із останнім.
Заслухавши пояснення позивачки ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_14 , представника третьої особи ОСОБА_10 , допитавши свідків, з'ясувавши в порядку ст. 171 СК України думку дитини - ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.14).
ОСОБА_2 визнаний батьком малолітньої дитини - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі рішення Красноградського районного суду Харківської області від 22.08.2017 року у цивільній справі № 626/251/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання батьківства (а.с.16-18).
Малолітня дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями витягів з Реєстру територіальної громади № 2024/014700901 від 05.12.2024 року, № 2024/014701519 від 05.12.2024 року (а.с.11,15) та копією довідки Наталинської сільскої ради від 03.11.2025 року № 336 (а.с.25).
Згідно довідки Берестинського центру первинної медико-санітарної допомоги від 03.11.2025 року ОСОБА_1 піклується про сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , приводить його на профілактичні огляди, вакцінацію, турбується про стан здоров'я дитини (а.с.23).
Відповідно до довідки КЗ «Наталинський ліцей Наталинської сільської ради Берестинського району Харківської області» від 03.11.2025 року № 02-09/348 батько ОСОБА_6 протягом 2024/2025 навчального року та вересня -жовтня 2025/2026 навчального року успіхами сина не цікавився, батьківських зборів не відвідував жодного разу (а.с.21).
Згідно розрахунку державного виконавця станом на 01.01.2023 року заборгованість ОСОБА_2 по сплаті аліментів становила 48738 грн 29 коп, станом на 14.11.2025 року - 2480 грн 04коп (а.с.19-20,37).
ОСОБА_2 обіймає посаду водія автотранспортних засобів 2 класу колони автомобільної техніки № 3 цеху технологічного транспорту і спеціальної техніки Хтестищенського відділення бурових робіт і позитивно характеризується за місцем роботи та за місцем проживання (а.с.38,40).
ОСОБА_2 мешкає разом із дружиною ОСОБА_16 та доньками ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.39).
Відповідно до висновку № 5246 від 26.02.2026 року орган опіки та піклування Наталинської сільської ради вважає за доцільне питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенні до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , покласти на розсуд суду (а.с.58-60).
Норми права застосовані судом
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Частинами 1-4 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини.
Ухилення батьків від виконання своїх обов*язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України»).
Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц.
Стаття 8 Конвенції про права дитини передбачає, що держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, не допускаючи протизаконного втручання.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки, яких дійшов суд
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яке тягне за собою серйозні правові наслідки, як для батька, так і для дитини. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо.
З досліджених доказів суд дійшов переконання, що відповідач ОСОБА_2 виконує обов'язки з утримання дитини, бажає спілкуватися із сином та приймати участь в його вихованні, але цьому певною мірою перешкоджають відсутність взаємопорозуміння та напружені стосунки із матір'ю дитини.
Отже, в даному випадку відсутні підстави стверджувати, що з боку відповідача має місце свідоме нехтування своїми батьківськими правами та обов'язками.
На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 не буде відповідати інтересам малолітньої дитини - ОСОБА_6 , який потребує участі батька в своєму житті, його турботи, піклування.
Суд бере до увагу і думку малолітнього ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що бажає спілкування із батьком.
Позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина, тобто природних прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність та пропорційність застосування якого за обставин цієї справи позивачкою не доведено.
Передбачені ст.164 СК України підстави позбавлення батьківських прав не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, а мотиви, якими позивачка ОСОБА_1 обгрунтовує позовні вимоги - уникнення в майбутньому можливих непорозумінь, пов'язаних із отриманням згоди ОСОБА_2 , як батька, на виїзд сина за межі України, на зміну зареєстрованого місця проживання дитини, не грунтуються на вимогах закону та не можуть бути підставою або будь-яким чином впливати на вирішення питання про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Приймаючи до уваги викладене, оцінивши вищенаведені докази у сукупності, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати, пов'язані зі сплатою позивачкою судового збору слід покласти на останню.
Керуючись ст.ст. 4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Наталинської сільської ради Берестинського району Харківської області (адреса місцезнаходження: Харківська область, Берестинський район, с. Наталине, вул. І.Сенченка, 89, код ЄДРПОУ 42484373), Наталинська сільська військова адміністрація Берестинського району Харківської області (адреса місцезнаходження: Харківська область, Берестинський район, с. Наталине, вул. І.Сенченка, 89, код ЄДРПОУ 45278107) про позбавлення батьківських прав, - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення по справі виготовлений 24 квітня 2026 року.
Суддя