Справа № 386/2485/25
Провадження № 2/386/1087/25
14 квітня 2026 року селище Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області в складі
головуючого судді Гут Ю. О.
з участю: секретаря судового засідання Корніцької Л.В.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
встановив:
ОСОБА_1 який діє в інтересах ОСОБА_2 надіслав через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі до суду позовну заяву до АТ «ІДЕЯ БАНК», третя особа: Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, яка надійшла до суду 30.12.2025 , в якій просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 11053, вчинений 27 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем, яким задоволено вимоги Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в сумі 37 275,22 грн. Стягнути з Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (79008, м. Львів, вул. Валова, 11, Код ЄДРПОУ 19390819)) на користь ОСОБА_2 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн..) 20 коп. та 6000,00 (шість тисяч гривень 00 копійок) витрат на правничу допомогу адвоката.
Разом з позовною заявою представник позивача надав суду клопотання про витребування доказів, яким просив витребувати : у Київського державного нотаріального архіву засвідчену копію письмової вимоги (претензії) до ОСОБА_2 із повідомленням про її вручення; розрахунок кредитної заборгованості; засвідчену копію кредитного договору №Z62.20758.005123868 від 22 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «ІДЕЯ БАНК» та в Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засвідчену копію кредитного договору №Z62.20758.005123868 від 22 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «ІДЕЯ БАНК» .
Ухвалою Голованівського районного суду Кіровоградської області від 31.12.2025 відкрито провадження в справі та витребувано докази у Київського державного нотаріального архіву засвідчену копію письмової вимоги (претензії) до ОСОБА_2 із повідомленням про її вручення; розрахунок кредитної заборгованості; засвідчену копію кредитного договору №Z62.20758.005123868 від 22 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «ІДЕЯ БАНК» та в Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) засвідчену копію кредитного договору №Z62.20758.005123868 від 22 квітня 2019 року, укладеного між ОСОБА_2 та АТ «ІДЕЯ БАНК»
16.01.2026 від Голованівського відділу державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надіслав до суду лист в якому зазаначив , у провадженні виконавчої служби на виконанні перебувало виконавче провадження №65475654 про примусове виконання виконавчого напису № 11053 від 27.08.2020 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в загальному розмірі 37 275,22 грн.
В подальшому 16.09.2022 року виконавчий документ (виконавчий напис № 11053 від 27.08.2020 року) було повернуто стягувачу Акціонерному товариству «ІДЕЯ БАНК» згідно п.9 частини першої статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження".
Крім того, 20.01.2026 через підсистему "Електронний суд" в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі до суду представник відповідача АТ «ІДЕЯ БАНК» Заставна О.В. надіслала до суду клопотання про заміну сторони відповідача її правонаступником, зазначивши, що 25.07.2023 АТ «Ідея Банк» та ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» уклали договір факторингу № 01.02-31/23, згідно якого АТ «Ідея Банк» передав ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» свої Права Вимоги, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набував права вимоги АТ «Ідея Банк» та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з Додатком №1 до Договору Факторингу № 01.02-31/23 від 25.07.2023, в якому зазначено реєстр боржників № 3 від 25.07.2023 АТ «Ідея Банк» передав, а ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» набував права вимоги до ОСОБА_2 , що виникло на підставі кредитного договору № Р20.00505.005159009 від 22.04.2019.
Таким чином, по кредитному договору № Р20.00505.005159009 від 22.04.2019 відбулась заміна кредитора з АТ «Ідея БАНК» на ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», а відтак АТ «Ідея Банк» не є належним відповідачем у цій справі.
У зв'язку з наведеним, ухвалою суду від 04.03.2026 суд замінив відповідача в справі з АТ «ІДЕЯ БАНК» на ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», відповідачу було надіслано поштою копію ухвали про заміну неналежного відповідача, копію позовної заяви та доданих документів, однак конверт із вкладенням повернувся без вручення із зазначенням причини - «адресат відсутній».
Разом з цим, ухвалу про заміну неналежного відповідача від 04.03.2026 було надіслано одержувачу ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» в його електронний кабінет. Вказану ухвалу було доставленого до електронного кабінету 06.03.2026 . Відзив від ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» не надходив .
Крім того, Київський державний нотаріальний архів на вимогу ухвали суду в частині витребування доказів надіслав повідомлення про те , що станом на 18 лютого 2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем не було передано до архіву документи нотаріального діловодства на державне відповідальне зберігання до Киівського державного архіву .
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відзив на позов та пояснень від третіх осіб не надходило. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
За таких обставин розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
Дослідивши та оцінивши усі докази по справі в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною першої статті 1 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон «Про нотаріат») нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій. Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.
Згідно із пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості продиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (у відповідній редакції на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису) для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
При цьому, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (Провадження № 12-5гс21) зазначено про те, що оскільки у судовому порядку, а саме постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка набрала законної сили, постанову №662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" , визнано незаконною та нечинною, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Стаття 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Судом встановлено, що 27.08.2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем вчинено виконавчий напис, реєстровий № 11053 про стягнення з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в загальному розмірі 37 275,22 грн .
Постановою державного виконавця Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 19.05.2021 року було відкрите виконавче провадження №65475654 про примусове виконання виконавчого напису за оспорюваним виконавчим написом № 11053 від 27.08.2020 року.
Постановою старшого державного виконавця Голованівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Фудар Світлани Вікторівни від 16.09.2022 року виконавчий документ (виконавчий напис № 11053 від 27.08.2020 року) було повернуто стягувачу Акціонерному товариству «ІДЕЯ БАНК» згідно п.9 частини першої статті 37 ЗУ "Про виконавче провадження
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 17.12.2021 № 4 свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю №7921 від 30.11.2009 року видане на ім'я ОСОБА_3 , анульовано у зв'язку з неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства, грубим порушенням закону, які завдали шкоди інтересам, держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, за умови, що такі порушення встановлені рішенням суддів, а також набрання законної сили рішенням суддів про порушення нотаріусом вимог законодавства про вчиненні ним нотаріальних дій.
Відповідно до відповіді Київського державного національного архіву № 365/01-14 слідує, що станом на 18 лютого 2026 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем не було передано до Киівського державного архіву документи нотаріального діловодства на державне відповідальне зберігання .
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи, що протягом встановлених судом строків, ані відповідачем, ані третіми особами не подано до суду документів, які підтверджують безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, як і не надано доказів про те, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, а відтак не доведено правомірність вчиненого виконавчого напису, суд приходить до висновку, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Миколайовичем вчинено виконавчий напис, реєстровий № 1105 від 27.08.2020, про стягнення із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» заборгованості в загальному розмірі 37 275,22 грн. слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно до частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову та позовної заяви.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).
Згідно з частинами першою - четвертою статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п'ята та шоста статті 137 ЦПК України).
Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанови ВС від 24.01.2019 року у справі № 910/15944/17, від 19.02.2019 року у справі № 917/1071/1).
Частиною 8 статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Як встановлено судом, представником позивача разом з позовом подано договір № 26/12-25 про надання правової допомоги від 26.12.2025 року, ордер на надання правничої допомоги ОСОБА_2 від 26.12.2025 року, детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатомЖупинським М.А.. на виконання умов до договору про надання правової допомоги № 26/12-25 про надання правової допомоги від 26.12.2025 року, згідно якого загальна вартість наданих послуг складає 6 000, 00 грн., а тому наявні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у зазначеному розмірі, адже клопотань від представника відповідача про їх зменшення не надходило.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 7 ч. 13, 12, 13, 81, 89, 141, 178 ч. 8, 258, 263-265, 279 ч. 5 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», третя особа: Голованівський відділ державної виконавчої служби у Голованівському районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м. Одеса) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю .
Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Миколайовича від 27.08.2020 року, реєстровий № 11053, визнати таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на користь ОСОБА_2 : сплачений судовий збір в розмірі 1211 ( одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн.. 00 коп..
Місце проживання позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Місцезнаходження відповідача ТОВ «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» : бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ, п.і. 03126, код ЄДРПОУ- 37616221.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст рішення складено та проголошено 23 квітня 2026 року.
Суддя: Гут Ю. О.