Справа № 385/1438/21
Провадження № 2-др/385/3/26
(додаткове)
22.04.2026 року м. Гайворон
Гайворонський районний суд Кіровоградської області у складі головуючого суддіВенгрина М. В.,розглянувши в порядку ч. 13 ст. 7 ЦПК України питання про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Гайворонської міської ради, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, -
представник ОСОБА_2 - адвокат Пересоляк О. С. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, яка обґрунтована тим, що судом при ухваленні рішення усправі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Гайворонської міської ради, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку не вирішено питання розподілу судових витрат. Просить стягнути з позивача за первісним позовом ОСОБА_1 судові витрати у сумі 140900,00 грн.
Відповідно до частини першоїстатті 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (частини третястатті 270 ЦПК).
Виходячи з положення ч.3 статті 270 ЦПК України суд вирішуєпитання про судові витрати без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Судом встановлено, що в провадженні суду перебувала цивільна справа № 385/1438/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Гайворонської міської ради, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Рішенням Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 27.05.2025відмовлено в задоволенні і первісного і зустрічного позовів, вирішено питання розподілу судового збору та не вирішено питання розподілу інших судових витрат.
Рішення набрало законної сили.
У заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 просить стягнути з позивача за первісним позовом ОСОБА_1 140900,00 грн судових витрат, вказуючи, що прохання про відшкодування таких зазначено в зустрічному позові від 08.04.2024, докази понесених витрат надавались вчасно і наявні в матеріалах справи. 130700,00 грн зазначені в акті № 1 здачі-приймання наданих послуг, а ще 10200,00 грн було витрачено у зв'язку з залученням спеціаліста згідно акту здачі-приймання виконаних робіт з обстеження будівлі відповідно до рахунку № ОІ 1/24/02/25 до договору № ОІ 1/24/02/25.
У заяві від 01.04.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Волощук В. В. просив відмовити в задоволенні заяви оскільки при поданні зустрічного позву ОСОБА_2 не подавав орієнтовний перелік судових витрат, не надав докази їх понесення, договором не встановлено порядок їх розрахунку та немає доказів їх оплати. Крім того в задоволенні зустрічного позову відмовлено, а тому витрати слід залишити по фактично понесених.
З матеріалів справи вбачається,що позивач за первісним позовом ОСОБА_1 у поданій позовній заяві вказав орієнтовний розрахунок судових витрат (Т. 1 а.с. 4).
Також орієнтовний розрахунок зазначено і в зустрічному позові ОСОБА_2 (Т. 3 а.с. 32).
Як позивач за первісним позовом ОСОБА_1 , так і позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 , до ухвалення судового рішення долучили докази понесених витрат на правничу допомогу.
Зокрема:
- ОСОБА_1 - остаточний розрахунок суми судових витрат на суму 85576,16 грн з квитанцією на суму 62874,00 грн, рахунками фактурами на суму 10571,12 грн, 11887,04 грн (Т.4 а.с. 158-159, 161, 165, 166). Також в матеріалах справи міститься копія договору про надання правової допомоги від 07.05.2021 між адвокатом Волощуком В. В. та ОСОБА_1
- ОСОБА_2 - договір про надання правничої допомоги від 07.10.2023 між АО “Юридична фірма “Пересоляк і партнери», акт № 1 здачі-приймання наданих послуг за цим договором від 29.04.2025 на суму 130700,00 грн.
При цьому слід зауважити, що поданий стороною попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми таких витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 6-9 ст. 139 ЦПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
За змістом пункту 1 частини другої статті 137 ЦПК України здійснені стороною у справі судові витрати на правничу допомогу визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
В постанові ВС від 03.02.2021 у справі No 554/2586/16-ц суд виснував, що при обчисленні гонорару слід керуватися зокрема умовами укладеного міжзамовником і адвокатом договору про надання правової допомоги (частина другастатті 137 ЦПК України, частина друга статті 30 Закону України «Про адвокатуру таадвокатську діяльність»).
Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі No 826/1216/16 вказує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предметадоказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договірпро надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичнихпослуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних знаданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку(квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку абоінший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначенівитрати мають бути документально підтверджені та доведені.
В рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited проти України", заява No19336/04, суд вказав, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
Рішення ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії», заява No 58442/00, суд вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Також суд враховує висновки постанови ВП ВС від 22.05.2024 № 754/8750/19 (14-202цс21) де суд виснував, що відмова особів задоволенні його зустрічних позовних вимог унеможливлює відшкодування судових витрат за зустрічним позовом, проте не може позбавляти права на компенсацію витрат, понесених під час розгляду первісного позову.
У цій постанові суд вказав “Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що він має право на компенсацію витрат за підготовку відзиву на первісний позов вартістю 13750,00 грн, підготовку відзиву на уточнений первісний позов вартістю 1500,00 грн та за половину вартості послугиу виді участі в судових засіданнях в розмірі 3750,00 грн з огляду на те, що ці засідання стосувалися як первісного, так і зустрічного позову, а в задоволенні останнього суди відмовили.».
Тому враховуючи, що рішенням суду від 27.05.2025 відмовлено в задоволенні і первісного і зустрічного позовів, понесені витрати ОСОБА_1 , що пов'язані з його позовом слід залишити за ним, витрати ОСОБА_2 , пов'язані з його зустрічним позовом - залишити за ним.
Водночас і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 були відповідачами (за зустрічним позовом та за первісним позовом, відповідно) та, оскільки суд відмовив в задоволенні цих позовів, мають право на на компенсацію витрат, понесених під час розгляду цихпозовів, де були відповідачами.
Так, як вбачається з доказів розміру понесених витрат, що подані ОСОБА_1 , він, як відповідач за зустрічним позовом поніс витрати на правничу допомогу для захисту від такого- 5470,00 грн (5 годин роботи адвоката) - вивчення зустрічного позову та участь в судових засіданнях по 1000 грн за кожне. З матеріалів справи вбачається, що після подання зустрічного позову від 08.04.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Волощук В. В. приймав участь в 5 засіданнях (02.07.2024, 08.11.2024, 19.11.2024, 11.03.2025, 03.04.2025).
Тобто представник ОСОБА_1 приймав участь в зазначених вище засіданнях, як для захисту прав позивача за основним позовом, так і для захисту його від зустрічного позову, тому слід компенсовувати 500 грн за кожне таке засідання, - 2500,00 грн.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 поніс судові витрати в розмірі 7970,00 грн (5470,00+2500,00) в зв'язку з захистом від зустрічного позову ОСОБА_2 .
Як вбачається з доказів розміру понесених витрат, що подані ОСОБА_2 , зокрема акту № 1 від 29.04.2025здачі-приймання наданих послуг за договором, він, як відповідач за первісним позовом поніс витрати на правничу допомогу для захисту від такого - підготовка відзиву на позовну заяву (9 год, 2800 грн за годину) в розмірі 40200,00 грн, та участь в 11 судових засіданнях, з яких 4 до прийняття зустрічного позову (06.02.2024, 20.02.2024, 06.03.2024, 25.03.2024 і в 7 судових засіданнях після подання зустрічного позову (02.07.2024, 08.11.2024, 19.11.2024, 08.01.2025, 26.02.2025, 11.03.2025, 03.04.2025). При цьому судове засідання 17.04.2024 в даній справі, про яке міститься запис в акті № 1 від 29.04.2025здачі-приймання наданих послуг за договором не проводилось, що вбачається з матеріалів справи.
Крім того суд звертає увагу, що зустрічний позов пред'явлено не лише до ОСОБА_1 , а і до ще трьох відповідачів - Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Гайворонської міської ради, ОСОБА_3 , тому компенсація витрат ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , після прийняття зустрічного позову, можлива в частці 1/4, з урахуванням чотирьох відповідачів.
Таким чином витрати на правничу допомогу в судових засіданнях 02.07.2024, 08.11.2024, 19.11.2024, 08.01.2025, 26.02.2025, 11.03.2025, 03.04.2025, по 3000,00 грн за кожне х 1/4 = 750,00 грн, тобто 5250,00 грн; в судових засіданнях 06.02.2024, 20.02.2024, 06.03.20204, 25.03.2024 - по 3000,00 грн за засідання - 12000,00 грн; а також за підготовка відзиву на позовну заяву (9 год, 2800 грн за годину) в розмірі 40200,00 грн, разом 5745,00 грн.
Суд вважає правильним зауважити, що не зобов'язував жодну зі сторін, зокрема ОСОБА_2 готувати та подавати додаткові пояснення щодо позову та такі мали бути викладені в заявах по суті справи (позов, відповідь на відзив).
Також суд звертає увагу, що в акті № 1 від 29.04.2025здачі-приймання наданих послуг за договором стороною вказано розмір витрат за участь в судовому засіданні 03.04.2025 тривалістю 1 год, вартістю 3000 грн за годину в розмірі 16500,00 грн, що містить логічну суперечність та суперечить умовам договору про надання правової допомоги від 07.10.2023, де встановлено вартість участі адвоката в судовому засіданні 3000 грн за одне судове засідання (п. 3.1.1).
Крім того ОСОБА_2 на час ухвалення рішення в справі, та і до даної заяви, не долучено доказів понесення витрат в розмірі 10200,00 грн на залученням спеціаліста згідно акту здачі-приймання виконаних робіт з обстеження будівлі відповідно до рахунку № ОІ 1/24/02/25 до договору № ОІ 1/24/02/25, відпвоідно підстав для розподілу таких суд не вабачає.
Суд звертає увагу, що розподілу підлягають судові витрати, як ужесплачені, так і ті, що лише підлягають сплаті (будуть сплачені) відповідною стороною (схожі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19).
Клопотань про зменшення розміру витрат жодна з сторін не подавала.
Суд має вирішити питання про відшкодування стороні, на користь якої відбулося рішення, витрат на послуги адвоката, керуючись принципами справедливості, співмірності та верховенства права.
У постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що:
«141.У частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
[…] 144. Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.
145. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують
з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення».
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд звертає увагу, що судові засідання в справі неодноразово відкладались за клопотанням сторони ОСОБА_2 з підстав того, що стороною замовлено висновок експерта, який не може бути виконаний в стислі строки та наданий суду, для підготовки клопотання до суду про призначення експертизи, від якого сторона в подальшому відмовилась, ознайомлення з клопотаннями поданими до заміни представника, для мирного вирішення спору. Також суд не вважає обґрунтованим розмір витрат за підготовку відзиву на позовну заяву обсягом 5 арк тривалістю 9 год, в загальному розмірі 40200,00 грн.
Тому суд, враховуючи наведене та керуючись ч. 3 ст. 141 ЦПК України вважає правильним присудити ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу частково - в розмірі 10000,00 грн.
Витрати на правничу допомогу ОСОБА_1 з врахуванням наведеного вище, суд, перевіривши відповідно до критеріїв ч. 3 ст. 141 ЦПК України, вважає доведеними в розмірі 7970,00 грн.
Відповідно до ч. 10 ст.141 ЦПК Українипри частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Виходячи з того, що ОСОБА_2 суд вважав правильним присудити судові витрати в розмірі 10000,00 грн з ОСОБА_1 , а ОСОБА_1 - в розмірі 7970,00 грн з ОСОБА_2 , суд, провівши взаєморозрахунок, зобов'язує сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні, тобто слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2030,00 грн судових витрат.
Також судом при зазначенні дати ухвалення судового рішення застосовано висновок ОП ВС викладений у постанові від 05 вересня 2022 року у справі № 1519/2-5034/11 в якому вказано, що у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення.
Керуючись ст.141,270,274 ЦПК України,
ухвалив:
заяву представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2 - адвоката Пересоляка О. С. про ухвалення додаткового рішення -задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 385/1438/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області, Гайворонської міської ради, ОСОБА_3 про скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )2030 (дві тисячі тридцять) грн 00 коп судових витрат.
В решті - відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано, у випадку подання апеляційної скарги додаткове рішення суду набирає чинності у день розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 24.04.2026.
Суддя: М. В. ВЕНГРИН
Дата документу 22.04.2026