24 квітня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/2884/24 пров. № А/857/15169/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий-суддя Довга О.І.,
суддя Запотічний І.І.,
суддя Шинкар Т.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року про зміну способу виконання рішення у справі №300/2884/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про зобов'язання вчинити певні дії (головуючий суддя Біньковська Н.В., м. Івано-Франківськ), -
ОСОБА_1 (позивач) звернувся до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 05.07.2024 в справі №300/2884/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача частину донарахованої суми пенсії, що забезпечується за рахунок коштів державного бюджету за період з 01.03.2024 по 31.08.2024 у розмірі 14174,28 грн.
На обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначає, що на виконання рішення від 05.07.2024 у справі №300/2884/24, яке набрало законної сили, відповідач нарахував позивачу доплату до пенсії у розмірі 14174,28 грн. Проте зазначена сума доплати залишається невиплаченою. Оскільки заборгованість із виплати пенсії у сумі 14174,28 грн залишається невиплаченою протягом одного року і шести місяців, а згадане рішення суду, яке набрало законної сили, - невиконаним, то, на переконання позивача, наявні достатні підстави для застосування чинної редакції статті 378 КАС України та зміни способу і порядку виконання цього рішення у спосіб стягнення з відповідача суми доплати до пенсії в розмірі 14174,28 грн.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року заяву ОСОБА_1 від 03.02.2026 про зміну способу і порядку виконання рішення суду задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі № 300/2884/24 в частині «здійснити з 01.03.2024 виплату пенсії, із врахуванням проведених платежів» на «стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 нараховану суму доплати пенсії за період з 01.03.2024 по 31.08.2024 у розмірі 14174,28 гривень (чотирнадцять тисяч сто сімдесят чотири гривні 28 копійок).
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції Пенсійний фонд подав апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить таку скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені заяви відмовити повністю. Зокрема зазначає, що на виконання рішення суду в цій справі пенсійним органом здійснено перерахунок пенсії. Різницю між перерахованим розміром пенсії і фактично виплаченою пенсією за період з березня 2024 року по серпень 2024 року в розмірі 14174,28 грн внесено до Реєстру судових рішень Пенсійного фонду України, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Пенсійним органом добровільно вчинено весь обсяг дій і прийнято достатньо правових рішень, які забезпечили виконання рішення суду.
31.03.2026 року ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу. З підстав, наведених у відзиві вважає що, ухвала суду від 20 лютого 2026 року є законною, ухвалена на підставі повного і об'єктивного дослідження обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, повністю відповідає завданням адміністративного судочинства, ґрунтується на засадах верховенства права, а відтак не підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 у справі №300/2884/24 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті з 01.03.2024 пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» доплат, підвищень (надбавок) пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» доплат, підвищень (надбавок) пенсії, із врахуванням проведених платежів.
В задоволенні решти позову відмовлено.
04.02.2026 позивач звернувся до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за його позовом.
Суд першої інстанції заяву задовольнив з тих підстав, що судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступного.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов'язковим для учасників справи.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21.11.2024 № 4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частин 1-3 ст. 378 КАС України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 ст. 378 КАС України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили. Законодавцем прямо визначено, що зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Як уже зазначалось судом вище, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 року по справі №300/2884/24 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2024 виплату пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» доплат, підвищень (надбавок) пенсії, із врахуванням проведених платежів.
Згідно із наявними в матеріалах справи доказами, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 в адміністративній справі №300/2884/24, яке набрало законної сили 09.08.2024, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснило перерахунок пенсії заявнику. Різниця між перерахованою та фактично виплаченою пенсією за період з 01.03.2024 по 31.08.2024 складає 14174,28 грн
Виплата заборгованості, обчисленої на виконання судових рішень, здійснюється органами Пенсійного фонду України, визначеними судом боржниками, в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Водночас, вказане рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу невиплачено суму 14174,28 грн.
Як уже зазначалось вище, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: «Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.»
Отже, ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Як зазначено у пояснювальній записці до проекту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов'язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв'язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.
Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов'язку суб'єкта владних повноважень.
Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.
Колегія суддів зазначає, що прийняттям Закону № 4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.
Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.
Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.
З урахуванням наведеного є безпідставними є доводи апелянта про те, що зміна способу та порядку виконання судового рішення фактично змінить рішення суду по суті.
Отже, вказані вище приписи чинного законодавства свідчать про те, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, у будь-якому разі судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Застосовуючи абзац другий частини третьої статті 378 КАС України колегія суддів встановила, що оскільки рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, не було виконане у частині виплати грошових коштів, процесуальний закон передбачає можливість зміни способу виконання із зобов'язання вчинити дії (перерахувати та виплатити) на стягнення конкретної нарахованої суми з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано - Франківській області.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22, яка враховується судом апеляційної інстанції під час розгляду цієї апеляційної скарги.
У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов'язання, оскільки сума заборгованості є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем.
З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції вірно вказав, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 року по справі №300/2884/24 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь позивача нарахованої суму доплати пенсії за період з 01.03.2024 по 31.08.2024 в сумі 14174,28 грн.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважає зазначені в апеляційній скарзі доводи відповідача безпідставними, а висновки суду першої обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали відсутні.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування ухвали суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення у справі № 300/2884/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. І. Довга
судді І. І. Запотічний
Т. І. Шинкар