23 квітня 2026 року Справа 160/9895/26
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування вимоги,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якій позивач просить:
-визнати протиправною вимогу про сплату (боргу) недоїмки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №Ю-554-46 від 02.09.2025 року;
-скасувати вимогу про сплату (боргу) недоїмки Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №Ю-554-46 від 02.09.2025 року на суму недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, штрафу та пені у розмірі 258 891 924, 48 грн.
Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позов подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160,161 КАС України.
Згідно з частиною 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Перевіривши матеріали позову, судом встановлено, що позивачем не надано належним чином оформленого документу про сплату у встановленому порядку та розмірі судового збору.
При цьому, разом із позовом позивачем подано заяву про відстрочення сплати та зменшення судового збору, в обґрунтування якого зазначено, що підприємство перебуває у скрутному фінансовому становищі та не має можливості сплатити судовий збір у встановленому розмірі. Крім того, на підприємстві існує заборгованість по виплаті заробітної плати працівникам, що також ускладнює сплату судового збору у максимальному розмірі.
Статтею 5 Закону України “Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі-Закон № 3674-VI) передбачені пільги щодо сплати судового збору та визначено осіб, які звільняються від сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону № 3674-VI закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Статтею 5 Закону № 3674-VI визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.
Крім того, позивачем документально не підтверджено, що Державне підприємство “Виробниче об'єднання “Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» станом на час звернення до суду не в змозі сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі.
Також, звертаючись із заявою про відстрочення сплати та зменшення судового збору, позивачем не зазначено, яку саме суму він просить суд відстрочити та зменшити, а також не надає доказів платоспроможності сплатити судовий збір станом на день ухвалення рішення.
Враховуючи викладене, клопотання про відстрочення та зменшення сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3328,00 грн.
Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону України “Про судовий збір».
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2026 року становить 3328 грн.
Судом встановлено, що при зверненні до суду з даною позовною заявою, позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру, а саме:
-визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату (боргу) недоїмки з єдиного внеску на суму 258891924,48 грн., отже судовий збір підлягає сплаті за максимальною ставкою судового збору - 33280,00 грн.
Позивачем при зверненні до суду не надано доказів сплати судового збору.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 33280,00 грн за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.
Щодо строків звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає наступне.
За загальним правилом для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк (ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Згідно з ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як зазначає сам позивач, рішення ДПС України за результатом процедури адміністративного оскарження від 09.07.2025 року він отримав 14.07.2025 року.
Отже, строк звернення до суду складає три місяці і обчислюється з 15.07.2025 року, а тому сплив 15.01.2026 року. В свою чергу цей позов подано 15.04.2026 року (дата здачі документів на пошту).
Позивачем подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої позивач зазначає, що він є підприємством аерокосмічної галузі, яке включено до переліку 15 особливо важливих підприємств, та яке діє в умовах воєнного стану, в т.ч. на підприємстві періодично оголошується простій. Крім того, підприємство скористалось раніше правом звернення до суду, однак ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2026 року позовну заяву було повернуто без розгляду, у зв'язку із чим вважають, що причини пропуску строку звернення до суду є поважними, і тому просять їх поновити.
Суд зауважує, що сам по собі факт здійснення діяльності в період воєнного стану та оголошення періодично простою на підприємстві ще не свідчить про неможливість звернення до суду із позовом про захист своїх прав та інтересів в установлені строки. Ступінь впливу простою на можливість позивача своєчасно звернутися з позовом до суду підлягає окремому підтвердженню. Зокрема, сам позивач в період простою реалізував право на оскарження спірної вимоги в адміністративному порядку, що підтверджує його спроможність реалізовувати свої права у спірних правовідносинах. Більш того, ця обставина підтверджує, що у позивача в наявності і сформована позиція щодо суті спірних правовідносин, в зв'язку з чим, суд критично оцінює посилання на здійснення діяльності в період воєнного стану та простій, як на поважну причину пропуску строку звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, позивачу слід навести інші обставини поважності пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
Зазначені вище недоліки свідчать про невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- документу про сплату судового збору в розмірі 33280,00 грн;
- навести інші поважні причини пропуску строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, з доказами направлення учасникам справи у відповідності до положень ч. 9 ст. 44 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Державного підприємства “Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод імені О. М. Макарова» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Тулянцева