Справа № 755/22879/25
Провадження №: 3/755/282/26
"13" лютого 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Центрального регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження ТОВ «Фірма «Дісна»: м. Київ, пр-т Соборності, буд. 15, літера А1 кв. група нежитлових приміщень 4,
за статтею 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), -
до Дніпровського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 які протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями було визначено для розгляду судді Вовк О.І.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 603/31-00-04-02-04-30 від 17 листопада 2025 року, за результатами камеральної перевірки ТОВ «Фірма «Дісна»: м. Київ, пр-т Соборності, буд. 15, літера А1 кв. група нежитлових приміщень 4, встановлено, що посадова особа - головний бухгалтер ОСОБА_1 03 жовтня 2025 року вчинила правопорушення: порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по акцизному податку з ввезеної виноробної продукції відповідальність (за кодом платежу 14040201) в сумі 1610 грн., чим порушила п.п. 222.2.1 пункт 222.2 статті 222 Податкового кодексу України. Термін сплати 30 вересня 2025 року, фактично сплачено 03 жовтня 2025 року, що зафіксовано в акті камеральної перевірки від 10 листопада 2025 року №2382/Ж5/31-00-04-02-04-2231566495.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за статтею 163-2 КУпАП.
Правом на участь в судових засіданнях ОСОБА_1 не скористалася. В судові засідання призначені на 12 грудня 2025 року, 09 січня 2026 року, 30 січня 2026 року та 13 лютого 2026 року, не з'явилася, повідомлялася судом належним чином у встановленому законом порядку.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи стосовно ОСОБА_1 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання про відкладення розгляду справи від неї не надходило.
Згідно з частиною другою статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 163-2 КУпАП не є обов'язковою, при цьому, судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, для виклику ОСОБА_1 у судові засідання, проте у встановлений судом час остання не з'являлась. Розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався.
Відповідно до даних обставин, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за наявними матеріалами.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, у відповідності до положень статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, дійшов такого.
У відповідності до частини другої статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно частини першої статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Положеннями статті 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнити його чи уточнювати.
Статтею 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.
Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.
Належне складання протоколу про адміністративне правопорушення, який в порядку статті 251 КУпАП є одним з доказів в справі про адміністративне правопорушення, та надання доказів на підтвердження викладених в протоколі відомостей, покладається на особу, яка має право складати відповідний протокол, та не може бути перекладено на суд.
Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено протокол № 603/31-00-04-02-04-30 від 17 листопада 2025 року про адміністративне правопорушення передбачене статтею 163-2 КУпАП за вчинення нею, як головним бухгалтером ТОВ «Фірма Дісна» адміністративного правопорушення, а саме порушила термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по акцизному податку з ввезеної виноробної продукції відповідальність (за кодом платежу 14040201) в сумі 1610 грн., чим порушила п.п. 222.2.1 пункт 222.2 статті 222 Податкового кодексу України. Термін сплати 30 вересня 2025 року, фактично сплачено 03 жовтня 2025 року.
В якості доказу вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення надані вказаний вище протокол, у якому не зазначено частини статті КУпАП за якою кваліфіковано дії особи, стосовно якої складено протокол та Акт про результати перевірки, який містить лише його номер, однад не містить дати його складання.
При цьому, висновки, викладені в Акті про результати перевірки є відображенням дій працівників податкового органу, викладенням цими працівниками власних суб'єктивних висновків щодо зафіксованих обставин. У зв'язку з цим Акт про результати перевірки не є беззаперечним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення та не звільняє особу, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, від обов'язку доводити ті висновки, які зазначені в Акті про результати перевірки.
Отже, особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення на підтвердження висновків, які зазначені в Акті про результати перевірки, не надано жодного доказу. Відповідно у суду відсутня можливість перевірити висновки, які встановлені в наданому акті.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме статей 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративних правопорушень.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно з чатиною другою статті 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), п. 43 (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи сукупність наведених обставин, а також, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені матеріали не містять беззаперечних доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 163-2 КУпАП, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 статті 247 КУпАП.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП, судовий збір стягується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення. Враховуючи, що провадження у даній справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 1, 7, 9, 245, 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,
провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за статтею 163-2 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк