майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
23 квітня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/948/25
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Вельмакіної Т.М.
секретар судового засідання: Андрощук О.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не прибув;
від відповідача: не прибув,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд"
про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміну формулювання звільнення та стягнення вихідної допомоги
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.04.2026 позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" на користь ОСОБА_1 225903,54 грн вихідної допомоги, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд в дохід державного бюджету України 2710,84 грн витрат по сплаті судового збору, в решті позову відмовлено.
14.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява від 13.04.2026 з додатками, згідно якої останній просить суд постановити додаткове рішення про стягнення з відповідача 39400,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою від 14.04.2026 суд прийняв до розгляду заяву представника позивача від 13.04.2026 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, призначив судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23.04.2026.
Позивач та відповідач повноважних представників у судове засідання не направили, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного листа (а.с.171-172), водночас неявка представників сторін не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу.
Розглядаючи заяву представника позивача від 13.04.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 39400,00 грн витрат на правничу допомогу, суд враховує таке.
Відповідно до ч.1 ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно з п.3 ч.1 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Так, у позовній заяві позивач вказав, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на правничу допомогу, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, складає 10000,00 грн. Також позивач зазначив, що докази на підтвердження понесених витрат на забезпечення професійної правничої допомоги надасть до суду протягом п'яти днів з дня ухвалення рішення суду.
Позивач дотримався вимог частини 8 статті 129 ГПК України, оскільки 13.04.2026 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача 39400,00 грн витрат на правничу допомогу з доказами на підтвердження понесених витрат.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України).
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Як вбачається з матеріалів справи, правова допомога ОСОБА_1 по справі надавалася адвокатом Вірьовкіним Олександром Ігоровичем, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АМ №1129541 від 16.05.2025 (а.с.6), однак у зв'язку з призовом адвоката Вірьовкіна О.І. до лав Збройних сил України, у подальшому правова допомога по справі надавалася позивачу адвокатом Ліпською-Романченко Ганною Дмитрівною, що підтверджується ордером на надання правничої допомоги серії АМ №1179760 від 16.02.2026 (а.с.139).
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Положеннями п.3 ч.1 ст.3, ст.6 ЦК України закріплено принцип свободи договору.
Матеріалами справи підтверджується, що 27.02.2025 між Бортником Олександром Миколайовичем (замовник, позивач) та адвокатом Вірьовкіним О.І. був укладений договір про надання професійної правничої допомоги №27/02 (а.с.165), відповідно до п.1.1 якого адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а замовник зобов'язаний оплатити роботи у порядку та строки, обумовлені сторонами в даному договорі.
Пунктом 2.1 визначено, що даний договір діє до 31.12.2026 та набирає чинності з моменту його підписання.
Згідно з п.3.1 договору, за правову допомогу, передбачену п.1.2 договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеному розділом 4 цього договору.
За умовами п.4.1 договору, розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються в актах прийому-передачі наданих послуг.
У пункті 4.3 договору сторони погодили, що підписання акту прийому-передачі наданих послуг є підтвердженням надання якісних послуг згідно замовлення і замовник зобов'язаний їх оплатити.
У подальшому 16.02.2026 між Бортником Олександром Миколайовичем (клієнт, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Ліпською-Романченко Г.Д. (адвокат) був укладений договір про надання правничої допомоги (а.с.167-168), відповідно до п.1.1 якого на умовах, визначених цим договором, адвокат за завданням клієнта та в строки, обумовлені сторонами, зобов'язується надати послуги з правничої допомоги щодо будь-яких питань права, які виникають у клієнта впродовж його діяльності. Вид та обсяги правничої допомоги обумовлюються в кожному випадку окремо за потребою клієнта.
За умовами п.4.1 договору, правничу допомогу, що надається адвокатом клієнт оплачує в гривнях в сумі, визначеній актом прийому-передачі наданих послуг.
За результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін (п.4.3 договору).
Пунктом 7.1 визначено, що даний договір укладений на один рік та набирає чинності з моменту його підписання.
Як вбачається з матеріалів справи, адвокатами Вірьовкіним О.І. та Ліпською-Романченко Г.Д. надано позивачу правничі послуги на загальну суму 39400,00 грн, а саме:
1. Згідно з актом прийому передачі наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги №27/02 від 24.02.2025 (а.с.166) адвокат Вірьовкін О.І. надав позивачу правничі послуги по справі на загальну суму 20400,00 грн, з яких:
- підготовка та подання до Господарського суду Житомирської області 28.07.2025 позовної заяви про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, зміна формулювання звільнення та стягнення вихідної допомоги в інтересах замовника до ТОВ "Техно Буд" - 8000,00 грн;
- підготовка та подання до Господарського суду Житомирської області 08.08.2025 відповіді на відзив - 5000,00 грн;
- підготовка та подання до Господарського суду Житомирської області 08.08.2025 додаткових пояснень - 2000,00 грн;
- представництво замовника в суді із розрахунку одне судове засідання 1800,00 грн: 25.09.2025, 25.11.2025, 29.12.2025 - 5400,00 грн.
2. Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг №1 від 08.04.2026 (а.с.168 (на звороті) адвокат Ліпська-Романченко Г.Д. надала позивачу правничі послуги по справі на загальну суму 19000,00 грн, з яких:
- вивчення матеріалів справи №906/948/25 - 10000,00 грн;
- участь в судових засіданнях 09.03.2026, 25.03.2026, 06.04.2026 - 9000,00 грн. Сторони узгодили вартість участі в 1 судовому засіданні - 3000,00 грн.
У ч. 2 ст. 126 ГПК України зазначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом частини 4 статті 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Клопотання про про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами, від відповідача до суду не надходило.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" також зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Проаналізувавши в сукупності все вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені представником позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 39400,00 грн, порівняно з обсягом фактично наданих послуг, які були реальними та необхідними, враховуючи предмет спору та складність справи, є неспіврозмірними та завищеними, тобто не відповідають критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати неспіврозмірні із виконаною роботою, яка була необхідна саме для розгляду даної справи.
Суд враховує, що адвокатом Вірьовкіним О.І. по справі фактично були надані наступні послуги: підготовка та подання позовної заяви (а.с.1-5); відповіді на відзив (а.с.62-64); клопотання про поновлення строку на подання доказів та долучення до матеріалів справи копії заяви свідка - головного бухгалтера ОСОБА_2 щодо обставин звільнення позивача від 02.09.2025 (а.с.68-69); додаткових пояснень у справі від 10.09.2025 (а.с.74-75), які за своїм змістом є обгрунтуванням необхідності поновлення строку для прийняття до розгляду судом заяви свідка; клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу заяви свідка (а.с.78-79); участь у судових засіданнях 25.09.2025 (а.с.80), 25.11.2025 (а.с.120), 29.12.2025 (а.с.124).
З матеріалів справи вбачається, що адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. по справі фактично були надані наступні послуги: подання клопотання від 16.02.2026 про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи (а.с.136-137), участь у судових засіданнях 09.03.2026 (а.с.144), 25.03.2026 (а.с.147), 06.04.2026 (а.с.149).
Суд вважає, що співрозмірною до наданих адвокатами послуг у цій справі, зважаючи на склад заявлених до оплати наданих послуг, буде вартість цих послуг у розмірі 24000,00 грн, а саме:
- за надані адвокатом Вірьовкіним О.І. правничі послуги 18500,00 грн, з яких: підготовка та подання позовної заяви - 8000,00 грн, відповіді на відзив - 4000,00 грн, додаткових пояснень - 2000,00 грн, участь у трьох судових засіданнях - 4500,00 грн;
- за надані адвокатом Ліпською-Романченко Г.Д. правничі послуги 5500,00 грн, з яких: - вивчення матеріалів справи - 1000,00 грн, участь у трьох судових засіданнях - 4500,00 грн. При цьому суд враховує, що вивчення матеріалів справи, у зв'язку з їх незначним обсягом, не потребувало від адвоката значних затрат часу та зусиль.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.129 ГПК України, вказані витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 123, 129, 221, 233, 244 ГПК України, господарський суд
1. Заяву представника позивача від 13.04.2026 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно Буд" (10025, Житомирська область, місто Житомир, вул. Корольова, будинок 132, ід. код 41266538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ід. номер НОМЕР_1 , д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 8000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. У стягненні решти витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного додаткового рішення.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне додаткове рішення складено: 23.04.26
Суддя Вельмакіна Т.М.
1 - у справу;
- представнику позивача та відповідачу - через систему "Електронний суд",