вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без руху
24.04.2026м. ДніпроСправа № 904/2170/26
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Дичко В.О., розглянувши матеріали за позовом Приватного підприємства "Тіккос-Таф", м. Полтава
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг
про стягнення заборгованості за договором підряду
Приватне підприємство "Тіккос-Таф" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" про стягнення 77 801,51 грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 71 829,80 грн, інфляційних втрат у сумі 4 094,30 грн та 3% річних у сумі 1 877,41 гривень.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
В обґрунтування позову зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Меттранссервіс" неналежним чином виконало зобов'язання за договором № 10/2 від 10.02.2025 на виконання підготовчих робіт з ущільнення основи фундаментів у частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без руху, зважаючи на таке.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Позивач зазначив власне найменування як Приватне підприємство "Тіккос-Таф".
Однак за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (відповідь № 2649811 від 24.04.2026) повне найменування відповідача: Приватне підприємство "Тіккос-Стаф".
Також позивач у позові не вказав поштовий індекс відповідача.
Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
У порушення вищевказаних приписів позивач не повідомив, у кого знаходяться оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 гривень.
Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У прохальній частині позову заявлено вимогу майнового характеру - стягнення 77801,51гривень.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України "Про судовий збір", а також подання позовної заяви через підсистему "Електронний суд", сума судового збору, що повинна бути сплачена позивачем за пред'явлення даного позову, становить 2 662,40 грн (3328 грн* 0,8).
До позовної заяви не додано докази сплати судового збору, в той же час позивач у позовній заяві заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв'язку зі скрутним матеріальним становищем підприємства або відстрочення його сплати до ухвалення у справі судового рішення.
Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд дійшов таких висновків.
На підставі ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин.
Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або
2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Господарський суд звертає увагу, що вищенаведеними приписами ст. 8 Закону "Про судовий збір" установлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
За правовим висновком, викладеним у п. 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Одночасно судом урахована правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в п. 71 постанови від 21.01.2026 у cправі № 925/1293/19, за якою висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи - за висновками ЄСПЛ - не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
Відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Указані норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Аналогічний правовий висновок викладено в п.п. 3.12-3.13 постанови Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20.
Оцінка майнового стану сторони здійснюється судом на підставі дослідження доказів, які об'єктивно можуть підтвердити фінансове становище особи. Обґрунтування обставин майнового стану сторони, що свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору в установлених законом розмірах і строки, покладається на заінтересовану сторону. Отже, сторона повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору в установлених порядку і розмірі.
Із зазначеного випливає, що сторона у справі може заявити клопотання про звільнення (відстрочення) її від сплати судового збору в тому випадку, коли така сплата є надмірним тягарем для неї. Водночас на таку сторону покладається обов'язок довести наявність скрутного фінансового становища, що унеможливлює виконання вимог Закону України "Про судовий збір" у частині сплати судового збору за подання позовної заяви.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання про звільнення (відстрочення) сплати судового збору, повинна надати докази, що її майновий стан об'єктивно перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору в установленому розмірі.
Оскільки позивач не подав до суду допустимі та належні докази на підтвердження обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення або відстрочення сплати судового забору, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення у справі судового рішення.
Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі абз. 1 ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За наведених вище обставин, оскільки пред'явлений позов не відповідає вимогам статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне залишити його без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Керуючись статтями 7, 162, 164, 174, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. У задоволенні клопотання Приватного підприємства "Тіккос-Таф" про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до ухвалення у справі судового рішення - відмовити.
2. Позовну заяву Приватного підприємста "Тіккос-Таф"- залишити без руху.
3. Позивачу протягом п'яти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- зазначити правильне найменування позивача;
- вказати поштовий індекс відповідача;
- повідомити, в кого знаходяться оригінали письмових або електронних доказів, копії яких додано до позову;
- надати докази сплати судового збору в сумі 2 662,40 гривень.
4. Роз'яснити, що у випадку невиконання позивачем вимог суду про усунення недоліків позовної заяви в установлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Дичко