вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"22" квітня 2026 р. Cправа № 902/1080/25(127/40125/25)
Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Багулової Є.О., за відсутності сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал", 79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця Смаль - Стоцького, будинок 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236)
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 35 240,00 гривень
у межах справи про неплатоспроможність № 902/1080/25
за заявою ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1
про неплатоспроможність
У провадженні Господарського суду Вінницької області (суддя Шамшуріна М.В.) перебуває справа № 902/1080/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою від 12.09.2025 судом відкрито провадження у справі 902/1080/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено попереднє засідання у справі № 902/1080/25 на 28.10.2025 року о 12:00 год., керуючим реструктуризацією у справі № 902/1080/25 призначено Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 190 від 12.02.2013).
18.09.2025 року здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі.
Ухвалою попереднього засідання від 05.12.2025 судом встановлено перелік та розмір визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів боржника фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі №902/1080/25, черговість задоволення вимог кредиторів, розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів та повідомлено учасників справи про дату, час та місце засідання господарського суду з питань розгляду схваленого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі № 902/1063/25.
24.02.2026 року до суду від Вінницького міського суду Вінницької області надійшла за підсудністю справа № 127/40125/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 608714 від 11.02.2023 року у розмірі 35 240,00 гривень.
Як вбачається із матеріалів вказаної справи ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 22.01.2026 року судом постановлено цивільну справу № 127/40125/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором передати до Господарського суду Вінницької області.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу, з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1080/25 (127/40125/25) від 24.02.2026 року, розподілено судді Шамшуріній М.В.
Ухвалою від 03.03.2026 року судом прийнято справу № 902/1080/25 (127/40125/25) до свого провадження для розгляду в межах справи № 902/1080/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), постановлено розгляд справи № 902/1080/25 (127/40125/25) почати спочатку за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання з розгляду справи № 902/1080/25 (127/40125/25) по суті призначити 24 березня 2026 о 12:00 год.
23.03.2026 до суду від позивача надійшло клопотання № б/н від 23.03.2026 (вх. № 01-30/2899/26 від 23.03.2026) у якому представник позивача зазначив про підтримання позивачем заявлених позовних вимог у повному обсязі та клопотав про розгляд справи за відсутності представника позивача.
Ухвалою від 24.03.2026 судом відкладено судове засідання з розгляду справи № 902/1080/25 (127/40125/25) по суті на 22.04.2026 о 10:00 год.
08.04.2026 до суду від представника боржника ОСОБА_1 надійшла заява № б/н від 07.04.2026 (вх. № 01-30/3455/26 від 08.04.2026) про визнання позовних вимог та розгляд справи за відсутності боржника та представника боржника.
На визначену судом дату у судове засідання представники сторін не з'явились. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись ухвалою суду від 24.03.2026 року, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного листа.
Судом взято до уваги заяви позивача та представника відповідача про розгляд справи за їх відсутності.
Частиною 1 статті 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Відзиву відповідачем до суду не надано.
За приписами частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Приймаючи до уваги, що сторони було належним чином повідомлено про судове засідання у справі та на засадах відкритості і гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а позивач та відповідач у свою чергу не скористалися наданим їм правом участі у розгляді справи і їх неявка у судове засідання не є перешкодою для розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін за наявними матеріалами.
У судовому засіданні 22.04.2026 ухвалено рішення. З огляду на відсутність учасників справи, судом долучено вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення до матеріалів справи.
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" звернулося до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 35 240,00 гривень, у тому числі: 4000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 31240,00 гривень заборгованості за відсотками.
На обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 11.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 за умовами якого позичальнику було надано грошові кошти у розмірі 4 000,00 гривень на умовах повернення, строковості та оплачуваності. Відповідач за умовами договору позики зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти за користування позикою та всі інші платежі відповідно до умов цього договору.
Позивач зазначив, що позичальник не виконав взяті на себе зобов'язання за договором позики.
Водночас, як зауважив позивач 01.02.2024 року ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", керуючись главою 47 ЦК України, уклали договір факторингу №01022024, за умовами якого та у відповідності до статті 512 ЦК України, ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги, зокрема до ОСОБА_1 за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023 року.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором стало підставою для звернення позивача із позовом до суду про стягнення заборгованості у примусовому порядку.
Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, у заяві № б/н від 07.04.2026 (вх. № 01-30/3455/26 від 08.04.2026) представник відповідача зазначив про визнання ОСОБА_1 заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
11 лютого 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (далі - позикодавець, товариство, позивач) та ОСОБА_2 (який надалі згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 від 18.08.2023 змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_1 ) (далі - позичальник, споживач, відповідач) укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 (далі договір) (т. 1 а.с. 7-20 зворот).
Розділом 1 договору "Терміни та визначення в договорі" визначено такі терміни:
- інформаційно-телекомунікаційної система товариства - програмний комплекс, який включає веб-сайт, облікову та реєструючу систему товариства та використовується товариством, в тому числі, але не виключно, для укладення договорів про надання кредитів фізичним особам (споживачу), доступ до якої забезпечується через веб-сайт;
- особистий кабінет - захищена частина веб-сайту, яка доступна споживачу для входу через веб-сайт після його ідентифікації в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та/або за допомогою паролю до особистого кабінету, в якій споживач має можливість надати товариству свої ідентифікаційні/персональні дані/доступ до ідентифікаційних/персональних даних, укладати з товариством кредитні правочини, отримувати інформацію та документи, пов'язані з наданням та обслуговуванням кредиту (у т.ч. суму заборгованості за кредитом, строки погашення, інше), здійснювати дії щодо ініціювання продовження кредиту.
Згідно з пунктом 1.2. договору на умовах встановлених договором товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
За умовами пункту 1.3. договору сума кредиту (загальний розмір) складає: 4000,00 гривень. Тип кредиту - кредит.
Відповідно до пункту 1.4. договору строку кредиту 420 дні (в) (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору.
За змістом пунктів 1.5., 1.5.1. договору сторони визначили, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2.2.% вдень та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7, 1.7.1. договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних.
Згідно з пунктами 1.8, 1.8.1. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 35680,00 гривень.
За умовами пункту 2.1 договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 .
Згідно з пунктом 2.3. договору сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 11.02.2023 року або 12.02.2023 року.
Пунктом 3.1. договору визначено, що проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто методом «факт/факт»
Відповідно до пункту 4.4. договору, споживач зобов'язаний у становлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи, пені та інші платежі передбачені договором.
Згідно з пунктом 9.6. договору цей договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі сторони товариства електронним підписом, в особистий кабінет споживача для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом споживача, що створений шляхом використання споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні товариства для кожного разу використання та направляється споживачу на номер мобільного телефону повідомлений споживачем. Введення споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору створює підпис споживача на договорі та вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Як убачається із матеріалів справи, договір про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 укладено та підписано сторонами 11.02.2023 в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, одноразовим ідентифікатором В868, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (т. 1 а.с. 20).
На виконання умов договору 11.02.2023 між сторонами підписано також додаток № 1 до договору про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023 та погоджено графік повернення кредиту та сплати відсотків за його користування (т. 1 а.с. 17).
Відповідно до додатку № 1 до договору про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShot» № 608714 від 11.02.2023 споживач зобов'язався впродовж 12 місяців (до 06.02.2024 року) повернути суму кредиту у розмірі 4000,00 гривень та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 31680,00 гривень.
Згідно наданого ТОВ "Селфі Кредит" листа-підтвердження ТОВ "Пейтек" від 20.10.2025 року вих. № 20251020-2107 щодо перерахування грошових коштів на картковий рахунок позичальника, 11.02.2023 року о 15:09:27 годині ТОВ "Селфі Кредит" на платіжну картку клієнта № 4627055110133278 було успішно перераховано кредитні кошти у сумі 4000,00 гривень, номер транзакції в системі ТОВ "Пейтек" е4cdа2f4-43а2-4а0b-а45с-555d75bf7е71, номер транзакції в системі ТОВ "Селфі Кредит" а80395с5188с33fсес8е4а12463177b8 (т. 1 а.с. 21).
За змістом розрахунку заборгованості за договором № 608714 від 11.02.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 01.02.2024 вбачається наявність у позичальника заборгованості перед ТОВ "Селфі Кредит" у розмірі 35240,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 31240,00 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом (т. 1 а.с. 21 зворот - 27 зворот).
Доказів сплати платежів на повернення отриманих кредитних коштів та сплату відсотків за користування кредиту матеріали справи не містять. Внаслідок несплати обов'язкових платежів у відповідача утворилась заборгованість у сумі 35240,00 гривень, з яких: 4000,00 гривень заборгованість за тілом кредиту, 31240,00 гривень заборгованість за відсотками за користування кредитом.
Судом установлено, що 01 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (далі - клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" (далі - фактор) укладено договір факторингу № 01022024 (далі - договір/договір факторингу) (т. 1 а.с. 29-33 зворот).
Відповідно до пункту 1.1. договору факторингу на умовах, встановлених цим договором та у відповідності до глави 73 Цивільного кодексу України, фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором, а клієнт відступає (передає) факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).
За умовами пункту 1.2 договору факторингу, внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань боржників за кредитними договорами.
Згідно з пунктом 6.1.1. договору факторингу загальний розмір портфеля заборгованості боржників, права вимоги до яких відступаються складає 178 658 453,62 гривень станом на дату підписання сторонами цього договору.
Відповідно до положень пункту 6.2.3 договору факторингу права вимоги переходять до фактора після підписання сторонами акта приймання-передачі реєстру боржників за формою додатку 2 договору та виконання фактором вимог пункту 7.2 договору.
У відповідності до положень пунктів 7.1, 7.2 договору факторингу фактор сплачує клієнтові фінансування (ціну договору) шляхом перерахування грошових коштів в сумі 2262377,25 гривень на вказаний у реквізитах до договору рахунок протягом двох робочих днів з дати підписання сторонами договору.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов'язань сторонами (пункт 13.1. договору факторингу).
На виконання умов договору факторингу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Кредит-Капітал" складено та підписано реєстр боржників, який є невід'ємною частиною договору та 01 лютого 2024 року підписано акт прийому-передачі реєстру боржників (т. 1 а.с. 34, 34 зворот).
Відповідно до платіжної інструкції № 74875 від 01 лютого 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (новий кредитор) сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Селфі Кредит" (первісний кредитор) 2262377,25 гривень за придбання права вимоги згідно договору факторингу № 01022024 від 01 лютого 2024 року (т. 1 а.с. 35).
Досудовою вимогою вих. № 23355723 від 12.12.2025 року позивач звернувся до відповідача та повідомив про виникнення у нього, на підставі договору факторингу, права вимоги зі сплати заборгованості, яка виникла за договором № 608714 від 11.02.2023 року в сумі 35240,00 гривень та вимагав негайно її погасити (т. 1 а.с. 35 зворот).
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога про стягнення з відповідача заборгованості, що виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023 у розмірі 35 240,00 гривень, у тому числі: 4000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 31240,00 гривень заборгованості за відсотками.
Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд враховує таке.
Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно статті 11 ЦК України договір є однією з підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).
Приписами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Враховуючи зміст укладеного сторонами договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором позики, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення про позику, кредит визначені параграфами 1, 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до вимог статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування, а також відносини, що виникають у зв'язку з врегулюванням простроченої заборгованості за договорами про споживчий кредит регулюються положеннями Законом України «Про споживче кредитування».
Згідно з пунктом 1-1 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Судом встановлено, що позикодавець взяті на себе зобов'язання щодо надання позики у розмірі 4 000,00 гривень виконав у повному обсязі, відповідач (позичальник) за договором позики отримав від позикодавця у строкове платне користування грошові кошти у розмірі 4 000,00 гривень, які повинен був повернути останньому у строк та на умовах, передбачених договором та графіком платежів.
Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно вимог частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Судом встановлено, що датою погашення позики за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023 є 06.02.2024 року.
Натомість відповідачем порушено зобов'язання щодо сплати суми позики, процентів за користування позикою у строк визначений договором та графіком платежів, що підтверджується розрахунком заборгованості станом на 01.02.2024 року, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов'язання (т. 1 а.с. 21 зворот - 27 зворот).
Доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі матеріали справи не містять.
Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості, доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 4000,00 гривень за сумою позики відповідач суду не надав, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 4000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту є обгрунтованими.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами судом враховано таке.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За умовами частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про споживчий кредит» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на супровідні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).
До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про споживчий кредит» обчислення реальної річної процентної ставки має базуватися на припущенні, що договір про споживчий кредит залишається дійсним протягом погодженого строку та що кредитодавець і споживач виконають свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в договорі.
Якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки або інших платежів за послуги кредитодавця, включених до загальних витрат за споживчим кредитом при обчисленні реальної річної процентної ставки, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення, реальна річна процентна ставка обчислюється на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
За змістом пунктів 1.5., 1.5.1. договору сторони визначили, що тип процентної ставки - фіксована. Стандартна процентна ставка становить 2.2.% вдень та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4. цього договору.
Відповідно до пунктів 1.6, 1.7, 1.7.1. договору мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 47541,10 % річних.
Згідно з пунктами 1.8, 1.8.1. договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 35680,00 гривень.
Із розрахунку заборгованості за договором вбачається, що нарахування процентів здійснено позикодавцем у межах строку користування кредитом до 01.02.2024 року.
Строк дії договору про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023 сторонами не продовжувався.
Перевіривши здійснений розрахунок процентів за договором, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 31240,00 гривень заборгованості за процентами є обгрунтованими.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу № 01022024 від 01.02.2024 року, укладеного між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал».
Приписами частин 1, 2 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Відповідно до статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
Положеннями частини 1 статті 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом частини 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно частини 1 статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
Відповідно до приписів частини 1 статті 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Згідно статті 514 ЦК України внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов'язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Положеннями частини 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Підпунктом 3 пункту 4.1. договору про надання споживчого кредиту визначено, що товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов'язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення.
Таким чином, за умовами договору заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника.
Приписами частини 1 статті 518 ЦК України передбачено, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Доказів висунення відповідачем проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечень матеріали справи не містять.
На підставі зазначених положень законодавства, відповідно до договору факторингу від 01.02.2024 № 01022024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" набуло прав кредитора ОСОБА_1 у правовідносинах, що виникли за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023 та як новий кредитор звернулося до відповідача із вимогою про сплату заборгованості за основним договором.
Доказів сплати відповідачем суми заборгованості, що є предметом спору у цій справі на користь позивача відповідачем суду не надано, обставину існування боргу у заявленій до стягнення сумі відповідачем визнано.
Обставин недійсності переданої грошової вимоги, що є предметом стягнення у розмірі 35240,00 гривень судом не встановлено.
Приймаючи до уваги наявність у матеріалах справи доказів повідомлення відповідача про відступлення грошових вимог на користь нового кредитора, враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором щодо сплати заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині повної та своєчасної сплати заборгованості за тілом кредиту та заборгованості за відсотками на користь позивача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При розгляді справи судом враховано, що відповідач не надав доказів виконання зобов'язань за договором, заявлені вимоги визнав у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини 1-2 статті 86 ГПК України).
Дослідивши фактичні обставини справи, що входять до предмету доказування у цій справі та стосуються кваліфікації спірних відносин, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 35 240,00 гривень заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023, у тому числі 4 000 гривень заборгованості за тілом кредиту, 31 240,00 гривень заборгованості за відсотками є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат судом враховано таке.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При зверненні до суду позивачем згідно платіжної інструкції № 37405 від 05.12.2025 сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 гривень.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати позивача на сплату судового збору в сумі 2 422,40 гривень покладаються на відповідача.
Також відповідно до позовної заяви та доданих до неї доказів, позивач просить стягнути з відповідача 8 000,00 гривень понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Розглянувши вимогу про стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, судом враховане таке.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Право на правову допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України.
Відповідно до положень статей 16, 58 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога). Представником у суді може бути адвокат.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Статтею 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина перша статті 26 Закону).
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно із частинами 1-3 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Відповідно до вимог частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З матеріалів справи вбачається, що згідно ордеру ВС № 1381377 від 02.07.2025 виданим адвокатським об'єднанням "Апологет" представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" у справі №902/1080/25 (127/40125/25) здійснював адвокат Усенко Михайло Ігорович.
Позивачем з дотриманням вимог, передбачених частиною 8 статті 129 ГПК України, подано докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу разом із позовною заявою.
До позовної заяви позивачем долучено копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, копію акту № 1 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 08.12.2025, копію детального опису наданих послуг до акту № 1 за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року.
Відповідно до пункту 1.1. укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" (клієнт) та адвокатським об'єднанням "Апологет" (виконавець) договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 (далі - договір) клієнт замовляє, приймає та оплачує, виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.
За змістом пункту 2.1. договору порядок розрахунків та інші аспекти виконання договору визначаються додатком № 1 до договору. Додаток № 1 є документом, що стосується виключно правовідносин між сторонами і становить собою конфіденційну інформацію. Для реалізації пунктів 1.1. та 1.2. договору сторонам не потрібно пред'являти будь якій третій особі додаткові частини цього договору. Даним пунктом сторони підтверджують, що між ними досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору та заявляють про достатність даного документу, у випадку його пред'явлення особам, вказаним в пункті 1.1. в якості підтвердження повноважень виконавця.
Пунктом 2.3. договору встановлено, що вартість наданих послуг правничої допомоги за 1 (одну) кредитну справу складає 8 000,00 грн.
Відповідно до пункту 2.4 договору детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціну послуг вказуються у акті наданих послуг.
08.12.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" та адвокатським об'єднанням "Апологет" підписано акт наданих послуг №1, відповідно до пунктів 1, 2 якого виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025: боржник: Тенебріс Макс Леонідович; РНОКПП: НОМЕР_1 ; кредитний договір №608714 від 15.03.2024.
Згідно з пунктом 3 акту сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000,00 гривень.
Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного акту (пункт 6 акту).
Відповідно до детального опису наданих послуг від 08.12.2025 АО "Апологет" надано ТОВ "ФК "Кредит - Капітал" такі послуги: усна консультація клієнта, щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год. 30 хв.); ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год.); погодження правової позиції клієнта у справі (0 год. 30 хв.); складення позовної заяви з урахування правової позиції клієнта (3 год. 30 хв.); подання заяви до суду від імені клієнта, 1 шт. Усього: 6 год. 30 хв.
Відповідно до вимог статті 86 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Дослідивши докази понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що обставина надання адвокатом правничої допомоги на суму 8 000,00 гривень та отримання цієї допомоги позивачем у справі доведена належними та допустимими доказами.
Частинами 4-6 статті 126 ГПК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі N 755/9215/15-ц, у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі N 922/445/19, від 22.11.2019 у справі N 902/347/18 та від 06.12.2019 у справі N 910/353/19.
Судом установлено, що відповідних заяв/клопотань про зменшення витрат на професійну правничу допомогу відповідачем до суду подано не було.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).
Витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено, документально обґрунтовано, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 8 000,00 гривень пов'язані з розглядом справи № 902/1080/25 (127/40125/25). Обсяг наданих послуг під час розгляду цього спору підтверджується матеріалами справи. Розмір таких витрат відповідає критерію реальності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Положеннями частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 гривень покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Тенебріса Макса Леонідовича ( АДРЕСА_1 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит - Капітал" (79018, Львівська обл., місто Львів, вулиця Смаль - Стоцького, будинок 1, корпус 28, ідентифікаційний код юридичної особи 35234236) 35 240,00 гривень заборгованості за договором про надання споживчого кредиту по продукту «NewShot» № 608714 від 11.02.2023, у тому числі: 4 000,00 гривень заборгованості за тілом кредиту, 31 240,00 гривень заборгованості за відсотками, 2 422,40 гривень судових витрат зі сплати судового збору та 8 000,00 гривень судових витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
4. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник судового рішення направити учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 24 квітня 2026 р.
Суддя Шамшуріна М.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2,3 - сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС