Справа № 709/418/26
3/709/302/26
24 квітня 2026 року с-ще Чорнобай
Суддя Чорнобаївського районного суду Черкаської області Чубай В.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого, РНОКПП в матеріалах справи відсутній,
за ч. 1 ст. 88 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
До Чорнобаївського районного суду Черкаської області повторно надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 88 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 14 лютого
2026 року серії ЧК № 003456 ОСОБА_1 14 лютого 2026 року о 12:10 здійснював продаж свіжої риби карась сріблястий загальною вагою 6 кг без відповідних документів, які підтверджують законність її придбання, чим порушив ст. 7 Закону України "Про тваринний світ". Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 88 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся шляхом надсилання повістки про виклик повідомленням на особистий номер мобільного телефону у додаток «Viber», про що свідчить відповідна довідка.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Смірнов проти України" від 8 листопада 2005 року в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 цієї Конвенції. Крім того, в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин, оскільки ОСОБА_1 відомо про складання протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього, що підлягає розгляду судом, сам до суду не прибув, суд дійшов висновку про зловживання ним правами з метою затягування строків розгляду справи.
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 вважається таким, що сповіщений належним чином про судове засідання, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.
Дослідивши адміністративні матеріали, суд встановив таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 КУпАП незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу, в тому числі зоологічних і ботанічних колекцій, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої і на посадових осіб - від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією цих об'єктів або без такої.
На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні за наведених вище обставин адміністративніматеріали містять наступні докази:
- протокол про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2026 року серії ЧК № 003456, де викладено обставини події, що мала місце 14 лютого 2026 року (а.с. 3);
- акт виявлення та вилучення від 14 лютого 2026 року, згідно з яким свіжу рибу повернуто ОСОБА_1 на зберігання (а.с. 4);
- розписку ОСОБА_1 від 14 лютого 2026 року про те, що риба виду карась сріблястий вагою 6 кг повернута йому на зберігання (а.с. 5).
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Як зазначено в ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, і не може бути перекладений на суд.
У свою чергу протокол про адміністративне правопорушення визначає межі судового розгляду і є доказом у справі.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 88 КУпАП, яка передбачає відповідальність за незаконне вивезення з України або ввезення на її територію об'єктів тваринного і рослинного світу, в тому числі зоологічних і ботанічних колекцій.
Натомість ОСОБА_1 інкримінується здійснення продажу свіжої риби без відповідних документів, які підтверджують законність її придбання, за що передбачена адміністративна відповідалність за ч. 1 ст. 88-1 КУпАП.
Таким чином кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 88 КУПАП не відповідає викладеній у протоколі про адміністратвине правопорушення об'єктивній стороні інкримінованого адміністративного првопорушення.
Крім того, відповідно до ч. 1ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Водночас протокол про адміністративне правопорушення не містить інформації про місце вчинення правопорушення, що в свою чергу не дає змоги пересвідчитися у підсудності справи саме Чорнобаївському районному суду Черкаської області.
У зв'язку з цим постановою Чорнобаївського районного суду від 11 березня
2026 року адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 повернуто для належного оформлення.
Після повернення вказаних адміністративних матеріалів до суду встановлено, що до них долучено доповідну записку головного державного інспектора Управління Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Черкаській області Микитенка О.В. про те, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення від 14 лютого 2026 року серії ЧК № 003456 була допущена помилка, не вказано ч. 1 ст. 88-1 КУпАП, а також у фабулі протоколу не вказано місце вчинення правопорушення - стихійний ринок у с. Кліщинці Золотоніського району Черкаської області.
Проте, такі дії не можна вважати належним оформленням протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки це не передбачено, ані положеннями КУпАП, ані Інструкцією з оформлення органами рибоохорони матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 09 квітня
2003 року № 101.
Суд звертає увагу на те, що протокол про адміністративне правопорушення є важливим доказом, де фіксується факт адміністративного правопорушення і який є підставою для подальшого провадження у справі. До складання протоколу про адміністративне правопорушення та його змісту пред'являються спеціальні вимоги, дотримання яких гарантує та створює особі, що притягається до адміністративної відповідальності, правові передумови для захисту своїх прав та інтересів при розгляді справи.
Протокол про адміністративне правопорушення фактично є актом обвинувачення, тому він повинен містити конкретне обвинувачення та всі обов'язкові елементи складу адміністративного правопорушення.
Таким чином протокол про адміністративне правопорушення від 14 лютого
2026 року серії ЧК № 003456 року у такому вигляді і через його істотні недоліки не може бути предметом судового розгляду, є недопустимим доказом, оскільки складений з істотними порушеннями та викликає обґрунтовані сумніви, що відповідно до положень
ч. 3 ст. 62 Конституції України тлумачаться на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v.Russia», заява
№ 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 88 КУпАП, а тому провадження у цій справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 88, 221, 245, 251, 256, 280, 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 88 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.В. Чубай