Справа №705/2682/26
2/705/2727/26
про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко В.Л., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Уманської міської ради, Полянецького старостинського округу про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) в порядку спадкування за законом, -
22.04.2026 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Уманського міськрайонного суду Черкаської області з позовом до Виконавчого комітету Уманської міської ради, Полянецького старостинського округу про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) в порядку спадкування за законом.
В позові позивач просить визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом, право власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,6120 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Полянецької сільської ради Уманського району Черкаської області, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Полянецьке Уманського району Черкаської області та після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Полянецьке Уманського району Черкаської області.
Позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Так, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Визначення кола відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. При цьому, останній при визначенні відповідача має враховувати, що відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача і саме тому відповідач залучається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
У цій справі предметом спору є визнання за позивачем в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які померли в с. Полянецьке Уманського району Черкаської області права власності на земельну ділянку, яка розташована на території Полянецької сілської ради Уманського району Черкаської області. Позивач у позові вказав відповідачів: Полянецький старостинський округ та Виконавчий комітет Уманської міської ради.
Однак, визначивши процесуальний статус Виконавчого комітету Уманської міської ради, як відповідача, позивач жодним чином не обґрунтував, якими саме діями чи бездіяльністю зазначеного відповідача порушуються, не визнаються чи оспорюються будь-які його права, як позивача.
У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Норма п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у свою чергу, передбачає, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Позивачем у позові зазначена ціна позову - 5727,00 грн., яка визначена відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 20.11.2009 року.
Тобто, позивач, подавши позов у квітні 2026 року, визначаючи ціну позову, взяв до уваги вартість майна станом на 2009 рік.
Ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна, адже з урахуванням існуючих ринкових цін, суд може обгрунтовано припускати, що дійсна вартість майна є істотно вищою. Ціна позову має важливе значення, насамперед, для правильного визначення судового збору, що підлягає сплаті під час звернення до суду.
До позовної заяви також не долучені документи, зі змісту яких можна визначити дійсну вартість майна станом на день звернення з позовом, право на яке просить визнати за ним позивач, що не дає можливості суду самостійно обрахувати ціну позову.
З огляду на вищевикладене, позивачу пропонується визначитися із колом відповідачів та вирішити питання щодо визначення ціни позову.
Окремо суд звертає увагу на те, що відповідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України виправлений примірник позову належить подати до суду в кількості примірників, яка відповідає кількості учасників цього провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175-177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладені вище обставини, суд дійшов висновку про залишення даної позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Уманської міської ради, Полянецького старостинського округу про визнання права власності на спадкове майно (земельну ділянку) в порядку спадкування за законом, залишити без руху.
Визначити позивачам (представнику позивачів) строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня вручення їм ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивачі не усунуть недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачам.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя В.Л. Гудзенко