Справа №705/1380/26
2/705/2202/26
24 квітня 2026 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Гудзенко Валентина Леонідівна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми,
Представник позивача ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. В обґрунтування позову зазначив, що 11.09.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 354411/1478/0228-7, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлюваної кредитної лінії у розмірі 20000 доларів США, а позичальник зобов'язувався повернути кредит у повному розмірі у строк до 10 вересня 2017 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 13,5% річних. У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11.09.2007 між Банком та ОСОБА_3 укладено Договір поруки № 354411/1478/0228-7п. 10 листопада 2009 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області позов ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задоволено, розірвано кредитний договір № 354411/1478/0228-7 від 11 вересня 2007 року укладений між ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на відшкодування боргу кошти в сумі 180 087,51 грн солідарно, а також судові витрати. 07 грудня 2022 року між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та АТ «ОКСІ БАНК» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-54, відповідно до якого АТ «ОКСІ БАНК» набуло права вимоги за вищевказаним Кредитним договором та Договором поруки. 07 грудня 2022 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» укладено Договір відступлення права вимоги № 114/2-54-1, відповідно до якого ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права вимоги за відповідним Кредитним договором та Договором поруки. 21 вересня 2023 року ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області замінено стягувача з ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як правонаступника у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів № 2-1984/2009, виданих 20 жовтня 2009 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на відшкодування боргу кошти в сумі 180 087,51 гривень солідарно, а також судових витрат по 791,30 гривень. Однак станом на 23.02.2026 рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2009 у справі №2-1984/09 боржниками не виконано. Відповідно до ст. 625 ЦК України, відповідачі зобов'язані сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних. Станом на 23.02.2026 сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за кредитним договором №354411/1478/0228-7 від 11.09.2007 за період з 21.09.2017 до 01.03.2020 становить 45068,46 грн: 31 850,53 грн - сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції; 13 217,93 грн - сума боргу трьох процентів річних від простроченої суми. Тому представник позивача просила стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «Цикл Фінанс» суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за кредитним договором №354411/1478/0228-7 від 11.09.2007 за період з 21.09.2017 до 01.03.2020 становить 45068,46 грн, а також судові витрати, понесені на сплату судового збору.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 17.03.2026 у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми відмовлено, оскільки цивільна правоздатність ОСОБА_2 відповідно до ч.1 ст. 46 ЦК України припинилась до звернення позивача до суду. Відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження направлено відповідачеві ОСОБА_1 за місцем її реєстрації. Рекомендоване повідомлення повернулося до суду з відміткою про не вручення.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18.
Станом на день винесення рішення відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного висновку.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Судом установлено, що 11.09.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №354411/1478/0228-7, за умовами якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 20000 доларів США, що підтверджується копією такого договору.
11.09.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 укладено договір поруки №354411/1478/0228-7п, згідно з умовами якого поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов'язання перед банком відповідати по боргових зобов'язаннях боржника, які виникають з умов кредитного договору №354411/1478/0228-7 від 11.09.2007, а саме: повернути кредит в розмірі 20000 доларів США, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі, що підтверджується копією такого договору.
Умови договору поруки, укладеного між позивачем та ОСОБА_2 , не містять положень про згоду забезпечувати виконання зобов'язання у разі смерті боржника.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2009 позов ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості задоволено, розірвано кредитний договір № 354411/1478/0228-7 від 11 вересня 2007 року укладений між ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» та ОСОБА_2 , стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на відшкодування боргу кошти в сумі 180 087,51 грн солідарно, а також судові витрати.
Надаючи оцінку вказаному рішенню суду, суд зазначає, що ч. 3 ст.6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-IV передбачено, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру. Частиною 2 ст.3 означеного Закону встановлено, що Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
За наслідком чого, судом було перевірено та встановлено наявність оприлюдненого у Єдиному державному реєстрі судових рішень тексту Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10.11.2009 по справі №2-1984-09, який відповідає наданій до суду копії цього рішення суду.
Згідно з копією договору відступлення права вимоги №114/2-54 від 07.12.2022, укладеного між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Акціонерним товариством «Оксі Банк», первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору за плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Відповідно до копії реєстру боржників від 13.12.2022, АТ «Райффайзен Банк» відступило АТ «Оксі Банк» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №354411/1478/0228-7 від 11 вересня 2007 року.
Згідно з копією договору відступлення права вимоги №114/2-54-1 від 07.12.2022, укладеного між Акціонерним товариством «Оксі Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс», первісний кредитор зобов'язується передати (відступити) новому кредиторові плату, а новий кредитор зобов'язується прийняти набуті первісним кредитором права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (портфель заборгованості).
Відповідно до копії реєстру боржників від 13.12.2022, АТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» право вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором №114/2-54-1 від 07.12.2022.
З копії додатку №6 до договору відступлення прав вимоги №114/2-54-1 від 07.12.2022 убачається, що АТ «Оксі Банк» відступило ТОВ «Цикл Фінанс» право вимоги до ОСОБА_3 за договором поруки №354411/1478/0228-7п.
21.09.2023 ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області замінено стягувача з ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС», як правонаступника у виконавчих провадженнях, відкритих на підставі виконавчих листів № 2-1984-2009, виданих 20 жовтня 2009 року Уманським міськрайонним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» на відшкодування боргу кошти в сумі 180 087,51 гривень солідарно, а також судових витрат по 791,30 гривень.
08.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступом Д.М. повторно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64417182 та відповідно до інформації про виконавче провадження 21.11.2023 поновлено виконавче провадження, оскільки відбулася заміна стягувача.
Позивачем здійснено розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми за кредитним договором, за період з 21.09.2017 по 01.03.2020 та вказано, що сума боргу складає 45068,46 грн: 31 850,53 грн - сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції; 13 217,93 грн - сума боргу трьох процентів річних від простроченої суми.
Зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором не припинилося та фактичного виконання ним грошового зобов'язання не відбулось.
Згідно з частинами першою, другою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків стаття 11 ЦК України визначає договори та інші правочини.
За змістом статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України (частина перша статті 1050 ЦК України).
Положеннями ст.611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст.553 ЦК України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. За правилами ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.
Зокрема, ст.625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 сформульовано висновки про те, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання і ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі статті 625 ЦК України, дійшла до висновку про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови), а поєднання цих вимог у одній справі не є обов'язковим.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
Заміна особи в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення) права вимоги є різновидом правонаступництва.
У зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18) зроблено висновок про те, що правовий аналіз положень статей 526,599,611,625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Одночасно суд зазначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Частиною першою статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Припинення поруки визначене ЦК України. Так, у статті 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання. У разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов'язання боржником.
Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.
Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не погодився забезпечувати виконання зобов'язання іншим боржником у договорі поруки чи при переведенні боргу.
Порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов'язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов'язання не пред'явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред'явить позову до поручителя. Для зобов'язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов'язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов'язання.
При цьому спільну підставу для припинення поруки та застави (іпотеки) законодавець визначив у частині першій статті 523 ЦК України, відповідно до якої порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником.
Заміна боржника може відбуватися з різних підстав, у тому числі й з незалежних від нього, зокрема у результаті його смерті.
Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Частиною четвертою статті 25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
У випадку смерті боржника за кредитним договором його права і обов'язки за цим договором переходять до спадкоємців, які зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора стягує заборгованість в межах вартості майна, одержаного у спадщину (стаття 1282 ЦК України).
За змістом зазначеної норми у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні, який відповідає перед кредитором в межах вартості одержаного у спадок майна.
Слід наголосити, що зобов'язання за договором поруки нерозривно пов'язані з особою боржника, тому у разі смерті цього боржника, кредитор, який хоче задовольнити свої вимоги, повинен отримати від поручителів померлого та/або іпотекодавців відповідну згоду забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (спадкоємцем).
У разі отримання такої згоди правовідносини поруки/іпотеки за своїм змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
У разі ж недосягнення згоди і неотримання кредитором згоди поручителя та/або іпотекодавця забезпечувати виконання зобов'язання новим боржником (спадкоємцем), порука та/або іпотека визнаються припиненими.
Указана вище позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.07.2023 по справі №570/3891/14.
Також слід відмітити, що на поручителів може бути покладено обов'язок щодо належного виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності в позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника, зафіксованої в тому числі й у договорі поруки як згоди відповідати за виконання зобов'язання перед будь-яким боржником у разі переведення боргу за забезпечувальним зобов'язанням.
Подібний за змістом правовий висновок Верховного Суду України викладений у постанові від 03 червня 2015 року у справі № 6-206цс15. Такого ж висновку притримується Верховний Суд у своїй постанові від 17.05.2021 у справі №761/14730/18.
Отже, на поручителів може бути покладено обов'язок щодо належного виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за нового боржника.
Однією із необхідних обставин, що підлягає з'ясуванню судом, зокрема, і при розгляді даної справи, є належність чи неналежність відповідача (відповідачів).
Як вбачається з відповіді виконавчого комітету Уманської міської ради № 01/01-32/2386/01/1498 від 09.03.2026, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знята з реєстрації 24.11.2025, у зв'язку зі смертю.
Разом з тим, правовідносини, які виникли між банком та померлою ОСОБА_2 допускають правонаступництво.
Згідно статей 1216, 1217 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах.
Отже, у разі смерті позичальника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в основному зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Зазначене, узгоджується із сталою судовою практикою, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 17 квітня 2013 року у справі № 6-18цс13 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19).
При цьому, після отримання ухвали суду від 17.03.2026 позивачу достовірно було відомо, що відповідач ОСОБА_2 померла, однак клопотання про залучення спадкоємця основного боржника до участі в справі, як співвідповідача не заявив, хоча потенційне рішення суду про задоволення позову прямо впливає на права та законні інтереси.
У цій справі залучення належного співвідповідача до участі у справі має принципове значення, оскільки це пов'язано також і з обранням належних та ефективних способів захисту прав, на захист яких заявлено позовні вимоги. Обраний спосіб захисту прав особи, яка наполягає на застосуванні судового захисту її цивільного права та інтересу, має відповідати характеру та природі спірних правовідносин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов не підлягає задоволенню, то судовий збір залишається за позивачем.
Керуючись ст.ст. 523, 553, 546, 559, 572, 1282 ЦК України, ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦИКЛ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми відмовити повністю.
Копію рішення направити сторонам по справі.
На рішення може бути подана апеляційна скарга позивачем до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.Л. Гудзенко