Справа № 712/5341/26
Провадження № 2-з/712/27/26
23 квітня 2026 року м. Черкаси
Соснівський районний суд міста Черкаси у складі головуючого судді Чапліної Н.М., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,
До Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла позовна заява ОСОБА_1 , яка подана його представником ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
У позовній заяві позивач просить: 1) зобов'язати ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 у спілкуванні з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , забезпечувати передачу дітей у визначений час та повідомляти ОСОБА_1 про стан здоров'я дітей, місце перебування та важливі обставини їхнього життя; 2) визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : кожні перші та треті вихідні місяця: з 10:00 суботи до 18:00 неділі з правом перебування дітей з батьком без присутності матері; дистанційне спілкування: без обмежень (телефон, відеозв'язок); спільний відпочинок: 2 тижні влітку без присутності матері.
Разом із позовною заявою представником позивача адвокатом Ткач В.О., в інтересах позивача ОСОБА_1 подана заява про забезпечення позову шляхом встановлення тимчасового порядку спілкування шляхом зобов'язання матері ОСОБА_2 забезпечити спілкування дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 за місцем його проживання в АДРЕСА_1 шляхом особистого спілкування у перші вихідні місяця з 10-00 суботи до 18-00 неділі; дистанційно щоденно без обмежень (телефон, відеозв'язок).
В обґрунтування заяви зазначено, що у провадженні суду перебуває справа за позовом про усунення перешкод у спілкуванні з дітьми та визначення способу участі у їх вихованні.
Позивач та відповідач перебували у шлюбі, від якого мають шестеро дітей: дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 ; дочку ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; дочку ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, на даний час відповідач систематично перешкоджає його спілкуванню з дітьми, а саме: не допускає до особистих зустрічей, обмежує телефонне та відеоспілкування, ігнорує звернення щодо визначення графіка.
У зв'язку з цим позивач фактично позбавлений можливості бачити дітей.
22.05.2025 рішенням №205 Служба у справах дітей Виконавчого комітету Черкаської міської ради визначила спосіб участі у вихованні та спілкуванні батька ОСОБА_1 з малолітніми ОСОБА_12 та ОСОБА_13 Згідно рішення Служба у справах дітей Виконавчого комітету Черкаської міської ради встановила батькові ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні малолітніх ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 : перші два місяці щосуботи та щонеділі з 10:00 до 18:00, у присутності матері; у подальшому перші та треті вихідні дні місяця з 10:00 суботи до 16:00 неділі, два тижні літніх канікул у липні, без присутності матері, з урахуванням обставин, які можуть виникнути.
Відповідач порушила умови вказаного договору, адже з липня 2025 року, мати не передала дитину батькові. За адресою проживання матері дитина була відсутня. Також був відсутній телефонний та будь-який інший зв'язок з дитиною та її матір'ю, жодних повідомлень попереджень від матері дитини взагалі не надходило.
Подальше зволікання з вирішенням спору призводить до: втрати емоційного зв'язку з дітьми, погіршення психологічного стану дітей, формування негативного ставлення до батька. Це створює реальну загрозу порушення прав дітей, які потребують постійного контакту з обома батьками.
За наведених обставин, позивач просив вжити заходів забезпечення позову.
22.04.2026 до суду надійшла заява представника ОСОБА_2 адвоката Хорошуна С.А., у якій представник ОСОБА_2 заперечував проти задоволення заяви про забезпечення позову, зазначив, що вимоги в заяві про забезпечення позову аналогічні вимогам вказаним в позовній заяві, тому, враховуючи те, що провадження за даною позовною заявою ще не відкрито вбачається чітке порушення вимог абзацу 1 частини десятої статті 150 ЦПК України, де вказано що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті
У заяві про забезпечення позову не доведено ні дотримання такого спілкування з дітьми самим заявником, ні порушення встановленого графіку матір'ю ОСОБА_2 ні причин такого порушення, якщо воно мале місце, не доведена втрата психоемоційного зв'язку з дітьми та взагалі її наявність. Дана заява є способом тиску на відповідачку та маніпулюванням певними фактами для досягнення своїх цілей.
Син ОСОБА_14 має лише 5 років, а тому об'єктивно фізично неможливо виконати вимоги заявника про необмежене спілкування з сином через телефонний зв'язок, так як в матері є інші справи та не завжди є можливість перебувати з телефоном біля дитини і чекати можливого дзвінка від батька. Так само і примусити спілкуватися 5-ти річну дитину з батьком, якщо він того не бажає теж не можливо. Старша донька ОСОБА_15 має особистий телефон, але не бажає спілкуватися з батьком, здійснювати психологічний тиск та примушувати дитину до такого спілкування мати не бажає.
Суд, дослідивши заяву про забезпечення позову, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 2, 3 частини 1 ст. 150 ЦПК України передбачені такі види забезпечення позову як заборона вчиняти певні дії; встановлення обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
У постанові Верховного Суду від 18 листопада 2020 року у справі № 127/31828/19 вказано, що у справі, яка переглядається, суд апеляційної інстанції правильно врахував, що зустрічі матері з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків матері із її малолітньою дитиною і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дитини. Колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про те, що відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити дитину від зустрічей з матір'ю.
Аналогічну правову позицію Верховний Суд висловив і у постанові від 04 квітня 2018 року у справі № 344/16653/16-ц.
Матеріали справи не містять виключних обставин, які були б підтверджені належними доказами та виключали б можливість підтримувати батькові зв'язок із його малолітніми дітьми до закінчення судового процесу. Зустрічі батька з дітьми є співмірним заходом забезпечення позову з огляду на можливу тривалість розгляду спору та право на особисте спілкування з дітьми.
Суд наголошує, що підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом у залежності до конкретного випадку, однак будь-який сімейний спір стосовно дитини має вирішуватися з урахуванням та якнайкращим забезпеченням інтересів дитини.
Згідно з висновками Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» («Сristian Сatalin Ungureanu v. Romania», заява № 6221/14, пункти 29-34, рішення від 04 вересня 2018 року) допущення державою ситуації, коли один з батьків втрачає доступ до власної дитини ще й протягом тривалого часу, у тому числі за наявності судового спору між батьками, від якого, зокрема, залежить характер цього доступу, навіть якщо це відбувається без порушення існуючих нормативних правил держави, є порушенням статті 8 Європейської конвенції з прав людини 1950 року - права на повагу до приватного і сімейного життя того з батьків, доступ до дитини якого обмежується або унеможливлюється. Згідно з практикою ЄСПЛ оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зав'язків, вимагає від судів ретельної оцінки низки факторів з точки зору збалансованості інтересів. Залежно від обставин конкретної справи вони можуть відрізнятися. Але надзвичайно важливими є врахування найкращого інтересу дитини. При визначенні найкращого інтересу дитини у кожному конкретному випадку необхідно врахувати дві умови: по-перше, у найкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (рішення ЄСПЛ від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09, п. 100, від 11 липня 2017 року в справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, п. 76).
У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2021 року у справі № 490/1087/21 (провадження № 61-12931св21) вказано, що судове рішення про визначення місця проживання дитини і відібрання дитини від батька (матері) без позбавлення батьківських прав спрямовано на передачу дитини від однієї особи (батька/матері) до іншої особи (матері/батька). Заходи ж забезпечення позову, що полягають у визначенні часу та місця побачення і спілкування дитини з одним із батьків, який на час розгляду справи про визначення місця проживання дитини проживає окремо від неї, спрямовані на усунення перешкод у спілкуванні дитини з цим із її батьків на час вирішення по суті спору щодо місця її проживання. У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи про визначення місця проживання малолітньої дитини, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту малолітньої дитини особисто з її матір'ю повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із матір'ю. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19 (провадження № 61-9164св20), від 17 травня 2021 року в справі № 761/25101/20 (провадження № 61-1092св21), від 15 вересня 2021 року в справі № 752/6099/20 (провадження № 61-13598св20).
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що зустрічі батька з дитиною будуть сприяти відновленню та налагодженню емоційних стосунків батька із його малолітніми дітьми і ця обставина відповідатиме найкращим інтересам дітей.
У постанові Верховного Суду від 05 травня 2025 року у справі № 466/2651/23 викладено висновок про те, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахування такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі 754/5683/22 викладено такий правовий висновок.
Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.
Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред'явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.
Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.
Судом встановлено, що між батьками дійсно наявний спір про визначення способів участі батька у вихованні дітей.
Заперечення представника відповідача, що вимоги заяви про забезпечення позову тотожні позовним вимогам відхиляються, оскільки у позовній заяві позивач просить зобов'язати відповідача не чинити перешкод у спілкуванні з дітьми, забезпечувати передачу дітей у визначений час, повідомляти про стан здоров'я, місце перебування, важливі обставини життя; визначити порядок участі позивача у спілкуванні та вихованні дітей. У заяві ж про забезпечення позову позивач просить встановити тимчасовий порядок спілкування з дітьми.
Водночас, вимоги заяви про забезпечення позову щодо зобо'язання матері забезпечити спілкування дітей за місцем проживання позивача є не обґрунтованими, позивачем не викладено, чому саме за місцем проживання позивача має відбуватися спілкування, необхідність та можливість покладення такого обов'язку на відповідача, тому в цій частині заява задоволенню не підлягає. Крім того, приймаються заперечення сторони відповідача щодо необхідності забезпечення спілкування з боку відповідача за допомогою телефону та відеозв'язку без обмежень, оскільки таке зобов'язання може призводити до надмірного навантаження на відповідача з огляду на можливу зайнятість, графік навчань та інших занять дітей, тому в цій частині встановлюються години спілкування.
Отже, суд дійшов висновку про те, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково, з огляду на те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, і такі заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позивачами вимогами.
У постанові Верховного Суду від 22 травня 2024 року у справі № 369/8877/22 викладено висновок про те, що правильним є висновок судів про те, що заборона будь-яким фізичним особам, у тому числі матері перешкоджати батькові виконувати батьківські права, у том числі на спілкування з малолітнім сином, не є тотожною заявленим позивачем позовним вимогам, а пов'язана із забезпеченням цих вимог і збереженням контактів та емоційного зв'язку з дитиною.
Керуючись ст.ст. 149 - 153, 157, 260, 261, 353 354 ЦПК України,
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні - задовольнити частково.
До набрання законної сили рішення суду у справі № 712/5341/26 встановити наступний порядок спілкування ОСОБА_1 з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- зобов'язати ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі надавати ОСОБА_1 можливість особисто спілкуватися з малолітніми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у перші вихідні місяця з 10-00 до 18-00 за місцем проживання або перебування дітей, або іншим місцем за спільною згодою батьків.
-встановити ОСОБА_2 до набрання законної сили рішенням у справі обов'язок забезпечувати можливість спілкування (контакт) малолітніх ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з їх батьком ОСОБА_1 кожного понеділка та четверга з 18 год до 19 год шляхом використання телефонного та відеозв'язку.
-дозволити зміну зазначеного графіка в інший час або день лише за взаємною згодою батька та матері, за умови, що така зміна відповідає найкращим інтересам дитини.
У іншій частині у задоволенні вимог заяви відмовити.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.
Ухвала також може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Н.М. Чапліна