про накладення арешту на майно
Справа № 712/5475/26
Провадження №1-кс/712/2185/26
24 квітня 2026 року м. Черкаси
Слідчий суддя Соснівського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області підполковник юстиції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_4 про накладення арешту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №№ 22023250000000293 від 04.08.2023 за підозрою ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України,-
До суду звернувся старший слідчий в ОВС слідчого відділу Управління СБ України в Черкаській області підполковник юстиції ОСОБА_3 з указаним клопотанням.
Клопотання обґрунтовано тим, що у період з 27.02.2022 по 24.06.2023 громадянин України ОСОБА_5 , діючи з прямим умислом, з мотивів несприйняття чинної української влади та схвалення політики держави-агресора, маючи на меті завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, а також державній безпеці України, з ідеологічних мотивів, надав представникам іноземних організацій допомогу в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану.
Зокрема, використовуючи месенджер Telegram через облікові записи, зареєстровані на номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , ОСОБА_5 передавав депутату Даркінської сільської ради Лискинського муніципального району Воронізької області від політичної партії «единая россия» ОСОБА_6 (який використовує обліковий запис, зареєстрований на номер НОМЕР_3 ) та невстановленому представнику федеральної служби безпеки російської федерації (далі - фсб рф), який використовує акаунт « ОСОБА_7 » ( ОСОБА_8 ), відомості щодо місць дислокації, зосередження та переміщення підрозділів ЗС України на території Донецької області, усвідомлюючи, що ця інформація буде використана ворогом для нанесення вогневих ударів та проведення військових операцій на шкоду Україні, за наступних обставин.
Враховуючи викладене, 16.04.2026 в газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур'єр» та на офіційному Інтернет-сайті офісу Генерального Прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У ході досудового розслідування, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 05.02.2022 через пункт пропуску Мілове виїхав до російської федерації, та на сьогоднішній день на територію України не повернувся.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта №473155984, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , є власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Як визначено у ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у третіх осіб.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Враховуючи викладене, арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 необхідний для забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
В судове засідання слідчий не з'явився, в клопотанні просив здійснювати розгляд клопотання у його відсутність, клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.
Згідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, розгляд клопотання проводиться без виклику осіб, у володінні яких знаходиться майно, оскільки стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза відчуження майна.
Дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Статтею 131 КПК України передбачено, що одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно із ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов),чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Звертаючись до слідчого судді з указаним клопотанням, слідчий просив накласти арешт на майно з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).
Частиною 5 статті 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Слідчим суддею встановлено, що 04.08.2023 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
15 січня 2026 року ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 1111 КК України.
За вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, в якому підозрюється ОСОБА_5 , передбачене додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
16.04.2026 в газеті центральних органів виконавчої влади «Урядовий кур'єр» та на офіційному Інтернет-сайті офісу Генерального Прокурора опубліковано повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
У ході досудового розслідування, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 05.02.2022 через пункт пропуску Мілове виїхав до російської федерації, та на сьогоднішній день на територію України не повернувся.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта №473155984, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , є власником 1/2 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи вищевикладене, з метою імовірної конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо фізичної особи, у випадку визнання підозрюваної винною у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність накладення арешту на належне підозрюваній вищевказане майно, а відтак клопотання слідчого підлягає до задоволення.
Оцінюючи дотримання права кожної особи на мирне володіння своїм майном, декларованого ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слідчий суддя зважає на те, що накладення арешту у даному кримінальному провадженні становить втручання у право власності, однак таке втручання на даним час є виправданим з огляду на суспільний інтерес, який у даному конкретному випадку стосується результату розслідування у даному кримінальному провадженні обставин вчинення кримінальних правопорушень за ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб; умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 167, 170, 171, 369, 372 КПК України слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити в повному обсязі.
Накласти арешт на підозрюваного у кримінальному провадженні № 22023250000000293 від 04.08.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_4 , а саме:
- 1/2 частина квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Заборонити розпорядження арештованим майном та передавати його під заставу або управління іншим особам до скасування арешту у встановленому законом порядку.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення..
Слідчий суддя ОСОБА_10