Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3857/26
Номер провадження 2/711/2430/26
Іменем України
20 квітня 2026 року суддя Придніпровського районного суду міста Черкаси Демчик Р.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Черкаської міської ради, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Зубкова Анна Олександрівна про визнання права власності,-
встановив:
Адвокат Ткаліч Д.В. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН №5509 від 13.06.2019 року) діючи в інтересах ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) звернувся в суд з позовом до Служби у справах дітей Черкаської міської ради (вул. Благовісна, 170, м. Черкаси), третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Зубкова Анна Олександрівна (вул. Університетська, 28, м. Слов'янськ, Краматорський район, Донецька область) про визнання права власності .
Просить суд:
-визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право спільної сумісної власності на 1/2 частину автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER SE, об'єм двигуна 2360 см3, календарний (модельний) рік випуску 2019, тип кузову - універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_3 .
- визначити, що частка ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 в праві спільної сумісної власності на автомобіль марки MITSUBISHI OUTLANDER SE, об'єм двигуна 2360 см3, календарний (модельний) рік випуску 2019, тип кузову - універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 ,номер кузова НОМЕР_3 становила 1/2.
- визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності в порядку спадкування на 1/4 частину автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER SE, об'єм двигуна 2360 см3, календарний (модельний) рік випуску 2019, тип кузову - універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_3 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3
- визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності в порядку спадкування на 1/4 частину автомобіля MITSUBISHI OUTLANDER SE, об'єм двигуна 2360 см3, календарний (модельний) рік випуску 2019, тип кузову - універсал, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 , номер кузова - НОМЕР_3 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3
Вирішуючи питання про відкриття провадження за даною позовною заявою, вважаю, що вона не в повній мірі відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а тому її належить залишити без руху, з наданням представнику позивачів строку для усунення наявних недоліків.
Так, відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
В порушення вимог п.1 ч.3 цієї статті, позивачем не зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як позивача, відповідачів так і третьої особи.
Відповідно до п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Слід зазначити, що позивачі просять визнати за ними право власності на спадкове (рухоме) майно - транспортний засіб MITSUBISHI OUTLANDER SE, що є вимогою майнового характеру.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
Отже помилковим є твердження позивачів, викладене у вступній частині позовної заяви про те, що позов не містить вимог майнового характеру, оскільки позов про визнання права власності на спадкове майно є безумовно позовом майнового характеру, адже стосується захисту майнових прав позивачів на це майно.
У цьому контексті суддя звертає увагу позивача, що ч. 1,3,4 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
Проте матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження дійсної вартості рухомого майна на день пред'явлення позову, яке є предметом позову про визнання права власності.
Крім цього слід зазначити, що за змістом ч.1 ст.23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.
Отже, належним та компетентним судом в розумінні процесуального закону є суд, який розглядає та вирішує справу за позовною заявою, поданою із дотриманням правил інстанційної, предметної та територіальної підсудності.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
Підсудність - це розподіл підвідомчих загальним судам цивільних справ між різними судами першої інстанції залежно від роду (характеру) справ, що підлягають розгляду, і від території, на яку поширюється юрисдикція того чи іншого суду.
Територіальна підсудність - це підсудність цивільної справи загальному суду в залежності від території, на яку поширюється юрисдикція даного суду. За її допомогою вирішується питання, яким з однорідних судів підсудна для розгляду відповідна справа.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини другої статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Розгляд справи з порушенням територіальної підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.
Так, як вбачається із змісту позовної заяви, позовні вимоги заявлені до Служби у справах дітей Черкаської міської ради (вул. Благовісна, 170, м. Черкаси), місце знаходження якого відноситься до територіальної підсудності Придніпровського районного суду м. Черкаси.
Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб'єкта, порушила, не визнає чи оспорює суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягується до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього.
Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов'язаними за вимогою позивача.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 13 березня 2019 року у справі № 757/39920/15-ц), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17).
Так, звертаючи до суду із вказаним позовом, представник позивач вказує на те, що оскільки одним із учасників справи є малолітня особа ОСОБА_2 , а предметом спору є її майнові права у складі спадщини, відповідно до ст. 19 Сімейного кодексу України та положень 45, 262 ЦПК України, участь Служби у справах дітей є обов'язковою з метою забезпечення належного захисту прав та інтересів малолітньої дитини.
З огляду на те, що ОСОБА_2 проживає на території м. Черкаси Черкаської області, тому вважає, що відповідачем по справі повинна бути залучена Служба у справах дітей Черкаської міської ради.
Відповідно до ст. 45 ЦПК України під час розгляду справи, крім прав та обов'язків, визначених статтею 43 цього Кодексу, малолітня або неповнолітня особа має також такі процесуальні права: 1) безпосередньо або через представника чи законного представника висловлювати свою думку та отримувати його допомогу у висловленні такої думки; 2) отримувати через представника чи законного представника інформацію про судовий розгляд; 3) здійснювати інші процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, передбачені міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до ч.4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
За таких обставин на думку суду, Служба у справах дітей Черкаської міської ради повинна бути залучена до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Окрім того, представником позивача не зазначено, які саме права ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були порушені Службою у справах дітей Черкаської міської ради, які підлягають захисту.
Також суд звертає увагу на те, що після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Зубковою А.О. була заведена спадкова справа 117/2025.
Отже, невірне зазначення Служби у справах дітей Черкаської міської ради як відповідача позбавляє суд визначити належну територіальну підсудність цивільної справи.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У Рішенні у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (SokurenkoandStrygun v. Ukraine) від 20 липня 2006 року, заяви № 29458/04 та № 29465/04, Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.
На підставі зазначеного можна відокремити такі складові поняття «суд, встановлений законом», як: інституційна, процесуальна та компетенційна. При цьому порушення будь-якої із цих складових визнається фундаментальним порушенням права на справедливий судовий розгляд у практиці ЄСПЛ, що, як правило, тягне за собою скасування судового рішення у справі.
Так, компетенційна складова відбиває, з одного боку, правильне застосування правил юрисдикції, а з іншого використання судом при розгляді та вирішенні справ виключно повноважень, передбачених процесуальним законодавством. Суд має дотримуватися норм законодавства щодо правил предметної і суб'єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції. Тобто, суд, який розглядає справу, повинен бути належним з точки зору наявності у нього повноважень на розгляд конкретної справи.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Згідно до ч. 8 ст. 14 ЦПК України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно з ч. 9 ст. 14 ЦПК України, суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи в електронній формі. Процесуальні та інші документи і докази у паперовій формі не пізніше трьох днів з дня їх надходження до суду переводяться в електронну форму та долучаються до матеріалів електронної судової справи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Частиною 8 статті 43 ЦПК України встановлено, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника).
Наказом ДСА України № 247 від 01 червня 2020 року запроваджено з 1 червня 2020 року в дослідну експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Таким чином, законодавством України передбачене право заявника на звернення до суду в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний Суд», однак наведене право не звільняє позивача від обов'язку долучити до такої заяви докази її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
З матеріалів справи вбачається, що представником позивача - адвокатом Ткаліч Д.В. відповідачем по справі зазначив Служба у справах дітей Черкаської міської ради. Однак, в матеріалах справи наявна квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного документа користувача - Дніпровська міська рада.
Таким чином, позивачу необхідно виконати вимоги, передбачені ст.175,177 ЦПК України - зазначити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету як позивача, відповідачів так і третьої особи, зазначити ціну позову, надити докази на підтвердження дійсної вартості рухомого майна на день пред'явлення позову, яке є предметом позову про визнання права власності, надати докази направлення сторонам у справі копії даної позовної заяви через підсистему "Електронний кабінет" або в паперовому вигляді з описом вкладення та зазначити якими діями чи бездіяльністю Служба у справах дітей Черкаської міської ради порушує майнові права позивачів щодо спадкового майна, у зв'язку з чим ця юридична особа є відповідачем у справі.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 133, 175, 177, 185 ЦПК України, -
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Черкаської міської ради, третя особа приватний нотаріус Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Зубкова Анна Олександрівна про визнання права власності - залишити без руху.
Надати позивачам/представнику позивачів строк - сім днів з дня отримання копії цієї ухвали для виправлення недоліків позовної заяви, які викладені в мотивувальній частині ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя: Р. В. Демчик