Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області
Справа № 695/1368/26
номер провадження 1-кс/695/282/26
21 квітня 2026 рокум. Золотоноша
Слідчий суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчої СВ Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 стосовно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Київ, освіта середня технічна, пенсіонера, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, інвалідом будь-якої групи, учасником та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС, депутатом будь - якого рівня не є, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України,
про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, -
Слідчий СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 звернулась до суду з погодженим прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12026250370000271 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Клопотання обґрунтоване наступним.
У провадженні СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026250370000271 від 06.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України.
Органами досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється в тому, що він у порушення вимог ст. 28 Конституції України та п. 5 ч. 1 ст. 1, п. 5 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», перебуваючи за місцем спільного проживання з ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, з метою спричинення психологічних страждань потерпілій, у період з 04.01.2024 до 07.03.2026 систематично вчиняв відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 психологічне насильство, яке виражалось у словесних образах, погрозах, висловлюваннях нецензурною лайкою в її бік, залякуванні, приниженні її честі та гідності, що призвело до істотних психологічних (моральних) страждань, які істотно порушують якість її життя.
Так, ОСОБА_5 04 січня 2024 року близько о 21 год. 30 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображав свою дружину ОСОБА_6 нецензурними словами, вчиняючи морально-психологічний вплив, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2024 у справі № 695/148/24 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170.00 грн.
У подальшому ОСОБА_5 , 24 травня 2024 року близько о 15 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображав та принижував свою дружину ОСОБА_6 застосовуючи морально-психологічний вплив, чим вчинив психологічне насильство, внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю потерпілої.
За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.07.2024 у справі № 695/2536/24 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 грн.
Надалі ОСОБА_5 06 червня 2025 року близько 14 год. 50 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ображав свою співмешканку ОСОБА_6 нецензурними словами, що завдало шкоди психічному здоров'ю, чим вчинив психологічне домашнє насильство.
За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі № 695/3070/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю правопорушення, оголошено усне зауваження.
У подальшому ОСОБА_5 , 28 серпня 2025 року близько 10:00 год., перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_6 , ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода її фізичному та психологічному здоров'ю.
За вказані дії, постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2025 у справі № 695/4205/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340.00 грн.
Надалі, 03 березня 2026 року близько 16 год. 56 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, систематично, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: зателефонував до неї та під час розмови ображав нецензурною лайкою, принижував та погрожував, чим завдав їй психологічних страждань.
Востаннє, 07 березня 2026 року близько 11 год. 00 хв. ОСОБА_5 , перебуваючи за місцем спільного проживання зі співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, систематично, вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: висловлювався нецензурною лайкою, принижував та погрожував, в результаті чого остання, згідно з висновком судово-психологічної експертизи № 159 від 17.03.2026, зазнала істотних психологічних (моральних) страждань, які порушують якість її життя.
31.03.2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України
Причетність підозрюваного ОСОБА_5 обґрунтовується та підтверджується наступними матеріалами досудового розслідування (доказами):
1)протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 05.03.2026;
2)протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 16.03.2026;
3)висновком судово-психологічної експертизи №159 від 17.03.2026;
4)протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 16.03.2026;
5)протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 16.03.2026;
6)протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 16.03.2026;
7)протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 16.03.2026;
8)протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 16.03.2026;
9)постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 15.01.2024 у справі № 695/148/24 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн;
10)постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 17.07.2024 у справі № 695/2536/24 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн;
11)постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 22.07.2025 у справі № 695/3070/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності на підставі ст. 22 КУпАП, у зв'язку з малозначністю правопорушення, оголошено усне зауваження;
12)постановою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 13.10.2025 у справі № 695/4205/25 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн;
13)протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_6 від 31.03.2026;
14)протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_6 від 31.03.2026;
15)протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 31.03.2026;
16)протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 31.03.2026;
17)повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення гр. ОСОБА_5 від 31.03.2026;
18)протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_5 від 31.03.2026;
19)іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.
У ході досудового розслідування встановлено ризики, передбачені п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які обґрунтовуються наступними обставинами:
- ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, обґрунтовується тим, що підозрюваному ОСОБА_5 відоме місце проживання потерпілої та свідків, які ще не допитувалися у судовому засіданні, оскільки проживає у тому самому населеному пункті (с. Дібрівка Золотоніського району Черкаської області), що свідчить про те, що він матиме реальну можливість здійснювати незаконний вплив на них шляхом вмовлять, погроз чи шантажу з метою зміни останніми раніше наданих показань на його користь чи відмови від надання показань з метою уникнення ним кримінальної відповідальності;;
- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення пов'язане з домашнім насильством чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється у даному кримінальному провадженні обґрунтовується негативною репутацією у місці свого проживання, оскільки зловживає спиртними напоями, поводить себе агресивно, що підтверджується довідкою-характеристикою, та показами свідків.
Також підозрюваний, має насильницьку модель поведінки у приватних стосунках, що підтверджується фактами вчинення ним систематичних насильницьких дії психологічного характеру відносно потерпілої ОСОБА_6 упродовж тривалого часу, а саме з початку 2024 року. При цьому заходи примусу, що застосовувалися судом за такі дії, у виді притягнення підозрюваного до адміністративної відповідальності не стали для нього стримуючими чинниками від протиправної поведінки та наразі ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні злочину пов'язаного з домашнім насильством.
Окрім того, навіть після реєстрації відносно нього 06.03.2026 кримінального провадження за ст. 126-1 КК України останній продовжив вчиняти відносно ОСОБА_6 психологічне насильство, а саме 07.03.2026 знову висловлювався відносно неї нецензурною лайкою, принижував та погрожував. Таким чином, девіантна поведінка ОСОБА_5 свідчить про ігнорування ним правових, моральних, етичних норм, та вказує на високий ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, пов'язаного з домашнім насильством, зокрема відносно співмешканки ОСОБА_6 .
Отже, в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання: незаконного впливу на потерпілого, свідків; вчиненню іншого кримінального правопорушення пов'язаного з домашнім насильством чи продовженню кримінального правопорушення у якому підозрюється.
Таким чином, органом досудового розслідування відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин слідчий за згодою з прокурором звернувся до суду з даним клопотанням, яким просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У судовому засіданні слідчий та прокурор наполягали на обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту посилаючись на обґрунтованість вказаних ризиків.
Підозрюваний ОСОБА_5 повідомив, що він нічого протиправного не вчиняв та заперечував проти задоволення клопотання.
Вивчивши матеріали клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи прокурора, слідчого та підозрюваного, слідчий суддя виходить з наступного.
Під час розгляду клопотання з'ясовано, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, що стверджується доданими до клопотання матеріалами.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням має підтверджуватися наявними доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження на час пред'явлення підозри.
Сукупність цих доказів має дати підстави вважати, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною, що дає підстави для застосування до нього такого різновиду заходів забезпечення кримінального провадження, як запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з метою здійснення подальшого розслідування.
При цьому, слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження при розгляді справи по суті, зокрема наявності достатніх підстав для встановлення вини підозрюваного у інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 176, 177 КПК України законодавець дав вичерпний перелік загальних положень про запобіжні заходи та визначив мету і підстави їх застосування за наявності ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України.
Так, згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню та продовжити кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.
Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом, обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.
За п. 2, п. 4 та п. 5 ст. 178 цього Кодексу суд зобов'язаний оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини; наявність або відсутність у обвинуваченого постійного місця роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Ризик тиску на свідків на початковому етапі слідства є вагомим на стадії досудового розслідування (справа Яжинський проти Польщі, рішення ЄСПЛ № 15479/02, від 4 жовтня 2005 року), оскільки на даний час слідством не встановлені всі можливі свідки та обставини даної події.
Також суд зважає на те, що по даному кримінальному провадженню не закінчені всі слідчі дії та усі обставини по справі ще не встановлені.
Відповідно до п.,п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Отже тяжкість покарання, ризик можливого переховування та знищення невіднайдених речових доказів, ризик впливу на свідків чи причетних до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення осіб на початковому етапі досудового розслідування є суттєвим елементом при оцінюванні наведених ризиків.
Слідчим суддею також оцінені в сукупності всі обставини, визначені ст. 178 КПК України (підозрюваний раніше притягувався до кримінальної відповідальності, проте має постійне місце проживання).
Також суд враховує положення ч. 3 ст. 176 КПК України, відповідно до яких слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що органами досудового слідства доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним нетяжкого кримінального правопорушення за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 2 років.
Також слідчий суддя враховує, що органом досудового розслідування надано достатньо належних доказів для застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного буде особисте зобов'язання, і такий запобіжний захід буде достатнім, щоб забезпечити належну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, і виправданим з урахуванням ризиків, даних про особу підозрюваного та обставин встановлених слідчим суддею, які впливають на суспільний інтерес у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, в інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;
2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;
3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;
4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;
5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.
Враховуючи, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні систематичного домашнього насильства стосовно потерпілої ОСОБА_6 , що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, суд вважає, що існує необхідність у застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 обмежувального заходу передбаченого п. 5 ч. 6 ст. 194 КПК України, а саме: направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників, яка дасть змогу покращити взаємовідносини між потерпілою та підозрюваним, і як наслідок зменшити ризик вчинення нових фактів домашнього насильства.
На підставі ст.ст. 176, 177, 178, 183, 192-194, 205, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчої СВ Золотоніського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Золотоніської окружної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання стосовно ОСОБА_5 - задовольнити. Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному за ст.126-1 КК України, запобіжний захід у виді особистого зобов'язання строком на 2 місяці по 21 червня 2026 року.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 до завершення досудового розслідування.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 обмежувальний захід, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, у вигляді направлення підозрюваного для проходження програми для кривдників протягом строку запобіжного заходу по 21.06.2026 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі невиконання ним зазначених вище обов'язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Контроль за виконанням ОСОБА_5 особистого зобов'язання покласти на слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП України в Черкаській області ОСОБА_4 .
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Строк дії ухвали - по 21 червня 2026 року включно.
Копію ухвали передати на виконання до Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській для виконання в частині застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Слідчий суддя Золотоніського
міськрайонного суду ОСОБА_1