532/400/26
2-во/532/7/26
10 квітня 2026 р.
Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:
судді - Омельченко І.І.,
з участю секретаря судового засідання - Логвиненко А.В.,
розглянувши заяву ТОВ «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» про уточнення заявлених вимог щодо видачі судового наказу по справі № 532/400/26,
Встановив:
01 квітня 2026 року від представника ТОВ «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» - адвоката Павленка С.В. надійшла заява про уточнення заявлених вимог щодо видачі судового наказу по справі № 532/400/26.
Заява мотивована тим, що представником заявника було допущено описку в заяві про видачу судового наказу, а саме: не вірно зазначено суму боргу за споживання природнього газу. В заяві зазначено, що сума боргу становить 18645,32 гривень, проте згідно з розрахунком станом 31.12.2025 правильною сумою є 23053,43 гривень. Ця описка є механічною (мимовільною, випадковою) та не впливає на зміст заяви про видачу судового наказу.
Таким чином, адвокат Павленко С.В. прохав суд видати судовий наказ по справі № 532/400/26 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» з вірною сумою заборгованості станом на 31.12.2025 у розмірі 23053,43 гривень за споживання природного газу.
В силу ч. 2 ст. 269 ЦПК України, суд вважає можливим вирішення питання про внесення виправлень до судового наказу провести без повідомлення учасників справи.
Суд, дослідивши подану заяву та матеріали судового наказу, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 ЦПК України, суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню, або відстрочити або розстрочити виконання судового наказу в порядку, встановленому статтями 432, 435 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 432 ЦПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Згідно ч. 1 ст. 269 ЦПК України, суд з власної ініціативи або за заявою учасника справи може виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки.
Верховний Суд у постанові від 21 липня 2020 року в справі № 521/1074/17 роз'яснив, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належать написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат та строків тощо.
Суд зауважив, що не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо.
Тобто описка як помилка в судовому рішенні визначається за такими ознаками: 1) це механічна помилка, якої припустився сам суд, а не учасник справи; 2) описка є мимовільною, випадковою помилкою суду, допущеною під час письмово-вербального викладення змісту рішення; 3) до описок не належать помилки, наявні в наданих суду документах (тобто допущені іншими учасниками справи, хоча вони і призводять, як наслідок, до неправильного цитування судом, однак не є описками в розумінні процесуального закону).
Згідно пункту 19 постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Верховним Судом України у постанові № 22-ц/354/11 від 29 січня 2021 року вказано, що суд може виправити лише ті арифметичні помилки або описки, яких він сам припустився. Якщо такі помилки або описки наявні в наданих суду документах, вони судом не виправляються.
Судом установлено, що в прохальній частині заяви про видачу судового наказу представник ТОВ «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» - адвокат Павленко С.В. прохав суд видати наказ про стягнення зі ОСОБА_1 суму заборгованості станом на 31.12.2025 року в розмірі 18645,32 гривень за споживання природного газу та понесені судові витрати.
На підставі вказаної заяви Кобеляцький районний суд Полтавської області видав судовий наказ від 20 лютого 2026 року по справі № 532/400/26 про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» суми боргу в розмірі 18645,32 гривень, яка викладена у прохальній частині заяви про видачу судового наказу, та судового збору в розмірі 332,80 гривень.
З наведеного вбачається, що судовий наказ від 20.02.2026 року по справі № 532/400/26 не містить описки чи помилки щодо суми боргу, яку міг би допустити сам суд. Стягнута сума у судовому наказі є тією сумою, що зазначена у прохальній частині заяви про видачу судового наказу.
Подаючи заяву про уточнення заявлених вимог шляхом видачі нового судового наказу з вірною сумою боргу, представник ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Україна» просить стягнути кошти, які не були зазначені у заявлених вимогах.
Суд наголошує, що наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер.
ЦПК України не надає суду такого права, як вихід за межі заявлених вимог з власної ініціативи, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (стаття 3 ЦПК України).
Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин).
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відсутні правові підстави для уточнення заявлених вимог шляхом видачі нового судового наказу з вірною сумою боргу, а тому заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 173, 269 ЦПК України, суд, -
Постановив:
У задоволенні заяви ТОВ «Газопостачальна компанія» «Нафтогаз України» про уточнення заявлених вимог щодо видачі судового наказу по справі № 532/400/26 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя