єдиний унікальний номер справи 531/1282/25
номер провадження 1-кс/531/122/26
20 квітня 2026 року м. Карлівка
Слідчий суддя Карлівського районного суду Полтавської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
представника скаржника адвоката ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка справу за скаргою ОСОБА_4 на постанову заступника начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 14 березня 2026 року, -
ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову заступника начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 14 березня 2026 року.
Свою скаргу обґрунтовує тим, що 23 березня 2025 року скаржником було отримано постанову заступника начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження №12025170450000298, відомості про яке 26 травня 2025 року внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. Дану постанову вважає необґрунтованою та передчасною, оскільки вважає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, без встановлення ключових обставин, що підлягають доказуванню, без усунення суперечностей у доказах, без перевірки достовірності первинних медичних відомостей та з порушенням прав потерпілого, а саме: не забезпечено усунення розбіжностей між записом лікаря-хірурга про перелом ІІІ ребра справа із висновком експерта №763 від 21 липня 2025 року, який не підтверджує такого тілесного ушкодження у потерпілої ОСОБА_6 ; проведення судово-медичної експертизи за постановою слідчого від 08 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_4 без його повідомлення про час та місце проведення відповідного дослідження. Тому вважає, що постанова має бути скасована. Також просить зобов'язати орган досудового розслідування відновити кримінальне провадження та провести комплекс необхідних слідчих (розшукових) і процесуальних дій, забезпечивши: встановлення особи, яка внесла відомості про наявність у ОСОБА_6 перелому ІІІ ребра справа, та перевірку підстав внесення таких відомостей; витребування та дослідження первинної медичної документації, включаючи рентгенологічні знімки, висновок лікаря-рентгенолога та записи лікаря-хірурга; перевірку джерела та достовірності зазначених медичних відомостей шляхом проведення допиту лікаря-хірурга та лікаря-рентгенолога; вжиття заходів для усунення суперечностей між медичними висновками. Крім того, просить зобов'язати слідчого призначити комісійну судово-медичну експертизу щодо медичної документації ОСОБА_6 для усунення суперечностей між медичними даними, визначивши необхідність з'ясування, зокрема, таких обставин: чи підтверджується за рентгенологічними матеріалами наявність у ОСОБА_6 перелому ІІІ ребра справа; чи містить висновок лікаря-рентгенолога об'єктивні дані про наявність такого ушкодження; чи відповідає запис лікаря-хірурга щодо перелому об'єктивним результатам рентгенологічного дослідження; чи наявні розбіжності між медичними висновками та у чому полягають їх причини; чи могли відомості про перелом бути внесені до медичної документації без належного інструментального підтвердження. Також, просить зобов'язати слідчого забезпечити проведення повторної судово-медичної експертизи щодо потерпілого ОСОБА_4 із дотриманням його процесуальних прав, зокрема із забезпеченням його участі та належним завчасним повідомленням про дату, час і місце її проведення відповідно до постанови слідчого від 08 жовтня 2025 року та ухвали слідчого судді від 13 січня 2026 року. Крім того, просить зобов'язати слідчого надати правову оцінку обставинам внесення до медичної документації відомостей про перелом у ОСОБА_6 , які не підтверджуються об'єктивними даними рентгенологічного дослідження у межах кримінального провадження.
В судове засідання скаржник не з'явився. 30 березня 2026 року на електронну пошту суду надійшло клопотання про розгляд скарги без його участі.
В судовому засіданні представник скаржника адвокат ОСОБА_3 повністю підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених в скарзі.
Заступник начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 , постанова якого оскаржується, будучи належним чином повідомлений про день час та місце розгляду скарги через ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області, у судове засідання не з'явився. Вже під час розгляду скарги по суті, на електронну пошту суду надійшло клопотання Заступник начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про відкладення розгляду справи, яке не підтверджено кваліфікованим електронним підписом, а тому до уваги слідчим суддею не приймається.
Слідчий суддя, заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали додані до скарги та матеріали кримінального провадження №12025170450000298, приходить до таких висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадженні - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
В ході розгляду скарги встановлено, що 14 березня 2026 року заступником начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, в зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Скаржнику копію даної постанови було направлено 16 березня 2026 року, яку він отримав 23 березня 2026 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України, скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора можуть бути подані особо протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності, а якщо рішення слідчого чи прокурора оформляється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії, тобто строк звернення до суду зі скаргою скаржником не пропущено.
Згідно ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Закриваючи кримінальне провадження, заступник начальника СВ посилалась на той факт, що в ході проведення досудового розслідування не було встановлено в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, оскільки не було здобуто відомостей, які б вказували на отримання потерпілими ОСОБА_6 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що є обов'язковою ознакою кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Зазначене підтверджується висновком експерта №763 від 21 липня 2025 року щодо ОСОБА_6 та висновками експерта №762 від 21 липня 2025 року, №1300 від 21 жовтня 2025 року та №131 від 02 березня 2026 року щодо ОСОБА_4 , що містяться в матеріалах кримінального провадження.
В той же час, як зазначалося в ухвалі слідчого судді від 02 вересня 2025 року, невідповідність висновку №763 даним первинного огляду потерпілої ОСОБА_6 шляхом призначення повторної судово-медичної експертизи не усунуто. Саме експертне дослідження №763 проводилось лише, як зазначено у самому висновку: «Аркуш А-4 зі штампом «Рентген-кабінет КНП» Чутівська ЦЛ» від 26.05.2025 року на гр. ОСОБА_6 грудної клітки», а не на підставі огляду самої потерпілої та/або оригіналу рентгенівських знімків або інших сучасних методів діагностики, що також ставить під сумнів вказаний висновок.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні данні, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до статті 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.
Враховуючи викладене вище, вирішуючи питання про закриття провадження, слідчий повинен вичерпати усі процесуальні можливості щодо проведення подальших слідчих (розшукових) дій з метою встановлення обставин правопорушення, а також щодо встановлення особи правопорушника.
Виходячи зі змісту ст. 284 КПК України, про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження, зокрема, коли встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосується цього провадження у сукупності.
Досудове розслідування повинно відповідати принципам повноти, всебічності і об'єктивності. Всебічність розслідування припускає ретельну перевірку всіх можливих по обставинах справи припущень про характер злочину і винних осіб. Повнота означає встановлення не тільки злочинного факту і винності визначеної особи в його здійсненні, але і всіх інших обставин, що входять у предмет і межі доведення в справі. Об'єктивність має прояв у неупередженості слідчого в дослідженні обставин справи і їхній оцінці, у його обов'язку пізнати ці обставини в точній відповідності з об'єктивною дійсністю.
Всебічність, повнота й об'єктивність розслідування, у сукупності, означають, що в ході досудового розслідування будь-якої кримінальної справи слідчий повинен ретельно перевіряти всі можливі загальні і часткові слідчі версії, по кожній з них досліджувати цілком всі істотні факти й обставини, виявляти й аналізувати по ним докази які викривають, так і докази, що виправдують, і при всьому цьому бути неупередженим, виходити тільки з інтересів встановлення об'єктивної істини.
Однак, оскаржувана постанова не містить обґрунтованого висновку щодо невідповідність висновку №763 даним первинного огляду потерпілої ОСОБА_6 . Жодних оцінок цьому не надано, що є явною неповнотою досудового розслідування.
При розгляді даної скарги слідчий суддя звертає увагу на те, що при проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд, визначають обсяг перевірочних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Відповідно, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе після дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, що стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Так вбачається, що слідчим під час проведення досудового розслідування кримінального провадження №12025170450000298, в порядку ст. 40 КПК України, не виконано у повному обсязі вимог названої статті, не вичерпано можливості отримання доказів по справі, не проведено належного досудового розслідування усіх обставин кримінального правопорушення.
Зокрема, у постанові про закриття кримінального провадження не наведено належних і достатніх мотивів ухвалення процесуального рішення про закриття кримінального провадження, не вказані достатні підстави для прийняття такого рішення та не наведені фактичні дані, які підтверджують обґрунтованість таких висновків органу досудового розслідування, що не може вказувати на повноту, всебічність та об'єктивність досудового слідства.
Відтак, у постанові не наведено достатніх обставин, за яких слід дійти висновку про наявність достатніх підстав для закриття кримінального провадження та не зазначено чим вичерпані можливості отримання достатніх доказів.
Тобто, на думку слідчого судді, досудове розслідування по кримінальному провадженню проводилось неефективно.
За наведених обставин слідчий суддя вважає, що оскаржувана постанова не відповідає ч. 5 ст. 110 КПК України, є передчасною, невмотивованою, доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження в цій частині є обґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, а тому є підстави для скасування постанови.
Щодо вимоги зобов'язати слідчого забезпечити проведення повторної судово-медичної експертизи щодо ОСОБА_4 із забезпеченням його участі та належним завчасним повідомленням про дату, час та місце її проведення відповідно до постанови слідчого від 08 жовтня 2025 року та ухвали слідчого судді від 13 січня 2026 року, слід зазначити наступне.
У мотивувальній частині ухвали слідчого судді від 13 січня 2026 року міститься лише констатація факту направлення скаржнику листа про необхідність з'явитися до судово-медичного експерта.
В той же час, відповідно до постанов слідчого від 08 жовтня 2025 року та від 12 січня 2026 року про призначення додаткових судово-медичних експертиз щодо ОСОБА_4 у п. 3 зазначено, що слідчий просить провести експертизи по наявній медичній документації, за відсутності потерпілого, а отже, права останнього жодним чином не порушено і така вимога не підлягає задоволенню, оскільки наявність у ОСОБА_4 лише легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, вже підтверджена трьома висновками експерта.
Щодо вимоги зобов'язати слідчого надати правову оцінку внесення до медичної документації відомостей про перелом у ОСОБА_6 , які не підтверджуються об'єктивними даними рентгенологічного дослідження у межах кримінального провадження, слід зазначати, що такі відомості не є предметом доказування у даному кримінальному провадженні, а отже така вимога не підлягає задоволенню.
Щодо вимоги зобов'язання слідчого провести комплекс інших слідчих дій, слід зазначити, що в силу положень ст. 40 КПК України, слідчий в кримінальному провадженні є самостійним у своїй процесуальній діяльності, уповноважений приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, а отже, такі вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 304-307 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_4 на постанову заступника начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження від 14 березня 2026 року задовольнити частково.
Постанову заступника начальника СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_5 від 14 березня 2026 року про закриття кримінального провадження №12025170450000298 від 26 травня 2025 року - скасувати.
Направити матеріали кримінального провадження №12025170450000298 від 26 травня 2025 року до СВ ВП №3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області для продовження досудового розслідування.
У задоволенні іншої частини скарги відмовити.
Ухвала, відповідно до ч. 3 ст. 307 КПК України, оскарженню не підлягає.
Повний текс ухвали оголошено 24 квітня 2026 року о 14 годині 00 хвилин.
Слідчий суддя