Справа № 530/2447/25
2/530/390/26
22.04.2026 року Зіньківський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Ситник О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в місті Зіньків Полтавської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія “ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позовна заява мотивована тим, що 03.09.2024 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 258178652 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. На підставі вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 3642,00 грн на платіжну катку ,в подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 5690,00 грн.
22.10.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога » та ТОВ Таліон Плюс було укладено договір факторингу № МВ-ТП/5 , відповідно до яких до ТОВ Таліон Плюс перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1
28.05.2025 року між ТОВ Таліон Плюс та ТОВ ФК Онлайн кредит було укладено договір факторингу №28/0525-01, відповідно до яких до ТОВ ФК Онлайн кредит перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1
16.07.2025 року між ТОВ ФК Онлайн кредит та ТОВ «Фінансова компанія “ЕЙС» було укладено договір факторингу №16/07/25-Е , відповідно до яких до ТОВ «Фінансова компанія “ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із вказаним позовом до суду, заборгованість за кредитним договором № 258178652 від 03.09. 2024 року становить 13221,28 грн. Вважаючи свої права порушеними, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 13221,28 грн. та судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
Відповідно до ч. 4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
Ухвалою суду від 06.01.2026 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило.
Представник позивача просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності представника позивача та проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений, згідно довідки начальника відділу ЦНАП Зіньківської міської ради Полтавської області зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 85), до суду повернулося поштове повідомлення з відміткою “адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 89), що вважається належним повідомленням та відповідає правовій позиції викладеної в постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23), причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 128 ЦПК України судова повістка направляється фізичним особам, які не мають статусу підприємців за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України судовий розгляд проведено без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищевикладене та вимоги ст.ст. 178, 279, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, з ухваленням у справі заочного рішення.
Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Судом встановлено, що 03.09.2024 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 258178652 у формі електронного документа з використанням електронного підпису одноразового ідентифікатора. На підставі вказаного договору відповідач отримав грошові кошти в сумі 3642,00 грн на платіжну катку ,в подальшому відповідач збільшив суму кредиту до 5690,00 грн.
22.10.2024 року між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога » та ТОВ Таліон Плюс було укладено договір факторингу № МВ-ТП/5 , відповідно до яких до ТОВ Таліон Плюс перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1
28.05.2025 року між ТОВ Таліон Плюс та ТОВ ФК Онлайн кредит було укладено договір факторингу №28/0525-01, відповідно до яких до ТОВ ФК Онлайн кредит перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1
16.07.2025 року між ТОВ ФК Онлайн кредит та ТОВ «Фінансова компанія “ЕЙС» було укладено договір факторингу №16/07/25-Е , відповідно до яких до ТОВ «Фінансова компанія “ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 .
Відповідач ОСОБА_1 не виконує умови взятого на себе зобов'язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. Станом на день звернення із вказаним позовом до суду, заборгованість за кредитним договором № 258178652 від 03.09. 2024 року становить 13221,28 грн.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується ЗУ "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно зі ст.12 Закону України Про електронну комерцію якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 розділу ІІІ, якщо інше не встановлено цим параграфом і не впливає із суті кредитного договору.
Відповідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем ОСОБА_1 було отримано кредитні кошти, що підтверджується інформаційною довідкою на умовах та в порядку, що зазначені у кредитному договорі і він користувався ними. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущено порушення зобов'язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості та випискою з особового рахунку за кредитним договором .
Отже, враховуючи ті обставини, що в порушення умов кредитного договору відповідач ОСОБА_1 фактично отримані та використані кошти у добровільному порядку не повернув, чим порушив права кредитора, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 13221,28 грн., знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн.
Відповідно до частини 1статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно із частиною 2 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 137 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
На підтвердження понесення витрат на оплату правничої допомоги представником позивача надано суду: копію договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро “Соломко та Партнери», в особі адвоката Соломко Олексія Володимировича; додаткову угоду до договору про надання правничої допомоги; копію акту приймання - передачі виконаних робіт від 25.11.2025 року, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер.
Також на підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 527, 530, 549, 551, 1049, 1050, 1054, ЦК України, ст.12,13, 81, 210, 247, 258-259, 263-268,274-279,279,354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вулиця Юрія Поправки,6, кабінет,13, р/р НОМЕР_2 в АТ “Універсал Банк» ЄДРПОУ АТ “Універсал Банк» 21133352, МФО 322001- суму заборгованості за кредитним договором № 258178652 від 03.09.2024 у загальному розмірі 13221 (тринадцять тисяч двісті двадцять одна ) грн. 28 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації АДРЕСА_1
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: 02090, м. Київ, вулиця Юрія Поправки,6, кабінет,13, р/р НОМЕР_2 в АТ “Універсал Банк» ЄДРПОУ АТ “Універсал Банк» 21133352, МФО 322001 - судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (cім тисяч) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
СуддяО. В. Ситник