Справа № 320/41992/24 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
23 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
за участю секретаря Фищук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової служби України, Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ФОП ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 16.05.2024 № 4082224024, від 29.07.2024 № 8348024024;
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 24.07.2024 № 22523/6/99-00-06-01-02-06.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Державна податкова служба України та Головне управління Державної податкової служби у м. Києві звернулися до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційними скаргами, в яких просять скасувати оскаржуване рішення, як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, наказу від 23.02.2024 № 1098-п, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 25.08.2022 року № 12 з компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка) та № 14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка) за період з 25.08.2022 по 01.04.2024.
За результатами даної перевірки ГУ ДПС у м. Києві складено акт №29408/Ж5/26-15-24-02-04/3039227639 від 08.04.2024.
Як було встановлено судом першої інстанції, для з'ясування питання дотримання платником податків ОСОБА_1 вимог діючого законодавства, щодо законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 25.08.2022 № 12 з компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка), від 15.11.2022 № 14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка), Головним управлінням ДПС у м. Києві платнику податків ОСОБА_1 було направлено запити від 30.08.2023 №29977/1/26-15-24-02-04-08 та від 31.10.2023 № 36202/1/26-15-24-02-04-08 щодо надання інформації та її документального підтвердження.
Позивачем надано відповідь від 15.09.2023 № 15/09-1 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 21.09.2023 № 95584/6), від 10.11.2023 № 10/11-1 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 13.11.2023 № 111194/6) та завірені копії первинних документів щодо виконання умов контрактів від 25.08.2022 № 12 з компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка), від 15.11.2022 № 14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка), специфікація №1 від 25.08.2022 та специфікація №2 від 09.11.2022 до контракту 25.08.2022 №12 з компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка), специфікація №1 від 15.11.2022 та специфікація №2 від 15.11.2022 до контракту від 15.11.2022 №14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка), вантажно-митні декларації від 14.07.2023 №23UA100100438656U9, від 14.07.2023 №23UA100438407U0, від 15.07.2023 №23UA100100438697U6, від 17.07.2023 №23UA100100438857U2, від 23.06.2023 №23UA100100436272U5, від 14.08.2023 №23UA100100441660U5, платіжні інструкції в іноземній валюті від 21.10.2022 №2, від 24.10.2022 № 3, від 11.11.2022 №4, від 21.11.2022 № 5, від 07.02.2023 № 6, від 14.02.2023 №7, виписка за рахунками за період з 01.02.2023 по 28.02.2023, виписки банку про повернення коштів на рахунок платника податків від 13.04.2023 № 234131730491SG06 , від 15.06.2023 №2306150560030-14, від 11.07.2023 №2307110514408-14.
Під час проведення перевірки посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві встановлено, що у періоді, який перевірявся, платник податків ОСОБА_1 (покупець) здійснював імпорт (купівлю) товару згідно контракту від 25.08.2022 № 12 з компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка) (продавець).
Відповідно до специфікації від 25.08.2022 № 1 до вищевказаного контракту продавець продає пестициди (далі - товар), а покупець зобов'язаний купити товар та оплатити його вартість наступним чином: 360 000,00 доларів США протягом 5 днів з моменту підписання контракту; 23 472,00 доларів США протягом 15 днів з моменту підписання контракту; 264 729,60 доларів США протягом 45 днів з моменту підписання контракту. Загальна вартість товару згідно з специфікацією від 25.08.2022 № 1 - 648 201,60 доларів США.
Відповідно до специфікації від 09.11.2022 № 2 до вищевказаного контракту продавець продає пестициди (далі - товар), а покупець зобов'язаний купити товар та оплатити його вартість наступним чином: 243 144,00 доларів США сплачує до 21.11.2022; 121 176,00 доларів США сплачує до 31.12.2022. Загальна вартість товару згідно з специфікацією від 09.11.2022 № 2 - 364 320,00 доларів США. Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару в термін до 28.02.2023.
Згідно з контрактом від 25.08.2022 № 12 постачання товару здійснюється на умовах FOB, Шанхай, Китайська Народна Республіка. У разі затримки оплати за відвантажений товар покупець виплачує продавцю пеню у розмірі 0,1 відсотків вартості відвантаженого товару за кожен день прострочення оплати. У разі затримки поставки з вини продавця, продавець виплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 відсотків вартості несвоєчасно відвантаженого товару за кожен день затримки.
Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 25.08.2022 № 12 з компанією Truechem International Company (Китайська Народна Республіка) встановлено, що на виконання умов укладеного контракту платником податків ОСОБА_1 , з поточного валютного рахунку AT "Укрексімбанк" НОМЕР_2 (долар США) згідно з платіжними інструкціями в іноземній валюті від 21.10.2022 №2, від 24.10.2022 №3, від 11.11.2022 № 4, від 21.11.2022 № 5 на банківський рахунок компанії Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка) перераховано валютні кошти у загальному розмірі 883 201.60 доларів США (еквівалент 32 297 446, 03 грн. на дату списання з валютного рахунку).
Компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка) повернуто на рахунок платника податків ОСОБА_1 частину сплачених авансовим платежем коштів у загальному розмірі 339 153,60 доларів США (еквівалент 12 402 372,34 грн. на дату повернення коштів на рахунок платника податків): в сумі 132 661,60 Доларів США (еквівалент 4 851 248,99 грн. на дату повернення коштів) відповідно до виписки банку про повернення коштів на рахунок платника податків від 13.04.2023 № 234131730491SG06 ; в сумі 106 592,00 Доларів США (еквівалент 3 897 920,21 грн. на дату повернення коштів) відповідно до виписки банку про повернення коштів на рахунок платника податків від 15.06.2023 №2306150560030-14; в сумі 99 900,00 Доларів США (еквівалент 3 653 203,14 грн. на дату повернення коштів) відповідно до виписки банку про повернення коштів на рахунок платника податків від 11.07.2023 №2307110514408-14.
За наведених обставин та враховуючи приписи чинного законодавства податковим органом встановлено, що поставка товару (імпорту) на територію України за контрактом від 25.08.2022 № 12 з компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка) згідно з вантажно-митними деклараціями здійснено з порушенням законодавчо встановлених термінів на 86, 83, 83, 84, 66, 68, 58, 317 календарних днів: граничний строк поставки товару відповідно до дати здійснення платежу 21.10.2022 - 19.04.2023, поставка товару здійснена 14.07.2023 згідно з ВМД № 23UA100100438656U9 на суму 128 880,00 доларів США (еквівалент 4712961,17 грн. на день оформлення ВМД); граничний строк поставки товару відповідно до дати здійснення платежу 24.10.2022 - 22.04.2023, поставка товару здійснена 14.07.2023 згідно з ВМД № 23UA100100438656U9 на суму 128 880,00 доларів США (еквівалент 4712961,17 грн. на день оформлення ВМД), ВМД № 23UA100438407U0 на суму 128 880,00 доларів США (еквівалент 4712961,17 грн. на день оформлення ВМД) та 15.07.2023 згідно з ВМД № 23UA100100438697U6 на суму 128 880,00 доларів США (еквівалент 4 712 961,17 грн. на день оформлення ВМД); граничний строк поставки товару відповідно до дати здійснення платежу 11.11.2022 - 10.05.2023, поставка товару здійснена 15.07.2023 згідно з ВМД № 23UA100100438697U6 на суму 128 880,00 доларів США (еквівалент 4 712 961,17 грн. на день оформлення ВМД) та 17.07.2023 згідно з ВМД № 23UA100100438857U2 на суму 128 880,00 доларів США (еквівалент 4712961,17 грн. на день оформлення ВМД); граничний строк поставки товару відповідно до дати здійснення платежу 21.11.2022 - 20.05.2023, поставка товару здійснена 17.07.2023 згідно з ВМД № 23UA100100438857U2 на суму 128 880,00 доларів США (еквівалент 4712961,17 грн на день оформлення ВМД).
Також, суб'єктом публічного права встановлено, що станом на кінець перевірки у платника податків ОСОБА_1 за контрактом від 25.08.2022 № 12 з компанією Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка) обліковується дебіторська заборгованість у сумі 28 528,00 доларів США (еквівалент 1 043 229,02 грн. на дату списання з валютного рахунку).
Стосовно контракту від 15.11.2022 № 14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка) (продавець), то відповідно до специфікації від 15.11.2022 №1 до вищевказаного контракту продавець продає пестициди (далі - товар), а покупець зобов'язаний купити товар та оплатити його вартість наступним чином 192 456,00 доларів США сплачує до 15.02.2023; 136 224,00 доларів США сплачує до 15.03.2023. Загальна вартість товару згідно з специфікацією від 15.11.2022 № 1 - 328 680,00 доларів США.
Відповідно до специфікації від 15.11.2022 №2 до вищевказаного контракту продавець продає пестициди, а покупець зобов'язаний купити товар та оплатити його вартість наступним чином: 97 000,00 доларів США сплачує до 15.02.2023; 83 700,00 доларів США сплачує до 15.03.2023. Загальна вартість товару згідно з специфікацією від 15.11.2022 №2 - 180 700,00 доларів США. Постачальник зобов'язується здійснити поставку товару в термін до 31.03.2023.
Згідно з контрактом від 15.11.2022 № 14 постачання товару здійснюється на умовах FOB, Шанхай, Китайська Народна Республіка. У разі затримки оплати за відвантажений товар покупець виплачує продавцю пеню у розмірі 0,1 відсотків вартості відвантаженого товару за кожен день прострочення оплати. У разі затримки поставки з вини продавця, продавець виплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 відсотків вартості несвоєчасно відвантаженого товару за кожен день затримки.
Перевіркою проведених розрахунків у грошовій формі при здійсненні імпортних операцій за контрактом від 15.11.2022 № 14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка) встановлено, що на виконання умов укладеного контракту платником податків ОСОБА_1 з поточного валютного рахунку AT "Укрексімбанк" НОМЕР_2 (долар США) згідно з платіжними інструкціями в іноземній валюті від 07.02.2023 № 6, від 14.02.2023 № 7 на банківський рахунок компанії Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка) перераховано валютні кошти у загальному розмірі 289 456,00 доларів США (еквівалент 10 585 000,68 грн. на дату списання з валютного рахунку).
За наведених обставин та враховуючи приписи чинного законодавства податковим органом встановлено, що поставка товару (імпорту) на територію України за контрактом від 15.11.2022 № 14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка) згідно з вантажно-митними деклараціями здійснено з порушенням законодавчо встановлених термінів на 8 календарних днів, а саме граничний строк поставки товару відповідно до дати здійснення платежу 07.02.2023 - 06.08.2023, поставка товару здійснена 23.06.2023 згідно з ВМД № 23UA100100436272U5 на суму 180 700,00 доларів США (еквівалент 6 607 946,02 грн. на день оформлення ВМД) та 14.08.2023 згідно з ВМД № 23UA100100441660U5 на суму 328 680,00 доларів США (еквівалент 12 019 367,45 грн. на день оформлення ВМД). Станом на кінець перевірки у платника податків ОСОБА_1 за контрактом від 15.11.2022 № 14 з компанією Pioneer International Industry Limited (Китайська Народна Республіка) обліковується кредиторська заборгованість у сумі 219 924,00 доларів США (еквівалент 8 042 312,79 грн. на дату списання з валютного рахунку).
Не погодившись з результатами перевірки 02.05.2024 ОСОБА_1 було подано до ГУ ДПС у м. Києві заперечення за № 02/05 на акт №29408/Ж5/26-15-24-02-04/3039227639 від 08.04.2024, у яких позивач вказав, що ГУДПС у м. Києві: не було взято до уваги те, що граничний термін поставки товару відповідно до дати здійснення платежу по договорам припадає на дату, що є вихідним днем, а отже застосований період для нарахування пені є помилковим при обчисленні та розрахунку суми пені; не було взято до уваги, що затримка виконання контракту у встановлений контрактом термін виникла внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили); не було враховано оновленої інформації щодо відсутності заборгованості на суму 28 528 доларів США, за контрактом № 12 від 25.08.2022 в зв'язку з поверненням даних коштів контрагентом і таким чином завищена сума нарахованої пені.
За результатами розгляду заперечень перевіряючим органом було частково враховані доводи позивача щодо відсутності заборгованості на суму 28 528 доларів США за контрактом № 12 від 25.08.2022 в зв'язку з поверненням даних коштів контрагентом - Truechem International Company Limited (Китайська Народна Республіка) на рахунок позивача; зменшено суму нарахованої пені до 4 647 045, 89 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.05.2024 №4082224024 про застосування штрафних санкцій у розмірі 4 647 045, 89 грн., яке винесено на підставі акта перевірки.
Не погодившись з результатами перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням № 4082224024 ОСОБА_1 05.06.2024 було подано скаргу до Державної податкової служби України за № 05/06 на податкове повідомлення-рішення № 4082224024 про застосування штрафних санкції у розмірі 4 647 045, 89 грн., в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення - рішення № 4082224024 про застосування штрафних санкцій у розмірі 4 647 045, 89 грн.
За результатами розгляду заперечень ДПС України було прийнято рішення від 24.07.2024 № 22523/6/99-00-06-01-02-06 про залишення скарги позивача без задоволення та збільшено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.05.2024 № 4082224024 на суму пені 1 576 191,94 грн., про що прийняте податкове повідомлення-рішення від 29.07.2024 № 8348024024.
Позивач не погоджується із оскаржуваними податковими повідомленнями-рішення, а також із рішенням Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 24.07.2024 № 22523/6/99-00-06-01-02-06, вважає їх необґрунтованими та такими, що порушують норми діючого законодавства, з огляду на що звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що під час перевірки було встановлено порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 25.08.2022 №12 та 15.11.2022 №14, проте позивач надав належні та достатні документи, що підтверджують часткове виконання контрактів, факт повернення контрагентами частини авансових платежів, а також обставини, які унеможливили своєчасне виконання зобов'язань (форс-мажорні обставини, пов'язані зі збройною агресією рф та несвоєчасною реєстрацією товару на території України), що підтверджено вантажно-митними деклараціями, платіжними інструкціями та первинними документами. Врахувавши ці обставини, суд першої інстанції дійшов до висновку, що нарахування пені у повному обсязі є необґрунтованим, податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві та рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги прийняті з порушенням закону, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Апелянт - ГУ ДПС у м. Києві у своїй скарзі зазначає, що під час проведення документальної позапланової перевірки ОСОБА_1 за період 2017- 2024 років встановлено порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 25.08.2022 №12 та 15.11.2022 №14, а саме: несвоєчасну поставку товару резидентами та неповернення частини авансових платежів. Апелянт вказує, що позивач не надав висновку центрального органу виконавчої влади, який би підтверджував продовження строків розрахунків, та документального підтвердження форс-мажорних обставин до перевірки. Апелянт також обґрунтовує законність своїх дій, посилаючись на частини 1- 10 статті 11, статтю 13 Закону №2473-VIII та постанови Правління НБУ (№18, №68, №113, №142), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з імпорту товарів у період воєнного стану та механізм нарахування пені за їх порушення. Відповідно, імпорт товарів мав здійснюватися не пізніше встановленого НБУ граничного строку, і порушення цього строку обґрунтовує нарахування пені. Таким чином, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, оскільки податкові повідомлення-рішення були прийняті законно, а форс-мажорні обставини позивач не підтвердив належним чином.
Апелянт - ДПС України у своїй скарзі зазначає, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі №?320/41992/24 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки суд першої інстанції не врахував докази, що підтверджують дотримання строків розгляду скарги ФОП ОСОБА_1 та своєчасне вручення рішень контролюючого органу, зокрема лист ДПС України від 18.06.2024 про продовження строку розгляду скарги, інформацію від «Укрпошти» щодо пересилання рекомендованого листа, а також належно оформлені акти перевірки і платіжні документи за зовнішньоекономічними контрактами №?12 та №?14. ДПС вважає, що платник порушив граничні строки розрахунків за контрактами, що підтверджується актом перевірки та відомостями про повернення авансових платежів, а отже податкові повідомлення-рішення та рішення про нарахування пені є обґрунтованими. Також, ДПС посилається на правову позицію Верховного Суду від 24.06.2019 у справі №?826/11001/15, за якою рішення ДПС України про результати розгляду скарги саме по собі не створює безпосередніх прав чи обов'язків для позивача і, відповідно, не порушує його права та інтереси. Контролюючий орган стверджує, що такі рішення не є юридично значущими для позивача, і тому сам факт їх оскарження не може слугувати підставою для задоволення позовних вимог, оскільки адміністративні суди можуть відновлювати лише фактично порушені права, свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянтів безпідставними, враховуючи наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства регламентовано приписами Закону Закон України "Про валюту та валютні операції" від 21 червня 2018 року №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).
Частиною першою статті 3 Закону №2473-VIII встановлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону №2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.
Частинами п'ятою, шостою цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.
Згідно з частиною дев'ятою статті 11 Закону №2473-VIII органи валютного нагляду мають право проводити перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства визначеними частинами п'ятою і шостою цієї статті суб'єктами здійснення таких операцій. Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій, а агенти валютного нагляду та інші особи, які є об'єктом таких перевірок, зобов'язані безоплатно надавати відповідний доступ, пояснення, документи та іншу інформацію.
За змістом частини десятої статті 11 Закону №2473-VIII у разі виявлення порушень валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду та інших осіб, які є об'єктом таких перевірок і допустили такі порушення, дотримання вимог валютного законодавства та застосовувати заходи впливу, передбачені законом.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 12 Закону №2473-VIII Національний банк України за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи, погіршення стану платіжного балансу України, виникнення обставин, що загрожують стабільності банківської та (або) фінансової системи держави, має право запровадити встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Відповідно до частин першої, другої, третьої, п'ятої, восьмої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.
У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п'ятою цієї статті.
Правління Національного банку України (далі - НБУ) затвердило постановою від 02 січня 2019 року №5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно з пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Пункт 23 розділу ІІ Положення №5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.
Водночас, 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (далі - Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: "142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року"; "144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні".
В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Колегія суддів звертає увагу, що встановлена згідно з актом перевірки №29408/Ж5/26-15-24-02-04/3039227639 від 08.04.2024 кількість днів, протягом яких відбулось порушення граничних строків розрахунків за операціями з імпорту товарів та поверненням коштів, не є спірною між сторонами.
Поряд з цим позивач наполягає, що внаслідок виникнення форс-мажорних обставин перебіг означених строків зупинився, а тому підстав для нарахування пені не було.
Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, які підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, колегія суддів колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
У постанові від 21 липня 2021 року (справа №912/3323/20) Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов'язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати", законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.
Отже, враховуючи визначення, наведене у частині другій статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", суд погоджується із доводами позивача, що введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.
Поряд із цим усталеною є практика Верховного Суду, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного (заздалегідь встановленого) характеру. У разі їх виникнення сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку (зокрема, але не виключно постанови Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі №904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22).
Верховний Суд також неодноразово вказував (постанови від 05 грудня 2023 року у справі №917/1593/22, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22, від 19 серпня 2022 року у справі №908/2287/17 тощо), що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, сертифікат Торгово-промислової палати України не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставина форс-мажору має оцінюватись судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об'єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов'язку.
Аналогічні за змістом висновки висловлювались Верховним Судом і в постановах від 21 вересня 2022 року у справі №911/589/21, від 16 липня 2019 року у справі №917/1053/18.
У постановах від 05 жовтня 2023 року у справі №520/14773/21, від 19 серпня 2022 року у справі №818/2429/18, від 17 червня 2020 року у справі №812/677/17, від 03 вересня 2019 року у справі №805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов'язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв'язку.
З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.
Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Відповідно до висновку Верховного Суду, наведеного в постанові від 23.07.2024 у справі №240/25642/22, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.
Водночас, як було зазначено вище, статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" передбачено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
У статті 3.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової Палати від 18 грудня 2014 року № 44 (5), вказано, що сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - це документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Відповідно до розпорядження Торгово-промислової палати України № 3 від 25 лютого 2022 року "Про процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану на території України" тимчасово, на період воєнного стану на території України до припинення або скасування воєнного стану на території України, уповноважені регіональні торгово-промислові палати мають право за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, засвідчувати форс-мажорні обставини з усіх питань, що належать до компетенції ТПП України, в тому числі передбачених пунктом 4.2 Регламенту засвідчення Торгово-промислового палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс мажорних обставин, який затверджено Рішенням Президії ТПП України від 18 грудня 2014 року № 44 (5) (із змінами та доповненнями).
Колегія суддів зазначає, що надання сертифікату Торгово-промисловою палатою України, отриманого у встановленому законодавством порядку, є обов'язковою умовою, оскільки сам лише факт існування форс-мажорних обставин, не звільняє від виконання зобов'язання автоматично. При видачі сертифікату Торгово-промислова палата України засвідчує не тільки форс-мажорні обставини, але і їх безпосередній вплив на конкретне зобов'язання (договір), у якому заявник є стороною (причинно-наслідковий зв'язок між обставиною/подією і неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов'язань).
Відповідно до діючого законодавства України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов'язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов'язання і не є підставою для припинення зобов'язань. Проте і звільнення від відповідальності може мати місце лише у випадку, коли невиконання зобов'язання є наслідком дії форс-мажорних обставин, що має бути доведено у встановленому чинним законодавством порядку та підтверджено належними документами.
В постанові Верховного Суду у справі № 560/9742/22 від 13.07.2023 зроблено висновок, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), який видано Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або уповноваженою організацією (органом) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту), є підставою для подовження законодавчо встановлених термінів (строків) розрахунків на період дії форс-мажорних обставин та підставою для не нарахування пені на період дії форс-мажорних обставин.
Дія форс-мажорних обставин охоплює увесь період нарахування податковим органом пені за порушення граничних строків за операціями з експорту товару.
В свою чергу, у постанові від 22 травня 2024 року у справі № 620/14203/23 Верховний Суд вказав, що положення Закону України "Про валюту та валютні операції" не визначають жодним чином повноважень контролюючого органу на власний розсуд надавати оцінку висновку торгово-промислової палати щодо наявності форс-мажорних обставин, як і не покладає на суб'єкта господарювання обов'язок довести контролюючому органу наявність форс-мажорних обставин, а навпаки - вказується лише про необхідність надати довідку (сертифікат) про існування форс-мажорних обставин у конкретно визначеній господарській операції. Тобто, частина шоста статті 13 Закону "Про валюту та валютні операції" надає у спірних правовідносинах довідці (сертифікату) торгово-промислової палати ознаки преюдиційного характеру, оскільки визначає цей документ як достатній доказ існування форс-мажорних обставин у конкретному випадку, що не вимагає надання додаткових доказів та документів під час проведення перевірки або під час оскарження в судовому порядку її наслідків.
Так, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та неможливістю здійснення обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності, робіт, забезпечення належного рівня безпеки судноплавства, дотримання вимог міжнародних договорів України, забезпечення охорони навколишнього природного середовища, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», статті 5 Закону України «Про морські порти України», Порядку відкриття та закриття морських портів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 495, на підставі подання державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 28 квітня 2022 року № 850/10-01-01/Вих, погодженого Державною службою морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України від 28 квітня 2022 року № 357/404/14-22, прийнято наказ закрити морські порти України.
Як вбачається із матеріалів справи, за умовами п. 2 контракту, сторони передбачили, що портом відправлення є Шанхай, Китайська Народна Республіка, а Портом призначення: Гданськ, Республіка Польща. Доставка товару на митну територію України буде здійснюватися автомобільним транспортом.
При цьому, товар, який продавець повинен був поставити покупцю згідно Контракту за №12 від 25.08.2022, підлягає державній реєстрації відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати».
Слід зазначити, що державна реєстрація пестицидів і агрохімікатів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що здійснює державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, скорочено - Міндовкілля), на платній основі в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, на підставі позитивних результатів випробувань та матеріалів досліджень та іншими підзаконними актами: Постанова КМУ №295 від 04.03.96 року «Про затвердження Порядку проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»; Накази Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України: від 02 квітня 2021 року № 229 Про затвердження Переліку науково-дослідних установ, підприємств та організацій, уповноважених на проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів; від 30 квітня 2021 року № 295 Про внесення змін до Переліку науково-дослідних установ, підприємств та організацій, уповноважених на проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів); від 22 липня 2021 року № 499 Про внесення змін до Переліку науково-дослідних установ, підприємств та організацій, уповноважених на проведення державних випробувань пестицидів та агрохімікатів; Наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.11.2008 №595 «Про затвердження Розміру плати за проведення експертизи, державної реєстрації та перереєстрації пестицидів і агрохімікатів»; Державні санітарні правила «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві» ДСанПіН 8.8.1.2.001-98.
Проведення державної реєстрації товару, який підлягає імпорту згідно Контракту за №12 від 25.08.2022 року здійснюється у відповідному порядку, а саме реєстраційні документи подаються до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заключає договір з Заявником на послуги із здійснення експертизи реєстраційних документів пестицидів, поданих для реєстрації. Після отримання оплати, реєстраційні документи передаються на санітарно-гігієнічну експертизу до Держпродспоживслужби, для проведення еколого-експертної оцінки матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, - до Міндовкілля. Результати еколого-експертної оцінки матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів затверджуються заступником Міністра захисту довкілля та природних ресурсів. Результати експертизи та реєстраційні документи розглядаються незалежними експертами науково-експертної ради, утвореної при Міндовкілля, якими розробляються пропозиції та рекомендації про можливість проведення державної реєстрації препарату (Засідання науково-експертної ради). У разі позитивних результатів експертиз та прийнятих рекомендацій науково-експертної ради, Міндовкілля приймає рішення про державну реєстрацію препарату. Рішення про державну реєстрацію препарату набуває чинності з моменту внесення препарату до Державного реєстру препаратів.
Відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, ґрунті, воді, повітрі.
Ввезення на митну територію України та застосування пестицидів і агрохімікатів здійснюється після державних випробувань та наукових досліджень, а також після отримання рішення про державну реєстрацію препарату, яке приймає Міндовкілля.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 1.2. Специфікацій, продавець зобов'язаний продати покупцю наступний товар: Азимут Классик, КЕ фунгіцид, в кількості 12 240 л.; Вольник Супер, РК гербіцид,, в кількості 57 600 л.; Аліот, КЕ фунгіцид, в кількості 15 840 л; Сатурн, МД гербіцид, в кількості 15 840 л.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, позивачем до скарги №05/06 від 05.06.2024 податковому органу було надано інформаційну довідку Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (Міндовкілля) №25/5-23.1/6285-24 від 13.05.2024 року.
В такій інформаційній довідці зазначалось про те, що відповідно до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» обов'язковою умовою державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів є наявність відповідної документації щодо їх безпечного застосування, включаючи позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи та позитивну еколого-експертну оцінку матеріалів, поданих для реєстрації пестицидів та агрохімікатів, методик визначення залишкових кількостей пестицидів і агрохімікатів у сільськогосподарській продукції, кормах, харчових продуктах, грунті, воді, повітрі. Ввезення на митну територію України та застосування пестицидів і агрохімікатів здійснюється після державних випробувань та наукових досліджень, а також після отримання рішення про державну реєстрацію препарату, яке приймає Міндовкілля.
Судом першої інстанції було зазначено, на момент укладення контракту за №12 від 25.08.2022 позивачем були подані до Міндовкілля всі необхідні документи на державну реєстрацію товару, який підлягав постачанню згідно контракту за №12 від 25.08.2022. Водночас, у зв'язку з постійними ракетними обстрілами з 10 жовтня 2022 року, у тому числі і на території м. Києва, постійного оголошення повітряної тривоги в м. Києві, а також відключенням електроенергії, Наукова-експертна рада, утворена при Міндовкілля, яка розробляє пропозиції та рекомендації про можливість проведення державної реєстрації препаратів а саме: Азимут Классик, КЕ, Вольник Супер, РК, Аліот, КЕ та Сатурн, МД, неодноразово переносила свої засідання щодо реєстрації зазначених препаратів. У зв'язку з численними перенесенням засідань Науковою-експертною радою, препарати були зареєстровані лише 03.04.2023.
Отже, оскільки ввезення на митну територію України пестицидів і агрохімікатів здійснюється виключно після державної реєстрації препаратів, то продавець згідно умов контракту не мав можливості своєчасно поставити покупцю товар, так як до 03.04.2023 не було здійснено державної реєстрації заявлених до поставки і обумовлених контрактом препаратів, що відповідно, є форс мажорними обставинами, що вірно було встановлено судом першої інстанції.
Щодо доводів апелянта - ГУ ДПС у м. Києві про те, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та, як наслідок, правомірність нарахування пені, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки сам по собі факт формального перевищення строків розрахунків не може слугувати безумовною підставою для застосування штрафних санкцій без належної оцінки причин такого порушення та всіх обставин виконання зовнішньоекономічних договорів. Суд першої інстанції обґрунтовано врахував специфіку господарських операцій позивача, часткове повернення валютних коштів, а також об'єктивні обставини здійснення поставок у період дії воєнного стану, що впливали на строки виконання зобов'язань, тоді як контролюючим органом не доведено наявності вини позивача як обов'язкової умови застосування відповідальності.
Не береться колегією суддів до уваги доводи апелянта- ГУ ДПС у м. Києві про те, що відсутність у позивача висновку уповноваженого органу про продовження граничних строків розрахунків та документального підтвердження форс-мажорних обставин є безумовною підставою для нарахування пені, оскільки норми Закону України №2473-VIII підлягають застосуванню у системному зв'язку з принципами справедливості, добросовісності та розумності, а також із урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, матеріали справи свідчать про часткове виконання зобов'язань нерезидентами та повернення коштів, що виключає наявність безпідставного збагачення позивача чи ухилення від валютного контролю, тоді як контролюючим органом не доведено, що саме дії позивача спричинили порушення строків.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта- ГУ ДПС у м. Києві щодо правомірності застосування положень статті 13 Закону №2473-VIII та нормативних актів НБУ як безумовної підстави для нарахування пені, оскільки такі норми передбачають відповідальність саме за винне порушення строків розрахунків, а не за будь-яке їх формальне недотримання. При цьому, контролюючим органом не враховано фактичні обставини виконання контрактів, зокрема строки поставки, часткове повернення коштів та вплив зовнішніх факторів, що об'єктивно ускладнювали виконання зобов'язань.
Стосовно дотримання Державною податковою службою України порядку та процедури розгляду скарги позивача від 05.06.2024 за № 05/06 на податкове повідомлення - рішення № 4082224024 від 16.05.2024 про застосування штрафних санкції у розмірі 4647045, 89 грн. та порядку прийняття податкового повідомлення-рішення № 8348024024 від 16.05.2024, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається із матеріалів справи, ФОП ОСОБА_1 05.06.2024 було направлено скаргу до Державної податкової служби України за № 05/06, в якій позивач просив скасувати податкове повідомлення рішення №4082224024.
Разом з направлення скарги до Державної податкової служби України на виконання положень ст. 56.5 ПК України, ФОП ОСОБА_1 було письмово повідомлено ГУ ДПС у м. Києві листом за №05/06 від 05.06.2024 про подання скарги на винесене ним податкове-повідомлення рішення №4082224024.
Судом першої інстанції було встановлено, що за інформацією з офіційного інтернет ресурсу Укрпошти «Укрпошта: трекінг відправлень», лист за №0405201079209 (скарга позивача № 05/06 від 05.06.2024 на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.05.2024 р. №4082224024) було отримано Державною податковою службою України 07.06.2024.
Вказане також підтверджується і змістом рішення Державної податкової служби від 24.07.2024 № 22523/6/99-00-06-01-02-06 в абзаці першому якого вказано, що «Державною податковою службою України розглянуто скаргу ФОП ОСОБА_1 (вх. ДПС №22876/6 від 07.06.2024…..»
Слід зазначити, що згідно з п. 55.1 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.
Згідно з п. 56.8 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв'язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ПК) або надати йому під розписку.
Враховуючи наведені обставини справи суд констатує, що кінцевий строк розгляду скарги позивача Державною податковою службою України та надання відповіді на неї становив 27.06.2024 включно.
Водночас, рішення №22523/6/99-00-06-01-02-06 про результати розгляду зазначеної скарги позивача було прийняте Державною податковою службою України 24.07.2024, тобто з порушенням приписів пункту 56.8 ПК України.
Так, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 ПК, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ПК) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 ПК (п. 56.9 ПК).
Незважаючи на те, що абзац другий рішення №22523/6/99-00-06-01-02-06 ДПС України від 24.07.2024 містить інформацію, що «Рішенням ДПС від 18.06.2024 № 18245/6/99-00-06-01-02-06 строк розгляду скарги продовжено до 05.08.2024 (включно)», суд критично оцінює таку інформацію, оскільки жодних доказів на підтвердження даної обставини, як матеріали справи так і відзив не містять.
Згідно з п. 56.9 ПК України якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.
Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.
Днем узгодження грошового зобов'язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження (абзац 2 підпункт 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, жодних доказів того, що позивач своєчасно отримав вмотивоване рішення за результатами розгляду його скарги № 05/06 від 05.06.2024 на податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.05.2024 № 4082224024 у встановлений ПК України строк матеріали справи не містять.
Також, відповідачем надано до матеріалів справи доказів прийняття рішення ДПС від 18.06.2024 № 18245/6/99-00-06-01-02-06, відповідно до якого був продовжений строк розгляду скарги позивача до 05.08.2024 (включно) та направлення такого рішення на адресу позивача у порядок та строки, що визначені податковим законодавством. Таких відомостей не містять і апеляційні скарги.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що Державною податковою службою України було допущено бездіяльність, яка полягає у ненаправленні позивачу вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги у встановлений ПК України строк, з огляду на що скарга позивача № 05/06 від 05.06.2024 на податкове - повідомлення рішення ГУ ДПС у м. Києві від 16.05.2024 р. №4082224024 вважається повністю задоволеною на користь платника податків з наступного за днем закінчення зазначених строків.
Визнання скарги повністю задоволеною на користь платника податків означає, що оскаржене рішення контролюючого органу з цього часу припинило регулюючу дію та не створює для платника податків юридичного обов'язку.
Наведене правозастосування відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постановах від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/4049/14, у від 24 жовтня 2024 року справа № 816/937/18, від 10 квітня 2024 року справа №826/7805/17, які є релевантними до даних правовідносин.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що невиконання податковим органом вимог податкового законодавства, а саме приписів п. 56.8 ПК України стосовно своєчасного прийняття рішення або інформування платника податків про продовження строку розгляду його скарги письмово або в електронній формі засобами електронного зв'язку (з дотриманням вимог, визначених п. 42.4 ПК), наслідком чого скарга вважається такою, що задоволена повністю на користь платника податків, - є самостійною та достатньою підставою для прийняття рішення про задоволення позовних вимог.
Щодо доводів апелянта - ДПС України про те, що суд першої інстанції не врахував докази своєчасного продовження строку розгляду скарги та направлення відповідних рішень позивачу, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки належним доказом дотримання строків адміністративного оскарження є не лише факт направлення відповідного рішення, але й його належне вручення платнику податків у спосіб, визначений законом. При цьому, повернення поштового відправлення без вручення не може свідчити про належне повідомлення особи та дотримання контролюючим органом встановленої процедури.
Не береться колегією суддів до уваги доводи апелянта - ДПС України про те, що рішення ДПС України про результати розгляду скарги не є юридично значущим для позивача та не підлягає оскарженню, оскільки такі твердження суперечать положенням Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких будь-яке рішення суб'єкта владних повноважень, прийняте у межах публічно-правових відносин та пов'язане з реалізацією владних управлінських функцій, може бути предметом судового контролю, якщо воно впливає на права, свободи чи інтереси особи. У даному випадку, рішення за результатами адміністративного оскарження є складовою процедури реалізації владних повноважень та безпосередньо пов'язане з підтвердженням правомірності податкових повідомлень-рішень, а відтак впливає на правове становище позивача.
Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта - ДПС України про те, що податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими з огляду на акт перевірки та надані документи, оскільки сам по собі акт перевірки не є беззаперечним доказом правомірності висновків контролюючого органу і підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами, тоді як суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про їх недостатність та неповноту дослідження обставин справи контролюючим органом.
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Надаючи оцінку всім доводам учасників справи, судова колегія також враховує рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянти не надали до суду належних доказів, що б підтверджували факт незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.
Повний текст постанови виготовлений 23.04.2026.