Справа № 320/21094/23 Суддя (судді) першої інстанції: Марич Є.В.
23 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ганечко О.М.,
суддів Кузьменка В.В.,
Василенка Я.М.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ПФУ у Київській області про оскарження рішення відповідача від 25.05.2023 № 1000-0202-8/63492 щодо відмови позивачу в зарахуванні стажу, який становить 10 років 10 місяців 19 днів за роки роботи за Списком № 1, при перерахуванні пенсії за 2021-2023 включно, та відповідно, зобов'язання відповідача зарахувати до страхового стажу позивача такого періоду з подальшим перерахунком його пенсії за 2021-2023 р.р. включно.
Позивач вважає, що відповідачем протиправно не було враховано при визначенні підстав для призначення пенсії/перерахунку пенсії набутого на пільгових умовах стажу, що впливає на розмір його пенсії та порушує його права.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, яка полягає у неприйнятті відповідного рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 12.05.2023 № 13852/1000-23 про перерахунок пенсії.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2023 №13852/1000-23 про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження, призначено справу до апеляційного розгляду у порядку письмового провадження.
Розгляд апеляційної скарги 15.04.2026 не здійснювався, у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.
Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач звернувся до органів ПФУ із заявою від 12.05.2023 про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 25.05.2023 за №1000-0202-8/7980 надало відповідь на вищевказану заяву, розглянувши останню, як звернення громадян.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що листом на заяву про призначення пенсії, відповідач надав відповідь, проте не прийняв відповідного рішення.
Натомість, відповідач вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, оскільки пенсію позивача розраховано згідно чинного законодавства та на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон України №1058-IV), визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 44 Закону України № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 45 Закону України № 1058-IV, документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
За приписами п. 4.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постанова правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1), заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач звернувся до органів ПФУ із заявою від 12.05.2023 про призначення пенсії за віком, на пільгових умовах, відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», водночас, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області листом від 25.05.2023 за №1000-0202-8/7980 надало відповідь на вищевказану заяву, розглянувши останню, як звернення громадян.
Водночас, за приписами п. 4.3 Порядку № 22-1, рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, за результатом розгляду заяв пенсійним органом має бути прийнято рішення щодо призначення пенсії/відмову в призначенні з наданням підстав та відповідного обґрунтування, проте, у порушення наведених норм, відповідач листом на вказану заяву надав відповідь, оформлену листом, та тим самим порушив вказаний Порядок, адже не прийняв відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивачки про перехід на інший вид пенсії. Тож, фактично, відповідачем не розглянуто належним чином заяви позивачки.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що пенсію позивача розраховано згідно чинного законодавства та на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи, колегія суддів зауважує, що вказані доводи не відповідають та не спростовують висновків суду першої інстанції, що, власне, становлять предмет спору, адже судом було констатовано порушення порядку розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення, натомість, доводи апелянта зводяться до оцінки спірних правовідносин по суті, що не було розглянуто судом та з цих підстав, судом не приймалось рішення.
Суд першої інстанції мав підстави для задоволення позовних вимог, шляхом зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.05.2023 №13852/1000-23 про перерахунок пенсії, за результатами розгляду якої прийняти відповідне рішення. При цьому, рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог не переглядалось, згідно норм ч. 1 ст. 308 КАС України.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Ганечко
Судді В.В. Кузьменко
Я.М. Василенко