Справа № 620/10319/25 Головуючий у 1 інстанції: Лукашова О.Б.
Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
23 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати затримання 25.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконним та протиправним;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу частини та всіх інших наказів що стосуються ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині проходження військової служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху; надано позивачу семиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з дотриманням вимог статтей 160, 161 Кодексу адміінстративного судовчинства України.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій викладено наступні позовні вимоги:
- визнати затримання 25.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконним та протиправним;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією, призначення на посаду та зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про призов на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2025 №284 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до списків особового складу частини та всіх інших наказів що стосуються ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в частині проходження військової служби.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Мотивами оскаржуваної ухвали є, зокрема, те, що позовні вимоги «визнати затримання 25.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконним та протиправним» позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову. Також, суд першої інстанції зазначає, що у позовній заяві у якості відповідачів визначено ІНФОРМАЦІЯ_3 , військову частину НОМЕР_1 , Головне управління Національної поліції у Закарпатській області, однак, вимоги сформульовані лише до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 .
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що суд першої інстанції безпідставно дійшов до висновку про неусунення недоліків позовної заяви. Також, вважає помилковим зазначення, що позивачем не заявлено позовних вимог до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області та те, що вимога про визнання затримання незаконним та протиправним позбавляє можливості суд встановити чіткий предмет позову.
Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта обґрунтованими, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У даному випадку, як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, на виконання ухвали Чернігівського окружного адміністративного суду від 22.09.2025, позивачем подано уточнену позовну заяву, в якій викладено наступні позовні вимоги:
- визнати затримання 25.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконним та протиправним;
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу за мобілізацією, призначення на посаду та зарахування до списків особового складу та на всі види забезпечення військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 про призов на військову службу під час мобілізації в частині призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та направлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до військової частини НОМЕР_1 ;
- визнати протиправним та скасувати п.1 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.08.2025 №284 про зарахування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до списків особового складу частини та всіх інших наказів що стосуються ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в частині проходження військової служби.
Згідно з п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Так, відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції визнає спірним наявність позовних вимог до Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, зазначивши, що позовні вимоги заявлені лише до ІНФОРМАЦІЯ_1 та військової частини НОМЕР_1 .
В той же час, колегія суддів критично ставиться до такого висновку, оскільки зі змісту позовної заяви вбачається, що позовні вимоги в частині визнання затримання 25.08.2025 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , незаконним та протиправним стосуються, зокрема, і Головного управління Національної поліції у Закарпатській області.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ОСОБА_1 наведено обґрунтування визначення відповідачів та прохальна частина адміністративного позову містить зміст позовних вимог.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст.173 КАС України завданням підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 2 ст.180 КАС України передбачено, що у підготовчому засіданні суд, зокрема: у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, заміну позивача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Таким чином, суд першої інстанції має достатньо процесуальних засобів, передбачених КАС України, для повного та всебічного з'ясування обставин справи, уточнення позовних вимог, визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, встановлення належного відповідача та його заміну або залучення співвідповідача, з метою винесення законного і об'єктивного рішення по справі.
Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду з прав людини у багатьох справах, основною складовою права на судовий захист є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
На підставі вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини справи та матеріали справи у зв'язку із чим, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку щодо повернення позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 312, 320, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 13.10.2025 - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.