Справа № 580/5219/24 Головуючий у 1 інстанції - Трофімова Л.В.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
23 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
В 2024 році ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2024 № ФР49285 про розмір грошового забезпечення;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з 01.04.2019 здійснити перерахунок пенсії та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки станом на 05.03.2019 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2024 № ФР 49285 про розмір грошового забезпечення із зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії відповідно до ст. 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", постанови КМ України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 (з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 про виправлення описки), яке набрало законної сили 20.07.2024, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2024 №ФР 49285;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2024 №ФР 49285, з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
20.10.2025 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку статті 378 КАС України про зміну способу і порядку виконання судового рішення, в якій він просив:
- змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 580/5219/24 та стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на користь позивача різницю між фактично сплаченою та належною до сплати сумою пенсії у розмірі 369 603, 27 грн.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/5219/24 відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу, як таку, що постановлена із порушенням норм процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення задовольнити.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано статтею 378 КАС України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року, внесено зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема, й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19 грудня 2024 року приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива, шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Отже, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 (з урахуванням ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 про виправлення описки), яке набрало законної сили 20.07.2024, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2024 №ФР 49285 з урахуванням виплачених сум.
Колегією суддів встановлено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Черкаській області на виконання такого рішення було проведено позивачу перерахунок пенсії, а також здійснено розрахунок суми доплати за період з 01.04.2019 по 30.09.2024, розмір якої становить 369 603, 27 грн., проте така сума виплачена не була.
ГУ ПФУ в Черкаській області зазначило, що виплата позивачу нарахованої доплати пенсії в сумі 369 603, 27 грн. на виконання рішення суду буде здійснюватися в межах затверджених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат та у порядку черговості, у разі наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.
Отже, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 580/5219/24 на час подачі заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення відповідачем повністю не виконано.
Таким чином, враховуючи вимоги частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024), колегією суддів встановлено, що наявні підстави для заміни способу і порядку виконання рішення суду у даній адміністративній справі шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь позивача на виконання рішення суду грошової суми.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню, а заява про зміну способу та порядок виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 580/5219/24 задоволенню.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 312, 315, 317, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення - задовольнити.
Змінити спосіб виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі № 580/5219/24 із:
«Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.03.2024 №ФР 49285, з урахуванням виплачених сум» на:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (місцезнаходження: м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, індекс: 18000; код ЄДРПОУ - 21366538) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.04.2019 по 30.09.2024 у сумі 369 603, 27 грн.».
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.