П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
24 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/19252/24
Перша інстанція: суддя Токмілова Л.М.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів - Бойка А.В., Єщенка О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Суворовського районного суду м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області (далі - ТУ ДСА в Одеській області), Суворовського районного суду м. Одеси, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:
- визнати протиправним підпункт «в» пункту 9 наказу «Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям» від 21.03.2024 № 22-о/с-ап (з 22.01.2024) по Суворовському районному суду м. Одеси в частині встановлення з 22.01.2024 надбавки за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу секретаря судового засідання Суворовського районного суду м. Одеси - ОСОБА_1 , стаж якої на 22.01.2024 складає понад 15 років та скасувати підпункт «в» пункту 9 наказу «Про встановлення надбавки за вислугу років державним службовцям» від 21.03.2024 № 22-о/с-ап (з 22.01.2024) по Суворовському районному суду м. Одеси в частині встановлення з 22.01.2024 надбавки за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу секретаря судового засідання Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ;
- зобов'язати ТУ ДСА в Одеській області здійснити перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі 50 % відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу» та наказу Суворовського районного суду м. Одеси «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » від 26.11.2019 № 177-о/с-ап;
- відповідно до пункту 2 частини 1 статті 371 КАС України допустити до негайного виконання рішення суду в частині нарахування та сплати надбавки за вислугу років за один місяць.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», відповідно до положень якого, надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу. На виконання цього Закону, відповідачем прийнятий спірний наказ, яким встановлена надбавку за вислугу років у розмірі 30%. Позивачка вважає, що зазначеним наказом відповідач порушив її право на отримання надбавки за вислугу років у належному розмірі 50%, визначеному статтями 50, 52 Закону України «Про державну службу».
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Суворовського районного суду міста Одеси від 21.03.2024 №22-о/с-ап, в частині встановлення з 22.01.2024, замість раніше встановленої, надбавки за вислугу років на державній службі секретарю судового засідання ОСОБА_1 в розмірі 30 % посадового окладу, стаж державної служби якої на 22.01.2024 становить понад 15 років.
Зобов'язано ТУ ДСА в Одеській області здійснити з 22.01.2024 перерахунок та виплату надбавки за вислугу років на державній службі ОСОБА_1 відповідно до статті 52 Закону України «Про державну службу», а саме на рівні 3 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 % посадового окладу, а також наказу Суворовського районного суду міста Одеси «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 » №177-о/с-ап від 26.11.2019.
Не погоджуючись з таким рішенням ТУ ДСА в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про державний бюджет України на 2024 рік» , абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» якого визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу. На переконання апелянта, норми абзацу 2 пункту 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» не визнані неконституційними, а тому підстави для їх незастосування відсутні. З огляду на викладене, апелянт вважає, що діяв відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для задоволення заявленого позову відсутні.
Позивачка своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалася.
Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді секретаря судового засідання Суворовського районного суду м. Одеси.
Наказом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси від 26.11.2019 № 177-о/с-ап секретарю судового засідання Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 з 08.11.2019 встановлена надбавка за вислугу років на державній службі у розмірі 50 % посадового окладу, як такій, стаж державної служби якої станом на 08.11.2019 становить 17 років (а.с.45).
Наказом керівника апарату Суворовського районного суду міста Одеси від 21.03.2024 №22-о/с-ап з 22.01.2024, замість раніше встановленої, встановлена надбавка за вислугу років у розмірі 30 % посадового окладу секретарю судового засідання ОСОБА_1 , стаж якої на 22.01.2024 складає понад 15 років (а.с.41).
Позивачка, вважаючи протиправним спірний наказ в частині встановлення надбавки у зменшеному розмірі у видачі довідки, звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявної правової колізії, оскільки одночасно діють дві норми щодо визначення розміру надбавки за вислугу років державним службовцям, зокрема, абзац 3 пункту 13 «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», який поширюється на державних службовців органів, у яких проведена класифікація посад, та частина 1 статті 52 Закону України «Про державну службу», яка поширюється на усіх без виключення державних службовців, оскільки жодних застережень з цього приводу ця норма не містить. Водночас, за результатом розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність застосування найбільш сприятливих для позивачки норм законодавства для дотримання захисту її трудових прав.
Оцінюючи висновки суду першої інстанції, колегія суддів керується наступним.
Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон №889-VIII) визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
За визначенням статті 2 Закону №889-VIII, державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.
Згідно статті 46 Закону №889-VIII стаж державної служби дає право на встановлення державному службовцю надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Відповідно до частини 1 статті 50 Закон №889-VIII, держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов'язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи.
Заробітна плата державного службовця враховує кваліфікацію та досвід, важливість і складність роботи на посаді, ступінь відповідальності, а також результативність, ефективність та якість виконання посадових обов'язків.
Положення частини 2 статті 50 Закону №889-VIII визначають, що заробітна плата державного службовця складається з:
1) сталої заробітної плати - посадового окладу, надбавки за вислугу років, надбавки за ранг державного службовця;
2) варіативної заробітної плати - премії за результатами щорічного оцінювання службової діяльності, місячної або квартальної премії.
При цьому, згідно частини 1 статті 52 Закону №889-VIII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 3 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 % посадового окладу.
Разом з цим, 09.11.2023 ухвалений Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-IX (далі - Закон № 3460-IX), який набрав чинності з 01.01.2024.
Пункт 10 Прикінцевих положень Закону № 3460-IX установлює, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу.
Згідно пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Грошова допомога, що виплачується державному службовцю під час надання щорічної основної відпустки, визначається у розмірі суми посадового окладу, надбавки за вислугу років та надбавки за ранг державного службовця станом на останній день місяця, що передує першому дню такої відпустки, незалежно від фактично відпрацьованого часу в місяці.
Норми Закону України «Про державну службу» щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Повертаючись до матеріалів справи колегія суддів враховує, що предметом спору у даній справі є розмір надбавки за вислугу років на державній службі, який встановлений ОСОБА_1 спірним наказом Суворовського районного суду м. Одеси від 21.03.2024 № 22-о/с-ап станом на 22.01.2024.
Позивачка є державним службовцем місцевого загального суду, якій з 22.01.2024 встановлена надбавка за вислугу років на рівні 30% посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби.
Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції посилався на те, що Законом № 3460-IX запроваджено норму, яка суперечить положенням частини 1статті 52 Закону №889-VIII та зменшує відсотковий розмір надбавки за вислугу років державного службовця, а також зменшує максимальну межу розміру такої надбавки з 50 % до 30 %, що свідчить про наявність колізії загальних і спеціальних норм, при вирішенні якої слід керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що на розгляді у Верховному Суді перебувала зразкова справа № 240/7215/24, предметом якої було питання правомірності виплати у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX , який зупинив дію приписів Закону №889-VIII .
Згідно приписів частини 3 статті 291 КАС України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Колегія суддів також враховує, що 19.02.2026 за результатом апеляційного провадження, Велика Палата Верховного Суду скасувала рішення Верховного Суду від 30.05.2025 у зразковій справі № 240/7215/24, яким був задоволений позов особи до Територіального управління Державної судової адміністрації, та ухвалила нове рішення, яким відмовила в задоволенні позовних вимог державного службовця.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2026 указала, що в контексті цієї зразкової адміністративної справи ознаками типових справ, визначених пунктом 21 частини 1 статті 4 КАС України, є такі:
- позивач - державний службовець місцевого загального суду, якому з 01.01.2024 встановлена надбавка за вислугу років на підставі абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу;
- відповідачі - місцевий загальний суд, наказом якого державному службовцю установлена надбавка за вислугу років з урахуванням правил, передбачених абзацом другим пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, та ТУ ДСА, відповідальне за забезпечення фінансування місцевого загального суду, у якому працює позивач;
- предмет спору - розмір надбавки за вислугу років на державній службі за 2024 рік;
- спір виник унаслідок обчислення розміру надбавки за вислугу років на державній службі на підставі приписів абзацу другого пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX;
- предмет позову - позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про: визнання протиправним і скасування наказу місцевого загального суду в частині встановлення на 2024 рік щомісячної надбавки за вислугу років на державній службі на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу; зобов'язання ТУ ДСА нараховувати та виплачувати щомісячну надбавку за вислугу років у 2024 році відповідно до статті 52 Закону № 889-VIII на рівні 3 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.
Дана справа №420/19252/24 відповідає всім ознакам типової справи, а тому при її вирішенні суд повинен враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, у цьому конкретному випадку, висновки, Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2026 у справі № 240/7215/24.
Так, згідно висновків, викладених Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.02.2026, нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX, а саме, на рівні 2 % посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 % посадового окладу.
За наслідком дослідження питання стосовно того, які норми підлягають застосуванню під час визначення розміру надбавки за вислугу років на державній службі: законодавства про державну службу чи про державний бюджет, Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що у спірних правовідносинах немає колізії, а відтак немає потреби у віднайденні механізму її подолання, оскільки пізніше прийнятим Законом № 3460-ІХ визначено, що норми раніше прийнятого Закону № 889-VIII про умови та порядок оплати праці державних службовців застосовуються лише в тій частині, що не суперечить цьому Закону.
Велика Палата Верховного Суду виснувала, що є пряма норма Закону № 3460-ІХ, яка зупинила дію норми Закону № 889-VIII та чітко врегульовує особливості оплати праці певних категорій державних службовців. Тобто норми Закону №889-VIII щодо оплати праці державних службовців, які суперечать Закону про державний бюджет, не застосовуються, бо їхня дія зупинена на період чинності відповідних приписів Закону № 3460-ІХ.
З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що визначення механізму обчислення надбавки за вислугу років та її граничного розміру з 01.01.2024 врегульоване винятково Законом №3460-ІХ, а ситуації, за якої одні й ті ж правовідносини по-різному впорядковуються окремими нормами права, не спостерігається.
Велика Палата Верховного Суду також наголошувала, що законодавець формує єдину систему законодавства у сфері публічних правовідносин, в якій презюмується конституційність кожного схваленого парламентом закону до моменту спростування цієї презумпції рішенням Конституційного Суду України
Враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, який зупинив дію приписів Закону №889-VIII і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, тому підлягав застосуванню розпорядником бюджетних коштів стосовно позивача.
Згідно матеріалів справи, оскаржуваний наказ від 21.03.2024 №22-о/с-ап прийнятий Суворовським районним судом м. Одеси на підставі пункту 12 розділу Прикінцеві положення Закону №3460-IX.
Враховуючи зазначені вище висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно того, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися саме з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону №3460-IX, колегія суддів вважає, що Суворовський районний суд м. Одеси, приймаючи оскаржуваний наказ від 21.03.2024 №22-о/с-ап, та встановлюючи на 2024 рік ОСОБА_1 , як державному службовцю, надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 30 % посадового окладу, діяв правомірно та обґрунтовано, а тому спірний наказ скасуванню не підлягає.
З огляду на зазначене, враховуючи відсутність порушення порядку нарахування та виплати позивачці надбавки за вислугу років, відсутні підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову, а тому рішення суду слід скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Так, приписи пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України визначають, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи, що суд неправильно розтлумачив законодавство, яке регулює спірні правовідносини, що призвело до помилкового вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року - скасувати.
Ухвалити постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, Суворовського районного суду м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя О. А. Шевчук
суддя А. В. Бойко
суддя О. В. Єщенко