П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/6799/25
Категорія: 112010200 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:11.12.2025р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФ України в Одеської області №951070109536 від12 лютого 2025 року про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV);
- зобов'язання ГУПФ України в Одеської області виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , допомогу на поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останніми місцем проживання якої було АДРЕСА_1 .
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що перед тим, як прийняти рішення за результатами розгляду заяви про призначення допомоги на поховання, працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб перевіряє відповідність даних, що вказані у поданих документах для отримання допомоги на поховання, паспортним даним та інформаційним реєстрам чи базам даних Пенсійного фонду та повідомляє про це заявника для подання документів на усунення цих недоліків. На думку ОСОБА_1 , він був позбавлений можливості подати документи, які усувають виявлені розбіжності, тому позивач вважає, що відповідач прийняв оскаржене рішення передчасно. В отриманому рішенні про відмову у виплаті допомоги на поховання наказано надати свідоцтво про смерть на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , а при відсутності - рішення суду. По-перше, дата народження ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_3 і ця дата внесена реєстр і не може бути змінена, а нове свідоцтво про народження ОСОБА_2 26 листопада 1948 року не може бути видано. По-друге, ОСОБА_2 за життя виявила невідповідність дати народження в своєму паспорті, виданому ІНФОРМАЦІЯ_4 , і свідоцтву про народження, де датою народження записано - ІНФОРМАЦІЯ_3 і звернулась в Ізмаїльське РВ УМВС в Одеської області з заявою надати новий паспорт, в якому було би зазначена правильна дата її народження. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 отримала паспорт, в якому поновлена її правильна дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_3 Отже, на момент звернення ОСОБА_1 до ГУ ПФ в Одеської області дата народження ОСОБА_2 в свідоцтві про народження і паспорті співпадав, а факт знаходження на пенсії померлої відповідач не заперечує, але додаткові документи від заявника не були витребувані.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що рішенням від 12 лютого 2025 року №951070109536 Головним управлінням відмовлено у виплаті допомоги на поховання у зв'язку зі смертю пенсіонера відповідно до Закону №1058-ІV оскільки наявна невідповідність у даті народження померлої у свідоцтві про смерть. При розгляді матеріалів електронної пенсійної справи та визначенні права на виплату допомоги на поховання у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 встановлено, що дата народження останньої у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 від 10 лютого 2025 року не відповідає даті народження згідно паспорту НОМЕР_3 . Враховуючи наведене, порушено вимоги Постанови Кабінету Міністрів України 25 листопада 2005 року №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1) та обставини невідповідності дати народження у цих документах потребують вирішенню в порядку окремого провадження цивільного судочинства у відповідності до норм ст. 315 ЦПК України. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано. Отже, дії Головного управління є правомірними та такими, що ґрунтуються на Конституції, Законах України, роз'яснювальних листах органів Пенсійного фонду, а відтак позовна заява ОСОБА_1 є безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року позов ОСОБА_1 до ГУПФ України в Одеській області - задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення ГУПФ України в Одеської області №951070109536 від 12 лютого 2025 року про відмову ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно ст. 53 Закону №1058-ІV.
Зобов'язано ГУПФ України в Одеській області виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , допомогу на поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ України в Одеській області на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
В апеляційній скарзі ГУПФ України в Одеській області ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що при розгляді матеріалів електронної пенсійної справи та визначенні права на виплату допомоги на поховання у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 встановлено, що дата народження останньої у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 від 10 лютого 2025 року не відповідає даті народження згідно паспорту НОМЕР_3 . Закон №1058-ІV зобов'язує осіб невідкладно повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що стосуються виплати пенсії, за таких умов при приведенні у відповідність документів у 2015 році остання не виконала свій обов'язок та не надала до органу Пенсійного фонду документа про приведення у відповідність дати її народження у електронній пенсійній справі. Враховуючи наведене, порушено вимоги Порядку №22-1 та обставини невідповідності дати народження у цих документах потребують вирішенню в порядку окремого провадження цивільного судочинства у відповідності до норм ст. 315 ЦПК України. Інші документи, які підтверджують ці обставини не надано. Правомірність прийнятого Головним управлінням рішення від 12 лютого 2025 року №951070109536 про відмову у виплаті допомоги на поховання у зв'язку зі смертю пенсіонера відповідно до Закону №1058-ІV пов'язується з невідповідністю у даті народження померлої у свідоцтві про смерть, що суперечить нормам Постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 "Про затвердження Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" (далі - Порядок №367) та Порядку №22-1. Натомість, наведені вище інші документи, які підтверджують ці обставини не надано. Інше тлумачення пенсійного законодавства у цій ситуації фактично унеможливило б не тільки здійснення законних повноважень органу державної влади, але и викривило б природу відповідних адміністративних процедур. Інше розуміння відповідних процедур порушуватиме вимоги юридичної визначеності та пропорційності як складників верховенства права.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ГУПФ України в Одеській області, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
10 лютого 2025 року Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 лютого 2025 року ОСОБА_1 подано до ГУПФ України в Одеській області заяву про виплату допомоги на поховання ОСОБА_2
12 лютого 2025 року ГУПФ України в Одеській області прийнято рішення про відмову у виплаті допомоги на поховання пенсіонера №951070109536, з посиланням на те, що при розгляді матеріалів електронної пенсійної справи померлої встановлено, що на обліку у ГУПФ України в Одеській області перебувала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дані про дату народження внесено в електронну пенсійну справу згідно паспорту НОМЕР_3 виданого Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 28 травня 1997 року. Надане заявником свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_2 від 10 лютого 2025 року, видане на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Виходячи з вище зазначеного, ОСОБА_1 відмовлено у виплаті допомоги на поховання у зв'язку з невідповідністю дати народження померлої. Питання щодо виплати допомоги на поховання ОСОБА_1 у зв'язку зі смертю ОСОБА_2 можливо розглянути за умови надання свідоцтва про смерть на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . В іншому випадку згідно рішення суду.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи у сукупності надають змогу пенсійному органу ідентифікувати особу померлого пенсіонера та встановити обставини того, що свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 10 лютого 2025 року, яким задокументовано смерть ОСОБА_2 , місце народження с. Нова Покровка, Ізмаїльського району, Одеської області, яка померла в с. Нова Покровка, Ізмаїльського району, Одеської області, та яке видано Ізмаїльським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Ізмаїльському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) видано саме стосовно смерті померлого пенсіонера ОСОБА_2 , при вирішенні заяви позивача, на переконання суду, відповідачем не забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів, було проявлено надмірний формалізм та протиправно відмовлено у виплаті допомоги на поховання, відтак рішення від 12 лютого 2025 року №951070109536 підлягає скасуванню, а належним способом повного відновлення порушених прав є зобов'язання ГУПФ України в Одеської області виплатити ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , допомогу на поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , останніми місцем проживання якої було АДРЕСА_1 .
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови Кабінету Міністрів України 25 листопада 2005 року №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ч.3 ст. 9 Закону №1058-ІV, до соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.
Статтею 53 Закону №1058-ІV передбачено, що у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.
Пунктами 5.1, 5.2 розділу V Порядку №22-1 визначено, що особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №1269/5 від 24 липня 2008 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за №691/15382 або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.
Заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому п.4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.
Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.
Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім'ї або іншою особою).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою щодо отримання допомоги на поховання у зв'язку із смертю його матері.
Колегія суддів зазначає, що разом з вищезазначеною заявою позивачем був наданий весь необхідний пакет документів.
Так, рішенням від 12 лютого 2025 року ГУПФ України в Одеській області №951070109536 йому відмовлено у виплаті допомоги на поховання пенсіонера, оскільки на обліку в ГУПФ України в Одеській області перебувала ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а надане заявником свідоцтво про смерть, серія НОМЕР_2 від 10 лютого 2025 року, видане на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 виплачувалась пенсія із зазначенням дати народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такі дані встановлені на підставі даних паспорта громадянина України серії НОМЕР_3 виданого Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області 28 травня 1997 року.
Разом з тим, до заяви позивача про виплату йому допомоги на поховання, останнім додано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 10 лютого 2025 року, відповідно до якого датою народження ОСОБА_2 зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дата народження ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 відповідає даним, зазначеним в свідоцтві про народження серії НОМЕР_4 та паспорті громадянина України серії НОМЕР_5 , виданому Ізмаїльським РВ ГУДМС України в Одеській області 30 липня 2015 року. В свою чергу, доказів, які б свідчили про недостовірність записів у свідоцтві про смерть покійного пенсіонера ОСОБА_2 відсутні.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що невідповідності в даті народження померлого пенсіонера у внутрішній електронній базі пенсійного органу, жодним чином не можуть впливати на права особи, яка має право на отримання допомоги на поховання вказаної особи з огляду на те, що вказана особа жодним чином не може вплинути на зазначення та відображення будь-якої інформації в такій базі, оскільки її наповнення здійснює саме орган пенсійного фонду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідачем не забезпечено всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих позивачем документів, було проявлено надмірний формалізм та протиправно відмовлено у виплаті допомоги на поховання.
Підсумовуючи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків суду першої інстанції не спростовують, тоді як факти та мотивування яких повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні справи.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 23 квітня 2026 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.