П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
23 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/38882/25
перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,
повний текст судового рішення
складено 20.02.2026, м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої-судді - Казанчук Г.П.
суддів - Градовського Ю.М., Єщенка О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року по справі №420/21724/25 з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року, з 01.07.2025 року, з 01.12.2025 року із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 року №1;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного в фонду України Одеській області здійснити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 , перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року по справі №420/21724/25 з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року, з 01.07.2025 року, з 01.12.2025 року без обмеження максимальним розміром, без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 року №1, з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно наказу по особовому складу Міністерства Оборони України від 15.11.2010 року №0137Р позивач був звільнений з військової служби, та є пенсіонером Збройних Сил України, знаходиться на пенсійному обліку ГУ ПФУ в Одеській області. Відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» позивачу призначено пенсію у розмірі 56% грошового забезпечення по ст. 65 п. А (за вислугу років), що підтверджується копією наказу №0137Р від 15.11.2010 року та повідомленням про призначення пенсії від 15.03.2011 року по пенсійній справі №1501007756 для ОСОБА_1 24.04.2025 року Одеським окружним адміністративним судом було прийнято рішення по справі №420/3192/25, яким серед іншого, зобов'язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення №222/1/4/162/349/3281 станом на 01.01.2021 року, Довідки про розмір грошового забезпечення №222/1/4/162/349/3282 станом на 01.01.2022 року, Довідки про розмір грошового забезпечення №222/1/4/162/349/3283 станом на 01.01.2023 року, виданих на підставі Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 року по справі №420/8821/24 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням усіх (основних та додаткових) складових, здійснивши виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум пенсії. ГУ ПФУ в Одеській області на виконання вказаного рішення суду 17.06.2025 року здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року, 01.02.2023 року, з 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року, 01.07.2025 року за підсумок якого розмір моєї пенсії склав відповідно суми: 18417,84грн., 22294,44грн., 29311,52грн., 30811,52грн., 32311,52грн., 32311,52грн., однак пенсію до виплати призначено у сумі - 17690грн., 19340грн., 20930грн., 23610грн., 23610грн., 23610грн., відповідно. Не погоджуючись із зазначеними діями Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, я звернувся за захистом своїх прав та інтересів до Одеського окружного адміністративного суду. Такі дії позивач вважає протиправними.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року, з 01.07.2025 року, з 01.12.2025 року з обмеженням максимального розміру та із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 року №1.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного в фонду України Одеській області здійснити нарахування і виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 року, з 01.07.2025 року, з 01.12.2025 року без обмеження максимальним розміром та без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 року №1, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо виплати позивачу пенсії з 01.01.2025 із застосуванням коефіцієнтів зменшення пенсії, передбачених статтею 46 Закону № 4059-IX та пунктом 1 Постанови №1, не відповідають приписам статей 19, 92 Конституції України та статті 2 КАС України, у зв'язку із чим є протиправними.
Суд першої інстанції зазначив, що оскільки доказів обмеження пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року максимальним розміром та застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 року №1 при перерахунку пенсії з 01.01.2025 року до суду не надано та обставин вчинення таких дій судом не встановлено, в задоволенні вимог в цій частині суд вважає за необхідне відмовити
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено застосування у 2025 році у період дії воєнного стану обмежувальних коефіцієнтів до пенсій, розмір яких перевищує 10 прожиткових мінімумів (ПМ), установлених для осіб, які втратили працездатність (2361), тобто є більшим від максимального розміру пенсії (23610 грн). Саме на виконання вказаної норми КМУ прийняв постанову №1 від 03.01.2025, тобто у межах наданих законом повноважень та з метою, якою ці повноваження були надані. За вказаних обставин, апелянт вважає, що перерахунок пенсії позивачу здійснений відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства, а тому у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Також апелянт посилається на приписи статті 2 Закону України від 08.07.2011 №3668 «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», яку, на думку апелянта, суд першої інстанції мав застосувати до спірних правовідносин.
Рух справи в апеляційній інстанції:
Ухвалами П'ятого апеляційного адміністративного суду від 23.03.2026 року відкрито апеляційне провадження і призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
За правилами частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, суд апеляційної інстанції, -
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2025 року по справі №420/3192/25, яке набрало законної сили, зобов'язано Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії з 01.02.2021 року, з 01.02.2022 року та з 01.02.2023 року відповідно до Довідки про розмір грошового забезпечення №222/1/4/162/349/3281 станом на 01.01.2021 року, Довідки про розмір грошового забезпечення №222/1/4/162/349/3282 станом на 01.01.2022 року, Довідки про розмір грошового забезпечення №222/1/4/162/349/3283 станом на 01.01.2023 року, виданих на підставі Рішення Одеського окружного адміністративного суду від18.09.2024 року по справі №420/8821/24 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із урахуванням усіх (основних та додаткових) складових, здійснивши виплату перерахованої пенсії з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
07.11.2025 року відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача на виконання даного рішення суду.
Крім того, судом встановлено, що 07.11.2025 року відповідачем проведено такі перерахунки пенсії позивача:
- з 01.03.2025 року та її підсумок склав 32311,52 грн;
- з 01.07.2025 року та її підсумок склав 32311,52 грн;
- з 01.12.2025 року та її підсумок склав 32311,52 грн.
З наданого до суду протоколу про перерахунки пенсії, судом встановлено, що остаточний розмір пенсії ОСОБА_1 при данмих перерахунках було обмежено максимальним розміром.
Також, при перерахунках пенсії позивача з 01.03.2025 року, з 01.07.2025 року та з 01.12.2025 року відповідачем застосовано понижуючий коефіцієнт, встановлений Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 (ІПН - НОМЕР_1 ), перерахованої на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.09.2025 року по справі №420/21724/25 з 01.01.2025 року, з 01.03.2025 року, з 01.07.2025 року, з 01.12.2025 року із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 року №1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Предметом спору в цій справі є, зокрема, дії територіального органу Пенсійного фонду України щодо застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1 під час перерахунку позивачеві пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Слід зазначити, що правовідносини подібні до тих, які склалися у справі, яка розглядається вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, Верховний Суд, переглядаючи справу №120/1081/25 в касаційному порядку, у постанові від 11.09.2025 року, врахувавши неодноразово викладену Конституційним Судом України юридичну позицію стосовно того, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок призводить до скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина, дійшов висновку про те, що:
«Застосування при обчисленні (перерахунку) розміру пенсій громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі та інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, положень статті 46 Закону № 4059-IX та постанови Кабінету Міністрів України №1, якими передбачено виплату таких пенсій, із застосуванням коефіцієнтів до суми пенсії, яка перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (що фактично призводить до обмеження розміру таких пенсій), є протиправним та таким, що обмежує гарантоване право на належний соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України.».
Застосовуючи наведені вище правові висновки Верховного Суду до спірних правовідносин, які виникли у справі, яка переглядається, колегія суддів уважає, що застосувавши до пенсії позивача понижувальні коефіцієнти, передбачені статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025» №4059-IX та пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1, ГУ ПФУ діяло всупереч положенням спеціального Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, який регулює порядок призначення, перерахунку та виплати пенсій особам, звільненим з військової служби та іншим особам, які мають право на пенсії за цим Законом.
Враховуючи наведене, колегія суддів вказує, що суд попередньої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо протиправності дій відповідача, які полягали в застосуванні коефіцієнтів зменшення, встановлених статтею 46 Закону №4059-IX та постановою Кабінету Міністрів України №1, до перерахованої в січні та березні 2025 року пенсії позивача, оскільки у спірних правовідносинах підлягають застосуванню норми спеціального нормативно-правового акту, яким є Закон №2262-ХІ (з урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, від 27.02.2020 року № 3-р/2020), який не передбачає будь-яких обмежень розміру пенсій.
Аналогічного правовий висновок, викладений Верховним Судом у постанові від 23.09.2025 року по справі №420/4102/25.
Що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром, судова колегія зазначає, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII.
Зокрема, але не виключно, у постановах від 16.12.2021 року у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 року у справі № 340/2476/21, від 25.07.2022 року у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 року у справі №440/994/20, від 17.03.2023 року у справі № 340/3144/21, Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону № 2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Згідно із правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом №2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
З урахуванням викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний виплатити позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Установлені в межах розгляду даної справи фактичні обставини у повному обсязі спростовують наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи.
Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів уважає, що суд попередньої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 315, 316 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги, якщо суд першої інстанції правильно установив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року у справі №420/38882/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуюча суддя Г.П. Казанчук
Суддя Ю.М. Градовський
Суддя О.В. Єщенко