Справа № 522/21756/13-ц
Провадження № 6/522/87/26
15 квітня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Шенцевої О.П.,
при секретарі судового засідання Сафтюк-Панько Б.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Заявник - приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович 19.02.2024 року звернувся до Приморського районного суду міста Одеси із заявою, в якій просить суд: замінити сторону (боржника) зведеного виконавчого провадження № 66457241 - ОСОБА_2 на її правонаступників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , що успадкували в рівних частках спадкове майно.
У відповідності до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.02.2024 року заява передана для розгляду судді Шенцевій О.П.
Ухвалою від 20.02.2024 року прийнято до свого провадження справу за заявою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
У своїй заяві приватний виконавець виконавчого округу Одеської області, приватний нотаріус виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович просить суд розглядати подану заяви у його відсутність.
Представника ОСОБА_3 - адвокат Костинюк Юрій Дмитрович заперечував щодо заміни боржника на його правонаступника представник ОСОБА_3 оскільки, виконавчі провадження були відкриті у 2021 році щодо боржника ОСОБА_5 , яка померла ще у 2017 році. Згідно зі статтями 24, 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент смерті. Отже, померла особа не могла бути стороною виконавчого провадження. Оскільки смерть настала до відкриття провадження, підстав для застосування механізму «заміни сторони» не існує - спочатку мало вирішуватися питання правонаступництва, а не відкриватися провадження щодо померлого. Кредитор пропустив встановлений статтею 1281 ЦК України шестимісячний строк для пред'явлення вимог до спадкоємців. Про смерть боржника йому було відомо щонайменше з 2021 року, тоді як вимоги заявлено лише у 2024 році, що тягне втрату права вимоги до спадкоємців. Крім того, не доведено склад і вартість спадкового майна, тоді як відповідно до статті 1282 ЦК України спадкоємці відповідають за боргами спадкодавця лише в межах вартості прийнятого майна. За відсутності доказів вартості спадщини неможливо визначити межі відповідальності та вирішити питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Сторони у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Враховуючи положення ч.3 ст.442 ЦПК України, якою передбачено можливість вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження у відсутності учасників справи та інших осіб, відсутність заяв або клопотань про відкладення розгляду заяви, суд вважає можливим провести її розгляд без участі заявника та заінтересованих осіб.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Отже, на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 522/21756/13-ц за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2014 року по справі № 522/21756/13-ц за позовом ТОВ “ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ “ОТП Факторинг Україна» суму заборгованості за Кредитним договором № ML-506/014/2008 від 12.06.2008 року у розмірі 87.579,02 доларів США, що за курсом Національного Банку України на 25.07.2013 року (дату розрахунку) складає 7,993 гривень за 1 долар США, становить 700.019 (сімсот тисяч дев'ятнадцять) гривень 11 (одинадцять) копійок, яка складається з:
залишок заборгованості за кредитом 71.569,98 доларів США - 572.274 (п'ятсот сімдесят дві тисячі двісті сімдесят чотири) гривні 66 (шістдесят шість) копійок;
сума відсотків за користування Кредитом - 10.601,47 доларів США - 84.737 (вісімдесят чотири тисячі сімсот тридцять сім) гривень 55 (п'ятдесят п'ять) копійок;
сума пені за прострочення виконання зобов'язань 5.380,57 доларів США - 43.006 (сорок три тисячі шість) гривень 90 (дев'яносто) копійок.
Також стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» судові витрати у розмірі 4071,00 (чотири тисячі сімдесят одну) гривню.
03.02.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 64364821 з примусового виконання виконавчого напису № 2809, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною 23.07.2014, яким встановлено: в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 83 230,05 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки PML-506/014/2008 від 20 червня 2008 року, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , яка була надіслана сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення 68004 0280501.
У ході виконавчого провадження приватним виконавцем було виявлено належну боржниці квартиру загальною площею 51,2 м. кв., житловою площею 33.7 м.кв., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та є іпотечним майном стягувача за виконавчим провадженням.
27.01.2021 приватним виконавцем було складено постанову про опис та арешт майна боржника, згідно із якою було проведено опис належної боржниці квартири.
04.02.2021 приватним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №64364395 з примусового виконання виконавчого листа №522/21756/13, виданого Приморським районним судом м. Одеса 24.09.2014 року про стягнення боргу з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 87 579,02 Дол. США.
04.02.2021 була винесена постанова про об'єднання виконавчих проваджень № 64364821 та №64364395 у зведене виконавче провадження №66457241.
Однак, 05.08.2021 до приватного виконавця звернувся чоловік боржниці та повідомив що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується наявним в матеріалах справи витягом №00031976358 від 05.08.2021 із ДРАЦСГ.
Відповідно до відповідей Приморської державної нотаріальної контори у м. Одеса від 02.09.2021 р. (вих. № 2609С/02-14) та від 06.11.2023 року (вих. № 3079С/01-16) про те, що після смерті боржниці ОСОБА_2 спадкова справа не заводилась.
Відповідно до частин першої та другої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд здійснює заміну такої сторони її правонаступником. Із відповідною заявою можуть звернутися сторона (заінтересована особа), а також державний чи приватний виконавець.
Обґрунтовуючи заяву про заміну боржника у виконавчому провадженні, приватний виконавець зазначає, що правонаступники ОСОБА_2 прийняли спадщину в рівних частках. Водночас такі доводи не підтверджуються матеріалами виконавчого провадження та суперечать наявним у них відомостям.
Згідно з відповідями Приморської державної нотаріальної контори у м. Одесі від 02.09.2021 року (вих. № 2609С/02-14) та від 06.11.2023 року (вих. № 3079С/01-16), після смерті ОСОБА_2 спадкова справа не заводилася.
При цьому, до заяви не додано жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували факт прийняття спадщини ОСОБА_3 або ОСОБА_4 , зокрема відсутні докази подання ними заяв про прийняття спадщини чи отримання свідоцтв про право на спадщину або докази прийняття. У судовому засіданні ОСОБА_3 факт прийняття ним спадщини заперечував. Також, відповідно до заяв ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - мешканців кв. кв. АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 взагалі не проживав за адресою: АДРЕСА_1 з 2009 року по теперішній час.
Як зазначено у заяві самим приватним виконавцем, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заводилася, що свідчить про відсутність відомостей щодо набуття ОСОБА_3 або ОСОБА_4 прав на спадкове майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Правова позиція щодо фактичного проживання викладена у постанові Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 937/10434/19, де зазначено, що сама по собі державна реєстрація місця проживання не є беззаперечним доказом постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини. Суд встановив, що особа була зареєстрована у квартирі, однак фактично там не проживала, у зв'язку з чим неподання заяви про прийняття спадщини свідчить про її неприйняття.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України встановлено шестимісячний строк для прийняття спадщини, який обчислюється з часу її відкриття. Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час її відкриття не проживав постійно зі спадкодавцем, зобов'язаний подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, спадкоємець, який на момент відкриття спадщини фактично не проживав разом зі спадкодавцем, зобов'язаний подати заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців. Неподання такої заяви свідчить про неприйняття спадщини та, відповідно, про ненабуття права на спадкове майно. В матеріалах відсутні докази подання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заяв про прийняття спадщини або інших беззаперечних доказів прийняття ними спадщини.
Разом із тим, згідно з ч. 3 ст. 1281 ЦК України, якщо кредитор не знав і не міг знати про прийняття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця протягом 6 місяців з дня, коли дізнався або міг дізнатися про прийняття спадщини. Відповідно до ч. 4 ст. 1281 ЦК України кредитор, який не пред'явив вимоги у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Враховуючи, що ще у 2021 році приватному виконавцю було відомо про смерть боржниці, він був зобов'язаний діяти відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». У разі якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний або приватний виконавець за власною ініціативою чи за заявою стягувача зобов'язаний звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - померлого боржника - його правонаступниками (спадкоємцями), одночасно зупинивши виконавче провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Невчинення виконавцем зазначених дій та непред'явлення вимог до спадкоємців у встановлені законом строки свідчить про втрату кредитором права вимоги у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 1281 ЦК України.
Отже доводи заявника є необґрунтованими та не підтверджені належними й допустимими доказами. Відсутність підтвердження факту прийняття спадщини можливими спадкоємцями унеможливлює їх залучення як правонаступників боржника у виконавчому провадженні, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Крім того, відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечком Д.М. відбулося більш ніж через три роки після смерті боржниці.
ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно зі статтями 24, 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється в момент смерті. Отже, померла особа не могла бути стороною виконавчого провадження. Оскільки смерть настала до відкриття провадження, підстав для застосування механізму «заміни сторони» не існує - спочатку мало вирішуватися питання правонаступництва, а не відкриватися провадження щодо померлого.
Виконавче провадження № 64364821 з примусового виконання виконавчого напису № 2809, виданого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. 23.07.2014 року, було відкрито 03.02.2021 року.
Виконавче провадження № 64364395 з примусового виконання виконавчого листа № 522/21756/13, виданого Приморським районним судом м. Одеси 24.09.2014 року, було відкрито 04.02.2021 року.
У виконавчому листі Приморського районного суду м. Одеси від 06.03.2014 року міститься відмітка старшого державного виконавця Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 19.02.2018 року про повернення виконавчого документа на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме у зв'язку з неможливістю встановити особу боржника та його місце проживання. Отже, ще у 2018 році державним виконавцем було констатовано складність встановлення місця перебування боржника.
Водночас приватний виконавець Колечко Д.М., відкривши виконавчі провадження у 2021 році та маючи повний обсяг повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», не вжив належних заходів, спрямованих на реальний захист прав стягувача та встановлення майнового стану боржника.
Також, не було вчинено дій щодо перевірки майнового стану боржника, зазначеного у виконавчому документі, що суперечить вимогам частини восьмої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої виконавець зобов'язаний провести перевірку майнового стану боржника у десятиденний строк з дня відкриття виконавчого провадження. Зокрема, не було направлено запит до Державної фіскальної служби України з метою встановлення джерел отримання доходів боржника - фізичної особи. У разі направлення такого запиту приватному виконавцю було б повідомлено про те, що реєстраційний номер облікової картки платника податків закрито, а фізичну особу за вказаними у запиті серією та номером паспорта знято з обліку, що фактично свідчить про смерть боржника.
Більше того, зі змісту заяви чоловіка померлої боржниці - ОСОБА_3 поданої приватному виконавцю Колечко Д.М. вбачається, що про смерть боржниці приватному виконавцю стало відомо 05.08.2021 року. Водночас стягувача - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - виконавець ніби повідомив про зазначену обставину листом 29.01.2024 року (вих. № 1186), тобто майже через два з половиною роки після отримання відповідної інформації.
Чинне законодавство прямо не встановлює строків для повідомлення стягувача про смерть боржника. Водночас відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний зупинити виконавче провадження у разі смерті боржника - до встановлення його правонаступників. Своєчасне зупинення виконавчого провадження об'єктивно не могло залишитися поза увагою стягувача, оскільки така процесуальна дія безпосередньо впливає на подальший перебіг примусового виконання рішення.
Однак до заяви приватного виконавця не додано постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження № 66457241, що свідчить про відсутність належного документального підтвердження вчинення відповідних процесуальних дій.
Разом із тим, згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з його матеріалами, робити з них виписки та копії, оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність виконавця, надавати додаткові матеріали та клопотання, брати участь у виконавчих діях та користуватися іншими правами, передбаченими законом.
При цьому рішення суду, на підставі якого здійснюється примусове виконання, набрало законної сили ще у 2014 році. Відтак ТОВ «ОТП Факторинг Україна», як стягувач, зобов'язане було проявляти належну процесуальну активність та розумну обачність, систематично цікавитися станом виконавчого провадження та ходом виконання судового рішення. Тривалий період примусового виконання сам по собі зумовлював обов'язок стягувача контролювати ефективність вжитих заходів та своєчасно реагувати на обставини, що впливають на можливість стягнення.
З огляду на викладене, є очевидним, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було або повинно було бути обізнаним про смерть ОСОБА_2 ще у 2021 році, а також про відкриття спадщини після її смерті, оскільки такі обставини безпосередньо впливали на подальший перебіг виконавчого провадження.
Таким чином, посилання приватного виконавця на долучену заяву від 29.01.2024 року (вих. № 1186) про те, що стягувач - ТОВ «ОТП Факторинг Україна» - нібито дізнався про смерть боржниці лише у 2024 році, є безпідставним та таким, що спростовується матеріалами виконавчого провадження і тривалим періодом його здійснення. З огляду на обов'язок стягувача проявляти належну процесуальну активність та контролювати хід виконання судового рішення, яке набрало законної сили ще у 2014 році, ТОВ «ОТП Факторинг Україна» було або принаймні повинно було бути обізнаним про смерть боржниці значно раніше.
Вказані обставини свідчать про пропуск встановленого законом строку для пред'явлення вимог до спадкоємців, що тягне застосування положень ч. 4 ст. 1281 Цивільного кодексу України та втрату права вимоги до спадкоємців померлої.
За таких обставин, заява приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження є необгрунтованою, та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 16, 1261-1268, 1269, 1270 Цивільного кодексу України, ст.ст. 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, суд, -
Заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитра Миколайовича про заміну сторони виконавчого провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили негайно з моменту підписання. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання ухвали.
Суддя: