Справа №522/3654/26
Провадження №2-а/522/224/26
23 квітня 2026 року м. Одеса
Приморський районний суд міста Одеси у складі:
головуючої - судді Косіциної В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення штрафу,-
11 березня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 про оскарження постанови про накладення штрафу, у якій позивач просив скасувати постанову про накладення штрафу №6800270.
За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Косіциній В.В.
У період з 16 березня 2026 року по 20 березня 2026 року головуюча - суддя Косіцина В.В. перебувала на лікарняному.
У період з 23 березня 2026 року по 03 квітня 2026 року включно головуюча - суддя Косіцина В.В. перебувала у відпустці.
Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.
07 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач просив долучити до матеріалів справи оригінал постанови у справі про адміністративне правопорушення та залучити в якості відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП.
10 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач просив долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку спрощеного провадження. Заяву ОСОБА_1 про залучення співвідповідача задоволено та залучено в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції. Витребувано Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції належним чином засвідчену копію матеріалів справи про адміністративне правопорушення, за результатами розгляду якої було прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення від 09.03.2026 року серії ЕНА №6800270, а також відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції. Засідання по справі призначено на 23 квітня 2026 року.
21 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
21 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від УПП в Одеській області ДПП надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у якому заявник просить залишити позовну заяву без розгляду.
21 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від УПП в Одеській області ДПП надійшла заява про неможливість надання відеозаписів з портативних відео реєстраторів.
23 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі.
У судове засідання, призначене на 23 квітня 2026 року учасники справи - не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду.
Будь-яких інших заяв або клопотань від учасників справи - не надходило.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4, 5 ст.250 КАС України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення (повне чи скорочене) без його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку з неявкою учасників справи, що були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання прийнято рішення здійснити розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Щодо клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.
21 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від УПП в Одеській області ДПП надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, у якому заявник просить залишити позовну заяву без розгляду.
Вказане клопотання мотивовано тим, що позивач не усунув недоліки позовної заяви, проте, суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі. Також, зазначено, що у даній справі позивач не визначив відповідача взагалі, що на думку відповідача не дозволяє суду визначити відповідача на власний розсуд.
Так, ухвалою суду від 06 квітня 2026 року позовну заяву було залишено без руху. Підставою для залишення позову без руху було те, що позивачем не визначено відповідача, не надано доказів на підтвердження сплати судового збору та не надано копії позову з додатками.
На виконання вказаної ухвали, 07 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач просив долучити до матеріалів справи оригінал постанови у справі про адміністративне правопорушення та залучити в якості відповідача Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП.
Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року залучено в якості співвідповідача Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції.
Тобто, вирішення питання про залучення відповідача було здійснено судом не з власної ініціативи, а за заявою позивача.
10 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , у якій позивач просив долучити до матеріалів справи докази сплати судового збору.
Копію позову з додатками УПП в Одеській області ДПП отримало через підсистему Електронний суд 16 квітня 2026 року.
За таких обставин, недоліки позовної заяви позивачем були усунуті.
У зв'язку з чим, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання УПП в Одеській області ДПП про залишення позову без розгляду.
Щодо розгляду справи по суті, суд зазначає наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 09.03.2026 року серії ЕНА №6800270 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. В вину ОСОБА_1 ставиться те, що 09 березня 2026 року о 21 годині 35 хвилин на дорозі Київ-Одеса, 452км водій керував т/з без чинного страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов'язкового страхування у візуальній формі, чим порушив п.2.1. ґ ПДР.
Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб'єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 р. №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306.
Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з п.1.1. ПДР, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п.1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваної постанови стало порушення вимог підпункту ґ) пункту 2.1 ПДР України, тобто за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 126 КУпАП.
Статтею 16 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що водій зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат «Зелена картка»), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством.
Відповідно до пункту 2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України.
За приписами пункту 2.4 ПДР України на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДР України.
Крім того відповідно до пункту 21.3 статті 21 Закону України від 01 липня 2004 року №1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при використанні транспортного засобу в дорожньому русі особа, яка керує ним, зобов'язана мати при собі страховий поліс (сертифікат). Страховий поліс пред'являється посадовим особам органів, визначених у пункті 21.2 цієї статті (підрозділів Національної поліції), на їх вимогу.
Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДР України документів кореспондується із обов'язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред'явити такі документи.
Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма є імперативною та встановлює відповідальність за відсутність при собі або не пред'явлення для перевірки відповідних документів, а відтак, є самостійним складом адміністративного правопорушення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25.09.2019 в адміністративній справі №127/19283/17, притягнення позивача до відповідальності та накладення стягнення за частиною 1 статті 126 КУпАП є обґрунтованим, навіть коли факт невиконання вимог ПДР не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Водночас, у разі надання посадовою особою суб'єкта владних повноважень доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого останнім рішення, позивач повинен спростувати ці доводи.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно ст.31 Закону «Про Національну поліцію» №580-VIII, поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема, перевіряти документи особи, опитувати осіб, зупиняти транспортні засоби, застосовувати технічні прилади та технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
При притягненні особи до відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП слід довести, що особа керувала транспортним засобом та не мала при собі або не пред'явила поліцейському на його вимогу полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").
У позовній заяві позивач не заперечує ту обставину, що на момент керування транспортним засобом він не мав чинного полісу страхування, проте, 09 березня 2026 року ним було оформлено новий поліс, який починав діяти лише з 10 березня 2026 року.
На підтвердження вказаної обставини позивачем було надано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №236731613, який починав свою дію 10 березня 2026 року о 00 годині 00 хвилин.
Проте, наявність вказаного полісу не спростовує ту обставину, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом без наявного страхового полісу.
Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивач мав чинний поліс транспортного засобу на момент притягнення його до відповідальності - надано не було.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що під час складання постанови йому роз'яснювали його права, проте, голос був тихим, що ускладнило сприйняття.
Проте, вказана обставина жодним чином не підтверджує протиправність оскаржуваної постанови, оскільки, сам позивач зазначає про те, що роз'яснення йому прав тихим голосом призвело лише до того, що було ускладнено їх сприйняття, проте, його права та обов'язки як особи, що притягується до адміністративної відповідальності були доведені до його відома. Більше того, вказана обставина не підтверджується доказами по справі.
У позовній заяві позивач зазначає про те, що така поїздка була екстрено необхідно. Проте, будь-яких доказів на підтвердження того, що вчинення такої поїздки до набрання чинності страховим полісом була екстрено необхідною - надано не було (наприклад, смерть або хвороба близьких та родичів, власна хвороба, неможливість дістатися до дому будь-якими іншими засобами тощо).
Тому, враховуючи те, що на момент прийняття постанови в ОСОБА_1 був відсутній поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, який він не пред'явив на вимогу працівників поліції, суд вважає, що факт порушення ОСОБА_1 вимог підпункту ґ) пункту 2.1 ПДР України - доведений, беручи до уваги те, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені КУпАП, є обґрунтованою, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, зміст постанови відповідає вимогам ст.ст.283-284 КУпАП, а адміністративне стягнення накладено в межах санкції вказаної статті, суд доходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 251, 252, 280, 288, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 9, 72-79, 139, 241, 242-246, 286, 293 КАС України, суд,-
Клопотання Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про залишення позову без розгляду - залишити без задоволення.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про оскарження постанови про накладення штрафу - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Текст рішення складено та підписано 23 квітня 2026 року.
Суддя Косіцина В.В.