Постанова від 07.04.2026 по справі 991/2834/25

Справа № 991/2834/25

Провадження № 22-ц/991/16/26

Головуюча суддя в суді першої інстанції Мовчан Н. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючої судді (судді-доповідача) Калугіної І. О.,

суддів Михайленка Д. Г. та Семенникова О. Ю.,

секретар судового засідання Шубіна М. С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бондика Валерія Анатолійовича на рішення Вищого антикорупційного суду від 12.01.2026 ухвалене за результатами розгляду позовної заяви Держави Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави,

за участю:

представника позивача прокурора Жовницької А. В.,

відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Бондика В. А.,

УСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення

Держава Україна в особі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі також Позивач) звернулася до Вищого антикорупційного суду (далі - суд першої інстанції) із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_2 (далі - відповідач 2), ОСОБА_3 (далі - відповідач 3) та ОСОБА_4 (далі - відповідач 4) про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

За змістом позову зазначається, що САП при виконанні повноважень, передбачених ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 5 ст. 290 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), за результатами опрацювання матеріалів Національного агентства з питань запобігання корупції (надалі - НАЗК) щодо моніторингу способу життя особи, уповноваженої на виконання функцій місцевого самоврядування, відповідно до п.п. б п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» депутата Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області VIII скликання ОСОБА_1 встановила відомості, що можуть свідчити про набуття ним необґрунтованих активів.

Позивач зазначив, що з 24.10.2003 ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є подружжям. На підставі рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2012 шлюб ОСОБА_6 було розірвано. На думку позивача, розлучення мало фіктивний характер, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 продовжили проживати однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 . Також з ними за зазначеною адресою проживають їх спільні діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та мати дружини - ОСОБА_3 .

У позовній заяві прокурор наводить аналіз майнового стану відповідачів та вважає, що ОСОБА_1 не мав законних офіційних доходів для придбання земельних ділянок та автомобілів, які є предметом позову; ОСОБА_2 не мала законних доходів для придбання 16.02.2024 у власність автомобіля Volkswagen, ID 4, вартістю 1 079 645 грн; ОСОБА_4 не мав законних доходів та заощаджень для купівлі земельних ділянок і автомобіля Jaguar XF, вартістю 720 000 грн, а ОСОБА_3 не мала законних доходів та заощаджень на придбання зазначених у позові земельних ділянок.

На думку позивача, ОСОБА_1 , з метою фактичного укриття своїх статків, формально розлучився з ОСОБА_2 , продовжуючи проживати з нею, дітьми та тещею - ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому він оформлював на них право власності на земельні ділянки та автомобілі, маючи можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права володіння, користування та розпорядження ними. Тому наявні підстави для визнання цих активів необґрунтованими та стягнення їх в дохід держави.

За результатами розгляду справи по суті, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з того, що позивач довів зв'язок спірних активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а відповідачами не підтверджено наявність законних джерел коштів для їх придбання.

Отже, 12.01.2026 суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив позов та:

- визнав необґрунтованими активи, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0616, площею 1,7259 га, за ціною 803 700 грн; доходи, отримані від необґрунтованого активу, а саме від реалізації виділених з земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:007:0616 земельних ділянок: 3221280800:08:007:0629, площею 0,1485 га, у розмірі 70 460 грн; 3221280800:08:007:0632, площею 0,1485 га, у розмірі 22 340 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0617, площею 1,7259 га, за ціною 803 700 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0618, площею 1,7260 га, за ціною 562 700 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0622, площею 0,0749 га, за ціною 206 600 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0624, площею 0,0683 га, за ціною 187 000 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0625, площею 0,0498 га, за ціною 132 600 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:006:0053, площею 0,1 га, за ціною 203 400 грн; доходи, отримані від необґрунтованого активу, а саме від реалізації виділених з земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:006:0053 земельних ділянок: 3221280800:08:006:0246, площею 0,04 га, у розмірі 84 238 грн; 3221280800:08:006:0417, площею 0,0180 га, у розмірі 5 205,42 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0230, площею 0,12 га, за ціною 77 150 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0619, площею 0,0512 га, за ціною 29 620 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0621, площею 0,0933 га, за ціною 53 980 грн; транспортний засіб Volkswagen, ID 4, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 , вартістю 1 079 645 грн; транспортний засіб Jaguar XF, 2015 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , вартістю 720 000 грн; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:11:005:0111, площею 0,1 га, за ціною 97 600 грн;

- стягнув в дохід держави необґрунтовані активи: земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0617, реєстраційний номер 2232658632212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0618, реєстраційний номер 2232645932212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0631, реєстраційний номер 2379632132212; земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:006:0416, реєстраційний номер 2911451532212, право власності на які зареєстровано на ОСОБА_3 ; транспортний засіб Volkswagen, ID 4, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_1 та земельну ділянку з кадастровим номером 221280800:08:007:0619, реєстраційний номер 2283357832212, право власності на які зареєстровано на ОСОБА_2 ; транспортний засіб Jaguar XF, 2015 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 та земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221280800:11:005:0111, реєстраційний номер 330346432212, 3221280800:08:007:0622, реєстраційний номер 2283284132212, та 3221280800:08:007:0625, реєстраційний номер НОМЕР_3 , право власності на які зареєстровано на ОСОБА_4 ;

- стягнув в дохід держави з ОСОБА_3 доходи, отримані від реалізації виділених земельних ділянок з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0629, 3221280800:08:007:0632, 3221280800:08:006:0246 та 3221280800:08:006:0417, у розмірі 182 243 грн; вартість відчужених необґрунтованих активів, а саме земельних ділянок з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0624, 3221280800:08:007:0230 та 3221280800:08:007:0621, у розмірі 318 130 грн.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

Відповідач ОСОБА_1 не погодився із рішенням від 12.01.2026, а тому його представник адвокат Бондик В. А. подав до Апеляційної палати Вищого антикорупційного апеляційну скаргу. За змістом вимог обидва адвокати просять скасувати оскаржуване судове рішення й ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Узагальнені доводи представника зводяться до такого.

Суд першої інстанції не забезпечив стороні захисту реалізацію права на справедливий суд та ефективний захист. Після вступу представника у справу 26.12.2025 суд призначив наступне засідання вже на 02.01.2026, фактично надав лише 7 днів для ознайомлення з матеріалами та підготовки правової позиції, що з урахуванням святкових днів є явно недостатнім. Обґрунтовані клопотання про відкладення розгляду були безпідставно відхилені, попри підтверджену неможливість участі представника у засіданні. Крім того, суд фактично позбавив сторону захисту права на участь у судових дебатах, що є істотною складовою змагального процесу. Такі дії свідчать про порушення принципів рівності сторін, змагальності та права на захист.

Також суд першої інстанції допустив істотні порушення правил доказування, визнав належними та допустимими матеріали кримінального провадження. При цьому не було дотримано вимог щодо їх використання у цивільному процесі, зокрема відсутній належний процесуальний дозвіл на розголошення таких матеріалів саме для цілей цивільного судочинства. Суд формально послався на законодавство у сфері запобігання корупції, однак не застосував належним чином норми ЦПК України щодо допустимості доказів, що призвело до використання недопустимих доказів при ухваленні рішення.

Крім того, висновки суду про наявність зв'язку між спірними активами та особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, є недоведеними та ґрунтуються на припущеннях. Жодних доказів того, що активи набувалися за дорученням цієї особи або що вона фактично здійснювала контроль чи розпорядження ними, матеріали справи не містять. Наявність довіреностей, на які послався суд першої інстанції, свідчить лише про цивільно-правові відносини представництва і не підтверджує обставин, необхідних для застосування положень про необґрунтовані активи.

Також представник посилається на те, що суд безпідставно визначив вартість активів, поклавши в основу рішення неналежні докази, зокрема так звані «консультації», які не є експертними висновками та не відповідають вимогам законодавства щодо оцінки майна. При цьому суд не врахував належні докази щодо реальної вартості активів і законних доходів відповідачів, що свідчать про їх фінансову спроможність.

Окремо адвокат вважає, що суд першої інстанції стягнув у дохід держави активи, які навіть не були визнані необґрунтованими у мотивувальній частині, що прямо суперечить вимогам процесуального закону та створює правову невизначеність.

Відзив на апеляційну скаргу та узагальнені доводи особи, яка його подала

Прокурор зазначає, що суд першої інстанції забезпечив учасникам справи всі необхідні процесуальні права, а доводи представника відповідача про порушення права на захист є перебільшеними. Сторона відповідача мала достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та підготовки позиції, а клопотання про відкладення розгляду справи не підлягали задоволенню з огляду на відсутність поважних причин. Сам по собі вступ нового представника у справу не є безумовною підставою для відкладення розгляду.

Матеріали кримінального провадження отримані у встановленому законом порядку, надані уповноваженим органом і можуть використовуватись у цивільному процесі. На думку позивача, суд першої інстанції правильно застосував норми законодавства та надав належну оцінку таким доказам у сукупності з іншими матеріалами справи. Щодо суті спору, позивач наполягає, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують зв'язок спірних активів з особою, уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а також свідчать про їх набуття через пов'язаних осіб або в їх інтересах. Зазначається, що сукупність доказів, зокрема відомості про доходи, спосіб життя, наявність довіреностей та інші обставини, підтверджує можливість контролю над активами та їх фактичне використання.

Суд обґрунтовано визначив вартість активів та дійшов правильного висновку про невідповідність їх вартості законним доходам відповідачів. Надані відповідачами пояснення та докази, на думку позивача, не спростовують встановленої різниці між доходами та вартістю майна.

Також позивач вважає безпідставними посилання апелянта на процесуальні порушення, оскільки вони не вплинули на правильність вирішення справи по суті.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні відповідач та його представник підтримали апеляційну скаргу з наведених у них підстав, просили задовольнити.

Прокурор (представник позивача) у судовому засіданні заперечував проти задоволення поданої апеляційної скарги. Уважає оскаржуване судове рішення законним та обґрунтованим, а підстави для його скасування - відсутні.

Інші учасники справи, повідомлені належним чином про розгляд справи у суді апеляційної інстанції, у судове засідання не з'явились. Не скористалися своїм процесуальним правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Заперечень щодо змісту та вимог апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції не направили.

Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т. ч. правом подати відзив/заперечення на апеляційну скаргу та визначити свою участь в судовому засіданні.

Зважаючи на вимоги ст. 128, 130, 360, 372 ЦПК України колегія суддів визнає повідомлення (усіх учасників справи) про розгляд справи у суді апеляційної інстанції належним, а неявку осіб та відсутність відзиву на апеляційну скаргу, такими, що не перешкоджають апеляційному розгляду справи.

Мотивувальна частина

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевірила законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, та доходить таких висновків.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У ч. 1 ст. 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами (у разі їх допуску) та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З огляду на доводи апеляційної скарги та мотиви оскаржуваного судового рішення у цій справі суд має дослідити такі питання: щодо зв'язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та набуття відповідачами таких активів у один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України; щодо відповідності активів, набутих відповідачами, вимогам ч. 2 ст. 290 ЦПК України.

Попередньо необхідно вирішити доводи апеляційної скарги щодо недопустимості доказів, оскільки від цього залежить коло допустимих доказів для встановлення фактичних обставин справи.

Перевірка доводів про недопустимість матеріалів моніторингу способу життя як доказів

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. 1, 2, 4 ст. 77 ЦПК України).

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом (ч. 1 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Водночас достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 1 та 2 ст. 80 ЦПК України).

Згідно з положеннями ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони.

Щодо допустимості матеріалів кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КПК України

Представник відповідача в апеляційній скарзі зазначав, що докази, зібрані в порядку здійснення моніторингу способу життя відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , з використанням матеріалів кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023 (протоколи допиту свідків, протоколи обшуку, протокол огляду від 23.12.2024), є такими, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а отже відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не має їх враховувати. Таке обґрунтування полягає в тому, що під час отримання даних доказів була порушена процедура розголошення відомостей досудового розслідування (таємності).

В оскаржуваному рішенні наведені аргументи відхилені судом першої інстанції з огляду на те, що моніторинг способу життя суб'єктів декларування здійснюється НАЗК на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, а також із медіа та інших відкритих джерел інформації, яка містить відомості про невідповідність рівня життя суб'єктів декларування задекларованим ними майну і доходам (ч. 2 ст. 51-4 Закону України «Про запобігання корупції»).

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» державні органи, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи зобов'язані надавати запитувані Національним агентством документи чи інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, протягом десяти робочих днів з дня одержання запиту, а в разі направлення запиту для забезпечення проведення спеціальної перевірки - протягом трьох днів.

Моніторинг способу життя суб'єкта декларування ОСОБА_1 розпочато НАЗК за листом Броварської окружної прокуратури Київської області на підставі відомостей, отриманих в ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023, щодо придбання ОСОБА_3 , в інтересах якої діяв ОСОБА_1 , за заниженою ціною земельних ділянок, а також придбання колишньою дружиною та сином останнього рухомого та нерухомого майна, вартість якого перевищує їх законні доходи, а тому ці матеріали є належними та допустимими доказами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належності, допустимості та достовірності зазначених доказів, та додатково звертає увагу на таке.

Положеннями ЦПК України не передбачено заборони на використання в межах цивільного судочинства доказів, зібраних в межах інших видів судочинства, зокрема, кримінального, якщо при цьому дотримано вимог чинного законодавства і це не призводить до недопустимості таких доказів, рівності та змагальності сторін судового процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України НС(Р)Д - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Результати НС(Р)Д можуть бути визнані доказами у кримінальному провадженні за умови дотримання встановленого законом порядку їх проведення та належного процесуального оформлення (ст. 256 КПК України).

Використання результатів НС(Р)Д в інших цілях або передання інформації врегульовано ст. 257 КПК України, згідно з якою, якщо в результаті проведення НС(Р)Д виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у даному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка постановляється за клопотанням прокурора. При цьому, передання інформації, одержаної внаслідок проведення НС(Р)Д, здійснюється тільки через прокурора.

Ці норми спрямовані на унеможливлення використання НС(Р)Д поза будь-яких із видів юридичного процесу. Наприклад з метою втручання у таємницю спілкування та приватне життя, компромату, шантажу в інших незаконних цілях.

Отже, зазначена норма не встановлює заборони на використання матеріалів НС(Р)Д в інших цілях, крім цілей кримінального провадження, а визначає спеціальний порядок у разі їх використання в іншому кримінальному провадженні.

Розголошення відомостей досудового розслідування, у тому числі матеріалів НС(Р)Д, до завершення розслідування допускається лише з письмового дозволу слідчого або прокурора та в обсязі, який вони визнають можливим (ст. 222 КПК України). Такий дозвіл є обов'язковою умовою для передачі матеріалів іншим органам чи особам.

Під час розгляду цієї справи, колегія суддів встановила, що Броварською окружною прокуратурою Київської області на запит НАЗК надано копії матеріалів кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, а також дозвіл на їх розголошення (т. 3 а.с. 72-267).

Вказане спростовує доводи апеляційної скарги в частині порушення процедури розголошення відомостей досудового розслідування (таємності), що було єдиною підставою для визнання доказів матеріалів кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, недопустимими.

Усталеною є і практика Великої Палати Верховного Суду щодо можливості використання матеріалів кримінального провадження в дисциплінарному провадженні.

Зокрема, у постановах від 14.03.2019 у справі № 9901/789/18, від 18.06.2019 у справі № 9901/699/18, від 02.09.2020 у справі № 9901/213/19 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків щодо можливості використання таких доказів, як протоколи НС(Р)Д, під час дисциплінарного провадження, посилаючись, зокрема, на постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 та 29.01.2019 (справи № 800/454/17, № 9901/728/18 відповідно).

У постанові від 29.01.2019 у справі № 9901/728/18 Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи особи на спростування вчинення нею дисциплінарного проступку у зв'язку із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення, вказавши, що суд у межах розгляду цієї справи не досліджує питання наявності або відсутності вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а надає правову оцінку обставинам наявності або відсутності вчинення прокурором дисциплінарного проступку в частині порушення норм професійної етики. Крім того, Верховний Суд указав, що закриття провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення у зв'язку з відсутністю складу цього проступку не означає, що фактичні обставини діяння не містять ознак іншого виду правопорушення взагалі.

У постанові від 22.10.2019 у справі № 9901/918/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відомості, необхідні Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів для здійснення своїх повноважень, можуть бути отримані з будь-яких джерел у порядку, встановленому законодавством.

Тому Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів витребувала та отримала необхідні для ухвалення оскаржуваного рішення копії матеріалів кримінального провадження, дозвіл на використання яких у межах дисциплінарного провадження відповідно до ст. 222 КПК України надав безпосередньо прокурор. Беручи до уваги зазначене, Велика Палата Верховного Суду визнала помилковими доводи позивача, що матеріали НС(Р)Д не можуть бути доказами в дисциплінарному провадженні.

У постанові від 20.05.2019 у справі № 815/2658/17 Велика Палата Верховного Суду також зауважила, що доводи скаржника про неможливість використання матеріалів НС(Р)Д під час розгляду цієї адміністративної справи є необґрунтованими та безпідставними. Будь-які свідчення та інші матеріали, зібрані в межах кримінального провадження, повинні бути оцінені органами слідства і судом. У кожній зі стадій процесу оцінка доказів має свої особливості, які пояснюються відмінними умовами й задачами даної стадії. Так, оцінка доказів, здійснена в стадії досудового слідства, носить лише попередній характер. Вирішення питання кримінального судочинства про винуватість чи невинуватість особи, притягнутої до кримінальної відповідальності, здійснюється тільки судом на основі доказів, досліджених в ході судового розгляду. Натомість підставою для винесення у цій справі відповідачем оскаржуваного наказу стали обставини вчинення позивачем дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, тобто судом в рамках розгляду даної справи не досліджується питання наявності або відсутності вини в діях позивача, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення особою дисциплінарного проступку. Таким чином, суди попередніх інстанцій мали повноваження оцінювати матеріали досудового слідства, що здійснюється стосовно позивача, виключно як доказ підтвердження факту наявності у нього позаслужбових стосунків з третіми особами, спілкування з ними щодо процесуальних дій, які планувалося вчинити у кримінальному провадженні № 12016160160000974.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до положень ч. 5, 7 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства. Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Вказане послідовно свідчить про можливість використання доказів у кримінальному провадженні, включно із результатами НС(Р)Д, для мети розгляду цивільного позову, а у разі залишення цього позову без розгляду, права його пред'явлення в порядку цивільного судочинства на підставі цих доказів.

Також, у постановах Верховного Суду від 10.07.2019 у справі № 686/23256/16-ц, від 25.03.2021 у справі № 752/21411/17 зроблено висновки, що отриманий відповідно до вимог закону висновок експерта у кримінальній справі, є письмовим доказом у цивільній справі, якому суд має надати оцінку.

У постанові Верховного Суду від 08.09.2022 у справі № 125/1501/20-ц вказано на допустимість висновку експерта складеного в межах кримінального провадження, як письмового доказу у цивільній справі, оскільки експертиза проведена у кримінальному провадженні містила інформацію щодо предмета доказування у цивільному провадженні, незважаючи на те, що на момент розгляду справи вирок у кримінальній справі не ухвалений.

Стосовно релевантності практики ЄСПЛ щодо допустимості доказів, колегія суддів звертає увагу і на рішення від 29.06.2017 у справі «Affaire Terrazzoni c. France» щодо заяви № 33242/12, яка стосувалася можливості використання в дисциплінарному провадженні проти судді стенограми телефонної розмови, яка була перехопленої в межах кримінального провадження. ЄСПЛ, серед іншого, вказав, що оскаржуване втручання було здійснене відповідно до закону та мало на меті встановлення істини у зв'язку з початковим кримінальним провадженням.

Крім того, приписи абз. 2 ч. 2 ст. 290 ЦПК України вміщують в собі правове регулювання ситуацій пред'явлення позову про визнання необґрунтованими активів, які були предметом кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, однак кримінальне провадження щодо такого кримінального правопорушення було закрито з підстав, що передбачені п. 3, 4, 5, 8, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Вказівка законодавця на можливість пред'явлення позову у разі закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України, тобто у разі смерті підозрюваного/обвинуваченого, яким у таких провадженнях є сама особа, уповноважена на виконання функцій держави, у сукупності з положеннями п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, якими під набуттям активів вважається, у тому числі, набуття таких активів безпосередньо у власність особи, уповноваженої на виконання функцій держави, вказує на те, що законодавцем допускається можливість пред'явлення позову щодо активів померлого суб'єкта декларування, що має наслідком транзит доказів із кримінальної справи у цивільну.

З урахуванням вищевикладеного, колегія судів доходить висновку, що використання в цій цивільній справі матеріалів кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023 в якості доказів не є підставою для визнання їх неналежними, недопустимими чи недостовірними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що ці докази не є вирішальними. Обставини, що підлягають доказуванню у цій справі, доведені іншими доказами в сукупності.

Щодо неналежності та недопустимості як доказу консультацій, наданих суб'єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо.»

В обґрунтування цього доводу представник відповідача зазначає, що суд першої інстанції невмотивовано визнав належним та допустимим як доказ консультації, надані суб'єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо.». Посилається на те, що вони не містять інформації щодо предмета доказування, неможливо встановити дотримання порядку, встановленого законом, під час проведення консультацій, не відповідають спеціальній методології, здійснені у довільному порядку, містять істотні недоліки за самою суттю оцінки, оцінка вартості майна суперечить вимогам ч. 3 ст. 290 ЦПК України.

Суд першої інстанції дійшов висновку про можливості врахування консультацій, наданих суб'єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо.», як доказу мінімальної ринкової вартості земельних ділянок, з чим погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Консультації № 53/24 та № 54/24 від 02.10.2024, а також консультація № 72/24 від 09.10.2024 надана на виконання умов договору № 40/24 від 25.01.2024 про надання консультаційних послуг з питань вартості активів, укладеного між НАЗК та ПП «Ажіо.» за результатом тендеру UA- 2023- 12- 26- 01526-а.

Відповідно до п 5-7 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції» НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право у разі встановлення ним доказів того, що особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, набула необґрунтовані активи або що такі активи набула інша особа за її дорученням чи в інших передбачених ст. 290 ЦПК України випадках, - порушувати перед Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою або у визначених законом випадках - перед Офісом Генерального прокурора питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.

Згідно з п. 7-1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень НАЗК належить проведення моніторингу способу життя суб'єктів декларування.

Водночас згідно із ч. 1, 2 ст. 76, ч. 1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, такими засобами як письмові докази, а саме документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Тобто, документи, зокрема зазначені консультації, надані суб'єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо.», що отримані НАЗК в ході виконання покладених на нього повноважень та передані до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури для вирішення питання щодо звернення до суду з позовом про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави, є належними доказами, оскільки містять інформацію щодо предмета доказування.

При цьому письмові консультації № 53/24 та № 54/24 від 02.10.2024, а також консультація № 72/24 від 09.10.2024 складені з дотриманням норм ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінювачем ОСОБА_8 , яка на момент оцінки мала кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2018 та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок від 18.01.2024. У той же час ПП «Ажіо.», в якому оцінювач ОСОБА_9 провадила свою діяльність, мало Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності, який дозволяв його оцінювачам проводити практичну оціночну діяльність, зокрема, за напрямком 1.1 «Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них». Із тексту консультацій встановлено, що дослідження щодо визначення мінімальної ринкової вартості нерухомого майна проведено в межах порівняльного підходу, для чого оцінювач провела аналіз ринку нерухомості, під час порівняння об'єктів врахувала поправку на вартість торгівельної знижки продавця, на умови продажу, на розташування в населеному пункті, на функціональне призначення. Для надання консультацій оцінювач застосувала методи та підходи, передбачені «Національним стандартом № 2», затвердженим постановою КМУ від 28.10.2004 № 1442.

Суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що консультації ПП «Ажіо.» № 53/24 та № 54/24 від 02.10.2024, а також консультація № 72/24 від 09.10.2024 складені належним суб'єктом, у встановленому законом порядку та шляхом застосування затвердженої методики оцінки (визначення вартості) нерухомого майна станом на день набуття цих активів.

Спростовуючи висновки ПП «Ажіо.» щодо мінімальної ринкової вартості нерухомого майна на дату його набуття, представник відповідача посилався на висновки про ринкову вартість земельних ділянок, які здійснені суб'єктом оціночної діяльності - ТОВ «Перша земельна агенція» станом на 16.02.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221280800:08:007:0622, 3221280800:08:007:0624, 3221280800:08:007:0625, 3221280800:08:007:0619, 3221280800:08:007:0621 та 3221280800:08:007:0230, про що зазначено у п. 2.2. договорів купівлі-продажу цих земельних ділянок (т. 5 а.с. 42-44).

Однак, колегія суддів враховує, що консультації № 53/24 та № 54/24 від 02.10.2024, а також консультація № 72/24 від 0910.2024 ПП «Ажіо.» складені незацікавленими особами, у них визначено мінімальну ринкову вартість земельних ділянок на дати їх набуття, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 290 ЦПК України. Натомість у висновках ТОВ «Перша земельна агенція» встановлена ринкова вартість земельних ділянок, тобто належних доказів, які б поставили під сумнів висновки консультацій ПП «Ажіо.», суду надано не було.

Колегія суддів критично оцінює доводи про відсутність у ОСОБА_8 повноважень на проведення оцінки нерухомого майна, оскільки такі доводи спростовуються матеріалами справи.

Як встановлено вище до консультацій № 53/24 та № 54/24 від 02.10.2024, а також консультації № 72/24 від 09.10.2024 додані кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок від 31.03.2018 та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок від 18.01.2024, видані оцінювачу ОСОБА_8 , а також витяг з Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок станом на 01.02.2024, який містить відомості стосовно ОСОБА_8 .

За таких обставин відсутні підстави для визнання недопустимими та неналежними як доказу консультацій, наданих суб'єктом оціночної діяльності ПП «Ажіо.».

Щодо зв'язку активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та набуття відповідачами таких активів у один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено зв'язок зазначених вище активів, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 , та набуття відповідачами таких активів у спосіб, передбачений п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в цій частині та звертає увагу, що доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведених висновків суду першої інстанції з огляду на таке.

За відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану та встановлено, що 24.10.2003 укладено шлюб між ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_10 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 2 а.с. 142-143). У подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 182).

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , є матір'ю ОСОБА_11 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 (т. 4 а.с. 181).

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.04.2012 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано (т. 2 а.с. 91).

Відповідно до відомостей Державної міграційної служби України встановлено, що

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , має РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , користується номером телефону НОМЕР_5 (т. 2 а.с. 62);

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , має РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , користується номером телефону НОМЕР_7 (т. 2 а.с. 144);

ОСОБА_3 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , має РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , користується номером телефону НОМЕР_9 (т. 2 а.с. 198);

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , має РНОКПП НОМЕР_10 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (т. 4 а.с. 180).

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 81 ЦПК України у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави позивач зобов'язаний навести у позові фактичні дані, які підтверджують зв'язок активів з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції встановив, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі нотаріально посвідчених довіреностей уповноважили ОСОБА_1 на представництво своїх інтересів та вчинення правочинів, зокрема:

06.11.2014 ОСОБА_2 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 5378, уповноважила ОСОБА_1 на представництво інтересів як фізичної особи-підприємця, довіреність видана до 06.11.2017 (т. 2 а.с. 120);

05.04.2018 ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 1465, уповноважила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на представництво інтересів у будь-яких органах України (з правом розпорядження будь-якими земельними ділянками), довіреність дійсна до 05.04.2028 (т. 2 а.с. 258);

18.02.2021 ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 773, уповноважила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на представництво з питань, пов'язаних з купівлею (придбаванням), прийняттям безоплатно у власність (прийняття у дар), на ім'я ОСОБА_3 та відчуженням (продажем) від її імені будь-яких земельних ділянок на території України, як належних їй на даний час, так і земельних ділянок, придбаних на ім'я ОСОБА_3 у майбутньому, підписувати від її імені попередні договори, договори купівлі-продажу, дарування, акти прийому-передачі, сплачувати грошові кошти за договорами, сплачувати необхідні податки, платежі, збори тощо, довіреність дійсна до 18.02.2031 (т. 2 а.с. 258-259);

27.12.2023 ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 7735, уповноважила ОСОБА_1 на представництво інтересів у відповідних органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах, з питань подання та отримання документів, пов'язаних із проведенням (здійсненням) забудови земельної ділянки площею 0,2500 гектара, кадастровий номер 3221280800:10:016:0001, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Богданівська сільська рада, подавати на виготовлення, узгоджувати, отримувати проекти забудови земельної ділянки, підписувати від імені ОСОБА_3 договір забудови земельної ділянки, акти-прийому передачі, вносити зміни до вищевказаного договору; подати на виготовлення та отримання будівельного та технічного паспортів, повідомлення про початок виконання будівельних робіт, Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, присвоєння поштової адреси, будівництва, реконструкції, введення в експлуатацію - ввести нерухоме майно в експлуатацію, також представництво інтересів з питань, пов'язаних з управлінням (користуванням), розпорядженням та здійсненням будь-яких інших дій у межах права власності (з правом передачі в іпотеку) належної ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,2500 гектара, кадастровий номер 3221280800:10:016:0001, яка надана для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, що розташована за адресою: Київська область, Броварський район, Богданівська сільська рада, в тому числі будь-якого об'єкта нерухомості, що буде розташований на вищевказаній земельній ділянці, підписати від імені ОСОБА_3 договори позики, договори іпотеки (в разі необхідності вносити зміни до вищевказаних договорів, розірвати вищевказані договори, підписувати договори про внесення змін, договори про розірвання), довіреність дійсна до 27.12.2026 (т. 2 а.с. 260).

Відомості про те, що ці довіреності скасовані, матеріали справи не містять.

Отже, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 з ОСОБА_2 17.04. 2012, між ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 продовжували існувати довірливі стосунки з перспективою до 2031 року.

Відповідно до декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які подані ОСОБА_1 за 2019 - 2023 роки, встановлено, що до розділу 2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» внесені відомості лише щодо синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 3 а.с. 281-301).

Також встановлено, що на запит НАЗК від 01.01.2024, у якому, зокрема пропонувалося пояснити, у яких стосунках ОСОБА_1 перебуває з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 надав письмові пояснення, у яких, серед іншого, зазначив, що з ОСОБА_3 , яка є матір'ю його колишньої дружини, колишньою дружиною ОСОБА_2 та сином ОСОБА_4 у запитуваний період (2020-2024 роки) спільно не проживав, не був пов'язаний спільним побутом, не мав взаємних прав та обов'язків, тому він не володіє інформацією стосовно джерел походження коштів, що ними витрачалися (т. 2 а.с. 87-91).

14.11.2024 НАЗК звернулося з запитом до ОСОБА_3 , зокрема щодо з'ясування стосунків останньої з ОСОБА_1 . У відповідь на запит ОСОБА_3 пояснила, що оскільки ОСОБА_1 не є її родичем відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» вона з огляду, зокрема на ст. 63 Конституції України не зобов'язана надавати інформацію про свої доходи, майно чи інші обставини, які стосуються її особистого чи сімейного життя (т. 3 а.с. 69-71).

Броварською окружною прокуратурою Київської області на запит НАЗК надано копії матеріалів кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, з дозволом на їх розголошення (т. 3 а.с. 72-267).

За матеріалами кримінального провадження встановлено, що 23.05.2024 ОСОБА_1 був допитаний як свідок, до протоколу допиту на його прохання долучено два аркуші його показань, викладених власноручно у друкованому виді, згідно з якими він проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; у графі «сімейний стан» зазначив, що одружений та має двох дітей, має місце роботи: голова правління ГО «Садове товариство «Родзинка» (на громадських засадах) та голова правління Обслуговуючого кооперативу - Громада огородників Садовниче товариство «Родзинка» (на громадських засадах), судимий вироком Вищого антикорупційного суду від 09.08.2023, є депутатом восьмого скликання Великодимерської селищної ради Броварського району Київсьої області (т. 3 а.с. 81-85).

Відповідно до протоколу допиту свідка та додатку до нього від 13.06.2024 ОСОБА_2 , яка була допитана як свідок, також надала відомості у друкованому виді, згідно з якими повідомила, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , вона проживає у цивільному шлюбі, має двох дітей, є членом правління ГО «Садове товариство «Родзинка» (на громадських засадах). Під час допиту повідомила, що проживає разом з чоловіком ОСОБА_1 , мамою ОСОБА_3 та дітьми (т. 3 а.с. 88-93).

Під час допиту 18.06.2024 свідок ОСОБА_3 , серед іншого, повідомила, що є членом правління Обслуговуючого кооперативу - Громада огородників Садовниче товариство «Родзинка» (на громадських засадах), проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою, зятем ОСОБА_1 та онуками. ОСОБА_3 також надала доповнення у друкованому виді, які є додатком до протоколу допиту та містять відомості про місце проживання та реєстрації, про проживання з донькою, зятем та онуками, а також про місце роботи й посаду (т. 3 а.с. 97-103).

Колегія суддів звертає увагу, що допит ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проведено за участі адвокатів, слідчим на початку процесуальної дії роз'яснені права та обов'язки, а відомості, які суд взяв до уваги із протоколів допиту, містяться у додатках до них, які долучені на прохання допитуваних осіб.

Отже, пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо їх стосунків, які останніми були надані НАЗК у січні та листопаді 2024 року, відповідно, містять суттєві розбіжності з тими поясненнями, які ними були надані у травні - червні 2024 року під час допиту.

Судом першої інстанції також встановлено, що на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2024 в межах кримінального провадження № 42023112130000063 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 (т. 3 а.с. 128-129). Згідно з протоколом обшуку від 19.10.2024 обшук проведено за участі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , в ході обшуку виявлено, що на території домоволодіння розташовані декілька житлових приміщень, були виявлені транспортні засоби: Volkswagen, ID 4 та Jaguar XF, а також вилучено мобільні телефони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 (т. 3. а.с. 130-131).

На підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2024 в межах кримінального провадження № 42023112130000063 проведено обшук 19.10.2024 за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обшуку встановлено, що за цією адресою проживає молодший брат ОСОБА_1 - ОСОБА_12 з дружиною та дітьми (т. 3 а.с. 118-119).

Відповідно до протоколів допитів свідків від 19.10.2024 в межах кримінального провадження допитано ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , які підтвердили, що ОСОБА_1 за цією адресою не проживає, періодично приїздить у гості, фактично проживає із тещею, дружиною та дітьми у с. Калинівка. Також сусіди ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , повідомили, що у будинку АДРЕСА_2 проживає родина: ОСОБА_16 , ОСОБА_17 та їх діти; вони знають ОСОБА_1 , який проживав за цією адресою 20 років тому, а зараз періодично приїздить до брата (т. 3 а.с. 120-127).

23.12.2024 здійснено огляд вилученого 19.10.2024 мобільного телефону ОСОБА_1 , у якому, серед іншого, виявлено його листування з абонентом «Елена» за номером телефону НОМЕР_7 щодо купівлі продуктів та ліків, розв'язання сімейних питань, а також копії документів ОСОБА_3 , договорів купівлі земельних ділянок сином ОСОБА_4 , копії відповіді на запит НАЗК (т.3 а.с. 139-214).

23.12.2024 також здійснено огляд вилученого 19.10.2024 мобільного телефону ОСОБА_3 , у якому виявлені листування з абонентом «Альона» за номером телефону НОМЕР_7 , а також фотосвітлини із зображеннями осіб, схожих на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (т. 3 а.с. 215-267).

Згідно з інформацією, яка міститься в інтегрованій міжвідомчій IT-системі «Аркан», щодо виїзду за кордон ОСОБА_1 та ОСОБА_2 встановлено факти спільних поїздок останніх, зокрема: з 07 по 18.11.2021 маршрутом Київ-Ла Романа; з 11 по 20.08.2021 - Київ- Шарм Ель Шейх ; з 03 по 14.11.2020 - Київ - Занзібар; з 09 по 17.08.2020 Київ - Шарм Ель Шейх ; 21.03.2020 перетнули державний кордон України в пункті перетину Нові Яриловичі на автомобілі Mercedes-Benz, д.н.з. НОМЕР_11 ; з 13 по 21.10.2019 - Київ - Хургада; з 15 по 22.06.2019 - Київ - Шарм Ель Шейх ; з 28.09.2018 по 06.10.2018 - Київ - Шарм Ель Шейх ; з 02 по 17.03.2018 - Київ - Доха (т. 4 а.с. 183).

З даних Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки системи «Інформаційний портал Національної поліції України» встановлено, що 09.06.2021 внесені відомості щодо місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , таку ж адресу 10.01.2024 зазначено стосовно ОСОБА_2 , 25.08.2022 стосовно ОСОБА_4 та 21.09.2019 стосовно ОСОБА_3 (т. 2 а.с. 46-54).

Крім того, під час реєстрації 12.12.2020 у системі НАЗК ОСОБА_1 , серед іншого, зазначив номер телефону НОМЕР_5 та електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_6 (т. 3 а.с. 281, 285, 289, 294, 298).

Вказані обставини, дають підстави дійти висновку, що після розірвання шлюбу та на час набуття активів, зазначених у позові, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без шлюбу, за однією адресою спільно з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

Розбіжність у поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , наданих НАЗК у той же період, що і під час допиту у межах кримінального провадження, підтверджує доводи прокурора про те, що з метою фактичного укриття статків ОСОБА_1 розлучився з ОСОБА_2 , але продовжував проживати з нею, дітьми та тещею - ОСОБА_3 однією сім'єю за адресою: АДРЕСА_1 , які за його дорученням набували активи, зокрема земельні ділянки та автомобілі, стосовно яких ОСОБА_1 мав можливість прямо чи опосередковано вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права володіння, користування та розпорядження ними.

Колегія суддів наголошує на усталеному судовому тлумаченні термінів «за дорученням» та «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження» (ч. 4 ст. 290, п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України), яке вироблено судовою практикою у цій категорії справ.

Перше словосполучення в контексті досліджуваної норми: вказує на відносини, відмінні від визначених цивільним законодавством відносин довірителя і повіреного; означає набуття суб'єктом декларування активів через третіх осіб з метою приховання факту набуття цих активів; вчинення дії «за дорученням» у розумінні досліджуваного пункту може бути встановлене із сукупності вторинних ознак, які дозволяють дійти висновку, що третя особа діяла в інтересах суб'єкта декларування, а суб'єкт декларування, в свою чергу, отримує вигоду від набутого активу.

Крім того, поняття «за дорученням» також охоплює випадки, коли актив набувається через іншу особу, а суб'єкт декларування забезпечує виключно фінансування придбання такого активу, незалежно від того, хто саме в подальшому здійснюватиме користування чи розпорядження таким активом.

При цьому визнання наявності певної домовленості учасників на здійснення відповідних дій (зокрема, набуття активу за дорученням) може бути достатнім встановлення наміру особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, погодити (скоординувати) поведінку набувача активу для подальшого його набуття у власне користування або вирішення долі активу. При оцінці факту набуття активів за дорученням у справах про визнання активів необґрунтованими слід брати до уваги саму природу відповідного провадження - держава через заявлений позов стверджує, що суб'єкт декларування в порушення свого обов'язку дотримання прозорості статків набуває активи через третіх осіб. Отже, очікувати або вимагати наявності в матеріалах таких проваджень доручень, оформлених відповідно до вимог цивільного законодавства, непотрібно з огляду на те, що цей суб'єкт намагається приховати набуття відповідних активів (через це, також користується «послугами» третіх осіб на їх придбання).

Щодо терміну «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження»: під цим мається на увазі можливість контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності; дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження в сенсі визнання активів необґрунтованими, повинні трактуватися ширше передбаченої ст. 317 ЦК України складової права власності.

Результат тлумачення останньої конструкції повністю узгоджується з роз'ясненням НАЗК від 13.11.2023 № 4 зі змінами та доповненнями (запитання № 71). Так, суб'єкти декларування повинні вносити до декларації відомості і про «опосередковане» володіння активами (абз. 1 ч. 3 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», частина 3 розділу ІІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затверджені наказом НАЗК від 08.11.2023 № 252/2). Виявлення ознак необґрунтованості активів є одним з основних завдань повної перевірки декларацій з боку НАЗК, в результаті чого матеріали можуть бути направлені в НАБУ та САП (ч. 1, 3 ст. 51-3 Закону) для ініціювання позову.

У судовій практиці наведено невичерпний перелік обставин, що можуть свідчити про неформалізований контроль за майном з боку особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. До них віднесено такі: користування активом, у тому числі без оформлення правових відносин між власником та суб'єктом декларування; систематичність, тривалість, спосіб, обсяг та зміст користування активом суб'єктом декларування (при чому таке користування не обов'язково має бути постійним або безперервним); наявність між власником та суб'єктом декларування родинних, дружніх або інших зв'язків, відносин підпорядкування тощо; набуття активу номінальним власником на підставі правочину, в якому задіяна повірена особа, що діє формально за дорученням від первісного власника та яка одночасно пов'язана із суб'єктом декларування, в інтересах якої набувається актив; фінансова неспроможність третьої особи самостійно набути актив у власність; створення суб'єктом декларування умов для набуття активів третьою особою; здійснення суб'єктом декларування та/або власником за його дорученням витрат, пов'язаних з утриманням активу; здійснення суб'єктом декларування та/або власником за його дорученням правочинів, пов'язаних з ефективним використанням активу; поліпшення властивостей активу або підлаштування умов його використання під власні потреби; можливість суб'єкта декларування визначати користування активом іншими особами (наприклад, членами своєї сім'ї); можливість суб'єкта декларування відмовитися від активу; можливість суб'єкта декларування впливати на долю активу, в тому числі шляхом надання відповідного доручення власнику тощо.

Водночас, як виснував Верховний Суд у постанові від 16.10.2024, справа № 991/366/22, фактичне володіння через третіх осіб (ч. 4 ст. 290, п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України) «за дорученням»:

1) вказує на відносини, відмінні від визначених цивільним законодавством відносин довірителя і повіреного;

2) означає набуття суб'єктом декларування активів через третіх осіб з метою приховання факту набуття цих активів;

3) вчинення дії «за дорученням» може бути встановлене із сукупності вторинних ознак, які дозволяють дійти висновку, що третя особа діяла в інтересах суб'єкта декларування, а суб'єкт декларування, у свою чергу, отримує вигоду від набутого активу;

у свою чергу «можливість прямо чи опосередковано вчиняти щодо активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження», означає:

1) можливість контролювати певне майно через неформалізоване право розпорядження ним шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через третіх осіб, на яких оформлено відповідне право власності;

2) трактується ширше передбаченої ст. 16 ЦК України складової права власності.

У справі, що переглядається судом першої інстанції встановлено, що 05.12.2020 ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. від 05.04.2018 за реєстровим № 1465, укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок за кадастровими номерами 3221280800:08:007:0616, 3221280800:08:007:0617 та 3221280800:08:007:0618.

А 18.02.2021 між Громадською організацією - садівниче товариство «Родзинка», в особі Голови правління Ткаченка О. В., та ОСОБА_3 укладено договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровими номерами: 3221280800:08:007:0622, 3221280800:08:007:0624, 3221280800:08:007:0625, 3221280800:08:007:0619, 3221280800:08:007:0621, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, Богданівська сільська рада. (т. 3 а.с. 38-45, 50- 53, т. 4 а.с. 82-89).

Також матеріали справи містять відомості, які свідчать, що ОСОБА_1 , діючи від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, вчиняв дії щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:007:0616 (т. 4 а.с. 7).

Встановлені обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 особисто вчиняв активні дії щодо набуття земельних ділянок ОСОБА_3 , а також мав можливість контролювати таке майно через надане право розпорядження ним на підставі довіреностей шляхом фактичної можливості визначення долі цього майна як безпосередньо, так і через ОСОБА_3 , на яку оформлено відповідне право власності.

Окрім цього, на запит НАЗК від 03.03.2025 від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлаки О. В. отримані копії 60 договорів купівлі-продажу земельних ділянок, укладених ОСОБА_3 як покупцем у період з 18.04.2016 по 19.05.2016, під час укладення 57 з них від імені продавця за довіреністю діяв ОСОБА_1 (т. 5 а.с. 87- 147).

Тобто, дії щодо оформлення ОСОБА_1 на ОСОБА_3 земельних ділянок носили не поодинокий, а системний характер.

Окрім цього встановлено, що 16.02.2024 ОСОБА_2 придбала автомобіль Volkswagen, ID 4, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_12 , д.н.з. НОМЕР_13 (т. 2 а.с. 145-147), а 16.04.2024 ОСОБА_4 прибав автомобіль Jaguar XF, 2015 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , старий д.н.з. НОМЕР_14 , новий д.н.з НОМЕР_15 (т. 2 а.с. 92-93).

Так, у межах кримінального провадження № 42023112130000063 від 31.05.2023 проведено аналіз за період з 01.08.2024 по 11.02.2025 щодо встановлення власників та користувачів автомобілів по камерах відеоспостереження з функцією розпізнавання обличчя водіїв та встановлено: щодо автомобіля Volkswagen, ID 4, д.н.з. НОМЕР_16 - 10.02.2025, 25.11.2024, 24.09.2024, 11.09.2024, 12.08.2024, 11.08.2024 за кермом цього автомобіля перебував водій візуально схожий на ОСОБА_1 , 06.02.2025, 16.09.2024 за кермом перебував водій візуально схожий на ОСОБА_4 , 05.05.2025, 07.01.2025, 25.09.2024, 23.0.2024 за кермом перебував водій візуально схожий на ОСОБА_2 , щодо автомобіля Jaguar XF, 2015 року випуску, д.н.з НОМЕР_15 , - 05.02.2025 та 31.01.2025 за кермом перебував водій візуально схожий на ОСОБА_4 (т. 4 а.с. 160-172).

Окрім цього, 08.03.2023, тобто за рік до придбання ОСОБА_4 автомобіля Jaguar XF, 2015 року випуску, VIN-код: НОМЕР_2 , попередній д.н.з НОМЕР_14 , цей транспортний засіб був застрахований ОСОБА_2 в Моторному (транспортному) страховому бюро України (т. 2 а.с. 57).

Враховуючи висновки суду щодо спільного проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 за однією адресою, де знаходились і зазначені транспортні засоби, а також відсутність відомостей про інші транспортні засоби, які могли перебувати у користуванні цих осіб, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про набуття суб'єктом декларування - ОСОБА_1 зазначених активів через третіх осіб - ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , які діяли в його інтересах з метою приховання факту набуття ним активів.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що прокурор довів зв'язок зазначених вище активів, з особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 та набуття відповідачами таких активів у один із способів, передбачених п. 2 ч. 8 ст. 290 ЦПК України, а доводи апеляційної скарги цього не спростовують.

Щодо відповідності активів, набутих відповідачами, вимогам ч. 2 ст. 290 ЦПК України

В обґрунтування цього доводу представник відповідача зазначає, що активи, які прокурор просить визнати необґрунтованими, не відповідають вимогам ч. 2 ст. 290 ЦПК України, та відповідачі мали фінансову можливість на їх набуття.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач довів відповідність набутих відповідачами активів вимогам ч. 2 ст. 290 ЦПК України, а також відсутність фінансової можливості на їх набуття.

За ч. 2 ст. 290 ЦПК України у редакції, станом на 04.04.2025 (день надходження позову до суду) позов про визнання необґрунтованими активів та стягнення їх в дохід держави може бути пред'явлено, якщо різниця між вартістю таких активів і законними доходами особи у п'ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів», але не перевищує межу, встановлену ст. 368-5 КК України.

28.11.2019 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів».

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» з 01.07.2019 встановлений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2 007 грн. Тому, мінімальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, становить 1 003 500 грн (2 007грн х* 500).

Враховуючи норми ст. 368-5 КК України, максимальна сума такої різниці становить шість тисяч п'ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень сума неоподатковуваного мінімуму доходів громадян встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу ІV ПК України для відповідного року; при цьому податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року у сумі 2 102 грн. Тому, максимальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи становить 6 831 500 грн (2 102 грн/2 х 6500).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року у сумі 2 270 грн. Тому, максимальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи становить 7 377 500 грн (2 270 грн/2 х 6500).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року у сумі 2 481 грн. Тому, максимальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи становить 8 063 250 грн (2 481 грн/2 х 6500).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2023 року у сумі 2 684 грн. Тому, максимальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи становить 8 723 000 грн (2 684 грн/2 х 6500).

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2024 року у сумі 3 028 грн. Тому, максимальна сума різниці між вартістю активів та законними доходами особи становить 9 841 000 грн (3 028 грн/2 х 6500).

Не залишилось без уваги суду першої і питання щодо майнового стану ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та джерел їх доходів з метою перевірки фінансової спроможності на здійснення набуття спірних активів у 2020 - 2024 роках.

Так, встановлено, що ОСОБА_1 , як кандидат на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 15.12.2020 подав декларацію за 2019 рік, зазначивши у розділі 2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» лише синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» - земельну ділянку, кадастровий номер 3221280800:10:013:0036, дата набуття 10.02.2009, власник ОСОБА_1 ; у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» - дохід ОСОБА_4 - пенсія у розмірі 24 732 грн, а також у розділі 12 «Грошові активи» - готівкові кошти у розмірі 120 000 грн, власник ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 281-284).

У щорічній декларації за 2020 рік, як депутат Великодимерської ОТГ Броварського району Київської області, ОСОБА_1 декларує у розділі 2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» лише синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» - земельну ділянку, кадастровий номер 3221280800:10:013:0036, дата набуття 10.02.2009, власник ОСОБА_1 ; у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» - дохід ОСОБА_4 - пенсія у розмірі 24 732 грн, а також у розділі 12 «Грошові активи» - готівкові кошти у розмірі 230 000 грн, власник ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 285-290).

У щорічній декларації за 2021 рік ОСОБА_1 зазначив таку ж саму інформацію, як і у щорічній декларації за 2020 рік (т. 3 а.с. 290-293).

У щорічній декларації за 2022 рік ОСОБА_1 декларує у розділі 2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» лише синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» - земельну ділянку, кадастровий номер 3221280800:10:013:0036, дата набуття 10.02.2009, власник ОСОБА_1 ; зазначає у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», що у суб'єкта декларування та членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування у цьому розділі, а також у розділі 12 «Грошові активи» - готівкові кошти у розмірі 210 000 грн, власник ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 295-297).

У щорічній декларації за 2023 рік ОСОБА_1 декларує у розділі 2 «Інформація про членів сім'ї суб'єкта декларування» лише синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ; у розділі 3 «Об'єкти нерухомості» - земельну ділянку, кадастровий номер 3221280800:10:013:0036, дата набуття 10.02.2009, власник ОСОБА_1 ; зазначає у розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки», що у суб'єкта декларування та членів його сім'ї відсутні об'єкти для декларування у цьому розділі, а також у розділі 12 «Грошові активи» - готівкові кошти у розмірі 200 000 грн, власник ОСОБА_1 (т. 3 а.с. 299-301).

Згідно із відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про податкового агента та суму доходу, нарахованого та виплаченого фізичній особі податковим агентом, суми нарахованих та сплачених (перерахованих) податків з доходів фізичних осіб та/або суму доходу, отриманого самозайнятою особою, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи (далі - ДРФОПП) загальна сума виплаченого доходу ОСОБА_1 за період з 2008 року по 2018 рік становить 190 588,36 грн; за 2019 рік - 209 220,58 грн, 2020 рік - 168 058,61 грн; 2021 рік - 167 979,27 грн; за 2022 рік -148 588,87 грн; за 2023 рік - 167 734,98 грн, за січень 2024 року- 18 076,99 грн (т. 2 а.с. 185-192).

За результатом дослідження відомостей, отриманих від банківських установ ОСОБА_1 мав в AT КБ «Приват Банк» рахунок № НОМЕР_17 , загальна сума надходжень на який за період з 2013 року до 23.02.2022 становить 2 225 437 грн (з яких поповнено готівкою на суму 882 141,62 грн, від невстановлених осіб на суму 842 227 грн), видатки по рахунку за цей же період склали: платежі за придбання товарів та послуг, інші перекази у сумі 1 940 723,60 грн, зняття готівки на суму 281 327 грн. Відповідно до руху коштів по рахунку ОСОБА_1 , відкритого в AT «Ощадбанк» № НОМЕР_18 , за період з 17.01.2017 по 24.06.2024 надійшло 142 847,10 грн (вхідний залишок 6 422 грн), а видатки склали безготівкові платежі на суму 149 269 грн (т. 4 а.с. 178-179, диск а.с. 225). Тобто ОСОБА_1 мав доходи, законність яких у судовому засіданні не доведена, та які значно перевищують його доходи з офіційних джерел - відомостей з ДРФОПП.

Також встановлено, що 05.12.2020 між ОСОБА_19 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. від 05.04.2018 за реєстровим № 1465, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 6408, предметом якого є земельна ділянка, площею 1,7259 га, кадастровий номер 3221280800:08:007:0616, за умовами п. 2.1. якого продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводився за 100 000 грн (т. 3 а.с. 17-18).

05.12.2020 між ОСОБА_20 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. від 05.04.2018 за реєстровим № 1465, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 6404, предметом якого є земельна ділянка площею 1,7259 га, кадастровий номер 3221280800:08:007:0617, за умовами п. 2.1. якого продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводився за 100 000 грн (т. 3 а.с. 19-20).

Надалі, 12.02.2021 між ОСОБА_21 та ОСОБА_3 , від імені якої діяв ОСОБА_1 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. від 05.04.2018 за реєстровим № 1465, укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 667, предметом якого є земельна ділянка площею 1,7260 га, кадастровий номер 3221280800:08:007:0618, за умовами п. 2.1. якого продаж земельної ділянки за домовленістю сторін проводився за 100 000 грн (т. 3 а.с. 21-22).

А 18.02.2021 між Громадською організацією - садівниче товариство «Родзинка», в особі Голови правління Ткаченка О. В.,(продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладені договори купівлі-продажу земельних ділянок , посвідчені приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровими номерами № 759, 760, 762, 761, 758, предметами яких є земельні ділянки з кадастровими номерами:

3221280800:08:007:0622, площею 0,0749 га, за ціною 43 340 грн;

3221280800:08:007:0624, площею 0,0683 га, за ціною 39 520 грн ;

3221280800:08:007:0625, площею 0,0498 га, за ціною 28 810 грн ;

3221280800:08:007:0619, площею 0,512 га, за ціною 29 620 грн ;

3221280800:08:007:0621, площею 0,0933 га, за ціною 53 980 грн, (т. 3 а.с. 38-45, 50-53, т. 4 а.с. 82-89).

Окрім цього 05.03.2021 ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_22 земельну ділянку площею 0,12 га, кадастровий номер 3221280800:08:007:0230, розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , за ціною 77 150 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 1111 (т. 4 а.с. 79-80).

10.06.2021 ОСОБА_3 придбала у ОСОБА_23 земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 3221280800:08:006:0053, розташовану за адресою: АДРЕСА_4 , за ціною 50 000 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В., за реєстровим № 3522 (т. 3 а.с. 54-55).

На запит НАЗК ПП «Ажіо.» надало консультацію № 52/24 від 02.10.2024, згідно з якою мінімальна ринкова вартість земельних ділянок, цільове призначення яких: для ведення особистого селянського господарства, склад угідь рілля, розташованих за адресою: Київська область, Броварський район, в межах Богданівської сільської ради, село Залісся, з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0616, площею 1,7259 га, та 3221280800:08:007:0617, площею 1,7259 га, станом на 05 грудня 2020 року складає по 803 700 грн кожна, а з кадастровим номером 3221280800:08:007:0618, площею 1,7260 га, станом на 12 лютого 2021 року складає 562 700 грн (т. 3 а.с. 23-33).

Відповідно до консультації № 72/24 від 09 жовтня 2024 року, наданої ПП «Ажіо.», станом на 18.02.2021 мінімальна ринкова вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення: для колективного садівництва, які розташовані за адресою: Київська область, Броварський район, Богданівська сільська рада, з кадастровими номерами: 3221280800:08:007:0622, площею 0,0749 га, складає 206 600 грн ; 3221280800:08:007:0624, площею 0,0683 га, складає 187 000 грн; 3221280800:08:007:0625, площею 0,0498 га, складає 136 600 грн, а мінімальна ринкова вартість земельної ділянки, цільове призначення: для індивідуального садівництва, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , з кадастровим номером 3221280800:08:006:0053, площею 0,1000 га, станом на 10 червня 2021 року складає 203 400 грн (т. 3 а.с. 56-68).

Тобто, 05.12.2020 ОСОБА_3 придбала нерухоме майно загальною вартістю за договорами на 200 000 грн, мінімальна ринкова вартість якого за консультацією ПП «Ажіо.» становить 1 607 400 грн, а протягом 2021 року набула активи, вартість яких за договорами склала 422 420 грн, у той час як з урахуванням мінімальної ринкової вартості набутих земельних ділянок за консультаціями ПП «Ажіо.» загальна вартість цих активів становить 1 453 050 грн.

Згідно з відомостями ДРФОПП ОСОБА_3 виплачено доходи за період з 1999 по 2019 рік у сумі 257 519,22 грн, за 2020 рік - 424 029 грн, за 2021 рік - 595 796 грн (т. 2 а.с. 199-205).

Окрім цього ОСОБА_3 отримала пенсійні виплати, розмір яких за період з 01 липня 2014 року по 2019 рік склав 173 711,2 грн, у 2020 році - 80 157 грн, у 2021 році - 21 818 грн (т. 2 а.с. 211-215).

Тобто, станом на грудень 2020 року сукупний законний дохід ОСОБА_3 становив 935 416,42 грн, а за період з 01 січня по 01 червня 2021 року - 39 598,80 грн.

У той же час, суд першої інстанції обґрунтовано врахував очевидність здійснення ОСОБА_3 за період з 1999 по 2021 роки певних витрат для забезпечення життєдіяльності себе та сім'ї.

Не залишається поза увагою суду першої інстанції, що відповідно до договорів купівлі-продажу земельних ділянок, наданих на запит НАЗК приватним нотаріусом Бурлакою О. В., протягом квітня-травня 2016 року ОСОБА_3 придбала 60 земельних ділянок, за ціною по 50 000 грн кожна, тобто на загальну суму 3 000 000 грн (т. 5 а.с. 87-148).

Окрім цього, з руху коштів по рахункам ОСОБА_3 встановлено, що в AT «Ощадбанк» ОСОБА_3 має 4 рахунки, на які за період з 17.01.2017 по 27.09.2024 надійшло 627 692,14 грн, з них витрачено як оплата за товари та послуги 377 084,02 грн та знято готівкою 218 350 грн.

При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано не врахував рух коштів по рахункам ОСОБА_3 , які відкриті в AT КБ «Приват Банк» та в АТ «Універсал банк», оскільки ці відомості свідчать про рух коштів після придбання нею спірних активів (т. 4 а.с. 178-179, 225(диск).

Також, згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 15.08.2024, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 4827, ОСОБА_24 продала ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1 га, кадастровий номер 3221280800:11:005:0111, розташовану за адресою: Київська область, Броварський район, Богданівська сільська рада, за ціною 30 000 грн (т. 3 а.с. 3-4).

Відповідно до консультації ПП «Ажіо.» № 53/24 від 02.10.2024 мінімальна ринкова вартість земельної ділянки, цільового призначення: для індивідуального садівництва, склад угідь рілля, яка розташована за адресою: Київська область, Броварський район, в межах Богданівської сільської ради, село Богданівка, з кадастровим номером 3221280800:11:005:0111, площею 0,1 га, станом на 15 серпня 2024 року складає 97 600 грн (т. 3 а.с. 5-9).

16.04.2024 ОСОБА_4 прибав автомобіль Jaguar XF, 2015 року випуску, VIN- код: НОМЕР_2 , вартістю 720 000 грн, що підтверджується договором купівлі- продажу транспортного засобу № 3243/2024/4450856 (т. 2 а.с. 92-93).

Тобто за 2024 рік витрати ОСОБА_4 на придбання зазначеного вище майна склали 750 000 грн за договірними цінами, а з урахуванням консультації ПП «Ажіо.» щодо мінімальної ринкової вартості земельної ділянки - 817 600 грн.

Згідно з відомостями ДРФОПП за період з 2020 року по 22.08.2024 виплачені ОСОБА_4 доходи становили 50 479,70 грн, які переважно складаються з виплат від Управління соціальної та ветеранської політики Броварської районної державної адміністрації Київської області (т. 2 а.с. 194-196).

Також ОСОБА_4 має 4 рахунки в AT КБ «Приват Банк», рух коштів по яким свідчить про таке:

- на рахунок № НОМЕР_19 у період з 27.06.2022 до 24.09.2024 року надійшло 1 753 393,70 грн, з них безготівкові витрати склали 1 484 768,20 грн та знято готівкою 249 369 грн;

- на рахунок для соціальних виплат № НОМЕР_20 у період з 09.09.2022 по 09.09.2024 надійшло 90 105,95 грн, які витрачені на придбання товарів, послуг, інші перекази;

- на рахунок № НОМЕР_21 за період з 28.05.2023 по 19.08.2024 надійшло 525 131,65 грн, безготівкові витрати склали 520 637,10 грн, та знято готівкою 4 494,50 грн;

- на рахунок № НОМЕР_22 за період з 21.08.2018 до 18.04.2022 року надійшло 73 299 грн, витрачено 69 374,68 грн та знято готівкою 3 949,10 грн.

Також, на 8 рахунків ОСОБА_4 , відкритих в AT «Універсал Банк», надійшли кошти за період з 2020 по 2024 роки на загальну суму 1 030 587,08 грн (т. 4 а.с. 178-179, 225 (диск)).

Окрім цього встановлено, що 16.02.2024 ОСОБА_2 придбала автомобіль Volkswagen, ID 4, 2023 року випуску, VIN-код: НОМЕР_12 , вартістю 1 079 645 грн (т. 2 а.с. 145-147).

Згідно з відомостями з ДРФОПП загальна сума виплаченого ОСОБА_2 доходу у період з 1998 року по грудень 2023 року склала 136 469,15 грн (т. 2 а.с. 192-194).

За результатом аналізу руху коштів по рахункам ОСОБА_2 встановлено, що на її рахунок, відкритий в AT КБ «Приват Банк» № НОМЕР_23 , загальна сума надходжень за період з 03 березня 2014 року до 23 лютого 2022 року склала 1 744 602,90 грн, із яких поповнено готівкою 403 450 грн, від невстановлених осіб - 1 321 231 грн, безготівкові витрати склали 1 741 724 грн та знято готівкою 2 878 грн; водночас за період з 26.11.2020 (дата набуття повноважень ОСОБА_1 статусу депутата місцевої ради) до 23.02.2022 надійшло на рахунок - 990 395,47 грн , з яких поповнено готівкою - 318 450 грн, від невстановлених осіб - 664 360 грн. Також, ОСОБА_2 мала рахунок в AT «Ощадбанк» НОМЕР_24 , на який у період з 21.03.2008 до 04.04.2016 надійшло 2 620 грн. Крім того, ОСОБА_2 мала рахунки, відкриті в AT «Універсал Банк»:

- на рахунок № НОМЕР_25 за період з 26.06.2019 до 23.02.2024 усього надійшло 1 154 918,51 грн, з них за період з 26.11.2020 - 586 137 грн, видатки у безготівковій формі склали 1 144 918,51 грн;

- на рахунок № НОМЕР_26 за період з 26.06.2019 до 21.04.2020 (кредитна картка) усього надійшло 253 708,38 грн;

- на рахунок № НОМЕР_27 за період з 26.03.2021 до 30.09.2022 усього надійшло 9 601,59 грн, вся сума була витрачена на безготівкові розрахунки;

- на рахунок № НОМЕР_28 за період з 26.03.2021 до 30.09.2022 надійшло 7 500 грн, які також були витрачені на придбання товарів, послуг, інші перекази (т. 4 а.с. 178-179, 225 (диск)).

З огляду на викладене судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мали доходи (надходження на банківські рахунки), законність яких не доведена, та які значно перевищують їх доходи з офіційних джерел (відомостей з ДРФОПП, пенсійних виплат), що дає підстави для висновку про набуття спірних активів за рахунок незаконних доходів, а отже визнання цих активів необґрунтованими.

Також у справі, що переглядається встановлено, що 20.05.2021 відділом у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області на підставі заяви ОСОБА_1 від 13.05.2021, який діяв від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. від 18.02.2021 за реєстровим № 773, здійснено поділ земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:007:0616, площею 1,7259 га, та присвоєно новим земельним ділянкам кадастрові номери: 3221280800:08:007:0630, площа 1,5774 га, та 3221280800:08:007:0629, площа 0,1485 га (т. 4 а.с. 7, 8, 11-13).

Надалі, ОСОБА_3 відчужила ОСОБА_25 земельну ділянку площею 0,1485 га, кадастровий номер 3221280800:08:007:0629 за ціною 70 460 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 29.05.2021, посвідченим приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 3176 (т. 4 а.с. 9-10).

03.06.2021 ОСОБА_1 , діючи від імені ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. від 18.02.2021 за реєстровим № 773, подав до компетентних органів нотаріально посвідчену заяву про розробку технічної документації із землеустрою та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:007:0630, площею 1,5774 га, на дві з площами 1,4289 га та 0,1485 га. У цей же день здійснено поділ земельної ділянки та присвоєно новим земельним ділянкам кадастрові номери: 3221280800:08:007:0631, площа 1,4289 га, та 3221280800:08:007:0632, площа 0,1485 га (т. 4 а.с. 17, 20-22).

14.06.2021 ОСОБА_3 продала ОСОБА_26 земельну ділянку площею 0,1485 га, кадастровий номер 3221280800:08:007:0632, за ціною 22 340 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 14.06.2021, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В., зареєстровано в реєстрі за № 3637 (т. 4 а.с. 18-19).

Тобто ОСОБА_3 від продажу виділених частин з земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:007:0616 отримала дохід у сумі 92 800 грн (70 460 грн +22 340 грн).

Аналогічні дії були здійснені ОСОБА_3 і щодо земельної ділянки 3221280800:08:006:0053, площею 0,1000 га.

Так, 17.09.2021 ОСОБА_3 подала до компетентних органів нотаріально посвідчену заяву про розробку технічної документації із землеустрою та поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:006:0053 площею 0,1000 га на дві земельні ділянки з площами 0,06 га та 0,04 га (т. 4 а.с. 41).

23.09.2021 відділом у Броварському районі Міськрайонного управління у Броварському районі та м. Броварах Головного управління Держгеокадастру у Київській області здійснено поділ земельної ділянки та присвоєно новим земельним ділянкам кадастрові номери: 3221280800:08:006:0246, площею 0,04 га, та 3221280800:08:006:0247, площею 0,06 га (т. 4 а.с. 42, 45).

Надалі, ОСОБА_3 передала у власність (продала) ОСОБА_27 земельну ділянку, кадастровий номер 3221280800:08:006:0246, площею 0,04 га, за ціною 84 238 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки від 04.10.2021, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 6259 (т. 4 а.с. 43-44).

Також, 19.03.2024 ОСОБА_3 подала до ТОВ «Український земельний кадастр» заяву про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:007:0247, площею 0,06 га, на дві земельні ділянки з площами 0,0421 га, та 0,0180 га (т. 4 а.с. 46).

03.04.2024 Відділом № 1 Управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області здійснено поділ земельної ділянки та присвоєно новим земельним ділянкам кадастрові номери: 3221280800:08:006:0417, площа 0,0180 га, та 3221280800:08:007:0416, площа 0,0421 га (т. 4 а.с. 47, 52).

16.04.2024 ОСОБА_3 продала ОСОБА_27 земельну ділянку кадастровий номер 3221280800:08:006:0417, площею 0,018 га, за ціною 5 205,42 грн, що підтверджується договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О.В. за реєстровим № 2090 (т. 4 а.с. 50-51).

Тобто ОСОБА_3 від продажу виділених частин з земельної ділянки з кадастровим номером 3221280800:08:006:0053 отримала дохід у сумі 89 443,42 грн (84 238 грн +5 205,42 грн).

Отже, враховуючи обґрунтовані висновки суду першої інстанції про необґрунтованість активів у виді земельних ділянок з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0616 та 3221280800:08:006:0053, доходи у сумі 182 243,42 грн, отримані від продажу виділених з них земельних ділянок, у розумінні ст. 290 ЦПК України також є необґрунтованими активами.

Крім того встановлено, що ОСОБА_3 :

22.05.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 2906, відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0621, площею 0,0933 га, за ціною 53 450 грн (т. 4 а.с. 90-91);

06.08.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 1282, відчужила земельну ділянку з кадастровим номером 3221280800:08:007:0230 площею 0,1200 га, за ціною 60 400 грн (т. 4 а.с. 81);

22.01.2025 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 11, продала земельну ділянку площею 0,0683 га кадастровий номер 3221280800:08:007:0624 за ціною 29 105 грн (т. 4 а.с. 29-30);

22.01.2025 на підставі договору дарування земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 18, подарувала ОСОБА_4 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221280800:08:007:0622, площею 0,0749 га, та 3221280800:08:006:0625, площею 0,0498 га (т. 4 а.с. 35-37);

26.03.2025 на підставі договору дарування земельних ділянок, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Бурлакою О. В. за реєстровим № 1775, подарувала ОСОБА_2 земельні ділянки з кадастровими номерами: 3221280800:08:007:0619, площею 0,512 га, та 3221280800:08:006:0212, площею 0,0433 га (т. 4 а.с. 196-199).

Спростовуючи доводи апеляційної скарги в частині невідповідності номерів земельних ділянок, який суд стягнув як необґрунтований актив, колегія суддів зазначає, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3221280800:08:007:0631 та 3221280800:08:006:0416 не є самостійними новими активами. Вони утворилися внаслідок юридичного та фактичного поділу первинних земельних ділянок, які були набуті за необґрунтовані кошти і щодо яких позивачем заявлялися вимоги про визнання їх необґрунтованими активами.

Крім того, колегія суддів ставиться критично до доводів відповідача ОСОБА_1 наданих у судовому засіданні в частині того, що спірні активи були придбані за рахунок коштів отриманих ОСОБА_3 від продажу належного їй паю, оскільки вказане не було підтверджено належними, допустимими та достовірними доказами.

З огляду на викладене, за результатом повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження доказів у їх сукупності суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав у розумінні ст. 290 ЦПК України для визнання необґрунтованими активів у виді земельних ділянок, набутих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також доходів від їх відчуження, та транспортних засобів, набутих ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , на загальну суму 5 139 938 грн. Доводи апеляційної скарги вказаних висновків не спростовують.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

Щодо доводу представника відповідача про те, що суд першої інстанції направляв кореспонденцію по справі на неналежну адресу, в результаті чого відповідач ОСОБА_1 не був обізнаний про неї, колегія суддів зазначає, що вказане було компенсоване шляхом забезпечення ознайомлення з матеріалами справи його представників та участі відповідача ОСОБА_1 та його представника адвоката Бондика В. А. під час апеляційного розгляду, де вони надали детальні пояснення, що й було підтверджено ними під час апеляційного розгляду.

В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цій справі. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що головні проблеми, порушені у цій справі, були розглянуті (Boldea v. Romania від 15.02.2007, № 19997/02, § 30) і що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Moreira Ferreira v. Portugal (№ 2) [GC] від 11.07.2017, № 19867/12, § 84; S.C. IMH Suceava S.R.L. v. Romania від 29.10.2013, № 24935/04, § 40). Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

У цій справі Суд надав відповіді на всі вагомі аргументи апеляційної скарги, а інші доводи не спростовують тих висновків суду першої інстанції, які схвалені Судом.

Висновки Суду за результатами розгляду справи

Перевіривши доводи апеляційної скарги у межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив обставини набуття і використання спірних активів, не вийшов за межі заявлених позовних вимог та, діючи в межах наданої законом дискреції, обрав пропорційний і передбачений законом спосіб їх стягнення з урахуванням установлених у справі обставин.

У своїй сукупності доводи апеляційної скарги не свідчить ані про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, ані про порушення меж судового розгляду.

Нові докази, надані особою, що подала апеляційну скаргу, та досліджені в ході апеляційного розгляду, не змінили баланс доказів та версій сторін стосовно спірних активів.

За таких обставин підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Керуючись ст. 259, 268, 273, 367, 368, 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Вищого антикорупційного суду від 12.01.2026 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуюча суддя І. О. Калугіна

Судді Д. Г. Михайленко

О. Ю. Семенников

Попередній документ

135986656

Наступний документ

135986658

Інформація про рішення:

№ рішення:	135986657
№ справи:	991/2834/25
Дата рішення:	07.04.2026
Дата публікації:	28.04.2026
Форма документу:	Постанова
Форма судочинства:	Цивільне
Суд:	Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
Категорія справи:	Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто у апеляційній інстанції (07.04.2026)
Результат розгляду:	залишено без змін
Дата надходження:	04.04.2025
Предмет позову:	про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави

Розклад засідань:

Минулі засідання (19)

08.04.2025 00:00	Вищий антикорупційний суд
13.05.2025 14:00	Вищий антикорупційний суд
03.06.2025 14:10	Вищий антикорупційний суд
18.06.2025 08:00	Вищий антикорупційний суд
25.06.2025 16:00	Вищий антикорупційний суд
05.08.2025 16:50	Вищий антикорупційний суд
25.08.2025 17:30	Вищий антикорупційний суд
18.09.2025 09:30	Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
18.09.2025 14:00	Вищий антикорупційний суд
25.09.2025 16:50	Вищий антикорупційний суд
06.11.2025 12:00	Вищий антикорупційний суд
25.11.2025 16:50	Вищий антикорупційний суд
19.12.2025 11:30	Вищий антикорупційний суд
26.12.2025 10:00	Вищий антикорупційний суд
02.01.2026 08:00	Вищий антикорупційний суд
12.01.2026 12:00	Вищий антикорупційний суд
19.03.2026 13:00	Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
30.03.2026 15:00	Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду
07.04.2026 14:00	Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду