Справа № 991/11243/25
Провадження 1-кп/991/141/25
іменем України
20 квітня 2026 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі
головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52024000000000046 від 25.01.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Харків, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , громадянина України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52024000000000046, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
1.1. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_8 подав клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.
1.2. Клопотання мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2024 у справі №991/6659/24 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 000 грн, які внесені 12.08.2024. З цього часу запобіжний захід жодного разу не змінювався і не переглядався. Станом на 09.10.2024 припинили дію процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
1.3. Протягом перебігу кримінального провадження ОСОБА_6 добросовісно і сумлінно виконує процесуальні обов'язки, а ризики кримінального провадження, які були встановлені під час застосування запобіжного заходу, а саме переховування від органу досудового розслідування і суду; знищення, приховування або спотворення будь-яких з речей і документів, які мають істотне значення; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, - зникли.
1.4. Захисник просив змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_6 , шляхом зменшення розміру застави до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 грн.
2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:
2.1. Захисник ОСОБА_8 клопотання підтримав, просив задовольнити.
2.2. Обвинувачений ОСОБА_6 і захисник ОСОБА_9 підтримали клопотання захисника. Обвинувачений зазначив, що є фізичною особою-підприємцем і повідомив про характер своєї діяльності.
2.3. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання. Зазначив, що слідчим суддею при застосуванні конкретного розміру застави враховувалися майновий стан підозрюваного/обвинуваченого, у тому числі об'єкти нерухомості. Додав, що ризики кримінального провадження не зменшились, а обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, не продовжувалися у зв'язку із належним виконанням обвинуваченим загальних обов'язків відповідно до ст. 42 КПК України.
3. Заслухавши учасників, дослідивши клопотання, Суд дійшов таких висновків.
3.1. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2024 у справі №991/6659/24 до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 10 000 000 грн і покладено ряд процесуальних обов'язків. Слідчий суддя встановив ризики переховування від органу досудового розслідування і суду; знищення, приховування або спотворення будь-яких з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. На виконання вказаної ухвали ТОВ «НАЦБУДСТАНДАРТ» внесло заставу за підозрюваного.
3.2. Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони захисту має право своєю ухвалою змінити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч. 1, 2 ст. 331 КПК України).
3.3. На підставі ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник мають право подати клопотання про зміну запобіжного заходу. Суд зобов'язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
3.4. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3.5. Згідно з положеннями ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
3.6. Разом із тим, під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу Суд не уповноважений перевіряти обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявник не може ставити під сумнів висновки, покладені в основу рішень слідчого судді про застосування або попередню зміну запобіжного заходу. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які безпосередньо свідчать про зміну взятих до уваги обставин, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює факти, що виникають у зв'язку з плином кримінального провадження і можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або спосіб його виконання.
3.7. Доводи сторони захисту в обґрунтування зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 зводяться до:
- належної процесуальної поведінки обвинуваченого;
- зникнення ризиків кримінального провадження, які враховувалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу.
3.8. Належна процесуальна поведінка і сумлінне виконання обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України, протягом кримінального провадження не свідчить про відсутність або зменшення ризиків кримінального провадження, оскільки виконання обов?язків не залежить від волі чи бажання обвинуваченого. Вони є обов'язковими відповідно до положень чинного законодавства і забезпечуються застосованим запобіжним заходом. Так само відсутність процесуальних обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, не може автономно свідчити про зменшення ризиків кримінального провадження, а навпаки актуалізує значення застави як ефективного засобу стримування і забезпечення належної поведінки.
3.9. Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити в майбутньому. Отже, ризики слід вважати наявними за умови встановлення їх імовірності. Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків Суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню.
3.10. На думку Суду, ризик переховування обвинуваченого від суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суворість можливого покарання та неможливість застосування «пільгових» інститутів кримінального права у випадку визнання його винуватим у вчинені інкримінованого діяння в їх сукупності. Так, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, що є особливо тяжким корупційним злочином. Усвідомлюючи тяжкість покарання та потенційну невідворотність кримінальної відповідальності у випадку визнання його винуватим у майбутньому, обвинувачений може вчиняти дії, спрямовані на переховування від суду. Суд також враховує, що попередня практика виїзду обвинуваченого за кордон вже після 2022 року актуалізує зазначений ризик.
Кримінальне провадження не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки обвинуваченого у будь-який момент судового розгляду. Співставлення можливих негативних наслідків переховування у вигляді потенційного ув'язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.
3.11. Загальний порядок, встановлений КПК України, передбачає процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК (у виключних випадках). Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання показань від свідків та дослідження їх судом.
3.12. З огляду на те, що досудове розслідування закінчилось і справа перебуває на розгляді в суді (з 31.10.2025 - дата направлення обвинувального акта до суду), Суд не вбачає ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження. Адже відповідно до ст. 290 КПК України прокурор або слідчий повідомляють підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта. За таких обставин направлення кримінального провадження до суду для проведення судового провадження очевидно свідчить про те, що отримана доказова база є повністю сформованою. При цьому після закінчення досудового розслідування всі зібрані докази перебувають у розпорядженні слідчого та/або прокурора, а після представлення - в суді, отже дії обвинуваченого не можуть вплинути на їх доказову сутність. Суд зазначає, що в окремих випадках ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, може мати місце і після направлення обвинувального акта для судового розгляду. Натомість у вказаному випадку вказані обставини відсутні. Аналогічні доводи стосуються і ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому світлі обставин цієї справи Суд констатує відсутність вказаних ризиків.
3.13. Суд вважає, що з урахуванням обставин руху кримінального провадження та зменшення ризиків кримінального провадження, застава у розмірі 9 000 000 грн здатна забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов'язків, передбачених ст. 42 КПК України.
4. Ураховуючи викладене, Суд доходить висновку, що застава у розмірі 9 000 000 грн відповідає фактичним обставинам провадження, не є надмірною і здатна виконати роль стримуючого фактору для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 .
Керуючись статтями 176-178, 182, 201, 331, 372, 376, 392 КПК України, Суд
1.Клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу задовольнити частково.
2.Змінити застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.08.2024 у справі №991/6659/24 до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, зменшивши її розмір до 9 000 000,00 грн.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_10
Судді ОСОБА_11
ОСОБА_12