Справа № 947/6091/26
Провадження № 1-кс/947/4511/26
14.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Глобальні Бізнес Рішення» про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України, -
До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ТОВ «Група компаній «Глобальні Бізнес Рішення», в якому заявник просить скасувати арешт та заборону Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших реєстрах, накладені ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року в рамках кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України на:
- нежитлове приміщення, загальною площею 2057,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2041050051101);
- нежитлове приміщення, загальною площею 535,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2041037851101);
- нежитлове приміщення, загальною площею 2612 кв.м. що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 167628051101).
В обґрунтування вимог клопотання заявник вказує на те, що ТОВ «ГК «ГБР» є власником нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, загальною площею 2612 кв.м., що знаходиться за адресою: місто Одеса, проспект Академіка Глушка, будинок 19, відповідно до укладеного із Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» договору купівлі-продажу від 07 жовтня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 , зареєстрованого в реєстрі за № 2039. Цей договір купівлі-продажу є чинним і в судовому порядку недійсним не визнавався. Постановою Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 520/548/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року, витребувано у ОСОБА_5 на користь ТОВ «ГК «ГБР» нежитлове приміщення, загальною площею 2612, 0 кв.м., розташоване за адресою: місто Одеса, проспект Глушка академіка, будинок 19. ОСОБА_5 вчинив низку протиправних дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення про витребування майна, зокрема здійснив поділ належного ТОВ «ГК «ГБР» нежитлового приміщення, частину якого відчужив на користь своєї дружини, після чого зазначене майно було передано в іпотеку та оренду. При цьому, наявність чинного обтяження у вигляді арешту нежитлових приміщень, накладеного ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 наразі виступає єдиною та непереборною перешкодою для здійснення ТОВ «ГК ГБР» державної реєстрації речових прав на належне йому майно. Таке обмеження грубо порушує право власності заявника та нівелює правові наслідки постанови Одеського апеляційного суду від 17 листопада 2020 року у справі № 520/548/18, залишеної без змін постановою Верховного Суду від 03 листопада 2021 року, якою вказані об'єкти нерухомості були остаточно витребувані на користь ТОВ «ГК «ГБР». На даний час відсутні підстави для продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту вказаних об'єктів нерухомого майна. Крім цього, за результатами досудового розслідування слідчим слідчого відділу Одеського районного управління поліції № 1 Головного управління Національної поліції в Одеській області було прийнято рішення (постанову) про закриття кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення. Оскільки кримінальне провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року закрито, арешт накладався в інтересах ТОВ «ГК «ГБР», то на сьогоднішній день необхідність в накладені даного арешту відпала.
Представник ТОВ «ГК «ГБР» адвокат ОСОБА_6 подав до суду клопотання, в якому просив розглянути клопотання про скасування арешту майна за відсутності представників ТОВ «ГК «ГБР» адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_3 .
Прокурор Київської окружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_7 подав до суду заяву, в якій просив клопотання про скасування арешту майна задовольнити, оскільки кримінальне провадження закрито та розглянути клопотання без його участі. Надав для огляду матеріали кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалося на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України.
Дослідивши клопотання, долучені в його обґрунтування матеріали, а також матеріали кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
Стаття 41 Конституції України закріплює положення про те, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польші» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Слідчим суддею встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року за клопотанням представника цивільного позивача ТОВ «Група компаній «Глобальні Бізнес Рішення» ОСОБА_3 було накладено арешт та заборону Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших реєстрах, на:
- нежитлове приміщення, загальною площею 2057,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2041050051101);
- нежитлове приміщення, загальною площею 535,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2041037851101);
- нежитлове приміщення, загальною площею 2612 кв.м. що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 167628051101).
Арешт слідчим суддею було накладено з метою збереження речових доказів та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, виключення ризиків подальшого відчуження майна, оскільки відносно вказаного майна вчинялися дії щодо незаконного його відчуження та перереєстрації.
Вказане свідчить про те, що арешт було накладено обґрунтовано.
Разом з тим, що стосується подальшої необхідності дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Постановою слідчого СВ Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_8 від 29.03.2022 року кримінальне провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року на підставі пункту 2 ч. 1 ст. 284 КПК України було закрито у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Так, згідно із ч. 3 ст. 174 КПК прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації.
Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначене судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові (ч. 4 ст. 174 КПК).
Втім, частини третя та четверта статті 174 КПК наділяють правом скасувати арешт при закритті провадження лише таких суб'єктів як: суд - за наслідками розгляду кримінальної справи, та прокурора - одночасно з винесенням ним постанови про закриття кримінального провадження.
Водночас, кримінальне провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України закрив постановою слідчий, який, на відміну від прокурора, не наділений повноваженнями скасовувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 4 ст. 26 КПК слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.
Окремою формою судової діяльності відповідно до КПК є судовий контроль за додержанням законів органами досудового розслідування та прокурором, який реалізує слідчий суддя. Зміст і характер судового контролю в межах кримінального процесу пов'язаний передусім із необхідністю забезпечення прав і свобод людини як на стадії досудового розслідування кримінального провадження, так і після його закінчення.
На слідчого суддю покладена функція судового контролю за дотриманням прав і свобод осіб у кримінальному провадженні, зокрема, під час досудового розслідування (пункт 18 частини першої статті 3 КПК), і він наділений повноваженнями накладати арешт на майно та його скасовувати (статті 173 і 174 цього Кодексу). Крім того, у КПК немає заборони ініціювати перед слідчим суддею, коли кримінальне провадження вже закрив слідчий, питання про скасування арешту на майно, накладеного під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді на підставі приписів цього Кодексу.
З огляду на вказане, беручи до уваги відсутність у слідчого повноважень, при закритті кримінального провадження самостійно скасувати арешт, накладений на майно ухвалою слідчого судді, для гарантування прав і свобод осіб, на майно яких накладений арешт, слідчий суддя вважає за можливе розглянути подане клопотання.
Вищевказані висновки узгоджуються із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій у постанові від 30.06.2020 року у справі № 727/2878/19, відповідно до якої питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та не скасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи те, що досудове розслідування кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України на даний час закінчено, кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт на нерухоме майно закрито, прокурор просив клопотання про скасування арешту майна задовольнити, слідчий суддя приходить до переконання, що в подальшій дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна відпала потреба, а тому подане клопотання про скасування арешту майна підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 26, 174, 284 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити.
Скасувати арешт та заборону Міністерству юстиції України та його територіальним органам, суб'єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, нотаріусам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інших реєстрах, накладені ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2020 року в рамках кримінального провадження № 12020160500001409 від 02.04.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 192 КК України на:
- нежитлове приміщення, загальною площею 2057,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2041050051101);
- нежитлове приміщення, загальною площею 535,6 кв.м., яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2041037851101);
- нежитлове приміщення, загальною площею 2612 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що складається з нежитлового приміщення першого поверху та підвалу, вбудованого у багатоквартирний житловий будинок (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 167628051101).
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1