Справа № 947/10807/26
Провадження № 1-кс/947/4099/26
08.04.2026 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , підозрюваного - ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 42024162270000027 від 30.09.2024 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , болгарина, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, пенсіонера, який на момент інкримінованих злочинів перебував на посаді директора державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України,
Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення, згідно наказу генерального директора Української академії аграрних наук № 89 від 25.10.2002 року ОСОБА_4 був призначений на посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство імені М.І. Кутузова Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України».
Державне підприємство «Дослідне господарство «Комунар» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», ідентифікаційний код 00729528, зареєстровано 13.08.1997 року за місцем знаходження: Одеська область, Болградський район, село Весела Долина, вулиця Світла, будинок 49.
Згідно наказу № 131 від 20 травня 1962 року Одеський державній сільськогосподарській дослідної станції Укрнасіндослідтрест радгосп «Комунар» підпорядковується Одеській державній сільськогосподарській дослідній станції.
Відповідно до наказу № 02 від 08 січня 2003 року Української академії аграрних наук «Про перетворення Одеської ДСГДС в Одеський інститут АПВ УААН» ДП «ДГ «Комунар» підпорядковується Одеському Інституту агропромислового виробництва УААН.
Згідно наказу № 159 від 11 липня 2011 року «Про Одеський ІАПВ НААН» ДП«ДГ «Комунар» вступає у склад до Інституту сільського господарства Причорномор'я НААН».
Згідно наказу № 185 від 18 жовтня 2016 року «Про реорганізацію Інституту сільського господарства Причорномор'я НААН шляхом перетворення в Одеську державну сільськогосподарську дослідну станцію НААН» затверджено найменування «Державне підприємство «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної-академії аграрних наук України».
Відповідно до Статуту Підприємства у своїй діяльності Державне підприємство «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної-академії аграрних наук України керується Конституцією України, Законами України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук Укарїни, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», Цивільним, Господарським та Податковим кодексами України, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету міністрів України, статутом академії та статутом Підприємства (п. 1.6).
Діюче найменування визначено згідно Постанови № 6/2 від 21.03.2018 «Про зміну підпорядкування Державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції НААН підпорядковано Селекційно-генетичному інституту - Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення та затвердити найменування Державне підприємство «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» та Наказом НААН від 27.04.2018 № 147 «Про зміну підпорядкування Державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії агарних наук України».
Відповідно до Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» Підприємство є правонаступником в частині землі, майна, майнових і немайнових прав і зобов'язань Державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».
Підприємство безпосередньо підпорядковане: Селекційно - генетичному інституту - Національному центру насіннєзнавства та сортовивчення.
Підприємство, як юридична особа, є державним сільськогосподарським підприємством, яке створене з метою організаційно-господарського забезпечення Науковій установі умов для своєчасного та високоякісного проведення наукових досліджень та їх апробації, виробництва оригінального, елітного та репродукційного насіння сільськогосподарських культур і саджанців, нових засобів захисту рослин і тварин штамів мікроорганізмів, вирощування племінного молодняку тварин і птиці, проектування і виготовлення дослідних і макетних зразків нової техніки тощо.
Основними видами діяльності підприємства є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; розведення великої рогатої худоби молочних порід; розведення вівець і кіз; розведення свиней.
Підприємство є державним комерційним унітарним підприємством, що діє на основі державної форми власності, як самостійний суб'єкт господарювання.
У відповідності з чинним законодавством і в межах цього Статуту Підприємство з урахуванням завдань Наукової установи, якій воно підпорядковане, самостійно вирішує питання своєї господарської діяльності, в тому числі визначає структуру управління, розробляє штатний розпис, вступає в договірні відносини іншими установами, підприємствами та організаціями, набуваючи майнові права і відповідні обов'язки, може бути позивачем та відповідачем в судах.
Підприємство звітує про свою фінансово-господарську та іншу діяльність перед Академією та Науковою установою, якій воно безпосередньо підпорядковане, в установленому порядку.
Кошти, одержані від використання та реалізації майна Підприємства, залишаються в розпорядженні Підприємства для виконання його статутних завдань (п.4.15 Статуту).
Кошти, отримані Підприємством за рахунок бюджетних асигнувань, доходів прибутків) від господарської діяльності, кредитів банків, благодійних внесків і пожертвувань організацій (у тому числі міжнародних) та приватних осіб, а також майно, придбане в результаті дарування або на інших підставах, передбачених законодавством, використовуються в установленому порядку. (п.4.20 Статуту).
Підприємство реалізує свою продукцію, залишки її виробництва, послуги за цінами, що формуються відповідно до умов економічної діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, за встановленими державними цінами (п.6.1.3 Статуту).
Вироблену продукцію Підприємство може продавати іншим підприємствам, організаціям та господарствам незалежно від їх форми власності, а також через торгові біржі, на ринку, через власні магазини та здійснити реалізацію цієї продукції на інших умовах, які не суперечить чинному законодавству (п.8.4 Статуту).
Узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток. Прибуток, який залишається після сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, залишається у повному розпорядженні Підприємства і використовується ним самостійно на цілі, визначені цим Статутом (п.8.5 Статуту).
Відповідно до Статуту підприємства:
-директор підприємства та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за додержання порядку ведення оперативного та бухгалтерського обліку і статистичної звітності результатів фінансово-господарської та іншої діяльності (п.6.2.2 Статуту);
-управління підприємством здійснюється його директором, який підзвітний академії (п.7.2 Статуту);
-директор підприємства призначається на посаду на конкурсній основі та звільняється з неї президентом Академії, відповідно до діючого законодавства, Контракт з керівником Підприємства укладається НААН України в особі її президента (п.7.5 Статуту);
-директор, діючи від імені підприємства та в його інтересах, відповідно до законодавства та в межах цього статуту і контракту, самостійно вирішує питання діяльності підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції наукової установи, Академії і трудового колективу підприємства, зокрема: - організовує і здійснює керівництво науково-дослідною і виробничо-господарською діяльністю Підприємства, - має право, без окремої на те довіреності, представляти Підприємство у всіх установах, організаціях та підприємствах, - укладає господарські договори, видає довіреності іншим особам, відкриває рахунки в установах банків та реєстраційні рахунки - у відділеннях Державного казначейства, - розпоряджається майном та коштами підприємства відповідно до чинного законодавства та Статуту, - в межах своєї компетенції видає накази та розпорядження в установленому порядку, - затверджує положення про структурні підрозділи Підприємства і визначає посадові обов'язки їх працівників, - несе відповідальність за формування та використання прибутку підприємства та за взаєморозрахунки з бюджетами всіх рівнів, - здійснює інші повноваження, віднесені законодавством, Академією, цим Статутом і контрактом до компетенції директора (п.7.6 Статуту);
-директор здійснює управління підприємством. Він несе персональну відповідальність за стан та діяльність підприємства, за збереження та ощадливе використання майна підприємства, забезпечення пожежної безпеки його об'єктів, а також створення належних соціально-побутових умов для трудового колективу (п.7.7 Статуту);
-директор звітує про фінансово-господарську діяльність Підприємства перед Науковою установою та Академією в установлені строки (п.7.8 Статуту).
Відповідно до Постанови Президії Національної академії аграрних наук України від 30.06.2015 року, директорам наукових установ та державних підприємств дослідних господарств, організацій відання НААН наказано реалізацію зерна наказано проводити за цінами, що формуються відповідно до умов ринкової кон'юнктури, але не нижчими, що складаються в регіональних біржах на момент реалізації.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України - службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Враховуючи вищевикладене, згідно з ч. 3 ст. 18 КК України
ОСОБА_4 , обіймаючи посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту- Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України» та виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно - господарські функції, являвся службовою особою.
Підпунктом 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті .134 Податкового кодексу України встановлено, що до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.
Відповідно до статті 145 Господарського кодексу України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону. Зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений цим Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом. Суб'єкти господарювання зобов'язані на основі даних бухгалтерського обліку складати фінансову звітність за формами, передбаченими законодавством, проводити інвентаризацію належного їм майна для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності, надавати фінансову звітність відповідно до вимог закону та їх установчих документів.
Пунктом 1, 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації; питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів; відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.1997 №363 визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка містить всі обов'язкові реквізити, визначені п.п. 11.1, 11.2, 11.3 Законом України «Про автомобільний транспорт». Приймання та здача зерна здійснюється Перевізниками за масою. З метою встановлення маси зерна приймальні пункти та сільгоспвиробники повинні за кожною поїздкою виконувати зважування рухомого складу з вантажем та без вантажу. При перевезенні зерна з ланів на токи сільгоспвиробників зважування рухомого складу з вантажем і без вантажу виконується на токах.
ОСОБА_4 інкримінується те, що у нього у січні 2019 року
(точний час в ході досудового розслідування не встановлено) виник злочинний умисел на розтрату ввіреного йому майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, усвідомлюючи обсяг офіційно наданих йому за посадою службових повноважень, останній розробив злочинний план послідовних умисних дій щодо підготовки до вчинення злочину, направленого на розтрату зібраного урожаю з полів ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної-академії аграрних наук України, а саме реалізацію товару за заниженою вартістю.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 у січні 2019 року (точний час і місце органом досудового розслідування не встановлено), будучи службовою особою, усвідомлюючи, що до його службових обов'язків віднесено укладання господарських договорів, розпорядження майном та коштами Підприємства, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи неправдивий характер тих відомостей, що будуть вноситися до документації бухгалтерської і податкової звітності, налагодив протиправний механізм реалізації сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.
Реалізуючи свій злочинний план, направлений на розтрату майна, в період часу з січня до грудня 2019 року ОСОБА_4 , будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, діючи умисно, достовірно знаючи про те, що ціна реалізації за 1 тону пшениці є меншою середньої ціни на ринку на дату здійснення такої реалізації (у 2019 році січень - 6141,25 грн., лютий - 6228,5 грн., березень - 5753,5 грн., квітень - 5493 грн., травень - 4401,25 грн., червень - 4215 грн., липень - 4056,25 грн., серпень - 4203,50, вересень - 4167,25 грн., жовтень 4387,25 грн., листопад - 4580,25 грн., грудень - 4613,75 грн.), надав вказівку підлеглим працівникам Підприємства (на даний час точний час в ході досудового розслідування не встановлено) підготувати відповідні документи бухгалтерської звітності щодо реалізації пшениці ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 00729528).
В подальшому, невстановлені органом досудового розслідування особи з числа працівників Підприємства здійснили підготовку відповідної бухгалтерської звітності та відпуск товару ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 00729528).
Із метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 , з метою реалізації сільськогосподарської продукції впродовж 2019 року організував та забезпечив передачу працівниками Підприємства ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» пшеницю загальною масою 1032,46 тон вартістю 6 896 890,13 гривень.
В свою чергу, ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» впродовж 2019 року на рахунок ДП «Дослідне господарство «Комунар» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» здійснено оплату грошових коштів на загальну суму 3 800 000 гривень, фактично придбавши товар за 3 800 000 гривень.
Внаслідок розтрати майна Підприємства ОСОБА_4 , шляхом зловживання своїм службовим становищем під час реалізації продукції підприємства за заниженою вартістю, державному підприємству «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 3 096 890 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.
Крім того, у січні 2019 року у ОСОБА_4 (точний час точний час в ході досудового розслідування не встановлено) виник злочинний умисел на розтрату ввіреного йому майна шляхом зловживання своїм службовим становищем, усвідомлюючи обсяг офіційно наданих йому за посадою службових повноважень, останній розробив злочинний план послідовних умисних дій щодо підготовки до вчинення злочину, направленого на розтрату зібраного урожаю з полів ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної-академії аграрних наук України, а саме реалізацію товару за заниженою вартістю.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , у січні 2019 року (точний час і місце точний час в ході досудового розслідування не встановлено), будучи службовою особою, усвідомлюючи, що до його службових обов'язків віднесено укладання господарських договорів, розпорядження майном та коштами Підприємства, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи неправдивий характер тих відомостей, що будуть вноситися до документації бухгалтерської і податкової звітності, налагодив протиправний механізм реалізації сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.
Реалізуючи свій злочинний план, направлений на розтрату майна, в період часу з січня до грудня 2019 року ОСОБА_4 , будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, діючи всупереч інтересів служби, діючи умисно, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що ціна реалізації за 1 тону ячменю є меншою середньої ціни на ринку на дату здійснення такої реалізації ( у 2019 році січень - 6331,50 грн., лютий - 6282,25 грн., березень - 5955,25 грн., квітень - 5286,25 грн., травень - 4700,75 грн., червень - 4394,50грн., липень -4330,75грн., серпень - 4309,25, вересень - 4099,50 грн., жовтень - 4018,75 грн., листопад - 4064,75 грн., грудень - 4330,25 грн.), надав вказівку підлеглим працівникам Підприємства (на даний час органом точний час в ході досудового розслідування не встановлено) підготувати відповідні документи бухгалтерської звітності щодо реалізації ячменю ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 00729528).
В подальшому, невстановлені органом досудового розслідування особи з числа працівників Підприємства здійснили підготовку відповідної бухгалтерської звітності та відпуск товару ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 00729528).
З метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 для реалізації сільськогосподарської продукції впродовж 2019 року організував та забезпечив передачу працівниками Підприємства ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» ячменю загальною масою 346,27 тон вартістю 2 2227 245,9 гривень.
В свою чергу, ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» в продовж 2019 року на рахунок ДП «Дослідне господарство «Комунар» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» здійснено оплату грошових коштів за отриманий ячмінь на загальну суму 1 569 527 гривень, фактично придбавши товар за 1 569 527 гривень.
Внаслідок розтрати майна підприємства ОСОБА_4 , шляхом зловживання своїм службовим становищем під час реалізації продукції підприємства за заниженою вартістю, державному підприємству «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 579 530 гривень, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення та відповідно до примітки 4 статті 185 КК України є особливо великим розміром.
Також, у січні 2020 року у ОСОБА_4 (точний час точний час в ході досудового розслідування не встановлено) виник злочинний умисел на розтрату ввіреного йому майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, усвідомлюючи обсяг офіційно наданих йому за посадою службових повноважень, останній розробив злочинний план послідовних умисних дій щодо підготовки до вчинення злочину, направленого на розтрату зібраного урожаю з полів ДП «Дослідне господарство «Комунар» Одеської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної-академії аграрних наук України, а саме реалізацію товару за заниженою вартістю.
З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , у січні 2020 року (точний час і місце точний час в ході досудового розслідування не встановлено), будучи службовою особою, усвідомлюючи, що до його службових обов'язків віднесено укладання господарських договорів, розпорядження майном та коштами Підприємства, діючи з прямим умислом та усвідомлюючи неправдивий характер тих відомостей, що будуть вноситися до документації бухгалтерської і податкової звітності, налагодив протиправний механізм реалізації сільськогосподарської продукції за заниженими цінами.
Реалізуючи свій злочинний план, направлений на розтрату майна, в період часу з січня до грудня 2020 року ОСОБА_4 , будучи службовою особою та використовуючи своє службове становище, діючи умисно, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, достовірно знаючи про те, що ціна реалізації за 1 тону пшениці є меншою середньої ціни на ринку на дату здійснення такої реалізації (у 2020 році січень - 4882,25 грн., лютий - 5126,50 грн., березень - 5088,25 грн., квітень - 5813,25 грн., травень - 5577,75 грн., червень - 4973,00 грн., липень - 5120,75 грн., серпень - 5613,25, вересень - 6269,25 грн., жовтень 7147,25 грн., листопад - 7499,75 грн., грудень - 7436,00 грн.), надав вказівку підлеглим працівникам Підприємства (на даний час органом досудового розслідування не встановлені) підготувати відповідні документи бухгалтерської звітності щодо реалізації пшениці ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 00729528).
В подальшому, невстановлені в ході досудового розслідування не особи з числа працівників Підприємства здійснили підготовку відповідної бухгалтерської звітності та відпуск товару ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 00729528).
Із метою доведення злочинного умислу до кінця, ОСОБА_4 з метою реалізації сільськогосподарської продукції впродовж 2020 року організував та забезпечив передачу працівниками Підприємства ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» пшеницю загальною масою 194,18 тон вартістю 991 492, 5 гривень.
В свою чергу, ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ» в продовж 2020 року на рахунок ДП «Дослідне господарство «Комунар» селекційно-генетичного інституту - національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» здійснено оплату грошових коштів на загальну суму 700 000 гривень, фактично придбавши товар за 700 000 гривень.
Так, ОСОБА_4 в період з січня до грудня 2020 року відповідно до ТТН, підписаних уповноваженими особами Підприємства та ТОВ «ХОРСАГРО-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 39497560) реалізував від імені підприємства на адресу ТОВ «ХОРСАГРО-ІНВЕСТ» пшеницю загальною вагою 194,18 тон вартістю 991 492, 5 гривень, фактично реалізувавши товар за 700 000,0 гривень.
Внаслідок розтрати майна підприємства ОСОБА_4 , шляхом зловживання своїм службовим становищем під час реалізації продукції підприємства за заниженою вартістю, державному підприємству «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 219 149, 25 гривень.
За викладених обставин 18.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачени:
-ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах, вчинена повторно;
-ч. 3 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена повторно.
Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому злочинів, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 1170 (однієї тисячі сто сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 893 760 (три мільйони вісімсот дев'яносто три тисячі сімсот шістдесят) гривень.
У судовому засіданні 23.03.2026 року -
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 обґрунтував подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити. На запитання слідчого судді повідомив, що інкримінуємими підозрюваному злочинами завдано шкоду у розмірі понад 3 800 000 грн.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, викладені ним у письмовому запереченні, просив застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрюваний зазначив, що не погоджується з пред'явленою підозрою.
У судовому засіданні 08.04.2026 року -
Прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 наполягав на задоволенні клопотання.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на обставини, викладені ним у письмовому додатковому запереченні.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Короткий виклад позиції строни захисту у письмових запереченнях:
-в клопотанні про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не враховано характеризуючі ознаки підозрюваного, що можуть вплинути на визначення запобіжного заходу та призначення більш м'якого, аніж тримання під вартою: підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, що свідчить про належну поведінку останнього та дотримання установлених норм права та моралі, а тому незрозуміло на підставі яких чинників прокурор у клопотанні зазначає, що підозрюваний може вчинити інші правопорушення; ОСОБА_4 має сім'ю - трьох дітей та двох внуків, що свідчить про міцні соціальні зв'язки підозрюваного, його повну адаптацію; ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання; ОСОБА_4 має не задовільний стан здоров'я враховуючи свій похилий вік (69 років):хворий на цукровий діабет, має хворе серце та постійні проблеми з тиском, атеросклероз, у зв'язку з чим потребує постійного медичного нагляду, контроль цукру в крові та артеріального тиску, задовільних умов проживання та харчування;
-ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України відсутні в рамках даного провадження;
-до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту;
-розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 1 170 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 3 893 760 гривень є надто суттєвим та абсолютно неспіврозмірним із тими обставинами, на які посилалась сторона обвинувачення у своєму клопотанні про обрання запобіжного заходу. Під час встановлення розміру застави не було враховано майновий стан підозрюваного, не досліджено чи має можливість підозрюваний внести такий розмір застави, чи є у нього реальна можливість здійснити своє право на внесення застави; сторона захисту вважає за можливе зменшити розмір застави в рамках, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
-на етапі обрання запобіжного заходу ОСОБА_4 достатньо важко оцінити обґрунтованість підозри, оскільки єдиним доказом на підтвердження вини підозрюваного у розтраті ввіреного йому майна є висновок судового експерта № 199 від 20.02.2026 р., відомості в якому протирічать один одному, в тому числі і обґрунтуванням підозри в клопотанні про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; у висновку судового експерта № 199 від 20.02.2026 р. не враховано вилучені первинні документи, власником яких є ДПДГ «Комунар» селекційно- генетичного інституту НЦНС, що були вилучені 14.11.2022 року в ход іобшуку по іншому кримінальному провадженню № 42021222120000078 від 11.10.2021 року;
-дослідження фактичних даних у межах кримінального провадження здійснювалося без урахування повного обсягу первинних документів, які мають значення для встановлення обставин справи, зокрема, щодо постачання зерна (ячмінь, пшениця) в 2019 - 2020 роках. У зв'язку з цим сформовані матеріали кримінального провадження не в повній мірі може відображати всі істотні обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Приймаючи до уваги думку учасників процесу, дослідивши клопотання, додані в його обґрунтування матеріали, а також письмові запереченя захисника та додані до них матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів клопотання, 18.03.2026 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачени:
-ч. 5 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена в особливо великих розмірах, вчинена повторно;
-ч. 3 ст. 191 КК України за кваліфікуючими ознаками: розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена повторно.
Згідно п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України підтверджується:
-аудиторським звітом № 151507-14/70 від 31.07.2024 року проведеним Південним офісом Держаудитслужби, яким виявлено недоотримання доходу підприємством зокрема в 2019-2020 р.р. від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва, а саме: пшениці і ячменю;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_7 , яка повідомила, що питання укладання договорів в т.ч. з приводу реалізації зернової продукції підприємства вирішувалося виключно директором ОСОБА_4 ;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка показала, що ОСОБА_4 особисто здійснював керівництво Підприємством, сам вів табелі обчислення робочого часу, визначав суму заробітної платні співробітникам підприємства, особисто вирішував питання ведення господарської діяльності; він надавав розпорядження працівникам підприємства щодо видачі зернової продукції представнику покупця: як правило доставка зерна покупцю здійснювалася силами та засобами Підприємства; товарно-транспортні накладні заповнювалися головним бухгалтером підприємства, нею, або іншими працівниками, яким було надане таке доручення. При цьому у ТТН вартість зернової продукції не вносилася за вказівкою директора;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 яка повідомила, що 17.03.2025 року ОСОБА_4 наказом Національної академії аграрних наук України звільнений із займаної посади, але продовжував виконувати обов'язки директора до 08.04.2025 року. Передача підприємства від одного директора іншому у встановленому порядку не здійснювалась; при ознайомленні з бухгалтерською документацією підприємства вона виявила відсутність значного обсягу документів. Будь-які договори щодо купівлі-продажу продукції підприємства 2019-2020 р.р. виявлено не було та виявлено лише ТТН щодо реалізації зернових культур ТОВ «ХОРСАГРО ІНВЕСТ»;
-допитом свідка ОСОБА_10 , який являється директором Підприємства з 25.07.2025 року, який підтвердив свідчення ОСОБА_9 ;
-рухом коштів по рахунку державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення»;
-висновком експерта № 137-1064 від 10.10.2025 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи;
- висновком експерта № 199 від 20.02.2026 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.
На підставі зазначеного, слідчий суддя суд вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування повністю доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України та спростовують посилання сторони захисту на необґрунтованість пред'явленої підозри.
При цьому, слідчий суддя акцентує увагу сторони захисту на тому, що обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його винуватості потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваного та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження. Тобто в даному випадку, слідчий суддя має право зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Стосовно загрози втечі особи, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, можна законно розглядати, як таку, що може спонукати його до втечі. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно враховувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейних зв'язків, будь яких зв'язків з іншою країною, або наявність зв'язків в іншому місці.
У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року ЄСПЛ вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.
Також, СПЛ у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Так, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у їх вчиненні, що саме по собі є суттєвим мотивуючим фактором до ухилення від правосуддя, а також наявність у підозрюваного можливості безперешкодного перетину державного кордону України, у зв'язку із досягненням ним 60-річного віку, слідчий суддя вважає доведеним прокурором існування ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого переховування підозрюваноговід органу досудового розслідування та суду.
Проте, одночасно, слідчий суддя вважає, що кримінальне провадження триває з 2024 року, протягом цього часу ОСОБА_4 не ухилявся від орану досудового розслідування, позитивно характеризується та вважає, що вказані обставини зменшують ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, проте не виключають його.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що в рамках даного кримінального провадження наявні свідки: ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України та які знайомі підозрюваному, у зв'язку з чим, слідчий суддя приходить до переконання про наявність ризику у вигляді можливого незаконного впливу підозрюваним на свідків, які можуть повідомити важливі обставини вчинення злочинів.
Слідчий суддя також звертає увагу на те, що КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи факт того, що підозрюваному відомі свідки, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику можливого незаконного впливу підозрюваним ОСОБА_4 на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Сторона обвинувачення у клопотанні посилається також на існування в рамках кримінального провадження ризиків, передбачених п. п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме на те, що підозрюваний ОСОБА_4 може: знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають доказове значення в рамках кримінального провадження та перешкоджати кримінальному провадженню.
Разом з цим, слідчий суддя вважає, що вказані ризики є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Стороною обвинувачення не зазначено які саме речі, предмети та документи, які мають значення для досудового розслідування може знищити ОСОБА_4 . При цьому, наразі підозрюваний не займає посаду директора державного підприємства «Дослідне господарство «Комунар» Селекційно-генетичного інституту-Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення Національної академії аграрних наук України» та відповідно немає доступу до належних підприємству документів.
Також, слідчим та прокурором не наведено об'єктивних підстав щодо наявності можливого перешкоджання підозрюваним ОСОБА_4 кримінальному провадженню.
Отже, стороною обвинувачення доведено наразі існування в рамках кримінального провадження лише ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
У справі «Третьяков проти України» від 29.09.2011 року ЄСПЛ констатував «порушення ст. 5 КЗПЛ, зокрема, з огляду на те, що судом не було розглянуто можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою», у зв'язку із чим слідчий суддя вважає за необхідне розглянути можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м'якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Сторона обвинувачення, попри встановлені в судовому засіданні ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України, жодним чином не обґрунтовує неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ніж тримання під вартою, зокрема, у вигляді застави.
Слідчий суддя приймає до уваги не задовільний стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 : хворий на цукровий діабет, має хворе серце та постійні проблеми з тиском, атеросклероз, у зв'язку з чим потребує постійного медичного нагляду, контроль цукру в крові та артеріального тиску,задовільних умов проживання та харчування, що підтверджується медичними документами, наданими стороною захисту та вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання його під вартою є надто обтяжливим для нього.
Так, беручи до уваги обставини ймовірного вчинення підозрюваним ОСОБА_4 злочинів, встановлені в судовому засіданні обставини щодо існування ризиків переховування підозрюваного та можливого впливу ним на свідків, те, що підозрюваний достеменно знав про обставини розслідування кримінального провадження та не переховувався від органу досудового розслідування, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання та не задовільний стан здоров'я, слідчий суддя вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному випадку є недоцільним та приходить до переконання про можливість запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, шляхом застосування запобіжного заходу до нього у вигляді застави.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 182 КПК України, - застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, ОСОБА_4 інкримінується можливе вчинення, зокрема, особливо тяжкого злочину.
Так, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, між тим згідно зазначеної статті у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину та покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вказані розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Слідчим суддею було встановлено, що дійсно обставини імовірного вчинення кримінальних правопорушень у своїй сукупності обумовлюють необхідність виходу слідчого судді за межі застави, передбаченої п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, з огляду на тяжкі внаслідок інкримінованих кримінальних правопорушень, відповідно до чого, на думку слідчого судді, даний випадок є виключним.
Так, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя повинен враховувати положення ст. ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Сторона обвинувачення у клопотанні про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_4 , обґрунтовуючи заставу у розмірі 1170 (однієї тисячі сто сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 893 760 (три мільйони вісімсот дев'яносто три тисячі сімсот шістдесят) гривень, посилалася на: належний майновий стан підозрюваного та розмір завданих збитків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу, а також ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому розмір застави має достатньою мірою гарантувати належну процесуальну поведінку особи та не може бути завідомо непомірним для неї.
Слідчим суддею, з відомостей декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування - ОСОБА_4 , поданої останнім 13.02.2025 року, встановлено, що підозрюваному на праві власності належить наступне майно:
-житловий будинок, площею 86 кв. м., розташований за адресою: с. Весела Долина, Болградський район, Одеська область;
-земельна ділянка, площею 200 кв.м., розташована за адресою: с. Весела Долина, Болградський район, Одеська область;
-земельна ділянка, площею 800 кв.м., розташована за адресою: с. Весела Долина, Болградський район, Одеська область.
Також, слідчий суддя враховує доходи підозрюваного за звітний період, а саме: заробітну плату у розмірі 590 751 грн. та пенсію у розмірі 94 262 грн.
Слідчий суддя також не може залишити поза увагою збитки у особливо великих розмірах, завдані внаслідок інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 злочинів.
Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи наявність встановлених в судовому засіданні ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч. ч. 3, 5 ст. 191 КК України, обставини їх вчинення та наслідки, а також приймаючи до уваги майновий стан підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку, що застава у розмірі 1170 (однієї тисячі сто сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 893 760 (три мільйони вісімсот дев'яносто три тисячі сімсот шістдесят) гривень, здатна у разі її внесення забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а саме: вказаний розмір застави здатний стримувати можливу протиправну поведінку підозрюваного під загрозою звернення застави в дохід держави.
За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1170 (однієї тисячі сто сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 3 893 760 (три мільйони вісімсот дев'яносто три тисячі сімсот шістдесят) гривень.
Покласти на підозрюваного строком до 18.05.2026 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками - ОСОБА_8 ,
ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та іншими свідками, які будуть встановлені в ході досудового розслідування;
- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Застава може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодацем) на розрахунковий рахунок UA 418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.
Роз'яснити підозрюваному, що він не пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов'язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п'яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1