Ухвала від 19.03.2026 по справі 757/14137/26-к

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/14137/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №62025000000000481 від 08.05.2025,

ВСТАНОВИВ:

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив наступне.

Слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000481 від 08.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 410, статтею 368-5, частиною п'ятою статі 426-1 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що окремі військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 (« НОМЕР_2 бригада тактичної авіації»), яка розташована у АДРЕСА_1 , зорганізувалися в стійке злочинне угруповання з метою привласнення пального військової частини та його подальшого збуту і отримання грошових коштів.

Для цього учасниками злочинного угруповання розроблена та схвалена усіма ними схема списання, шляхом внесення недостовірних відомостей в шляхові листи, пального, призначеного для автомобільної техніки військової частини, та збуту привласненого пального.

У такий спосіб щомісяця привласнюється близько 10 000 - 15 000 літрів пального, що належить військовій частині НОМЕР_1 , на суму більше ніж 1 млн. гривень.

Крім того, у вказаному кримінальному провадженні досліджуються обставини вчинення колишнім заступником командира військової частини НОМЕР_1 - начальником логістики ОСОБА_5 умисних дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, та полягають у створенні умови, за яких військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_6 , починаючи з 2020 року, не з'являється до визначеного місця несення військової служби, отримуючи, при цьому, грошове забезпечення; набуття заступником командира військової частини НОМЕР_1 - начальником логістики ОСОБА_5 активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи.

В органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 набув активи, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує його законні доходи, шляхом їх реєстрації на своїх близьких родичів, а саме:

- ОСОБА_7 (син), ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- ОСОБА_8 (батько), ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- ОСОБА_9 (мати), ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Вказані дії кваліфіковані за частиною четвертою статті 410 КК України (викрадення в умовах воєнного стану військовою службовою особою військового майна із зловживанням службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, що заподіяли істотну шкоду), статтею 368-5 КК України (набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів, вартість яких більше ніж на три тисячі прожиткових мінімумів для працездатних осіб перевищує її законні доходи) та частиною п'ятою статі 426-1 Кримінального кодексу України (перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, тобто умисне вчинення в умовах воєнного стану дій, які явно виходять за межі наданих цій особі прав чи повноважень, якщо ці дії заподіяли істотну шкоду) відповідно.

Згідно інформування Головного оперативного управління Державного бюро розслідувань встановлено, що у власності батька ОСОБА_5 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , перебуває наступне майно:

- нежитлове приміщення (21,6 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (далі - РНОНМ) 2731567518040);

- нежитлове приміщення (20,6 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 2716322718040);

- нежитлове приміщення (2,1 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 2716322218040);

- квартира (78,4 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_5 (РНОНМ 2715586318040);

- земельна ділянка 0,35 га з кадастровим номером 1822084400:03:002:0154 (РНОНМ 1733940618220, розмір частки 1/2);

- земельна ділянка 0,25 га з кадастровим номером 1822084400:03:002:0153 (РНОНМ 1733885018220, розмір частки 1/2);

- земельна ділянка 2,6263 га з кадастровим номером 1822084400:04:000:0107 (РНОНМ 1619964418220, розмір частки 1/2);

- квартира (67,88 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_6 (реєстраційний номер майна 18901578, частка власності 1/3);

- транспортний засіб «KIA SPORTAGE», VIN: НОМЕР_6 , 2024 р.в., номер та серія знака НОМЕР_7 .

У зв'язку з тим, що зазначене майно може підлягати спеціальній конфіскації, виникла необхідність у накладенні арешту на нього.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Представник власника майна в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання.

Вивчивши клопотання та долучені до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши позицію прокурора та сторони захисту, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння.

Відповідно до ч. 2 ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується на підставі: обвинувального вироку суду; ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду про застосування примусових заходів медичного характеру; ухвали суду про застосування примусових заходів виховного характеру. У випадках, коли об'єктом спеціальної конфіскації є майно, вилучене з цивільного обороту, вона може бути застосована на підставі: ухвали суду про закриття кримінального провадження з інших підстав, аніж звільнення особи від кримінальної відповідальності; ухвали суду, постановленої в порядку частини дев'ятої статті 100 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням слідчого чи прокурора, якщо кримінальне провадження закривається ними.

Під час судового розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що слідчими Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000481 від 08.05.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 410, статтею 368-5, частиною п'ятою статі 426-1 КК України.