24.04.2026 Справа № 756/20615/25
Ун.№756/20615/25
Пр.№4-с/756/15/26
20 квітня 2026 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Майбоженко А.М.
секретаря Приходько К.А.
за участю
стягувача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за
скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ),
Стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) в особі в.о. начальника відділу Сириці О.С., яка полягає у невиконанні ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 10.07.2012 у справі №2605/10545/12 (пр.№6/2605/247/12) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі території України, з урахуванням ухвали від 30.10.2025 у цій же справі про виправлення описки у по-батькові боржника.
У цій скарзі стягувач просить суд:
1) Визнати протиправною бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в особі в.о. начальника відділу Сириці Олександра Сергійовича, що полягає у невиконанні ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2012 року у справі № 2605/105450/12 (пр. № 6/2605/247/12) про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, з урахуванням ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 30.10.2025 року у цій же справі (пр. № 2 во/756/154/25) про виправлення описки у по батькові боржника.
2) Зобов'язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України:
3.1. Отримати (у разі відсутності в матеріалах виконавчого провадження) та належним чином засвідчити копії ухвали Оболонського районного суду м. Києва від 10.07.2012 року у справі № 2605/105450/12 (пр. № 6/2605/247/12) та ухвали від 30.10.2025 року у цій же справі (пр. № 2-во/756/154/25) про виправлення описки у по батькові боржника.
3.2. Невідкладно направити зазначені засвідчені копії ухвал до Адміністрації Державної прикордонної служби України (01034, м. Київ, вул. Володимирська, 26) для виконання, в порядку, передбаченому чинним законодавством та спільним листом Міністерства юстиції України і Адміністрації ДПСУ від 27.05.2008 № 25-32/463, № 25-5347 і листом Міністерства юстиції України від 06.06.2008 № 25-32/507.
3.3. Забезпечити постановку боржника ОСОБА_2 у встановленому порядку на контроль в інформаційних системах Державної прикордонної служби України як особи, тимчасово обмеженої у праві виїзду за межі України до повного виконання ним зобов'язань за судовими рішеннями Оболонського районного суду м. Києва у справах № 2-2873/2003 та № 2-339/2006. 3.4. Отримати від Адміністрації Державної прикордонної служби України письмове повідомлення про прийняття ухвали (ухвал) до виконання та долучити його до матеріалів виконавчого провадження.
3.5. У разі встановлення під час розгляду цієї скарги факту втрати, відсутності або істотної неповноти матеріалів виконавчих проваджень відкритих на підставі виконавчих листів Оболонського районного суду м. Києва у справі № 2-2873/2003 від 18.08.2003 року та у справі № 2-339/2006 від 07.05.2007 року, зобов'язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України вжити передбачених законом заходів для їх відновлення та після відновлення матеріалів продовжити здійснення виконавчих дій щодо примусового виконання зазначених судових рішень та ухвал суду, у тому числі, але не обмежуючись, шляхом витребування дублікатів виконавчих листів, засвідчених копій ухвал суду, а також необхідних відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження та інших офіційних джерел.
4) Зобов'язати Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у строк, визначений судом, письмово повідомити стягувача ОСОБА_1 про присвоєні в Автоматизованій системі виконавчого провадження ідентифікатори виконавчих проваджень, відкритих на підставі виконавчих листів Оболонського районного суду м. Києва у справах № 2-2873/2003 та № 2-339/2006. А у разі якщо такі ідентифікатори досі не сформовано - забезпечити внесення відповідних виконавчих проваджень до Автоматизованої системи виконавчого провадження, формування ідентифікаторів доступу та письмово повідомити про це стягувача.
У судовому засіданні стягувач заявлені вимоги підтримав, просив скаргу задовольнити.
Представник Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) до суду не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином. В.о. начальника відділу подано до суду письмові пояснення, у яких у задоволенні вимог ОСОБА_1 просив відмовити.
Заслухавши стягувача, дослідивши надані суду матеріали, судом встановлено наступне.
Рішеннями Оболонського районного суду м.Києва:
- від 15.07.2003 задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу і стягнуто з відповідача на користь позивача 62 130 грн заборгованості за договором позики, 5591,70 грн - три відсотки річних, 677,22 грн державного мита (справа №2-2873/2003);
- від 20.06.2006 частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу і стягнуто з відповідача на користь позивача 29 700 грн суми неповернутого боргу, 3485 грн - три відсотки річних, 1 009,80 грн - розмір індексу інфляції, 341,95 грн державного мита (справа №2-339/2006).
На виконання цих рішень Оболонським районним судом м.Києва були видані виконавчі листи.
У провадженні Оболонського відділу ДВС на примусовому виконанні перебували виконавчі провадження:
№ НОМЕР_1 за виконавчим листом Оболонського районного суду м.Києва № 2-339 від 07.05.2007 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 34536,80 грн (відкрите 22.06.2007 року).
26.03.2017 державним виконавцем Ярмоленко К.Ю., керуючись пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з тим, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення за виконавчим документом, виявлено не було, а дії державного виконавця щодо виявлення такого майна виявилися безрезультатними.
№ НОМЕР_2 за виконавчим листом Оболонського районного суду м.Києва № 2-2873 від 18.08.2003 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості в сумі 68398,92 грн (відкрите у квітні 2005 року).
26.03.2017 державним виконавцем Ярмоленко К.Ю., керуючись пунктом 2 частини 1 статті 37 Закону № 1404-VIII, винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу у зв'язку з тим, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення за виконавчим документом, виявлено не було, а дії державного виконавця щодо виявлення такого майна виявилися безрезультатними.
У відповідних постановах державного виконавця, стягувачу роз'яснювалося право повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону №1404-VIII.
Згідно пояснень, наданих суду відділом ДВС, більш ґрунтовної інформації (документів) за вказаними виконавчими провадженням представити не вбачається за можливе у зв'язку з закінченням строку зберігання матеріалів останніх, визначеного приписами Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5.
Наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що cтворюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів.
Згідно пункту 128 розділу 1.5 «Організація діловодства та архівного зберігання документів» вказаного Переліку строк зберігання Реєстрів на відправлену кореспонденцію складає 1 рік.
З наданих суду документів вбачається, що ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 10.07.2012 було задоволено подання заступника начальника відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м.Києві та тимчасово обмежено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі території України без вилучення паспортного документу.
У цій ухвалі допущено описку в частині зазначенні по батькові боржника і ухвалою суду від 30.10.2025 її було виправлено шляхом зазначення у резолютивній частині ухвали по батькові боржника « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_4 ».
29.12.2025 відомості стосовно ОСОБА_2 внесено до бази даних Державної прикордонної служби України на підставі надісланих судом ухвал суду від 10.07.2012 та 30.10.2025.
Порядок взаємодії органів та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України під час здійснення виконавчого провадження, затверджений Наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України 30.01.2018 № 256/5/65, розроблено з метою узгодження дій органів та осіб, які відповідно до закону здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів, та органів Державної прикордонної служби України у разі застосування щодо осіб заходів тимчасового обмеження у праві виїзду з України або заборони в'їзду в Україну з використанням відповідної бази даних Держприкордонслужби.
На момент виправлення описки в ухвалі суду про обмеження боржника у праві виїзду за межі території України, виконавчі провадження щодо ОСОБА_2 були завершені на підставі постанов державного виконавця про повернення виконавчого документу стягувачу (у обох виконавчих провадженнях), а отже примусове виконання рішень не відбувалось. У зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення вимог стягувача щодо визнання неправомірною бездіяльності в.о. начальника відділу ДВС щодо не виконанні ухвали суду від 10.07.2012 з урахування ухвали від 30.10.2025 та подальших вимог щодо зобов'язання отримати ухвали, направити їх до Державної прикордонної служби, забезпечити постановку боржника на контроль в інформаційних системах та отримати повідомлення про прийняття ухвали до виконання.
Також стягувачем заявлено вимогу про зобов'язання відділу ДВС вжити заходи для відновлення виконавчих проваджень та здійснення подальших виконавчих дій у випадку встановлення під час розгляду цієї скарги факту втрати, відсутності або істотної неповноти матеріалів виконавчих проваджень про стягнення боргу з ОСОБА_2 .
Судом при розгляді скарги встановлено, що матеріали виконавчих проваджень НОМЕР_1 та НОМЕР_2 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу завершені винесенням постанов про повернення виконавчих документів стягувачу (26.03.2017 та 19.05.2018 відповідно).
Самі матеріали цих виконавчих проваджень знищенні у зв'язку з закінченням строку їх зберігання.
Згідно Розділу ХІ Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.06.2017 №1829/5, передані до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця справи та виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився, підлягають знищенню.
Строк зберігання виконавчих проваджень, переданих до архіву органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, становить три роки, крім виконавчих проваджень за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить один рік.
Обчислення строків зберігання документів проводиться з 01 січня року, наступного за роком завершення їх діловодством (наприклад, обчислення строку зберігання виконавчого провадження, яке завершене (виконавчий документ повернуто без прийняття до виконання) у 2016 році, починається з 01 січня 2017 року.
Постанови про повернення виконавчого документу стягувачу не скасовані, у зв'язку з чим будь-які підстави для відновлення знищених виконавчих проваджень та вчинення у них виконавчих дій - відсутні.
На думку суду, у цьому випадку стягувач помилково ототожнює поняття «втрати, відсутності або істотної неповноти матеріалів виконавчих проваджень» та «знищення таких матеріалів у зв'язку з закінченням строку зберігання».
Посилання на те, виконавчі провадження не завершені, оскільки стягувачем не отримано виконавчі листи та відсутні докази про його обізнаність у прийнятому рішенні (повернення виконавчого документу стягувачу) суд також вважає помилковим, а висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №308/10363/13-ц - нерелевантними з обставинами цієї справи. Так, матеріали виконавчих проваджень були знищені, перевірити виконання державним виконавцем порядку направлення стягувачу постанови про повернення виконавчого документу і самого документу суд позбавлений можливості. Крім того, правомірність рішення державного виконавця щодо повернення виконавчого документу у цьому провадженні не оскаржується.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 448 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Права та обов'язки державного виконавця визначені в статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон), відповідно до якої виконавець зобов'язаний здійснювати, зокрема заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч.3 ст.451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на зазначене, підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог суд не вбачає.
Керуючись ст.450 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складання її повного тексту до Київського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 24.04.2026
Суддя А.М.Майбоженко