24.04.2026 Справа № 758/20761/25
Унікальний №758/20761/25
Провадження №2/756/3987/26
24 квітня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,
розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що 20.06.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №8395823, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав позику у розмірі 9000 грн, із строком кредитування 360 днів з 20.06.2025 по 14.06.2026, з фіксованою базовою процентною ставкою 0,95% в день, комісією у розмірі 17,25% від суми виданого кредиту (1552,50 грн).
16.09.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами яких ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Відповідач свої зобов'язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка становить 21263 грн та складається з: 9000 грн - простроченої заборгованості за кредитом, 7763 грн - простроченої заборгованості за нарахованими відсотками, 4500 грн - заборгованості за пенею/неустойкою, які позивач просить стягнути з відповідача, а також судові витрати по справі.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 31.12.2025 цивільну справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.01.2026 головуючим у справі визначено суддю Дибу О.В.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 03.02.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) уачсників.
Відповідачу 05.02.2026 направлялись позовні матеріали, які повернулись до суду без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання». 24.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача, в яких він заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано деталізованого розрахунку заборгованості, відсутні посилання на періоди нарахування, не визначено базу для нарахування процентів, не наведено формули розрахунку, зауважив, що процентна ставка є надмірною та необґрунтованою, відсутні первинні банківські документи, позивачем не доведено укладення договору саме відповідачем, факт отримання ним кредитних коштів та перехід права вимоги, а також вказував, що штрафні санкції не підлягають стягненню в силу норм прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
У відповіді на відзив сторона позивача вказувала, що відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості, що в свою чергу є фактом визнання заборгованості. Крім того, зауважувала, що позивачем договір факторингу не оспорювався, розмір процентної ставки був погоджений відповідачем під час укладення кредитного договору, на підставі чого просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Водночас, представник позивача звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача тільки заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9000 грн та заборгованість за процентами у розмірі 7763 грн.
За відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем укладено договір позики №8395823, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав позику у розмірі 9000 грн, із строком кредитування 360 днів з 20.06.2025 по 14.06.2026, з фіксованою базовою процентною ставкою 0,95% в день, комісією у розмірі 17,25% від суми виданого кредиту (1552,50 грн).
Згідно п.8.3.8 договору, позичальник зобов'язався своєчасно повернути кредит відповідно до умов договору, сплачувати проценти за договором та комісію за надання кредиту у встановлених договором порядку та розмірах, забезпечити своєчасне виконання зобов'язань відповідно до умов договору.
Пунктом 9.7 договору передбачено, що якщо позичальником не сплачено/сплачено не в повному обсязі перший обов'язків платіж/мінімальний обов'язків платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі 450 грн починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого/сплаченого не в повному обсязі першого обов'язкового платежу/мінімального обов'язкового платежу (платежів) та неустойки.
З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання виконав належним чином.
16.09.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та позивачем укладено договір факторингу №16/09/25, за умовами яких ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Деал Фінанс Груп» належне йому право вимоги до відповідача, у тому числі на суму заборгованості за основною сумою кредиту та нарахованими процентами, право на одержання яких належить ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».
Внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором у нього утворилась заборгованість, яка становить 21263 грн та складається з: 9000 грн - простроченої заборгованості за кредитом, 7763 грн - простроченої заборгованості за нарахованими відсотками, 4500 грн - заборгованості за пенею/неустойкою.
Водночас, позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 16763 грн, обмежившись сумою простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 9000 грн та сумою простроченої заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 7763 грн.
На момент розгляду справи відповідач не сплатив зазначену суму заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов'язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок розміру заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи, тому приходить про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Заперечення сторони відповідача судом до уваги не беруться, оскільки процентна ставка за користування кредитними коштами була узгоджена сторонами під час укладення кредитного договору та вона відповідає нормам чинного законодавства. Усі розрахунки заборгованості за кредитним договором містяться в додатках до позовної заяви, а факт оплати за договором факторингу підтверджується платіжною інструкцією кредитованого переказу коштів від 19.11.2025. окрім того, договір факторингу стороною відповідача не оскаржувався, а контррозрахунків суду надано не було.
Окрім цього, між ТОВ «Деал Фінанс Груп» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правової допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, видано ордер від 03.09.2025, підписано акт №2-ДІЛ від 01.12.2025, на підставі яких вартість надання правової допомоги (надання усної консультації з вивченням документів, підготовка пропозицій, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду), склала 4500 грн. Згідно п.4.4 договору про надання правової допомоги підписанням акту про надання юридичної допомоги сторони підтвердили, що претензій одна до одної не мають.
Разом з тим, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 (провадження 61-10774св18).
Як убачається з акту про надання юридичної допомоги, адвокатом були надані послуги щодо вивчення документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції, аналіз судової практики, збір документів/доказів, судовий супровід, представництво інтересів клієнта в суді та складання позовної заяви, інших заяв, водночас як встановлено судом, у справі було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, в судових засіданнях представник позивача участі не брав, тобто фактично правова допомога, яка надавалась позивачу, полягала у складанні позовної заяви, а зазначення в описі інших послуг є похідним від складення позовної заяви, та штучним збільшенням витрат на правову допомогу.
Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф.40/3, код ЄДРПОУ 44280974) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф.40/3, код ЄДРПОУ 44280974) заборгованість за кредитним договором №8395823 від 20.06.2025 у розмірі 16763 (шістнадцять тисяч сімсот шістдесят три) грн та складається з: 9000 грн - простроченої заборгованості за кредитом, 7763 грн - простроченої заборгованості за нарахованими відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (08205, м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, оф.40/3, код ЄДРПОУ 44280974) судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, оф. 40/3) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст рішення складено 24.04.2026.
Суддя: Олексій ДИБА