Ухвала від 22.04.2026 по справі 755/21926/25

Справа №:755/21926/25

Провадження №: 2/755/15446/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді САВЛУК Т.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва клопотання представника позивача Соколова А.І. про закриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» вернулося до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 з вимогами:

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» заборгованість за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій «1705/184-К від 14 травня 2015 року за період з 01 січня 2023 року по 30 вересня 2025 року у розмірі 43222 грн 26 коп.

«Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» заборгованість за Договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій «1705/184-К від 14 травня 2015 року за період з 01 квітня 2022 року по 31 грудня 2022 року у розмірі 8775 грн 88 коп»

25 березня 2026 року Дніпровським районним судом міста Києва (головуючий суддя Савлук Т.В.) постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

13 квітня 2026 року (вх.№21206) представник позивача Соколов А.І. подав до суду заяву про закриття провадження у цивільній справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з погашенням відповідачем заборгованості, що є предметом розгляду у даній цивільній справі в сумі 51998 грн 14 коп, та вирішити питання про повернення понесених позивачем судових витрат по сплаті судового збору.

13 квітня 2026 року (вх.№20971) відповідач ОСОБА_1 подала до суду клопотання про закриття провадження у справі, у зв'язку з відсутністю предмету4 спору, долучила квитанцію АТ «УкрСіббанк» про сплату боргу на суму 64000,00 гривень.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши наведені представником позивача підстави для закриття провадження у цивільній справі, суд приходить до наступних висновків.

Зі змісту статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.

За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

Суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред'явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Постанова Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21).

Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред'явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв'язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).

Якщо предмет спору перестав існувати після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.

Такий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах викладений в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/847/18.

Слідуючи принципу диспозитивності цивільного судочинства (стаття13 ЦПК України), суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша та третя статті 13 ЦПК України).

Згідно із частиною четвертою статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З'ясувавши обставини справи, які підлягають доведенню в межах даного спору, судом встановлено, що на день подання позовної заяви до суду у позивача були підстави для звернення до суду з вимогою до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, однак після відкриття провадження та до ухвалення судового рішення відповідачем погашено наявну заборгованість в повному обсязі, що підтверджується долученими платіжними документами.

Враховуючи предмет позову та суб'єктний склад учасників справи, суд приходить до висновку, що клопотання представник позивача Соколова А.І. про закриття провадження у цивільній справі підлягає задоволенню, за наявності доведених обставин для застосування наслідків припинення провадження у цивільній справі з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Постановлючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд вирішує питання щодо повернення з Державного бюджету судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з цим позовом до суду в розмірі 3028 гривень 00 копійок, з дотриманням положень п.5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 255, 258-261, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача Соколова А.І. про закриття провадження у цивільній справі, - задовольнити.

Закрити провадження у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

ПовернутиТовариству з обмеженою відповідальністю «Комфорт-Таун» з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок, сплачений на підставі Платіжної Інструкції кредитового переказу коштів №4219 від 26 червня 2025 року

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Інформацію по справі можна отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі інтернет http://dn.ki.court.gov.ua

СУДДЯ
Попередній документ
135985213
Наступний документ
135985215
Інформація про рішення:
№ рішення: 135985214
№ справи: 755/21926/25
Дата рішення: 22.04.2026
Дата публікації: 27.04.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Дніпровський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (22.04.2026)
Результат розгляду: закрито провадження
Дата надходження: 06.11.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості