Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.
24 квітня 2026 р. Справа № 520/27857/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/27857/25
за позовом ОСОБА_1
до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології"
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Обласний центр онкології" (далі- відповідач, КНП "Обласний центр онкології" , в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» № 6700/25/1496/ВТ від 15.09.2025 щодо ОСОБА_1 .
-зобов'язати експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» ухвалити рішення, яким встановити ОСОБА_1 інвалідність пов'язану з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» № 6700/25/1496/ВТ від 15.09.2025 щодо ОСОБА_1 є протиправним та прийнятим без врахування даних попередніх оглядів, досліджень та консультативних висновків лікарів та діагнозів при прийнятті рішення про визнання її особою з інвалідністю, наслідком чого стало прийняття рішення про відмову у встановленні/продовженні статусу інваліда другої групи. Окрім того зазначає, що раніше позивач неодноразово був визнаний особою з інвалідністю ІІ групи.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує, що суд першої інстанції не здійснив належного судового контролю за законністю та обґрунтованістю спірного рішення. Просить звернути увагу, що замість перевірки повноти оцінювання обставин справи, врахування всіх наявних медичних документів та відповідності висновків експертної команди фактичному стану здоров'я позивача суд звів свій аналіз виключно до перевірки формального дотримання процедури, що суперечить завданню адміністративного судочинства. Вказує, що позивач з моменту народження знаходиться на диспансерному обліку, у 1999 році діагностовано вузловий зоб, переніс: тотальну тиреоїдектомію; двосторонню лімфодисекцію шиї; радіойодтерапію (1999 р., повторно - 2017 р.); довічну гормонозамісну терапію. Станом на 2025 рік встановлено: післяопераційний гіпотиреоз тяжкої форми (Е89.0); метаболічна (гіпотиреоїдна) кардіоміопатія; супутні неврологічні та кардіологічні порушення; знижена працездатність. Хвороба триває понад 25 років, що беззаперечно відповідає вимозі п. 8 Постанови №1338 щодо тривалості понад 12 місяців.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України), суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з моменту народження знаходиться на диспансерному обліку (батько ЛНА на ЧАЕС). У 1999 році був діагностований вузловий зоб, проведено ТАПБ - підозра на АК. У червні 1999 року оперований - тиреоїдектомія, двостороння лімфодисекція шиї (папілярне захворювання щитоподібної залози з МТС у л/в шиї) з курсом радіойодтерапії, повторний курс - 2017 рік.
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № ДСК-229 від 29.05.2024 одразу була призначена замісна гормонотерапія Еутироксом, доза препарату коливалась з 150-200 мкг на добу.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 03.06.2025 виявлено не інкапсульовану папілярну карциному лівої частки щитоподібної залози, переважно солідний варіант, виражений інфільтративний ріст пухлини в прилеглу тканину залози, проростання капсули залози з розповсюдженням в прилеглі тканини, інвазія в лімфатичні судини, метастази карциноми виявлені в лімфовузлах шиї, у зв'язку з чим позивачу підтверджено діагноз: Рак щитоподібної залози pT4N1Mx(pulm), ІІ стадія, стан після оперативного лікування 02.06.1999 р, радіойодтерапії 13.07.1999 р. III (третя) клінічна група
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № ДСК-377 від 16.05.2025 позивачу встановлено клінічний діагноз:
Післяопераційний гіпотиреоз важка форма Е89.0 - Післяопераційний гіпотиреоз (Відповідно до п. 77 Переліку анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання первинний (тотальна тиреоїдектомія) або вторинний (внаслідок патології гіпофізу) гіпотиреоз у тяжкій формі в стадії субкомпенсації або декомпенсації за неефективності адекватного лікування передбачає встановлення III Групи інвалідності) Пролапс мітрального клапана Іст, регургітація 1 ст. 134.1 - Пролапс мітрального клапана (Супутній) J33.1 - Поліпозна дегенерація синуса (Супутній) J34.2 - Зміщена носова перегородка (Супутній) G43.0 - Мігрень без аури [звичайна мігрень] (Супутній) Метаболічна (гіпотиреоідна) кардіоміопатія. СН Аст. АСС/АНА 143.8 - Кардіоміопатія при інших хворобах, класифікованих в інших рубриках (Ускладнення основного захворювання).
Позивач проходив оцінювання в КНП «Обласний центр онкології» та Рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 6700/25/1496/В від 15.09.2025 позивачу відмовлено у встановленні групи інвалідності.
Не погоджуючись із рішенням Комісії та повідомленням, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що суди вправі перевіряти законність рішення Експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів спеціальних нормативно-правових актів, а вирішення питань щодо визначення міри втрати здоров'я та ступеня обмеження життєдіяльності особи є дискреційними повноваженнями відповідних Експертних команд та вимагає наявності медичної освіти та спеціальних знань, а адміністративний суд , відповідно до положень КАС України, не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесено до компетенції цього органу.
Суд зазначив, що об'єктивних даних, які б засвідчували дефекти/вади/недоліки у реалізації експертною командою повноважень та процедури проведення оцінювання судом не виявлено, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» № 6700/25/1496/ВТ від 15.09.2025 щодо ОСОБА_1 .
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (далі - Закон №875-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону №875-ХІІ інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи (далі Порядок №1338), затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров'я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд (п. 7 Порядку №1338).
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п. 8 Порядку №1338).
Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п. 9 Порядку №1338).
Відповідно до п. 14 Порядку №1338 оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров'я.
У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про яку оприлюднюється на офіційному веб-сайті МОЗ, розгляд справ здійснюється із застосуванням паперового документообігу з урахуванням таких особливостей: направлення на оцінювання, протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди оформлюються в паперовій формі. Форми зазначених документів затверджуються МОЗ; направлення на оцінювання власноручно підписується лікарем, який направив на оцінювання, та скріплюється печаткою закладу охорони здоров'я (за наявності), в якому працює такий лікар; протоколи розгляду експертною командою та рішення експертної команди власноручно підписуються усіма членами експертної команди та скріплюються печаткою закладу охорони здоров'я (за наявності), на базі якого функціонує відповідна експертна команда; рішення експертної команди та зазначені документи підлягають внесенню до електронної системи не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після появи технічної можливості.
Відповідно до п. 28 Порядку №1338 розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.
До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання.
Згідно з п. 29 Порядку №1338 розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров'я електронного направлення до розгляду, крім виникнення надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють розгляд справи в установлені строки.
У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи або отримати доступ до результатів попередніх оцінювань, що містяться в електронній системі. Розгляд справи зупиняється на строк, необхідний для отримання доступу до справи.
У разі виникнення необхідності у проведенні додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.
Під час проведення оцінювання за рішенням експертної команди до справи можуть долучатися документи, подані особою, оцінювання якої проводиться, які не були подані разом із направленням, але стосуються відповідної справи.
У разі виявлення під час проведення оцінювання невідповідностей (описок, технічних або арифметичних помилок, невідповідностей наявним документам) в інформації, зазначеній у направленні на оцінювання відповідно до підпункту 1 пункту 20 цього Порядку, експертна команда зазначає про такі невідповідності в протоколі та приймає рішення на основі виправлених даних.
Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження, неявки особи на проведення оцінювання або зміни складу експертної команди.
У разі коли особа вперше не з'явилася у визначені час і місце для проведення оцінювання, таке оцінювання переноситься на інший час у порядку загальної черговості. У разі коли особа повторно не з'явилася на оцінювання, документи повертаються адміністратором лікуючому лікарю із зазначенням причини повернення. Особі, щодо якої повинно було проводитися оцінювання, повідомляється на адресу її електронної пошти (у разі відсутності електронної пошти не пізніше ніж через п'ять календарних днів шляхом надсилання особі в паперовій формі засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) щодо відмови в проведенні оцінювання у зв'язку з повторним нез'явленням на оцінювання.
Якщо під час розгляду справи член експертної команди дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, він зобов'язаний негайно повідомити про це адміністратору, зазначити про відповідний конфлікт інтересів у протоколі, що є підставою для формування нового складу експертної команди для розгляду такої справи.
Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров'я особи, медичні та інші документи цієї особи.
Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди (п. 30 Порядку №1338).
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я.
У разі отримання від особи додаткових документів під час розгляду справи такі документи завантажуються експертною командою до електронної системи (п. 31 Порядку №1338).
Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 34 Порядку №1338).
Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (п. 35 Порядку №1338).
Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 36 Порядку №1338).
За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках),
У разі проведення оцінювання особи, якій раніше було встановлено інвалідність, у рішенні експертної команди датою встановлення інвалідності зазначається дата, до якої було встановлено інвалідність за результатами останньої експертизи, але не більше ніж за три роки, при цьому в разі прийняття рішення про зміну (невстановлення) групи інвалідності датою зміни (невстановлення) групи інвалідності вважається дата прийняття рішення експертною командою (п. 40 Порядку №1338).
Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 44 Порядку №1338).
У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (п. 45 Порядку №1338).
У разі проведення очного розгляду справи роздрукована форма витягу рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис (п. 46 Порядку №1338).
Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (п. 53 Порядку №1338).
За умовами Критеріїв, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 “Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов:
- стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
- обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
- необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Так, звертаючись до суду з даною позовною заявою позивач вважає протиправним рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Комунального некомерційного підприємства «Обласний центр онкології» № 6700/25/1496/ВТ від 15.09.2025 щодо ОСОБА_1 .
Відповідно до пояснень відповідача, Експертною командою № 1 під час розгляду справи відносно позивача експертною командою були досліджені та вивчені наступні документи:
1.Електронне направлення лікаря, який направив пацієнта до ЕКОПФО;
2.Паспорт, РНОКПП ОСОБА_1 ;
3. Медичні документи: - Довідка МСЕК № 336666 від 23.02.22, - Цифрова флюорографія від 04.06.25,- Консультативний висновок спеціаліста КНП «ОЦО» від 03.06.2025, - Витяг з амбулаторної карти №7365 для МСЕК від 12.01.2022, - Витяг з амбулаторної карти №73654 для МСЕК від 28.06.2024, - Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №ДСК -229 від 29.05.2024, - Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №ДСК -377 від 15.05.2025.
Під час експертного оцінювання було вивчене електронне направлення лікаря, який направив пацієнта до ЕКОПФО в якому зазначено «Стан особи на час направлення на оцінювання: загальний стан відносно задовільний. Конституція гіперстенічна. Шкіра чиста, помірно волога. В легенях везикулярне дихання. Тони серця приглушені, ритмічні. Живіт м'який, безболісний. Фізіологічні виправлення в нормі».
Також, в направлені лікар оцінив «Критерії життєдіяльності особи» позивача та зазначив, що ОСОБА_1 має легкий ступінь обмеження до пересування та трудової діяльності і має нормальну здатність до самообслуговування, орієнтації, спілкування, навчання, контролю своєї поведінки.
Під час експертного оцінювання Експертною командою були досліджені питання, згідно постанови КМУ №1338 від 15.11.2024, про основні критерії життєдіяльності, а саме пересування, самообслуговування, орієнтацію, спілкування, контроль поведінки, навчання, трудову діяльності, а також питання скарг пацієнта, яке лікування проходить.
Після ознайомлення з медичною електронною справою, архівною медичною документацією, особистого огляду хворого, експертною командою № 1, на підставі постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 було прийняте рішення, яким ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 15.09.2025.
Як підставу для винесення зазначеного вище рішення, відповідач зазначає, що згідно Додатка до критеріїв встановлення інвалідності (I. ПЕРЕЛІК анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання), а саме п.77. Первинний (тотальна тиреоїдектомія) або вторинний (внаслідок патології гіпофізу) гіпотиреоз у тяжкій формі в стадії субкомпенсації або декомпенсації за неефективності адекватного лікування, але у пацієнта відсутній даний стан.
Згідно Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №ДСК -377 від 15.05.2025 встановлений клінічний діагноз: Післяопераційний гіпотиреоз важка форма. Е89.0 Післяпроцедурний гіпотиреоз.
Згідно Консультативного висновка спеціаліста КНП «ОЦО» від 03.06.20205 встановлено діагноз: Рак щитоподібної залози рT4NxM1(pulm), ІІ стадія, стан після оперативного лікування 02.06.1999р, радіойодтерапія 13.07.1999 , ІІІ (третя) клінічна група.
Цей стан не підпадає під критерії п.77 Згідно Додатка до критеріїв встановлення інвалідності (I.ПЕРЕЛІК анатомічних дефектів та захворювань, при яких група інвалідності встановлюється без строку повторного оцінювання).
Відповідно до п. 9 Розділу: Критерії визнання особи особою з інвалідністю Постанови №1338 від 15.11.2024. Для осіб, що мають захворювання та стани, визначені в додатку, встановлюється інвалідність на підставі медичних записів, що підтверджують відповідне захворювання та стан.
ОСОБА_1 згідно медичних записів у Консультативному висновку спеціаліста КНП «ОЦО» від 03.06.2025- не має даних за рецидив та метастазування. У пацієнта відсутні дані за прогресію хвороби.
Відповідно II Перелік онкологічних та онкогематологічних захворювань з несприятливим прогнозом Постанови 1338 від 15.11.2024, пацієнт ОСОБА_1 , згідно Консультативного висновку спеціаліста КНП «ОЦО» від 03.06.2025, має гістологічний висновок (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка): неінкапсульована папілярна карцинома лівої частки щитоподібної залози, переважно солідний варіант.
Виражений інфільтративний ріст пухлини в прилеглу тканину залози, проростання капсули залози з розповсюдженням в прилеглі тканини, інвазія в лімфатичні судини.
Метастази карциноми виявлені в лімфовузлах шиї. Гістопреперати для консультації в умовах КНП «ОЦО» не надані. Тому даний стан не підпадає під ІІ Перелік онкологічних та онкогематологічних захворювань з несприятливим прогнозом постанови 1338 від 15.11.2024.
Відповідно до Розділу Класифікація основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх вираженості Постанови 1338 від 15.11.2024 Пацієнт не має обмежень критеріїв життєдіяльності ( а саме помірного, вираженого чи значного/серйозного ступеня обмеженості) до пересування, самообслуговування, орієнтації, спілкування, контроля поведінки, навчання, трудової діяльності для встановлення групи інвалідності.
Відповідно до п. 8 Розділу: Критерії визнання особи особою з інвалідністю Постанови №1338 від 15.11.2024.
Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов:
- стійкі порушення функцій організму,
- хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
- обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності; ОСОБА_1 не має обмежень критеріїв життєдіяльності, описаному у нашому 4 пункті, що знаходиться вище.
Необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Таким чином, комісія дійшла до висновку, що у ОСОБА_1 немає одночасної наявності таких обов'язкових умов для визнання його особою з інвалідністю.
На підставі вище перелічених пунктів, керуючись постанови КМУ №1338 від 15.11.2024 одноголосним рішенням експертної команди №1 було винесене рішення, яким ОСОБА_1 не визнано особою з інвалідністю з 15.09.2025.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення відповідача прийнято без урахування та зазначення всіх медичних документів щодо позивача, оскільки, як вбачається з наведеного вище, Експертною командою № 1 під час розгляду справи було досліджено та вивчено електронне направлення лікаря, який направив пацієнта до ЕКОПФО, Довідку МСЕК № 336666 від 23.02.22, - Цифрова флюорографія від 04.06.25,- Консультативний висновок спеціаліста КНП «ОЦО» від 03.06.2025, - Витяг з амбулаторної карти №7365 для МСЕК від 12.01.2022, - Витяг з амбулаторної карти №73654 для МСЕК від 28.06.2024, - Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №ДСК -229 від 29.05.2024, - Виписка із медичної карти стаціонарного хворого №ДСК -377 від 15.05.2025, що відповідає вимогам п. 30 Порядку №1338 в якому зазначено, що під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи.
Також, колегія суддів наголошує, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі №240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі №804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі №817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Отже, предметом судового контролю у цій справі є перевірка дотримання відповідачем порядку ухвалення оскаржуваного рішення.
Фактично звернення позивача до суду з цим позовом направлено на вирішення питання щодо надання йому інвалідності.
Апеляційний суд наголошує, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження відповідача щодо встановлення позивачу інвалідності є дискреційними повноваженнями та виключною його компетенцією.
Отже, оцінка підставності рішення відповідача щодо невизнання позивача особою з інвалідністю виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права, адже суд не є спеціалізованою установою в медичній сфері.
Усі доводи позивача в позовній заяві та в апеляційній скарзі фактично зводяться до того, що при проведенні оцінки не враховано всі медичні документи та висновки лікарів-спеціалістів, і того, що відповідачем надано неправильну оцінку наявним діагнозам вказаним в медичних документах, що і призвело до ухвалення, на думку позивача, протиправного рішення.
Поряд із тим, колегія суддів ще раз наголошує, що надання оцінки вказаним медичним документам лежить поза повноваженнями суду при розгляді справи, оскільки суд не володіє спеціальними знаннями у галузі медицини, а суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку про встановлення чи не встановлення особі інвалідності виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 8 Положення про експертні команди саме Центр оцінювання функціонального стану особи перевіряє під час оскарження рішення експертних команд обґрунтованість рішень, прийнятих під час оцінювання та встановлення інвалідності, розглядає медичні документи та проводить оцінювання, за результатами якого приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення.
В матеріалах справи відсутні докази того, що експертна команда оцінювання відповідача під час огляду позивача не взяла до уваги чи не дослідила медичні документи, які містились у медичній справі та надавались позивачем під час процедури огляду, та які мають очевидні розбіжності із дослідженими документами експертною командою.
Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення № 6700/25/1496/ВТ від 15.09.2025, прийняте відповідачем на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України, та обґрунтовано, підстави для визнання її протиправною та скасування відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених вище висновків суду та не впливають на вирішення даної справи.
При цьому, у контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з приписами ч.1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.01.2026 по справі № 520/27857/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.М. Ральченко З.Г. Подобайло