23 квітня 2026 р. Справа № 520/31768/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєва О.В., м. Харків, повний текст складено 08.01.26 по справі № 520/31768/25
за позовом ОСОБА_1
до Начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни
про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни (далі - начальник ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), у якому просив суд:
- зобов'язати орган пенсійного забезпечення при нарахуванні пенсійних виплат діяти виключно в межах і на підставі пенсійного законодавства, зокрема обчислення страхового стажу вказувати в офіційних документах пенсійної справи в місяцях;
- лютий 2009 року, на який неправильно нарахували коефіцієнт заробітної плати виключити з переліку місяців страхового стажу на який нараховано коефіцієнт заробітної плати;
- перерахунок пенсії здійснити з дня її призначення, суму недорахованої і недоплаченої пенсії виплат понесених позивачем згідно з індексом інфляції за період з 27.12.2009, встановленим НБУ, окремо відшкодувати понесену втрачену вигоду.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у порушення приписів статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), відповідачем обраховується пенсія позивача з урахуванням лютого 2009 року, не зважаючи на те, що за вказаний місяць не сплачувались страхові внески та він не зараховувався до страхового стажу позивача, що призводить до зменшення належного розміру пенсії ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 по справі № 520/31768/25 позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни про зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Повідомлено позивача про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме:
- надати до суду уточнену позовну заяву, викладену у формі окремого документа та її копію, яка за формою та змістом відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України, в якій вказати виклад обставин справи, обґрунтування позовних вимог з урахуванням висновків даної ухвали та уточнити позовні вимоги, з урахуванням викладених позивачем в позовній заяві фактичних обставин спору та висновків цієї ухвали;
- надати до суду заяву на виконання вимог частини 5 статті 160 КАС України.
Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Повідомлено позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що у порушення приписів статей 160, 161 КАС України, позивачем викладено вимоги з яких неможливо встановити, які права чи інтереси позивача порушені та підлягають відновленню в сфері публічно-правових відносин, адже обставини бездіяльності, дій, рішень суб'єкта владних повноважень позивач у адміністративному позові не наводить та/або доказів цього не подає. На переконання суду першої інстанції, позивач у адміністративному позові викладає позовні вимоги про необхідність вчинення певних дій, при цьому не ставить перед судом вимог про визнання дій, бездіяльності, рішень такого відповідача протиправними і не наводить обставин щодо цього у позові.
Крім того, судом зазначено, що позовна заява ОСОБА_1 написана від руки таким почерком, який не дозволяє повністю зрозуміти її зміст, так як окремі слова, словосполучення та речення неможливо прочитати.
Також, судом зауважено, що позивачем не визначено обсягу доказів, які потрібно долучити до позовної заяви і якими підтверджуються позовні вимоги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, 22.12.2025 ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, в якій на виконання вимог частини 5 статті 160 КАС України повідомив, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Також зазначив, що у нього відсутній зареєстрований електронний кабінет.
Вважав, що дана справа підлягає розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 520/31768/25 позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) про зобов'язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 520/31768/25/25 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги стверджував, що вимоги суду першої інстанції до позовної заяви позивача є суб'єктивними та не узгоджуються з приписами статей 160, 161 КАС України, оскільки позивачем, на його думку, достатньо чітко викладено позовні вимоги та мотиви звернення до суду за захистом своїх прав, що не враховано судом першої інстанції.
Враховуючи викладене, вважав, що судом першої інстанції при залишенні позовної заяви без руху та подальшому поверненні її позивачу застосовано незаконні, суб'єктивні та формальні підстави, що обмежило право ОСОБА_1 на доступ до суду.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 312 КАС України апеляційна скарга розглянута судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги ухвалу суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що залишаючи позовну заяву без руху, суд виходив з недотримання позивачем при зверненні приписів статей 160, 161 КАС України.
Повертаючи позовну заяву ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем у встановлений судом строк не усунуті недоліки позовної заяви, що свідчить про наявність підстав, визначених пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до приписів частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 1 статті 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Разом з цим, право на звернення до суду за захистом своїх прав реалізується у спосіб подання в установленому порядку позовної заяви, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статях 160, 161 КАС України, в тому числі і в частині сплати судового збору.
Положеннями статті 160 КАС України передбачено вимоги до оформлення позовної заяви.
Так, відповідно до пунктів 3, 4, 5 частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються, ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частинами 1-3 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Згідно з пунктом 1 частини 4, частини 5 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
На виконання вимог частини 6 статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
За наслідком системного аналізу вказаних правових норм колегія суддів зазначає, що перелік підстав для залишення позовної заяви без руху, встановлений статтею 169 КАС України є вичерпним. Ухвала про залишення без руху має містити не лише виявлені недоліки, але й спосіб їх усунення. Невиконання належним чином вмотивованої ухвали у спосіб, визначений судом, тягне за собою наслідок у вигляді повернення такої позовної заяви. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви та направляє її не пізніше наступного дня після її постановлення.
Колегією суддів встановлено, що в якості недоліків, які унеможливили відкриття провадження у справі, суд послався на не приведення ОСОБА_1 позовної заяви у відповідність вимогам статей 160, 161 КАС України, зокрема, викладення вимог у спосіб, з якого можливо встановити, які права чи інтереси позивача порушені та підлягають відновленню у сфері публічно-правових відносин, із зазначенням вимог про визнання дій, бездіяльності, рішень такого відповідача протиправними та наведенням обставин щодо цього у позові.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, остання містить вимоги щодо предмета спору, а також найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне найменування відповідача, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі позивачу номери засобів зв'язку, докази, що підтверджують обставини справи, перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; обґрунтування позову щодо порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Викладене у позові обґрунтування дозволяє з'ясувати, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з протиправним, на думку позивача, включенням до страхового стажу з якого обраховується пенсія лютого 2009 року - місяця у якому не сплачувались страхові внески, що суперечить приписам статті 40 Закону № 1058-IV та призвело до зменшення розміру його пенсії.
У зв'язку з чим, позивач вважав за необхідне виключити вказаний місяць з розрахунків та здійснити відповідний перерахунок пенсії.
Враховуючи, що позивач просив здійснити перерахунок пенсійних виплат виключивши з переліку місяців лютий 2009 року, та виплатити недораховану пенсію з врахуванням індексу інфляції з 27.12.2009 згідно з відомостями Національного банку України, позовні вимоги вочевидь стосувалися відновлення порушеного права на соціальний захист, а відтак, висновок суду першої інстанції про неможливість встановити, які права чи інтереси позивача порушені та підлягають відновленню у сфері публічно-правових відносин є хибним.
Крім того, на виконання вимог ухвали від 08.12.2025 про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано власне письмове підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача та повідомлено суд про відсутність у нього зареєстрованого електронного кабінету.
Слід також зазначити, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає конкретну форму викладення позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно навести зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.
Отже, стаття 160 КАС України не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.
Однак, судом першої інстанції вказані норми процесуального права не дотримано. Фактично суд вдався до оцінки викладених позивачем обставин справи та доказів, що не віднесено до компетенції суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини третьої статті 2 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється на засадах (принципах) змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі не має права давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, доказам та встановлювати наявність чи відсутність обставин, якими обґрунтовуються вимоги.
Після відкриття провадження у справі суд першої інстанції в разі наявності підстав, визначених адміністративним процесуальним законодавством, може провести підготовче судове засідання, у якому мають бути з'ясовані всі питання, визначені статтею 173 КАС, зокрема, щодо остаточної визначеності предмета спору, характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів тощо.
Частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
На виконання вказаної норми позивачем додано рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 06.05.2025 № 21567/03-16, яким відмовлено позивачу у перерахунку пенсії з виключенням з розрахунку страхового стажу лютого 2009 року, яке він вважає протиправним.
Колегія суддів зауважує, що позивач надає до суду докази, які наявні у нього у розпорядженні, і якщо такі при розгляді справи будуть визнані судом недостатніми або неналежними, суд з метою офіційного з'ясування обставин у справі має витребувати необхідні для вирішення справи докази у відповідача, а у випадку встановлення за наслідками розгляду справи відсутності порушеного права позивача у спірних правовідносинах відмовити у задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів зазначає, що такі обставини, як недостатність доказів у справі на стадії вирішенні питання про відкриття провадження у справі не можуть слугувати підставою для залишення позовної заяви без руху або повернення позовної заяви, оскільки такі питання вирішуються на інших стадіях адміністративного процесу.
Питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення та якими доказами вони підтверджуються, відповідно до пункту 1 частин першої статті 244 КАС України вирішується судом під час ухвалення рішення по суті справи, а оцінка наданих стороною позивача обґрунтувань та доказів на предмет їх достатності на стадії відкриття провадження у справі законом не передбачена.
Повертаючи заяву, суд фактично дав оцінку доказам наданим позивачем на обґрунтування позовних вимог, що є неприпустимим.
Колегія суддів наголошує, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.
ЄСПЛ вказав, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (Shishkov v. Russia, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Враховуючи викладене, суд першої інстанції не був позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі на підставі наданої позивачем позовної заяви і доданих до неї доказів, а відтак, підстави для залишення позову ОСОБА_1 без руху у спірних правовідносинах з мотивів та обґрунтувань, викладених в ухвалі суду від 08.12.2025, були відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом, та передчасно повернув позивачу позовну заяву з підстав неусунення її недоліків.
Згідно з частиною 1 статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (частина 1 статті 312 КАС України).
Відповідно до частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання (стаття 320 КАС України).
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч.4 ст.241, ст.ст.242, 243, 250, 308, 311, 312, 315, 317, 320 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 08.01.2026 по справі № 520/31768/25 - скасувати.
Справу № 520/31768/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Баєвої Галини Олександрівни про зобов'язання вчинити певні дії направити до Харківського окружного адміністративного суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко