24 квітня 2026 р.Справа № 440/11846/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: П'янової Я.В. , Русанової В.Б. ,
розглянувши апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 року по справі № 440/11846/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області щодо зменшення ОСОБА_1 у довідці №01-676/10 від 13.07.2023 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року розміру надбавки за особливості проходження служби із 50% до 33% від посадового окладу, окладу за спеціальне звання та надбавки за вислугу років, а премії з 290% до 17% від посадового окладу.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у середніх розмірах (зокрема, премії - 290% від посадового окладу, надбавки за особливості проходження служби у розмірі - 50%), виплачених у січні 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_1 звільнився на пенсію, обчислених з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 у розмірі 2684,00 грн для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у сумі 1000,00 грн. (одну тисячу гривень).
Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 01.01.2026 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції представником позивача 17.04.2026 подано заяву про вжиття судом заходів процесуального примусу.
В обгрунтування поданої заяви позивач зазначив, що відповідач не виконав ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 року та не надав суду витребувані докази, що в свою чергу впливає на процесуальні строки розгляду справи в суді.
Відповідачем надано заперечення на заяву позивача, в якій посилався на те, що на виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 10.04.2026 року у справі № 440/11846/25, якою судом витребовувалися відомості щодо конкретного відсотку розміру премії, яку виплачено за посадою, звідки позивач звільнився на пенсію, або посадою, прирівняною до цієї посади, за січень 2023 року працюючим особам за посадою, звідки позивач звільнився на пенсію, або посадою, прирівняною до цієї посади, Головне управління надало копію витягу з наказу від 14.02.2023 року № 75 та довідку від 02.04.2026 року № 132/10 для їх долучення до матеріалів справи № 440/11846/25. Головне управління до довідки включило основні та додаткові види грошового забезпечення, що відповідають середньому грошовому забезпеченню встановленому за аналогічною посадою, а саме грошове забезпечення по довідці становить 26134,10 грн, що відповідає грошовому забезпеченню діючих осіб начальницького складу служби цивільного захисту за відповідною посадою станом на 01.01.2023 року - 26046,00 грн (6630,00 + 1410,00 + 4020,00 + 6030,00 + 7956,00 = 26046,00 грн), тому підстави для направлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року на ім'я ОСОБА_1 відсутні.
Дослідивши матеріали справи, вимоги да доводи заяви та заперечення на неї, колегія суддів вважає, що вказана не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Принцип неприпустимості зловживання процесуальними правами ґрунтується насамперед на положеннях ч.1 ст.68 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Неприпустимість зловживання процесуальними правами закріплена у ст.45 КАС України.
Відповідно до приписів ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Кодексом адміністративного судочинства України не визначено поняття зловживання процесуальними правами в адміністративному судочинстві. Однак зазначається, що учасники справи маюсь добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'яки (ч. 2 ст 44 КАС).
Про заборону зловживання процесуальними правами йдеться і в нормах міжнародних актів, і в рішеннях Європейського суду з прав людини. У ст. 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" регламентується, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 є живим інструментом, який комплексно застосовується під час захисту прав свобод та інтересів людини. Конвенційне положення ст. 17 окреслює заборону зловживання правами. Відповідно до ст. 46 Конвенції суди при розгляді адміністративних справ зобов'язані враховувати практику ЄСПЛ.
Між тим, добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі- "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
Статтею 45 КАС України встановлено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Частиною 4 статті 45 КАС України визначено, що суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Верховний Суд в постанові від 22.10.2020 по справі №320/7/19 зазначив, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду. Ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на затягування розгляду справи, створення перешкод іншим учасникам процесу.
Отже, під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.
У відповідності до ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.
За правилами частини 2 статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:
1) повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків;
2) неодноразового зловживання процесуальними правами;
3) повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення;
4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2026 року у відповідача витребувано відомості щодо конкретного відсотку розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, яку виплачено за посадою, звідки позивач звільнився на пенсію, або посадою, прирівняною до цієї посади, за січень 2023 року та накази на підтвердження призначеної та виплаченої надбавки за особливості проходження служби та премії у вказаних розмірах, а саме накази про призначення надбавки за особливості проходження служби та премії за січень 2023 року працюючим особам за посадою, звідки позивач звільнився на пенсію, або посадою, прирівняною до цієї посади.
Відповідачем на виконання ухвали від 01 квітня 2026 року надано наказ ГУ ДСНС України у Полтавській області від 18.01.2023, відповідно до якого надбавка за особливості проходження служби з 01.01.2023 за посадою, аналогічній посаді начальника Полтавського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області становить 50 %.
Також надано наказ ГУ ДСНС України у Полтавській області №27 від 17.01.2023, відповідно до якого премія за грудень 2022 року у процентному розмірі від посадового окладу за посадою, аналогічній посаді начальника Полтавського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області становить 120%.
У зв'язку із ненаданням інформації стосовно преміювання начальницького складу ГУ ДСНС України у Полтавській області в січні 2023 року, ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року повторно витребувано у Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області відомості щодо конкретного відсотку розміру премії, яку виплачено за посадою, звідки позивач звільнився на пенсію, або посадою, прирівняною до цієї посади, за січень 2023 року та накази на підтвердження призначеної та виплаченої премії за січень 2023 року працюючим особам за посадою, звідки позивач звільнився на пенсію, або посадою, прирівняною до цієї посади.
Відповідачем на виконання ухвали від 10.04.2026 надано довідку від 02.04.2026 №132/10, в якій зазначено, що станом на січень 2023 року премія за посадою, аналогічній посаді начальника Полтавського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області становить 120% посадового окладу, а також наказ №75 від 14.02.2023, відповідно до якого за січень 2023 року у процентному розмірі від посадового окладу за посадою, аналогічній посаді начальника Полтавського міського управління ГУ МНС України в Полтавській області становить 290%.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що застосування заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу, відповідно до пункту п'ятого частини першої статті 145 КАС України є правом, а не обов'язком суду.
Законодавець використовує формулювання "може постановити", що свідчить про дискреційний характер відповідних повноважень. Реалізація цього права здійснюється судом з урахуванням конкретних обставин справи, поведінки учасників процесу та принципу співрозмірності процесуальної відповідальності допущеному порушенню.
Враховуючи надання відповідачем документів на виконання ухвали від 10.04.2026, оцінка яким наданя судом апеляційної інстанції в силу вимог статті 90 КАС України, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення заяви представника позивача про вжиття заходів процесуального примусу, у вигляді штрафу до відповідача.
Керуючись статтею 149, 311, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про застосування до відповідача, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області заходів процесуального примусу у вигляді штрафу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Бегунц А.О.
Судді П'янова Я.В. Русанова В.Б.