24 квітня 2026 р. Справа № 440/11914/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Бегунца А.О.,
Суддів: Русанової В.Б. , П'янової Я.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026, головуючий суддя І інстанції: С.С. Сич, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.01.26 по справі № 440/11914/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про скасування податкової вимоги, податкових повідомлень-рішень,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому просив суд визнати протиправним нарахування Головним управлінням ДПС у Полтавській області ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, фізичній особі, яка є власником об'єктом житлової нерухомості та скасувати податкову вимогу ГУ ДПС у Полтавській області від 15.05.2025 №0006759-1306-1631 та податкові повідомлення-рішення від 18.07.2025 №0864985-2411-1601-11А53080370000025447, №0864906-2411-1601-11А53080370000025447 та від 27.06.2025 №0644830-2403-1601.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу ГУ ДПС у Полтавській області форми "Ф" від 15 травня 2025 року №0006759-1306-1631 в частині повідомлення ОСОБА_1 про наявність станом на 13 травня 2025 року податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості в сумі 3345 грн. 47 коп.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 27 червня 2025 року №0644830-2403-1601. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18 липня 2025 року №0864985-2411-1601-UA53080370000025447. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 18 липня 2025 року №0864906-2411-1601-UA53080370000025447.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2422 грн. 40 коп.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.04.2026, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 по справі № 440/11914/25 залишено без змін.
Також, додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3550,00 грн.
Не погодившись з вказаним додатковим рішенням, ГУ ДПС у Полтавській області подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що витрати на правничу допомогу є безпідставно завищеними, необґрунтованими, не відповідають принципам розумності та є неспівмірними зі складністю справи і обсягом виконаних робіт.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За приписами частини третьої статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи.
У пункті 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у справі здійснювалось адвокатом Баленком Русланом Володимировичем на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВІ №1327957, адвокат Баленко Руслан Володимирович включений до Єдиного реєстру адвокатів України.
Позивачем надано до матеріалів справи договір доручення №б/н (надання правової допомоги) від 29.06.2025, копію квитанції №57 від 27.08.2025 про сплату гонорару за надання правничої допомоги у розмірі 2500 грн.
Згідно з пунктом 4.2 договору доручення №б/н (надання правової допомоги) від 29.06.2025, укладеного між ОСОБА_1 та керівником адвокатського бюро "Руслана Баленка" Баленком Русланом Володимировичем, вартість послуги обумовлюється сторонами в окремому додатку до даного договору та є його невід'ємною частиною.
Згідно акту №2 (додаткового) надання правничої допомоги від 29.12.2025 адвокат Баленко Руслан Володимирович, діючий на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Радою адвокатів Полтавської області №1850 від 10.10.2017, (виконавець) надав, а Єгоров Олександр Олександрович (замовник), прийняв послуги з професійної правничої допомоги відповідно договору від 29.06.2025: 1) з 29.06.2025 по 30.06.2025 - вивчення документів, усна консультація, складання заяви до ГУ ДПС в Полтавській області, виготовлення додатків до заяви (9 год. - 800 грн.); 2) з 24.06.2025 по 27.08.2025 - вивчення відповіді ГУ ДПС, складання адміністративного позову, формування додатків (письмових доказів), завірення доданих документів, подання адміністративного позову до суду примірник в кількості учасників (18 год. - 1700 грн.); 3) участь у судових засіданнях в адміністративній справі №440/11914/25, з врахуванням часу витраченого на їх відвідування: підготовче засідання 09.10.2025 (350 грн.), підготовче засідання 03.12.2025 (350 грн.), розгляд справи по суті, дослідження доказів 17.12.2025 (350 грн.); всього 1050 грн. Загальна сума витрат 3550 грн. До загальної вартості включено витрачений час та матеріальні витрати на друк, папір, виготовлення копій примірників сторонам, затрати на прибуття в приміщення суду. Проведена доплата за правничу допомогу у розмірі 1050 грн. Загальна вартість професійної правничої допомоги за період з 29.06.2025 по 17.12.2025 складає 3550 грн. Підписанням цього акту сторони визнають належне надання послуг з професійної правничої допомоги відповідно договірних умов. Цей акт є невід'ємною частиною договору від 29.06.2025.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Європейським судом з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Слід зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, абсолютно всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами, розумності, справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 20.05.2022 у справі №540/56/20, від 20.09.2021 у справі №815/390/18, від 19.09.2019 у справі №826/8890/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 травня 2024 року у справі №227/2301/21 щодо розподілу судових витрат дійшла наступних висновків: "12.33. У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв'язку з розглядом конкретної справи".
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що сума в розмірі 3550,00 грн. в якості судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою під час розгляду справи в суді першої інстанції, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, є співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.01.2026 по справі № 440/11914/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя А.О. Бегунц
Судді В.Б. Русанова Я.В. П'янова