Головуючий І інстанції: Шляхова О.М.
24 квітня 2026 р. Справа № 520/29213/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Мінаєвої К.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/29213/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач1, ГУ ПФУ в Рівненській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач2, ГУ ПФУ в Харківській області) , в якому просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) № ЕПС 205050005578 від 04.07.2025, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), із урахуванням під час обчислення пенсії заробітної плати довідок від 30.05.2016 №371, від 07.02.2019 №57 та від 27.02.2019 №348/3;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (код ЄДРПОУ: 21084076) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках від 30.05.2016 №371, від 07.02.2019 №57 та від 27.02.2019 №348/3, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 18 березня 2021 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з виплати пенсії за період з 18 березня 2021 року до моменту виплати поточної пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ: 14099344) подати звіт про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по даній справі протягом 20 днів з дня набрання рішенням законної сили.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач протиправно не врахував для обчислення його пенсії довідки про заробітну плату від 30.05.2016 №371, від 07.02.2019 №57 та від 27.02.2019 №348/3.
ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № ЕПС 205050005578 від 04.07.2025, яким відмовлено у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 , із урахуванням під час обчислення пенсії заробітної плати довідок від 30.05.2016 №371, від 07.02.2019 №57 та від 27.02.2019 №348/3.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області а рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 968, 96 грн.
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на перерахунок пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди.
Виходячи зі змісту оскарженого рішення, суд зауважив, що у такому відсутня оцінка в частині не врахування заробітної плати позивача в РФ, тому вимоги позивача у цій частині є передчасними.
Щодо врахування довідок про заробітну плату від 30.05.2016 №371, від 07.02.2019 №57 та від 27.02.2019 №348/3 суд першої інстанції вважав, що спочатку має надати оцінку територіальний орган Пенсійного фонду України як уповноважений орган, що призначає (перераховує) пенсії, і лише у разі відмови, суд оцінюватиме правомірність таких дій відповідача.
За таких обставин, суд вважав, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від № ЕПС 205050005578 від 04.07.2025 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії є протиправним та підлягає скасуванню.
Застосовуючи механізм ефективного захисту порушеного суб'єктом владних повноважень права позивача, суд вважав за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови та прийняти нове, яким зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках від 30.05.2016 №371, від 07.02.2019 №57 та від 27.02.2019 №348/3, виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії, починаючи з 18 березня 2021 року та зобов'язати виплатити заборгованість з виплати пенсії за період з 18 березня 2021 року до моменту виплати поточної пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції зроблено обґрунтований висновок про те, що позиція відповідача суперечить принципу верховенства права, оскільки право позивача на перерахунок пенсії не пов'язується з такими чинниками, як припинення дипломатичних відносин з однією з держав-учасниць Угоди. Одночасно, судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про те, в оскаржуваному позивачем рішенні «відсутня оцінка в частині не врахування заробітної плати позивача в РФ, тому вимоги позивача у цій частині є передчасними». Цей висновок суду першої інстанції є хибним і суперечить фактичним обставинам справи, оскільки в рішенні про відмову ГУ ПФУ в Рівненській області від 04.07.2025 чітко зазначено, що позивачу відмовлено в перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3 (отриманої в рф) в зв'язку з зупиненням дії та виходу України з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах.
Вважає, що формулювання без зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідках виходячи з офіційно встановленого курсу російського рубля до української гривні на момент призначення пенсії починаючи з 18 березня 2021 року не є належним захистом його прав.
Вказує, що якщо резолютивна частина рішення суду не міститиме наведених конкретних та чітких формулювань, відповідач матиме змогу довільно трактувати зміст рішення суду та, таким чином, продовжувати порушення прав позивача а позивач буде вимушений вдруге звертатися до суду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ГУ ПФУ в Рівненській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції неправомірно застосовано Угоду про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, з якої Україна вийшла відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення".
Зазначає, що відповідно до вказаної угоди, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають, відтак відсутні підстави для здійснення перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3.
Таким чином суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
Сторони не скористались правом надання відзивів на апеляційні скарги, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .
Згідно зі статтею 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
V. Обставини, встановлені судом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу призначено пенсію за віком з 26.08.2021 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.03.2021 у справі 520/17195/2020, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.08.2021.
27.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України з заявою про перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058, у зв'язку з наданими додатковими документами, а саме довідками про заробітну плату від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3.
Вказана заява опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України у Рівненській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області від 07.07.2025 №205050005578, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії.
Відмовляючи в проведенні перерахунку пенсії, Головне управління Пенсійного фонду України у Рівненській області виходило з того, що Законом України від 01.12.2022 № 2783-IX Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року - Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94 ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
За результатами розгляду поданих документів відсутні підстави для перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
VІ. Позиція суду апеляційної інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов'язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на належне отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов'язаннями України.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом № 1058-ІV.
Судовим розглядом встановлено, що позивач є отримувачем пенсії за віком з 26.08.2021 (довічно).
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою від 27.06.2025 про перерахунок пенсії у зв'язку з наданими документами.
Заява позивача розглянута ГУ ПФУ у Рівненській області та рішенням від 07.07.2025 №205050005578 відмовлено у перерахунку пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3 з тих підстав, що Законом України від 01.12.2022 № 2783-IX Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року - Україна зупинила дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах, підписаної від імені України у м. Мінську 22.01.1993 і ратифікованої Законом України від 10.11.1994 №240/94 ВР, у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
У відповідності до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Приписами частиною другою статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Одним із міжнародних договорів з питань пенсійного забезпечення, який підписала Україна, стала багатостороння Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зобов'язання за якою взяли на себе дев'ять держав - учасниць СНД, в тому числі Україна та російська федерація (далі - Угода), в якій закріплено принцип територіальності, згідно з яким пенсійне забезпечення громадян держав-учасників здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають (ст. 1).
Угоду було підписано з метою взаємного визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань «відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди». Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Згідно із статтею 3 вказаної Угоди, усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, що надає забезпечення. Взаємні розрахунки не проводяться, якщо інше не передбачено двосторонніми угодами.
Відповідно до статті 5 вказаної Угоди така розповсюджує свою дію на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені чи будуть установлені законодавством держави-учасниць угод.
Згідно з частинами 2-3 статті 6 цієї Угоди для встановлення права на пенсію, у тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.
Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Отже, оскільки вказаною Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при призначенні пенсії, тому і заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Згідно з положеннями статті 7 вказаної Угоди, розмір пенсії переглядається відповідно до законодавства держави - учасниці Угоди за новим місцем проживання пенсіонера з дотриманням умов, передбачених пунктом 3 статті 6 цієї Угоди.
Відповідно до статті 11 вказаної Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Згідно із частиною 2 статті 13 вказаної Угоди пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13 березня 1992 р. у м. Москві. Зазначена вище постанова набрала чинності 02.12.2022.
Відтак, до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, як держава - учасниця Угоди виконує зобов'язання, взяті згідно Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992.
При цьому колегія суддів зазначає, що вихід України із вказаної угоди жодним чином не повинен тягнути за собою негативних наслідків для громадян України, у тому числі і для позивача, оскільки пенсійні права останніх виникли до виходу держави-учасниці із Угоди, а відтак, заробітна плата, отримана позивачем на території РФ, не може бути неврахованою під час визначення розміру пенсії.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Порядок № 22-1).
Диспозицією підпункту 3 пункту 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року та, за бажанням пенсіонера, може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року із зазначенням у ній первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якими можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
За змістом пункту 2.10 Порядку № 22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 липня 2014 року) вбачається, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Колегія суддів зауважує, що пенсійний орган має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Аналогічну норму містить й частина третя статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 встановлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Судовим розглядом встановлено, що позивач разом із заявою про перерахунок пенсії надав довідки про заробітну плату від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3.
В свою чергу, жодних сумнівів щодо достовірності відомостей, зазначених у спірних довідках відповідачем не наведено.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що визначені у спірних довідках періоди роботи позивача є захованими до страхового стажу позивача, що підтверджено розрахунком стажу, який знаходиться в матеріалах справи.
Таким чином, оскільки надані позивачем спірні довідки від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3 були отримані ним до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1328 від 29.11.2022 Україна, а позивач набув трудовий стаж, що дає право на призначення пенсії за віком, тому неврахування цих довідок позбавить позивача права на отримання пенсії в належному розмірі.
За встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність в пенсійного органу підстав для відмови у врахуванні позивачу заробітку, визначеного в довідках від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3.
Згідно пунктів 1, 2 Указу Президента України від 07 листопада 1992 року №549/92 "Про реформу грошової системи України", починаючи з 23-ї години 12 листопада 1992 року припинено функціонування рубля в грошовому обігу на території України.
З моменту припинення функціонування рубля в грошовому обігу на території України та запровадження національної валюти, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Тобто, заробітна плата, вказана в російських рублях повинна бути переведена по курсу української гривні до російського рубля на момент призначення пенсії.
Вказаний висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 17.01.2023 у справі №211/1910/17, які враховуються судом апеляційної інстанції в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від № ЕПС 205050005578 від 04.07.2025 про відмову ОСОБА_1 та зобов'язання ГУ ПФУ у Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з дати призначення пенсії (26.08.2021), з урахуванням довідок від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3, перевівши її по курсу НБУ української гривні до російського рубля на момент призначення пенсії (на 26.08.2021) та з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів зауважує, що позивачу пенсію призначено з 26.08.2021 року, тому відсутні підстави для перерахунку його пенсії з 18.03.2021 року, як просить позивач.
Доводи апеляційної скарги позивача частково приймаються колегією суддів в якості належних. Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
За приписами пункту 2 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі статтею 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача спростовують позицію суду в оскаржуваній ним частині, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення, з прийняттям в цій частині постанови про зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3 з дати призначення пенсії (26.08.2021), перевівши її по курсу НБУ української гривні до російського рубля на момент призначення пенсії (на 26.08.2021) та з урахуванням виплачених сум. В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №520/29213/25 слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 по справі № 520/29213/25 скасувати в частині зобов'язанння Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.06.2025 та прийняти рішення, з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині судового рішення.
Прийняти в цій частині постанову, якою зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням довідок від 16.09.2021 № 371, від 07.02.2019 № 57 та від 27.02.2019 № 348/3 з 26.08.2021, перевівши її по курсу НБУ української гривні до російського рубля на момент призначення пенсії (на 26.08.2021), з урахуванням виплачених сум.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №520/29213/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Мінаєва
Судді І.М. Ральченко В.В. Катунов