Головуючий І інстанції: Рубан В.В.
24 квітня 2026 р. Справа № 520/29119/25 м. Харків
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Мінаєвої К.В.,
Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/29119/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_1 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.05.1990;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_1 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 22.05.1990, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначених періодів стажу, починаючи з 17.03.2025.
В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначила, що відповідач здійснив протиправні дії, які полягають у відмові зарахувати до страхового стажу період навчання та періоди догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку, хоча нею були надані всі необхідні документи .
ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неприйняття рішення з розгляду адвокатського запиту представника ОСОБА_1 від 10.09.2025 року в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути адвокатський запит представника ОСОБА_1 від 10.09.2025 року в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд.5, Держпром, під.3, пов.2, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ14099344) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір в розмірі 968(дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп .
Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що з усталеної практики Верховного Суду слідує, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об'єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.
Суд першої інстанції зазначив, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантоване Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.
Крім того, суд першої інстанції встановив, що у поданому представником позивача адвокатському запиті, серед іншого, представник просив зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди догляду за дітьми ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і період навчання з 01.09.1992 по 23.07.1984, та здійснити у зв'язку з цим перерахунок пенсії ОСОБА_1 , тому суд вважав, що у поданому адвокатському запиті чітко сформульовано прохання про перерахунок пенсії.
Оскільки відповідачем адвокатський запит позивачки розглянуто відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та листом роз'яснено позивачу порядок подання заяви про перерахунок пенсії, тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не розглянуто по суті звернення представника позивачки і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками його розгляду не прийнято та навіть за умови подання звернення у формі адвокатського запиту, якщо з його змісту вбачається чітке волевиявлення на здійснення перерахунку пенсії, таке звернення має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою.
ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивачка звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким :
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_1 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 від 22.05.1990;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 відповідно до диплому № НОМЕР_1 від 23.07.1984, та періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ними 3-річного віку відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_7 від 25.03.1986 та свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 від 22.05.1990, та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням зазначених періодів стажу, починаючи з 17.03.2025.
Стягнути судові витрати.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що при призначенні пенсії до її страхового стажу не було зараховано навчання у вищих/середніх навчальних закладах відповідно до диплому № НОМЕР_1 від 23.07.1984 в період з 01.09.1982 по 23.07.1984 у зв'язку з наявністю виправлення у даті вступу, однак диплом про навчання № НОМЕР_1 від 23.07.1984 не містить жодних виправлень чи неточностей у записах, зокрема, дата вступу у Харківське кооперативне професійно-технічне училище є чіткою - «1 вересня 1992 року». Вважає викладені відповідачем причини не зарахування до страхового стажу періоду навчання не можуть слугувати беззаперечною підставою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист та відмови у зарахуванні вказаного часу навчання до страхового стажу позивача, а відтак вказаний період навчання підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо відмови відповідача зарахувати до страхового стажу періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення 3-річного віку згідно з свідоцтвами про народження дітей, оскільки в наданих свідоцтвах ім'я матері ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 (російською мовою), вказує, що вона надала експертний висновок Українського бюро лінгвістичних експертиз, в якому вказано щодо зазначеного український запис особового імені ОСОБА_3 (паспорт громадянина України, запис ОСОБА_1 ) та російський запис ОСОБА_3 (паспорт громадянина України, запис російською мовою ОСОБА_1 ) і ОСОБА_3 (свідоцтво про народження, записи російською мовою ОСОБА_4 , мать ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження, записи російською мовою ОСОБА_5 , мать ОСОБА_1 ; трудова книжка, запис російською мовою ОСОБА_1 ) в документах, наданих для експертизи, є ідентичними. Однак незважаючи на зазначене, відповідач навіть за наявності висновку лінгвістичної експертизи відмовляється здійснювати зарахування періодів догляду за дітьми до досягнення ними 3-річного віку.
Вважає, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі №520/29119/25 підлягає скасуванню в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути адвокатський запит представника ОСОБА_1 від 10.09.2025 року в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, та в частині відмови у задоволенні позовних інших позовних вимог через те, що в даному спорі не може йти мова про дискреційність повноважень відповідача щодо перерахунку пенсії, оскільки за наявності всіх передбачених законом умов, територіальний орган пенсійного фонду не має вибору між декількома альтернативними варіантами правомірного рішення, в такому випадку він зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачці.
ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач не скористався правом надання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до частини четвертої статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції .
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядає справу без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
V. Обставини, встановлені судом.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 06.03.2025 року ОСОБА_1 звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заява опрацьовувалась за принципом екстериторіальності та єдиної черги звернень спеціалістами головного управління Пенсійного фонду України в Київській та Тернопільській областях.
13.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийнято рішення № 205050014688 про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 32 роки.
У вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж обчислений згідно даних наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування становить 26 років 01 місяць 00 днів.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви за доданими документами до страхового стажу не враховано:
- трудову книжку НОМЕР_9 , дата заповнення 09.08.1984, оскільки на першій сторінці трудової книжки зазначено ім'я « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає імені « ОСОБА_2 » (російською мовою) згідно паспортних даних;
- період навчання в Харківському кооперативно професійно-технічному училищі 01.09.1982 по 23.07.1984, оскільки в даті початку навчання міститься виправлення;
- періоди догляду за дітьми до досягнення ними 3-х річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтв про народження дітей, оскільки в наданих документах зазначено ім'я матері « ОСОБА_2 » (російською мовою) не відповідає імені « ОСОБА_2 » (російською мовою) згідно паспортних даних.
19.03.2025 року ОСОБА_1 повторно звернулася через веб-портал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та надала наступні документи: трудову книжку, диплом про навчання, свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, паспорт, код. Заява відпрацьовувалась за принципом екстериторіальності та єдиної черги звернень спеціалістами Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській та Чернігівській областях.
Рішенням № 205050014688 від 27.03.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області винесено рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
У зазначеному рішенні вказано, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вдруге звернулася 19.03.2025 року із заявою про призначення пенсії за віком, надавши наступні документи: трудову книжку, диплом про навчання, свідоцтво про шлюб, свідоцтва про народження дітей, паспорт, код.
Аналіз наданих документів показує, що страховий стаж гр. ОСОБА_1 , становить 26 років 02 місяців 00 днів, якого недостатньо для призначення пенсії за віком.
До уваги не взято трудову книжку від 09.08.1984 № НОМЕР_10 , оскільки на першій сторінці трудової книжки зазначено ім'я ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 (російською мовою).
До загального страхового стажу не враховано:
- період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 рр. згідно диплома, оскільки в даті початку навчання наявне виправлення;
- періоди догляду за дітьми до досягнення З-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтв про народження дітей, оскільки в наданих документах зазначено ім'я матері ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 (російською мовою).
До Головних управлінь Пенсійного фонду України в Полтавській та Чернігівській області направлено листи щодо перегляду рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 з тих підстав, що періоди стажу в трудовій книжці внесено в хронологічному порядку та починаються з 1999 року співпадають з відомостями персоніфікованого обліку, ім'я позивачки зазначене у реєстрі застрахованих осіб відповідає паспортним даним, тому можливо зарахувати до страхового стажу періоди роботи згідно трудової книжки від 09.08.1984 № НОМЕР_11 .
Рішенням від 09.05.2025 №205050014688 електронна пенсійна справа ОСОБА_1 переглянута та доопрацьована головним спеціалістом в ГУ ПФУ в Полтавській області.
Пенсія за віком призначена з 17.03.2025 з зарахуванням до страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки від 09.08.1984 № НОМЕР_11 .
До загального страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984, згідно диплому, оскільки в даті початку навчання наявне виправлення;
- періоди догляду за дітьми до досягнення трирічного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтв про народження дітей, оскільки в наданих документах зазначено ім'я матері ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 (російською мовою).
Представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з адвокатським запитом від 10.09.2025, в якому просив: надати інформацію у чому полягає виправлення в дипломі № НОМЕР_1 , яке стало підставою для незарахування періоду навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 до страхового стажу ОСОБА_1 ; здійснити перегляд страхового стажу ОСОБА_1 з урахуванням експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/665-n від 16.05.2025; зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди догляду за дітьми ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984, та здійснити у зв'язку з цим перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
До запиту представником позивачки надано, зокрема, копію експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/665-n від 16.05.2025, копію диплому № НОМЕР_1 від 23.07.1984.
На вказаний адвокатський запит Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом про розгляд запиту від 17.09.2025 повідомило представника позивачки, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано: - період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 згідно з дипломом № НОМЕР_1 , оскільки в даті початку навчання (при зазначенні року) наявне виправлення; - періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення 3-річного віку згідно з свідоцтвами про народження дітей, оскільки в наданих свідоцтвах ім'я матері ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 (російською мовою).
Крім того для розгляду питання проведення перерахунку пенсії запропоновано ОСОБА_1 звернутись з відповідною заявою та необхідними документами у спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846.
Вважаючи вказані протиправними дії пенсійного органу щодо відмови зарахувати вказані періоди до страхового стажу, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.
VІ. Позиція суду апеляційної інстанції.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України передбачає, що основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
За частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною четвертою статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Суд звертає увагу, що Закон №1058-ІV набрав чинності 01.01.2004. До цього моменту пенсійні відносини врегульовувалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Слід зазначити, що Закон № 1788-XII відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
Як встановлено судом, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.05.2025 №205050014688 ОСОБА_1 призначена пенсія за віком з 17.03.2025.
До загального страхового стажу не зараховано:
- період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984, згідно диплому, оскільки в даті початку навчання наявне виправлення;
- періоди догляду за дітьми до досягнення 3-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно свідоцтв про народження дітей, оскільки в наданих документах зазначено ім'я матері ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 (російською мовою).
Представник позивачки звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з адвокатським запитом від 10.09.2025, в якому просив, зокрема, здійснити перегляд страхового стажу ОСОБА_1 з урахуванням експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/665-n від 16.05.2025; зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди догляду за дітьми ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984, та здійснити у зв'язку з цим перерахунок пенсії ОСОБА_1 . До запиту приєднав додаткові документи.
ГУ ПФУ в Харківській області у відповідь на запит повідомило, що до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано: - період навчання з 01.09.1982 по 23.07.1984 згідно з дипломом № НОМЕР_1 , оскільки в даті початку навчання (при зазначенні року) наявне виправлення; - періоди догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення 3-річного віку згідно з свідоцтвами про народження дітей, оскільки в наданих свідоцтвах ім'я матері ОСОБА_2 (російською мовою) не відповідає паспортним даним ОСОБА_2 (російською мовою).
Запропоновано ОСОБА_1 для розгляду питання проведення перерахунку пенсії звернутись з відповідною заявою та необхідними документами у спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (зі змінами), затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846.
Колегія суддів зазначає, що Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення та перерахунку пенсій урегульовано Порядком № 22-1.
Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку заява про призначення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (згідно бланків, доданих до Порядку), тощо подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) або через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Постановою Правління Пенсійного фонду України 14 грудня 2015 року № 25-1 «Деякі питання впровадження електронних пенсійних справ на базі централізованих інформаційних технологій» установлено, що Порядок № 22-1 застосовується з урахуванням того, що: із заявами про призначення пенсії до управлінь Пенсійного фонду України у Вінницькій, Донецькій, Київській та Херсонській областях, починаючи з 01 січня 2016 року; в Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Черкаській, Чернівецькій, Хмельницькій областях та у м. Києві - з 01 червня 2016 року; у Дніпропетровській, Закарпатській, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Полтавській, Тернопільській та Харківській областях - з 01 липня 2016 року; у Волинській, Житомирській, Одеській, Рівненській, Сумській та Чернігівській областях - з 01 серпня 2016 року, можуть звертатися особи, які проживають (зареєстровані) в цих адміністративно-територіальних одиницях, незалежно від території обслуговування таких органів; заява та інші подані документи скануються зазначеними органами із використанням технічних засобів, засвідчуються кваліфікованим електронним підписом та зберігаються в електронній пенсійній справі як копії документів, на підставі яких призначено пенсію.
Отже, законодавцем визначені альтернативні способи подачі заяв до органів з питань призначення та перерахунку пенсій.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1).
Згідно пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати.
Аналізуючи зміст вищезазначених положень, колегія суддів доходить висновку про те, що особа, яка претендує на призначення (перерахунок) пенсії, наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо призначення пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу, що призначає пенсію, про призначення або відмову в призначенні із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.
На цій підставі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020,
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для призначення (перерахунку) пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні/перерахунку пенсії).
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20, від 23 вересня 2024 року у справі №620/2027/23.
Як встановлено судовим розглядом, у поданому представником позивача адвокатському запиті, серед іншого, представник просив зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди догляду за дітьми ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ) і період навчання з 01.09.1992 по 23.07.1984, та здійснити у зв'язку з цим перерахунок пенсії ОСОБА_1 . До вказаного звернення надав додаткові документи.
Отже, у поданому адвокатському запиті, чітко сформульовано прохання про перерахунок пенсії ОСОБА_1 .
Водночас відповідач за результатом розгляду звернення представника позивачки не прийняв жодного рішення, не надав оцінки поданим разом зі зверненням документам, а лише констатував, що спірні періоди не були зараховані до страхового стажу позивачки та запропонував позивачці звернутись з відповідною заявою та необхідними документами у спосіб, передбачений Порядком №22-1.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про вчинення дій спрямованих на проведення перевірки наданих представником позивачки документів, зокрема, експертному висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз №056/665-n від 16.05.2025.
Колегія суддів вказує, що навіть за умови подання звернення у формі адвокатського запиту, якщо з його змісту вбачається чітке волевиявлення на здійснення перерахунку пенсії, таке звернення має розглядатися як належне звернення за змістом, а не формою.
Вказане дозволяє суду дійти висновку про те, що відповідачем не розглянуто по суті звернення представника позивачки і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками його розгляду не прийнято, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неприйняття рішення з розгляду адвокатського запиту представника позивача від 10.09.2025 року в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути адвокатський запит представника позивача від 10.09.2025 року в частині перерахунку пенсії ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що в даному спорі не може йти мова про дискреційність повноважень відповідача щодо перерахунку пенсії, оскільки за наявності всіх передбачених законом умов, територіальний орган пенсійного фонду не має вибору між декількома альтернативними варіантами правомірного рішення, в такому випадку він зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії позивачці, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з позицією Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі № 361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі № 569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справа № 461/2579/17, від 20.03.2018 у справі № 820/4554/17, від 03.04.2018 у справі № 569/16681/16-а та від 12.04.2018 у справі № 826/8803/15, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).
Тобто, дискреційними є право суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві з застосуванням слова може.
Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Отже, правовідносини щодо призначення/перерахунку пенсії та здійснення нарахування та виплати пенсії позивачу відносяться до виключної компетенції працівників Пенсійного фонду України, та є їх дискреційними повноваженнями і суд, захищаючи права та свободи особи, не може перебирати на себе функції інших органів державної влади, та втручатися в делеговані повноваження.
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
З цього приводу, колегія суддів зазначає, що у справі яка розглядається відповідачем не виконано всіх умов, визначених законом, необхідних для прийняття рішення, оскільки не було розглянуто по суті звернення представника позивачки, а отже вказані доводи позивачки відхиляються судом апеляційної інстанції.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що спірним періодам навчання позивачки та догляду за дітьми до досягнення ними 3-х річного віку надавалась оцінка пенсійними органами та за результатами розгляду їх не було зараховано рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 13.03.2025 № 205050014688 про відмову в призначенні пенсії за віком та рішеннями Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 27.03.2025 № 205050014688 та від 09.05.2025 №205050014688.
Однак позивачкою ці рішення в частині незарахування спірних періодів не оскаржувались, доказів їх оскарження матеріали справи не містять. Також у справі, що розглядається позивачкою не було заявлено жодних вимог, що стосуються наведених рішень.
В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Відповідно до положень статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, повно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення із дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 по справі № 520/29119/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач К.В. Мінаєва
Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко