про залишення позовної заяви без руху
24 квітня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1952/26-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №569680-2410-2406-11А73060370000059595 Головного управління ДПС у Чернівецькій області від 26.06.2024 р.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору в даній справі є оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.06.2024 р. При цьому, як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, позивач дізнався про оскаржуване рішення ще у 2024 р. та вживав заходів для оскарження його у досудовому порядку, що підтверджується, зокрема, копією листа ГУ ДПС у Чернівецькій області від 28.10.2024 року. Поряд із цим, позивач не надав суду доказів того, коли конкретно у 2024 році йому стало відомо про прийняття спірного податкового повідомлення-рішення (ППР). Однак, з додатків до позову вбачається, що зі скаргою про скасування податкового повідомлення-рішення до відповідача позивач звернувся 13.09.2024 р., що підтверджується інформацією з листа від 28.10.2024 року. Таким чином, шестимісячний строк звернення до суду, у випадку обчислення відліку його початку з 13.09.2024 р. (дати коли позивач знав про порушені права), закінчився 13.03.2025 р., в той час як позов було подано лише 20.04.2026 р. з пропущенням шестимісячного строку та без обґрунтувань та доказів поважності причин його пропущення. Крім того, суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах відсутній обов'язковий досудовий порядок оскарження ППР, а згідно з нормами п. 56.1 ст. 56 ПК України позивач наділений правом на вибір оскаржити ППР в адміністративному або в судовому порядку. Водночас, оскарження 13.09.2024 р. спірного ППР в адміністративному порядку та очікування упродовж 1.5 року відповіді податкового органу не може виправдовувати надмірне зволікання із зверненням до суду із даним позовом та бути достатньою підставою для поновлення строку звернення до суду. При цьому, звернення до відповідача із заявою про надання відповіді на скаргу від 13.09.2024 р. також не є підставою для поновлення строку звернення до суду, а свідчить лише про початок вжиття заходів для захисту порушеного права.
На підставі вказаного, для усунення недоліків позову позивачу необхідно надати обґрунтування та докази пропущення шестимісячного строку звернення до суду із даним позовом.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн) і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (33280 грн).
За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (16640 грн).
За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн). За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1331,20 грн).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Судом встановлено, що позивачем подано адміністративний позов майнового характеру за подання якого розмір судового збору складає 1331,20 грн, однак позивач не надав суду докази сплати судового збору.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Для усунення недоліків позову позивачу необхідно надати обґрунтування та докази поважності причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна