Справа № 752/4816/26
Провадження по справі № 1-кс/752/3089/26
іменем України
"08" квітня 2026 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25.09.2025 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, одруженого, який працює на посаді директора ТОВ «Банк технологій «Целебра», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368-3КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
встановив:
07 квітня 2026 до слідчого суді Голосіївського районного суду м.Києва надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_4 , якому у даному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
В обґрунтування вимог клопотання слідчим вказано, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001230 від 25.09.2025 встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на початку вересня 2025 року, діючи за попередньою змовою групою осіб, вирішили зайнятися злочинною діяльністю, спрямованою на одержання від військовозобов'язаних громадян України неправомірної вигоди для себе за вчинення дій службовою особою юридичної особи приватного права з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, шляхом працевлаштування військовозобов'язаних до одного із суб'єктів господарювання, яке відноситься до критично важливих для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, для подальшого бронювання під час мобілізації в умовах правового режиму воєнного стану і тим самим незаконного уникнення призову на військову службу.
З цією метою ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 попередньо розподілили ролі між собою. Так ОСОБА_9 повинен був спілкуватися з військовозобов'язаними та висувати їм вимоги про надання неправомірної вигоди, а також пропонувати працевлаштування до одного з суб'єктів господарювання, зокрема до ТОВ «Банк Технологій «Целебра», з можливістю подальшого бронювання від мобілізації.
Також вказані особи домовилися, що ОСОБА_4 , як директор ТОВ «Банк Технологій «Целебра», будучи службовою особою приватного права, фіктивно (несправжньо) працевлаштовуватиме військовозобов'язаних до керованого ним підприємства, яке відносилося до критично важливих, з можливістю їх бронювання під час мобілізації в умовах правового режиму воєнного стану, з метою незаконного уникнення призову на військову службу.
Так, відповідно до протоколу № 1/2023 загальних зборів від 09 лютого 2023 року, ОСОБА_4 призначено на посаду директора ТОВ «Банк технологій «Целебра» (код ЄДРПОУ 44938747), яке згідно наказу Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості України №705-КВ від 15.04.2025 відноситься до критично важливих підприємств України. Метою та предметом діяльності підприємства, відповідно до Статуту, затвердженого протоколом 1/2023 загальних зборів засновників від 09.02.2023, є одержання прибутку шляхом здійснення господарської діяльності, спрямованої на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг на відплатній основі, здійснення іншої господарської діяльності, яке не суперечить чинному законодавству та цьому статуту.
12.09.2025 ОСОБА_9 , перебуваючи в приміщенні кафе «Veterano coffee», що розташоване в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області, під час особистої зустрічі із ОСОБА_10 , яка мала стосунки з військовозобов'язаним громадянином України ОСОБА_11 , та їхнім спільним знайомим - ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , повідомив останній про наявність зв?язків за грошову винагороду надати допомогу у ІНФОРМАЦІЯ_3 у вирішенні питання зняття з розшуку, оновленні військово-облікових даних без безпосередньої участі ОСОБА_11 . Також ОСОБА_9 , повідомив, що може працевлаштувати ОСОБА_11 до підприємства, яке відноситься до критично важливих з метою подальшого бронювання під час мобілізації і тим самим незаконного уникнення призову на військову службу. Також вказав, що ОСОБА_11 не потрібно буде ходити на роботу.
При цьому ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , повідомив ОСОБА_10 , що реалізація зазначеної схеми можлива виключно за умови передачі грошових коштів у сумі 40 тисяч гривень щомісячно з моменту працевлаштування. Вказана сума зі слів ОСОБА_9 , буде використовуватися як неправомірна вигода для директора ТОВ «Банк технологій «Целебра».
У свою чергу, ОСОБА_10 розповіла про вищевказану розмову ОСОБА_11 , й вони звернулися із заявою до правоохоронних органів та в подальшому діяли під їхнім контролем.
16.10.2025 ОСОБА_9 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , під час зустрічі, яка відбулася в кафе «Євразія», що розташоване за адресою: м. Київ, просп. Берестейський 84-В, повідомив ОСОБА_10 про необхідність надання йому певних документів щодо ОСОБА_13 . Крім того, повідомив, що далі всіма питаннями буде займатися його довірена особа на ім'я « ОСОБА_8 », якою була його дружина - ОСОБА_8 , надавши її контактний номер телефону.
У період з 20.10.2025 по 08.02.2026 ОСОБА_10 мала телефонні розмови через інтернет-месенджер «WhatsApp» із ОСОБА_8 , яка діяла за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_4 з приводу надання певних документів й інформації щодо ОСОБА_11 .
Так, 20.10.2025 о 17 годині 49 хвилин під час телефонної розмови через інтернет-месенджер «WhatsApp» ОСОБА_10 зателефонувала ОСОБА_8 , яка надала усні вказівки як діяти, які документи потрібні для фіктивного (несправжнього) працевлаштування до одного з суб'єктів господарювання з метою подальшого бронювання під час мобілізації.
31.10.2025 об 11 годині ОСОБА_8 у телефонній розмові із ОСОБА_10 вказала про необхідність надання їй копії витягу про реєстрацію місця проживання, довідки форми «ОК-5» та «ОК-7», фото трудової книжки та дипломів з додатками на ім'я ОСОБА_11 .
Наказом №91/к-тр від 31.10.2025 громадянина ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 прийнято на посаду фахівця зі збирання безпілотних літальних апаратів до ТОВ «Банк технологій «Целебра» з 03.11.2025.
23.12.2025 о 12 годині 36 хвилин у телефонній розмові ОСОБА_8 повідомила ОСОБА_10 , що ОСОБА_11 працевлаштований до ТОВ «Банк технологій «Целебра» на підтвердження чого відправила файл у інтернет-месенджері «WhatsApp», в якому була довідка з місця роботи. Також повідомила про необхідність періодично обновлювати дані у застосунку «Резерв+», оскільки там повинні відобразитися відповідні відомості щодо бронювання ОСОБА_11
08.02.2026 о 22 годин 07 хвилин у інтернет-месенджері «WhatsApp» ОСОБА_8 , діючи за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , надіслала повідомлення ОСОБА_10 , що потрібно оновити застосунок «Резерв+», де повинна з'явитися інформація про бронювання та надіслала скріншот із застосунку «Дія» про те, ОСОБА_11 є заброньованим.
Того ж дня, 08.02.2026 о 22 годині 38 хвилин у месенджері «WhatsApp» ОСОБА_10 написав ОСОБА_9 , який діяв за попередньою домовленістю з ОСОБА_4 та ОСОБА_8 , повідомлення, що вони все вирішили і ОСОБА_11 заброньований, що підтверджує документ із застосунку «Дія» з назвою «Результат бронювання за заявою № 20260204-1887127».
15.02.2026 о 18 годині у телефонній розмові через месенджер «WhatsApp» ОСОБА_8 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_9 , висловила вимогу ОСОБА_10 перерахувати на банківську картку за № НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 76 000 гривень, з яких 36 000 грн. - податки за період з листопада 2025 року по січень 2026 року, які сплачені підприємством за працевлаштованого ОСОБА_11 , та 40 000 гривень - за лютий 2026 року за фіктивне (несправжнє) працевлаштування.
ОСОБА_10 у свою чергу 20.02.2026 о 13 годині 56 хвилин вказану вимогу ОСОБА_8 , виконала та перерахувала грошові кошти у вказаній сумі на визначену карту.
За вказаних обставин ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи службовою особою юридичної особи приватного права одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду, а саме з фіктивного працевлаштування ОСОБА_11 на посаду фахівця зі збирання безпілотних літальних апаратів до ТОВ «Банк технологій «Целебра» з подальшим бронювання його під час мобілізації в умовах правового режиму воєнного стану.
31.03.2026 старшим слідчим відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , стосовно ОСОБА_4 складено письмове повідомлення про підозру, яке погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , та яке у той саме день вручено ОСОБА_4 .
Його дії слідчим кваліфіковані за ч. 3 ст. 368-3 КК України, як одержання службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданих їй повноважень в інтересах того, хто надає таку вигоду.
На думку слідчого обґрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 доводиться зібраними у ході досудового розслідування доказами, частина з яких додана до клопотання, а саме: заявою ОСОБА_11 , протоколами допитів свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , які вказували про вимагання та отримання неправомірної вигоди; протоколами оглядів інформації, яка міститься у мобільних телефонах тощо; протоколами про результати проведення НСРД, статутом ТОВ «Банк технологій «Целебра», наказом про призначення ОСОБА_11 до ТОВ «Банк технологій «Целебра».
Слідчий вважає, що існує ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду, оскільки він усвідомлює тяжкість покарання за вчинення інкримінованих йому діянь. Також слідчий у клопотанні вказувала на ризик незаконного впливу на свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 , які надають викривальні показання щодо підозрюваних.
На думку слідчого, застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, не зможе запобігти вищевказаним ризикам.
Прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_4 підтримав. Надав пояснення, аналогічні тим, що викладені слідчим у клопотанні.
Захисник ОСОБА_7 подав клопотання про повернення слідчому клопотання про застосування щодо його підзахисної запобіжного заходу слідчому. Вказував на те, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, вчиненого за співучасті із ОСОБА_9 , який є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 . Про таку обставину прокурору достеменно відомо. Тому, з урахуванням вказаної обставини, відповідно до наказу Офісу Генерального прокурора «Про затвердження положення про Спеціалізовану прокуратури у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора від 30.05.2023 № 144, а також абз. 5 пп.4 п.7 Наказу Офісу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30.09.2021 за №309, процесуальне керівництво у даному провадженні повинні здійснювати прокурори Спеціалізованої прокуратори у сфері оборони (на правах департаменту) або відповідні прокурори у сфері оборони, визначені наказами Генерального прокурора, які наділені належними повноваженнями у таких категоріях справ.
Вважає, що клопотання у даному провадженні затверджено неналежними прокурором, а саме прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .
Вважає, що вказані ним обставини свідчать про порушення принципу законності й просить повернути клопотання слідчому на підстави ч.4 ст. 176 КК України.
Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання слідчого заперечив. Вказував на те, що ОСОБА_4 не набув статусу підозрюваного, оскільки повідомлення про підозру було затверджено неналежним суб'єктом. Також вважає, що підозра є необґрунтованою, викладена на припущеннях, а матеріали досудового розслідування, які додані до клопотання слідчим, не містить відомостей, які можуть доводити як подію, так і склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368-3 КК України. Так, ОСОБА_11 був працевлаштований до ТОВ «Банк технологій «Целебра», між тим така обставина, не може доводити, що його підзахисний, будучи службовою особою юридичної особи приватного права, одержав неправомірну вигоду для себе за вчинення дій з використанням наданих йому повноважень в інтересах того, хто надав таку вигоду.
Ризики на думку захисника також є недоведеними та безпідставними. ОСОБА_4 має постійне місце проживання, роботу, соціальні зв'язки, та не має наміру переховуватися, як і впливати на свідків. Слідчий та прокурор не обґрунтували, чому менш тяжкий запобіжний захід не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку. Просив відмовити слідчому у задоволенні клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи своїх захисників. Вказав, що дійсно є директором ТОВ «Банк технологій «Целебра», яке працює на забезпечення потреб оборонної промисловості. На його підприємстві більше ніж 100 працівників, тому він не всіх знає особисто, зокрема і ОСОБА_11 . На підприємстві є бухгалтер, яка займається нарахуванням та виплатою податків та зборів, заробітної плати тощо. Також є інші працівники, які безпосередньо контролюють процес виробництва. Запевняє, що працевлаштування ОСОБА_11 не було фіктивним. Заперечує, що отримав неправомірну вигоду за працевлаштування ОСОБА_11 . ОСОБА_15 знає багато років. Не перебував із ними у змові. Не має наміру переховуватися та незаконно впливати на свідків. Просить відмовити слідчому у клопотанні.
Вирішуючи клопотання слідчого, заслухавши доводи прокурора та заперечення сторони захисту, дослідивши надані до клопотання матеріали, а також документи сторони захисту у доведення заперечень, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання про застосування запобіжного заходу подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Згідно із положеннями ст. 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.
Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування відповідні державні установи - слідчі підрозділи та підрозділи детективів.
Наказом №765 від 18.04.2023 т.в.о. начальника Головного управління НП ц м. Києві ОСОБА_16 «Про визначення місць розташування та проведення досудового розслідування відділів слідчого управління ГУНП у м. Києві», з метою вдосконалення організації роботи окремих відділів слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві визначені місця знаходження органів досудового розслідування, які входять в структуру слідчого управління, службові приміщення в адміністративних будівлях за відповідними адресами. Зокрема відділ розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ НП України розміщений за адресою: м. Києві вул. Антоновича, 114.
Постановою першого заступника начальника ГУ - начальника слідчого управління ГУНП у м. Києві ОСОБА_17 від 19.02.2026 досудове розслідування у даному провадженні доручено декільком слідчим. Старшим групи слідчих визначено старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 . Крім того постановою розташування органу досудового розслідування визначено за місцем знаходження адміністративної будівлі ГУНП у м. Києві за адресою: вул. Антоновича, 114 у м. Києві.
З урахування викладеного, клопотання слідчим подано до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.
Слідчий суддя відхиляє клопотання захисника ОСОБА_7 про повернення клопотання слідчому з наступних підстав.
Так, у даному кримінальному провадженні визначення прокурора (групи прокурорів) відбулося на підставі постанови керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_18 від 32.12.2025, в якій визначено, що процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у даному провадженні буде здійснюватися прокурорами Київської міської прокуратури, у певному складі, до якого увійшов прокурор відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 , який визначений старшим групи прокурорів.
За вказаних обставин погодження клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо підозрюваної ОСОБА_8 саме прокурором ОСОБА_5 відповідало його повноваженням та положенням п. 10 ч.2 ст. 36 КПК України.
Доводи захисників про недотримання положень наказу Офісу Генерального прокурора «Про затвердження положення про Спеціалізовану прокуратури у сфері оборони (на правах Департаменту) Офісу Генерального прокурора від 30.05.2023 № 144, а також абз. 5 пп.4 п.7 Наказу Офісу Генерального прокурора «Про організацію діяльності прокурорів у кримінальному провадженні» від 30.09.2021 за №309 щодо здійснення процесуального керівництва у даному провадженні прокурорами Спеціалізованої прокуратори у сфері оборони (на правах департаменту) або відповідними прокурорами у сфері оборони з посиланням на те, що інкриміновані ОСОБА_4 діяння були вчинені нею у співучасті із військовослужбовцем ОСОБА_9 , слідчий суддя відхиляє, оскільки, як було встановлено вище, прокурор ОСОБА_5 є повноважним прокурором відповідно до ст. 36-37 КПК України, а інкриміновані ОСОБА_4 діяння, хоча і були вчинені у співучасті із ОСОБА_9 , який є військовослужбовцем, але вони не пов'язані з виконанням ним військових обов'язків та проходженням військової служби. Слідчий судді враховує доводи прокурора, що існування саме таких обставин могло бути підставною для визначення процесуального керівництва у даному провадженні прокурорами Спеціалізованої прокуратори у сфері оборони (на правах департаменту) або відповідними прокурорами у сфері оборони.
Розгляд клопотання згідно з вимогами ч.2 ст.184 КПК України проведений більш ніж через 3 години після отримання підозрюваним копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.
Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Згідно із ч.3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідності до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, вирішуючи питання про обґрунтованості підозри, слідчий суддя виходить з того, підозра є твердженням (припущенням) уповноважених правоохоронних органів про причетність певної особи до кримінального правопорушення, засноване на попередніх результатах розслідування.
Дослідивши матеріали досудового розслідування, які додані слідчим до клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що існують підстави вважати, що група осіб, займалася злочинною діяльністю, спрямованою на одержання від військовозобов'язаних громадян України неправомірної вигоди за працевлаштування їх на підприємство, яке відносилося до критично важливих, для подальшого бронювання, що надавало можливості уникнення такими військовозобов'язаними призову на військову службу.
Крім того, матеріали, що додані до клопотання, зміст клопотання та пояснення прокурора, які надані ним у судовому засіданні, є достатніми, для того, щоб з певною вірогідністю стверджувати (припускати), що ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , обіймаючи посаду директора ТОВ «Банк Технологій «Целебра», тобто будучи службовою особою приватного права, працювлаштували ОСОБА_11 до керованого ОСОБА_4 підприємства, яке відносилося до критично важливих, з подальшим його бронюванням під час мобілізації в умовах правового режиму воєнного стану, за що отримав неправомірну вигоду. Таке працевлаштування носило ознаки фіктивного, оскільки фактично ОСОБА_11 не приступив до виконання обов'язків фахівця зі збирання безпілотних літальних апаратів.
Надані докази є достатніми та можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 368-3 КК України
Також слідчий суддя вважає, що слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_4 може вчинити дії з переховування від органів досудового розслідування та суду, з метою перешкоджання органу досудового розслідування встановленню обставин кримінального правопорушення.
Також на даній стадії є реальним ризик вчинення незаконного впливу на свідків.
Описана у клопотанні слідчого та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення, у сукупності з фактичними даними, які містяться у доданих до клопотаннях матеріалах досудового розслідування, вказують на наявність вагомих доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням, що розслідується у даному проваджені, такі докази є достатніми щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема й запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим та прокурором доведено, що в даному кримінальному провадженні з метою виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам вчинити дії, передбачені п. 1, 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необхідним застосування до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби.
Крім того, на підозрюваного слід також покласти обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На підстав викладеного, керуючись ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 186, 193-194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 21 год до 06 год наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги у межах строку досудового розслідування, тобто до 10.05.2026 року включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до прокурора, слідчого та слідчого судді на їх першу вимогу, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;
- не відлучатися з Київської області без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
-здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.;
-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та іншим підозрюваними ОСОБА_8 та ОСОБА_9 з приводу обставин кримінального провадження № 12025100000001230 від 25.09.2025.
Визначити строк дії обов'язків до 10.05.2026 року включно.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтись у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Виконання ухвали в частині застосування домашнього арешту доручити слідчому відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у місті Києві ОСОБА_3 .
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1