Справа № 727/2738/26
Провадження № 2/727/1472/26
23 квітня 2026 року
Шевченківський районний суд м. Чернівців у складі:
головуючої судді Бойко М.Є.,
за участю секретаря судових засідань Стефанчук-Голоднюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, цивільну справу за позовом АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У лютому 2026 року позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівців із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101758822149449 від 25.09.2025 року у розмірі 6076.62 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 25.09.2025 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір ABH0CT155101758822149449, щодо надання йому кредиту в розмірі 5000.00 грн. строком на 6 місяців (тобто до 24.03.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно.
ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, у зв'язку з чим станом на 24.02.2026 року у нього утворилася заборгованість у розмірі 6076.62 грн., яка складається з: 4589.74 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1265.28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 221.60 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Посилаючись на вищевикладене, АТ «Акцент-Банк» просить суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 березня 2026 року позовну заяву АТ «Акцент-Банк» прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання жодного разу не з'явився з невідомих суду причин. Про судові засідання останній повідомлявся судовими повістками, які були направлені за місцем його реєстрації. Таким чином, відповідач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином. При цьому слід зазначити, що на адресу відповідача було направлено і копію ухвали про відкриття провадження, в якій встановлено строк для подання до суду відзиву на позовну заяву, однак, до теперішнього часу такого відзиву суду також надано не було.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, на підставі ст. 280 ЦПК України та зі згоди позивача суд вважає можливим ухвалити рішення при заочному розгляді справи. Крім того, суд вважає можливим, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, судове засідання проводити без фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
25.09.2025 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку, в якій зазначені персональні дані відповідача (а. с.15 зв.-16).
Того ж дня, 25.09.2025 року ОСОБА_1 уклав з АТ «А-Банк» кредитний договір №ABH0CT155101758822149449 про надання кредиту в розмірі 5000.00 грн. строком на 6 місяців (тобто до 24.03.2026 року) зі сплатою процентів у розмірі 85.00% щорічно. Цю заяву відповідач підписав за допомогою електронного підпису . (а.с.8-9).
Згідно п.п. 6-7 вказаного кредитного договору процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі платежу визначеного пунктом 7 цієї Заяви. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день, за формулою: сума заборгованості * річну відсоткову ставку/360 днів (умовно) на рік. Розмір щомісячного платежу - 1054.28 грн.
Крім того, між сторонами 25.09.2025 року підписано Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому обумовлено всі істотні умови кредитування, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит .
З меморіального ордеру N TR.49135718.58825.65455 від 25.09.2025 року встановлено факт перерахунку позивачем АТ «А-Банк» на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 5 000,00 грн. (а. с. 12)
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором №ABH0CT155101758822149449 від 25.09.2025 року становить 6076.62 грн., яка складається з: 4589.74 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1265.28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами; 221.60 грн. - загальний залишок заборгованості за пенею.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно із частиною 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідач не оспорював факт укладення ним кредитного договору, отримання кредитних коштів, та умов кредитування, не спростував розрахунок заборгованості, наданий АТ «Акцент-Банк».
Відтак, суд дійшов висновку, що сторонами погоджено умови договору, у тому числі в частині нарахування процентів за користування кредитом.
Розрахунок заборгованості відповідача відповідає виписці з його рахунку, що відображає всі операції, які здійснювалися останнім з використанням кредитної картки та ним не спростований.
Крім того. суд вважає безпідставним включення позивачем до суми заборгованості, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 пені у сумі 221, 60 гривень .
Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).
Критерії правомірності примусу суб'єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов'язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов'язковими для такого суб'єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).
У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
Верховний Суд вже викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється:
(1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;
2)в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;
(3)у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Зазначене також узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 лютого 2025 року у справі №758/5318/23 (провадження №61-15103св24).
Вказане свідчить, що судом касаційної інстанції визначено єдиний підхід щодо застосування норм права до правовідносин, які випливають, зокрема й з споживчого кредиту та щодо стягнення неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року.
Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв'язку із невиконанням позичальником грошових зобов'язань за кредитним договором, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача нарахованої заборгованості з пені в розмірі 221,60 грн. задоволенню не підлягають .
З урахуванням вищевикладеного, з ОСОБА_1 на користь АТ «А-БАНК» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №ABH0CT155101758822149449 від 25.09.2025 року у розмірі 5 855, 02 грн., яка складається з: 4589.74 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1265.28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 гривень, з відповідача на його користь підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку 2662,40 х 96,35 % ( відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 2 565, 22 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).
Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 280-282, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов АТ «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь АТ «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № ABH0CT155101758822149449 від 25.09.2025 року у розмірі 5 855, 02 грн., яка складається з: 4589.74 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1265.28 грн. - загальний залишок заборгованості за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 565, 22 грн.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Рішення може бути оскаржене до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення відповідно до вимог, встановлених ст.353-356 ЦПК України.
Ознайомитись з текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М. Є. Бойко