Справа № 953/5083/25
н/п 2/953/697/26
"22" квітня 2026 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Демченко С.В.,
секретар судового засідання - Тюльпа Я.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено проведення підготовчого засідання.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 05 лютого 2026 року за наслідками підготовчого судового засідання справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив проводити судове засідання за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити.
Відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву, в якій просила проводити судове засідання за її відсутності, щодо задоволення позовних вимог не заперечувала.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про причини неявки суду не повідомив.
Представник третьої особи Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Сіренко Н. у судове засідання не з'явилася, на адресу суду надала заяву про розгляд справи без участі представника Відділу.
Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до такого висновку.
Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до п.п. 2-5 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані, зокрема: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.
За змістом ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З аналізу викладеного слідує, що від дотримання чи не дотримання принципу змагальності залежить питання про законність та обґрунтованість вирішення справи по суті.
Предметом спору у даній справі є встановлення факту батьківства ОСОБА_1 стосовно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи.
Особисті права неповнолітньої дитини передбаченні Законом України «Про охорону дитинства», СК України та Конвенцією про права дитини, зокрема щодо як зростання в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, збереження сімейних зв'язків з одного боку так і щодо забезпечення умов життя, необхідних для її здорового і гармонійного розвитку, та виховання з іншого боку.
Тому предмет позову у даній справі має важливе значення для особистих прав самої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що насамперед стосується чутливих правовідносин, взаємозв'язку дитини з особою, яка в дійсності є його батьком, а тому його вирішення судом не може бути поставлено виключно в залежність від ступеня належної реалізації сторонами своїх процесуальних прав і обов'язків щодо доказування та добросовісності використання ними своїх процесуальних прав і обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 року, в усіх випадках щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд враховує, що предмет спору у даній справі впливає на особисті права неповнолітньої дитини, передбаченні Законом України «Про охорону дитинства», СК України та Конвенцією про права дитини.
Згідно з ч.2 ст.171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.
Відповідно до копії паспорту ОСОБА_4 , яка міститься в матеріалах справи, на даний час йому є повних 15 років, отже у цій справі він має право на те, щоб бути вислуханим судом з питань, що стосуються його особисто, а також питань сім'ї, щоб при постановленні рішення врахувати його найкращі інтереси.
Відповідно до положень ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За змістом положень ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадках, передбачених цим Кодексом.
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Суд враховує, що сторони у справі до теперішнього часу не реалізували свої процесуальні права на доказування, зокрема суду не надано висновку судової молекулярно-генетичної експертизи та не було подано клопотання про призначення зазначеної експертизи.
На переконання суду, для з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи потрібні спеціальні знання у галузі генетики, при цьому висновок експерта із питань, які мають бути вирішені експертом у матеріалах справи, відсутній.
Суд враховує, що позивач на підтвердження позовних вимог щодо батьківства долучив до позовної заяви документи- акт, викладений іноземною мовою (російською), без відповідного перекладу українською мовою.
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Згідно з ч. 3, 4 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.
Отже, Законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою.
У свою чергу, із наданих ВССУ роз'яснень, які викладені у листі «Про практику розгляду судами цивільних справ з іноземним елементом» від 16.05.2013 слідує, що суд приймає документи, складені мовами іноземних держав, за умови супроводження їх нотаріально засвідченим перекладом українською мовою.
Тобто, у разі, коли письмові докази подаються до суду іноземною мовою, додається їх засвідчений у встановленому порядку переклад українською мовою. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально посвідчена в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Суд бере до уваги, що ні позивач, ні відповідач ОСОБА_3 , яка є матір'ю дитини, жодного разу у судові засідання особисто не з'являлись, у матеріалах справи містяться заяви позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 , направлені поштою, про розгляд справи без їх відсутності та задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості роз'яснити позивачу його процесуальні права, зокрема право на заявлення клопотань про призначення експертизи, а також з'ясувати безпосередньо у учасників справи обставини справи. Крім того, дитина - ОСОБА_5 , інтересів якого безпосередньо стосується цей позов, позивачем до участі у справі не залучений.
Враховуючи те, що позивач у судове засідання не з'являється, суд позбавлений можливості встановити правову природу поданого позивачем документу, викладеного іноземною мовою, який долучено до позовної заяви (матеріалів справи).
Положеннями ч. 1 ст. 128 ЦПК України встановлено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
З метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та на підставі ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а також з огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, суд вважає за необхідне визнати обов'язковою явку позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 в судове засідання для дачі пояснень щодо предмету позову та обставин справи.
Суд зауважує, що 04 жовтня 2021 року набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Положення передбачає функціонування перших трьох підсистем ЄСІТС - «Електронний суд», «Електронний кабінет» та системи відеоконференцзв'язку.
З моменту початку роботи вказаних модулів ЄСІТС забезпечується обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За таких обставин, суд вважає роз'яснює позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_3 про те, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі ВКЗ.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 44, 128, 223, 258-261 ЦПК України, суд
Визнати обов'язковою явку позивача ОСОБА_1 та відповідачки ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 21 травня 2026 року на 10 годину 00 хвилин.
Відкласти судове засідання з розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та внесення змін до актового запису на 21 травня 2026 року на 10 годину 00 хвилин.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 та відповідачці ОСОБА_3 про те, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у підсистемі ВКЗ.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2018 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя С. В. Демченко