23 квітня 2026 року справа № 580/1673/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кульчицького С.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що з моменту призначення на посаду і по червень 2025 року включно, Позивачу здійснювалась виплата додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави. Разом з тим, незважаючи на виконання бойових (спеціальних) завдань у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2025 року, Позивачу не виплачено додаткову винагороду відповідно до вимог законодавства України у встановлені терміни. Позивач звернувся до Відповідача із заявою (вх. 1494/р від 12.02.2026), про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень за виконання ним у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2025 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави та надання документів. Листом від 17.02.2026 2367/860 військова частина НОМЕР_1 зазначила, що виконання позивачем вищевказаних бойових (спеціальних) завдань підтверджується Бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 1308, Бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 вiд 12.02.2024 1дск, записами у Журналі бойових дій (у відділені технічної підтримки інформаційних систем) за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року, рапортом начальника відділення технічної підтримки інформаційних систем (про участь та виплату додаткової винагороди), що повністю відповідає вимогам п. 4 розділу XXXIV Порядку 260, проте в наданні витягу з Журналу бойових дій (у відділені технічної підтримки інформаційних систем), рапорту начальника відділення технічної підтримки інформаційних систем (про участь та виплату додаткової винагороди) відмовлено у зв'язку з наявністю в них інформації з обмеженим доступом. Крім того, Міністром оборони України прийнято рішення до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану», а в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року 260, та в Переліку бойових (спеціальних) завдань за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану, у складі діючих угруповань військ (сил) оборони держави у розрахунку 30 000 гривень на місяць, затвердженому Міністром оборони України від 25.04.2024 1475/дск, термін «інтенсивна підготовка» вважати складовою частиною терміну «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів). Враховуючи викладене, Відповідач, відповідно до вищевказаної телеграми начальника штабу - заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 116/14/66296, припинив виплачувати у військовій частині НОМЕР_1 додаткову винагороду військовослужбовцям за виконання бойових (спеціальних) завдань у зв'язку зі здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, зазначивши у листі, що цим додатково підтверджується відсутність підстав для виплат Позивачу додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у зв'язку із здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави» починаючи з 1 липня 2025 року. Крім того, Відповідач повідомив, що: рішення щодо виплати додаткової винагороди Позивачу військовою частиною НОМЕР_1 за липень-грудень 2025 року не приймалось; зміни до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 1308, яким військову частину НОМЕР_1 включено до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, та інформація щодо його скасування станом на дату надання відповіді на даний запит до військової частини НОМЕР_1 , не надходили; рішення щодо внесення змін до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 вiд 12.02.2024 1дск та про його скасування станом на дату надання відповіді на даний запит командуванням військової частини НОМЕР_1 не приймалось; виплата додаткової винагороди припинена з 01.07.2025 року на підставі рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 34483/з/1 у вигляді резолюції із наступним дорученням: «Прошу організувати виконання у встановленому порядку». Зазначене рішення застосовувати з 01.07.2025 року. Позивач у липні-грудні 2025 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення бойових (спеціальних) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави у наступні періоди: з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року, що підтверджується журналом ведення бойових дій та рапортами начальника служби логістики за 01-17.07.2025, начальника відділення технічної підтримки інформаційних систем військової частини НОМЕР_1 . Отже, Позивач продовжував виконувати бойові (спеціальні) завдання у липні грудні 2025 року на підставі чинних до сьогоднішнього дня бойових розпоряджень, що не заперечується Відповідачем у відповідях на заяву та адвокатський запит, проте виплата додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_1 не здійснюється.
Ухвалою від 25.02.2026 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач у встановлений судом строк 04.03.2026 (вх11198/26) подав до суду відзив в якому просив у задоволенні позову відмовити, в зв'язку з тим, що тимчасово виконуючим обов'язки начальника штабу заступником командувача Сухопутних військ Збройних Сил України, у відповідності до статті 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року 548-XIV, в порядку підпорядкованості, як старшим за званням та за службовим становищем, було віддано наказ командиру військової частини НОМЕР_1 вважати з 01.07.2025 термін «інтенсивна підготовка» в Порядку 260 складовою частиною терміну «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))». Таким чином, враховуючи, що Порядком 260 не передбачено виплат на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань), з колективної підготовки у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів)), військовою частиною НОМЕР_1 з 01.07.2025 було зупинено здійснення нарахувань та виплат додаткової винагороди за виконання військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 вищевказаних завдань. Оскільки, завдання з колективної підготовки у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів)) не визначались військовій частині НОМЕР_1 , підстави для виплати Позивачу додаткової винагороди із розрахунку 30 000 грн з 01.07.2025 відсутні. В подальшому до військової частини НОМЕР_1 надійшло рішення Міністра оборони України, яким, у відповідності до пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. 671, здійснюється адміністративне керівництво Збройними Силами України та надаються обов'язкові для виконання військовослужбовцями Збройних Сил України доручення, від 14.07.2025 34483/з/1, яким встановлено, що до внесення змін до Постанови 168 термін «інтенсивна підготовка» в Порядку 260 вважати складовою частиною терміну «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))». Зазначене рішення Міністра оборони застосовується з 01.07.2025. Водночас, командир військової частини НОМЕР_1 , у відповідності до статті 35 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, якою передбачено право підлеглого уточнити наказ, звертався телеграмами від 15.08.2025 2367/3529, від 29.09.2025 2367/4250, від 05.12.2025 2367/5469 до ІНФОРМАЦІЯ_1 за відповідними роз'ясненнями щодо здійснення інтенсивної підготовки, за уточненням наявності підстав у командира військової частини для видання наказу про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 за липень, серпень 2025 року та відповідно для звернення із запитом на отримання відповідного фінансування. Станом на дату подання даного відзиву, відповіді на вищевказані телеграми не надходили.
Представник позивача 05.03.2026 (вх11519/26) подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що Позивач не погоджується з позицією Відповідача, проте що рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 34483/з/1 є правовою підставою для припинення виплати додаткової винагороди Позивачу, оскільки як зазначив Верховний Суд, право на отримання Позивачем додаткової винагороди передбачено актом вищої юридичної сили (Постанова КМУ 168) порівняно з «рішенням» Міністра оборони України, уповноваженого Постановою виключно на створення умов і порядку виплати додаткової винагороди. Відповідач приймаючи рішення про припинення виплати додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань Позивачу діяв виключно самостійно та в своїх інтересах, застосовуючи принцип дискреції (хоча мав правомірну можливість здійснити виплату додаткової винагороди), оскільки телеграма, якою доведено рішення Міністра оборони України, не містить прямої заборони щодо виплат додаткової винагороди, а містить вказівку врахувати дане в липні 2025 року. Отже, включення рішенням Міністра оборони України від 14.07.2025 34483/з/1 терміну «інтенсивна підготовка» до терміну «колективна підготовка» до внесення змін до Постанови КМУ 168 та Порядку 260 є по суті не зміною умов нарахування та виплати додаткової винагороди (повноваження МОУ), а спробую змінити підстави (повноваження КМУ), встановлених Постановою 168 для набуття військовослужбовцем права на додаткову винагороду, що фактично є звуженням обсягу таких підстав актом нижчої юридичної сили порівняно з актом, яким такі підстави встановлено (Постанова 168).
05.03.2026 (вх11527/26) представник позивача подав клопотання про долучення доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення 1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.
Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).
Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проходить військову службу в Збройних Силах України.
Наказом Головнокомандувача ЗС України від 09.12.2023 призначений на посаду начальника служби логістики військової частини НОМЕР_1 .
Наказом Командувача СВ ЗСУ від 07.07.2025 1012 Позивача, призначено на посаду старшого інженера відділення технічної підтримки інформаційних систем військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 1308, військовою частиною НОМЕР_1 здійснюється організація та забезпечення інтенсивної підготовки військових фахівців для ведення воєнних (бойових) дій в сфері радіоелектронної підтримки Сухопутних військ Збройних Сил України.
Відповідно до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 вiд 12.02.2024 1дск, військовослужбовці військової частини НОМЕР_1 залучаються до виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави.
З моменту призначення на посаду і по червень 2025 року включно, Позивачу здійснювалась виплата додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави.
Як встановлено з матеріалів справи у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2025 року, Позивачу не виплачено додаткову винагороду відповідно до вимог законодавства України у встановлені терміни.
Позивач звернувся до Відповідача із заявою (вх. 1494/р від 12.02.2026), про виплату йому додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень за виконання ним у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді, грудні 2025 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави та надання документів.
Свою заяву Позивач обґрунтовував виконанням ним бойових (спеціальних) завдань у період з 01 липня 2025 року по 31 грудня 2025 року згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, наявністю записів у Журналі бойових дій (у відділенні технічної підтримки інформаційних систем, рапорту начальника відділення технічної підтримки інформаційних систем (про участь та виплату додаткової винагороди за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2025 року).
Листом від 17.02.2026 2367/860 військова частина НОМЕР_1 зазначила, що виконання позивачем вищевказаних бойових (спеціальних) завдань підтверджується Бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 1308, Бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 вiд 12.02.2024 1дск, записами у Журналі бойових дій (у відділені технічної підтримки інформаційних систем) за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року, рапортом начальника відділення технічної підтримки інформаційних систем (про участь та виплату додаткової винагороди), що повністю відповідає вимогам п. 4 розділу XXXIV Порядку 260, проте в наданні витягу з Журналу бойових дій (у відділені технічної підтримки інформаційних систем), рапорту начальника відділення технічної підтримки інформаційних систем (про участь та виплату додаткової винагороди) відмовлено у зв'язку з наявністю в них інформації з обмеженим доступом.
Разом з тим, Відповідач відмовив Позивачу у виплаті вищевказаної додаткової винагороди, обґрунтовуючи це наступним.
Бойовим розпорядженням Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 1308, військову частину НОМЕР_1 включено до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України.
На виконання вимог бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 1308, військовою частиною НОМЕР_1 здійснюється організація та забезпечення інтенсивної підготовки військових фахівців для ведення воєнних (бойових) дій в сфері радіоелектронної підтримки Сухопутних військ Збройних Сил України.
Бойовим розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 вiд 12.02.2024 1дск всі структурні підрозділи військової частини НОМЕР_1 залучені до бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки військових фахівців для ведення воєнних (бойових) дій в сфері електронної підтримки РЕБ та дотичних сферах.
Водночас, телеграмою начальника штабу - заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 116/14/66296 доведено до відома військових частин, у тому числі до військової частини НОМЕР_1 та вказано врахувати під час виплати додаткової винагороди за липень 2025 року, що:
- Головнокомандувачем Збройних Сил України порушено клопотання перед Міністром оборони України від 28.06.2025 300/1/с/5520 щодо упорядкування підстав для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань з інтенсивної підготовки (єдиного тлумачення командирами військових частин поняття «інтенсивна підготовка») та запобігання випадків безпідставної виплати додаткової винагороди.
- Доповідною запискою, зареєстрованою у Міністерстві оборони України 10.07.2025 за 34483/з/1, заступник Міністра оборони України генерал-лейтенант ОСОБА_3 за результатами опрацювання пропозиції Головнокомандувача Збройних Сил України щодо застосування терміну «інтенсивна підготовка» запропонував Міністру оборони України наступне:
1. Підтримати пропозиції Головнокомандувача Збройних Сил України та до внесення змін до постанови 168 термін «інтенсивна підготовка» в Порядку 260 та Переліку завдань вважати складовою частиною терміну «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів))».
2. Головнокомандувачу Збройних Сил України організувати внесення відповідних змін до Концепції підготовки Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України від 22.02.2016 95.
3. Зазначене рішення застосовувати з 01.07.2025.».
За результатами розгляду вищевказаної доповідної записки Міністром оборони України було накладено резолюцію із наступним дорученням: «Прошу організувати виконання у встановленому порядку».
Тобто, Міністром оборони України прийнято рішення до внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їхнім сім'ям під час дії воєнного стану», а в Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року 260, та в Переліку бойових (спеціальних) завдань за виконання яких здійснюється виплата військовослужбовцям додаткової винагороди на період дії воєнного стану, у складі діючих угруповань військ (сил) оборони держави у розрахунку 30 000 гривень на місяць, затвердженому Міністром оборони України від 25.04.2024 1475/дск, термін «інтенсивна підготовка» вважати складовою частиною терміну «колективна підготовка у складі військових частин (підрозділів) у ході відновлення боєздатності (формування військових частин (підрозділів).
Враховуючи викладене, Відповідач, відповідно до вищевказаної телеграми начальника штабу - заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15.07.2025 116/14/66296, припинив виплачувати у військовій частині НОМЕР_1 додаткову винагороду військовослужбовцям за виконання бойових (спеціальних) завдань у зв'язку зі здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, зазначивши у листі, що цим додатково підтверджується відсутність підстав для виплат Позивачу додаткової винагороди за виконання бойових (спеціальних) завдань у зв'язку із здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави» починаючи з 1 липня 2025 року.
Крім того, Відповідач повідомив, що:
- рішення щодо виплати додаткової винагороди Позивачу військовою частиною НОМЕР_1 за липень-грудень 2025 року не приймалось;
- зміни до бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 07.02.2024 1308, яким військову частину НОМЕР_1 включено до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України, та інформація щодо його скасування станом на дату надання відповіді на даний запит до військової частини НОМЕР_1 , не надходили;
- рішення щодо внесення змін до бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 вiд 12.02.2024 1дск та про його скасування станом на дату надання відповіді на даний запит командуванням військової частини НОМЕР_1 не приймалось;
- виплата додаткової винагороди припинена з 01.07.2025 року на підставі рішення Міністра оборони України від 14.07.2025 34483/з/1 у вигляді резолюції із наступним дорученням: «Прошу організувати виконання у встановленому порядку».
Зазначене рішення застосовувати з 01.07.2025 року;
- Позивач у липні-грудні 2025 року виконував бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення бойових (спеціальних) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави у наступні періоди: з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року, що підтверджується журналом ведення бойових дій та рапортами начальника служби логістики за 01-17.07.2025, начальника відділення технічної підтримки інформаційних систем військової частини НОМЕР_1 .
Відповідач також надав документи щодо проходження Позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 .
В додаток до відповіді військова частина НОМЕР_1 додала довідку про доходи Позивача від 17.02.2026 502/ФЕС, за період з 01.01.2025 по 31.12.2025, згідно якої помісячно додаткова винагорода Позивачу виплачувалась включно по червень 2025 року, а у липні-грудні 2025 року виплачувалось виключно щомісячне грошове забезпечення без додаткової винагороди, хоча Позивач не припиняв виконувати бойові (спеціальні) завдання в цей період.
Отже, Позивач продовжував виконувати бойові (спеціальні) завдання у липнігрудні 2025 року на підставі чинних до сьогоднішнього дня бойових розпоряджень, що не заперечується Відповідачем у відповідях на заяву та адвокатський запит, проте виплата додаткової винагороди військовою частиною НОМЕР_1 не здійснюється.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000 гривень у період з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 частинами 1-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року 2011-XII (далі по тексту - Закон України 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно із статтею 9 частиною 4 абзацами 1, 2 Закону України 2011-ХІІ грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року 64/2022 року у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану в Україні постановлено ввести воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, надалі іншими Указами цей строк продовжений та триває станом на момент розгляду цього позову.
Статтею 9-2 Закону України 2011-XII визначено, що під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 168 (далі по тексту - Постанова 168) установлено, що на період дії воєнного стану для військовослужбовців передбачена виплата додаткової винагороди.
Відповідно до положень пункту 1-1 абзацу 3 Постанови 168, установлено, що військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Пунктом 2-1 Постанови 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають: порядок, умови і розміри виплати додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1 цієї постанови; особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначеним у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту; порядок і умови виплати одноразової грошової допомоги та одноразової винагороди.
Механізм же та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 260 (далі по тексту - Порядок 260).
Пунктом 2 розділу І Порядку 260 встановлено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у Порядку 260 врегульовані розділом XXXIV.
Відповідно до положень пункту 2 розділу ХХХІV Порядку 260, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах, зокрема:
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку 260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів: бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Отже, для нарахування та виплати додаткової винагороди позивач мав надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази щодо здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією.
Судом встановлено та не заперечується відповідачем, що позивач до 01 липня 2025 мав право на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань у зв'язку із здійсненням інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини, включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, що передбачено пунктом 2 розділу XXXIV Порядку 260.
Окрім того, відповідно до змісту довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат від 17 лютого 2026 року 502/ФЕС, виданій ОСОБА_1 , вбачається, що позивачеві здійснювалась виплата додаткової винагороди, у тому числі 30000 грн, за періоди з січня по червень 2025 року включно. Вказана обставина також сторонами визнається.
Зупинення відповідачем виплати додаткової винагороди відбулося через неоднозначне розуміння терміну «інтенсивна підготовка».
Проаналізувавши вищенаведені положення законодавства, встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що на момент виникнення спірних правовідносин, позивач мав право на виплату додаткової винагороди, про яку він просить за змістом позову, оскільки позбавлення такого права через неоднакове розуміння текстуального змісту Постанови 168, яка між тим має широкий зміст, за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди. Як слушно зауважив представник позивача за змістом позовної заяви, правовідносини, що виникають в процесі реалізації встановленої державою гарантії для військовослужбовців та деяких інших осіб на отримання належного їм розміру грошового забезпечення, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Відповідно до вимог пункту 8 розділу I Порядку 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Відповідно до пункту 10 розділу XXXIV Порядку 260, накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Наказ про виплату додаткової винагороди є рішенням командира військової частини, який до підлеглого особового складу не доводиться та є проміжною організаційною та управлінською стадією, що передує виплаті додаткової винагороди, на підставі якого військовою частиною замовляються кошти для виплати особовому складу, що надходять на рахунки військової частини та виплачуються особовому складу за місяць, в якому виконувалися бойові (спеціальні) завдання.
Проте, всупереч нормам законодавства відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо не виплати позивачу додаткової винагороди у період з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з інтенсивної підготовки, право на яку передбачено Постановою 168 та Порядком 260.
Відмова відповідачем у виплаті позивачу додаткової винагороди з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року обґрунтована, зокрема надходженням телеграми начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 липня 2025 року 116/14/66296, в якій зазначено, що виплата додаткової винагороди припинена на підставі доповідної записки заступника Міністра оборони України від 10 липня 2025 року 34483/з/1 у вигляді резолюції із наступним дорученням: «Прошу організувати виконання у встановленому порядку», зазначене рішення застосовувати з 01.07.2025» на думку суду є протиправно.
При цьому відповідачем не заперечується, що військовослужбовець ОСОБА_1 у вказаних періодах виконував бойові завдання згідно з бойовими розпорядженнями.
Так, надаючи оцінку рішенню Міністра оборони України від 10 липня 2025 34483/з/1, як підставу для припинення відповідачем виплати додаткової винагороди, варто зазначити, що відповідно до вимог пункту 17 розділу І Порядку 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Виплата додаткової винагороди позивачу припинена на підставі рішення Міністра оборони України, прийнятого за результатами розгляду доповідної записки заступника Міністра оборони України від 10 липня 2025 року 34483/з/1, доведеного телеграмою начальника штабу заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 15 липня 2025 року 116/14/66296 та в якій зазначено про застосування з 01 липня 2025 року.
Разом з тим, зазначеним рішенням Міністра оборони України не вносились зміни до Порядку 260 в частині зміни підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 30000 грн військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань) з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави.
Зважаючи на викладене, підстави для невиплати відповідачем додаткової винагороди позивачу за виконання ним за період з з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, відсутні.
Суд звертає увагу, що правовідносини, які виникають в процесі реалізації встановленої державою гарантії для військовослужбовців та деяких інших осіб на отримання належного їм розміру грошового забезпечення, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.Позовні вимоги щодо визнання дій відповідача протиправними відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджено дослідженими судом належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, в зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Разом з тим, представник позивача 05.03.2026 подала до суду клопотання про долучення доказів, в якому, окрім іншого просила приєднати до матеріалів справи докази надання правової допомоги для відшкодування Позивачеві витрат на правову допомогу, а саме: договір про надання правової допомоги від 10.01.2026; узгоджена вартість адвокатських послуг; розрахунок витрат на правову допомогу; акт надання послуг; квитанція до прибуткового касового ордеру.
При цьому, на підтвердження понесених стороною позивача витрат на правничу допомогу доказів не надала, що також підтверджується переліком вказаних додатків до клопотання, тому підстави для розподілу судових витрат в частині стягнення витрат за надання правової допомоги відсутні.
Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судового збору відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 122, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошового забезпечення у вигляді додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2025 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими розпорядженнями з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військової частини НОМЕР_1 , включеної до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави, за період: з 01.07.2025 по 17.07.2025 року, з 18.07.2025 по 18.07.2025 року, з 21.07.2025 по 31.07.2025 року, з 01.08.2025 по 08.08.2025, з 26.08.2025 по 31.08.2025 року, з 01.09.2025 по 30.09.2025 року, з 01.10.2025 по 31.10.2025 року, з 01.11.2025 по 30.11.2025 року, з 03.12.2025 по 27.12.2025 року.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ