Справа № 560/3820/26
іменем України
24 квітня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ВП№78068235 від 05.03.2026 про закінчення виконавчого провадження, зобов'язати відновити виконавче провадження та вжити заходи для повного і фактичного виконання. Вказує на протиправність прийняття відповідачем спірної постанови.
Розгляд справи призначений в межах строків, визначених КАС України.
Судом витребувані матеріали виконавчого провадження.
У відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
У відповіді на відзив позивач не погоджується з доводами відповідача.
В судове засідання представники сторін не з'явились, про розгляд справи повідомлені, з огляду на що суд здійснює розгляд у письмовому провадженні на підставі наявних доказів.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Умови і порядок виконання рішень судів, інших органів (посадових осіб) та інших виконавчих документів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).
За положеннями ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону №1404-VIII передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний, зокрема: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.
За змістом частини 1 статті 13 Закону України №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 39 Закону України №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Як встановлено зі змісту наявних у справі доказів, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП№78068235 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Хмельницьким окружним адміністративним судом 15.10.2024 у справі №560/6253/24, про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за період з 09.03.2023 по 31.08.2023 із розрахунку до 100000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням проведених виплат за цей період.
14.05.2025 державним виконавцем відкрите зазначене виконавче провадження ВП№78068235, зобов'язано боржника (військову частину НОМЕР_1 ) виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
18.09.2025 державним виконавцем вчинено вимогу №10002, у якій останній зобов'язував боржника протягом 5 днів повідомити про стан виконання рішення суду.
У відповідь на вимогу отримане повідомлення військової частини №1499/2/1138, у якому зазначається, що надаються докази виконання рішення суду. До повідомлення долучений реєстр виконання рішень суддів на 31.01.2026, платіжна інструкція №179 від 29.01.2026, розрахунок додаткової винагороди на суму 275182,80 грн. (а.с.6)
05.03.2026 державним виконавцем на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вважаючи постанову протиправною, позивач (стягувач) звернувся до суду.
Судом встановлено, що згідно з розрахунком додаткової винагороди, складеним на виконання рішення суду (а.с. 6), позивачу нараховані 275182,80 грн. додаткової винагороди. У відповідних графах розрахунку вказано, що ПДФО становить 18%, ЄСВ - 22%, проте зазначені нульові показники таких відрахувань.
Водночас, з даних реєстру виконання рішень судів станом на 31.01.2026 вбачається, що з вказаної суми додаткової винагороди (275182,80 грн.) було утримано податок з доходів фізичних осіб 49532,90 грн. та військовий збір у розмірі 13759,14 грн., загальна сума утримань становить 63292,04 грн.
У справі наявна виписка банківської установи (а.с. 5), з якої вбачається виплата 31.01.2026 позивачу 211890,76 грн. на виконання рішення суду у справі №560/6253/24. Будь - яких доказів проведення інших виплат, пов'язаних з виконанням рішення суду у цій же справі, суду не надано і у матеріалах виконавчого провадження не встановлено.
Суд виходить з того, що Закон України «Про виконавче провадження» (ст. 18) зобов'язує виконавця перевіряти виконання рішення в повному обсязі. Якщо у розрахунку наданому боржником, вказано, що сума нарахування становить 275182,80 грн., а податки становлять 0,00 грн., виконавець повинен був побачити явну суперечність, оскільки стягувачу було перераховано лише 211890,76 грн.
Державний виконавець не є у цьому випадку податковим агентом, однак він відповідальний за те, щоб сума, що була вказана «до виплати» у фінансових документах стягувача, збігалася з сумою, що реально надійшла на рахунок стягувача.
Враховуючи те, що постанова Кабінету Міністрів України №44 передбачає виплату грошового забезпечення військовослужбовцям з одночасною компенсацією сум ПДФО, виконавець повинен був перевірити те, чи проведено на користь стягувача таку компенсацію боржником. Так як утриманий податок одразу компенсується державою, невиплата цієї компенсації призводить до звуження змісту судового рішення.
Інакше кажучи, якщо сам боржник визначив розмір нарахування в сумі 275182,80 грн., то фактичне отримання стягувачем лише 211890,76 грн. не є повним виконанням, доки не доведено законність утримання частини коштів (ПДФО та ВЗ) та не виплачено компенсацію ПДФО.
Відтак, виконавець закінчив виконавче провадження на підставі формального звіту боржника, не перевіривши причини невідповідності фактично виплаченої суми тій сумі коштів, яку боржник (військова частина) самостійно визначив у розрахунку. Виконавець не витребував і не перевірив докази виплати стягувачу компенсації утриманого податку. За час розгляду справи суду також не надані докази того, що на користь позивача була проведена компенсація раніше утриманої суми податку.
За таких обставин висновок державного виконавця про фактичне виконання рішення у повному обсязі та постанова про закінчення виконавчого провадження є передчасними.
З урахуванням цього відповідач не довів, що вжив усі необхідні заходи з метою належного виконання рішення і що рішення було виконане належним чином у повному обсязі, відтак позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 242-246, 250, 255, 268-272, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов - задоволити.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 05.03.2026 про закінчення виконавчого провадження ВП№78068235.
Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відновити виконавче провадження ВП№78068235 та вжити передбачені законом заходи для повного належного виконання рішення суду/виконавчого документа.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 24 квітня 2026 року
Позивач:ОСОБА_1 (Гута,Ковельський район, Волинська область,44145 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Хмельницькій області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Тернопільська, 13/2,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29018 , код ЄДРПОУ - 43316784)
Головуючий суддя І.С. Козачок