Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питань продовження процесуального строку
24 квітня 2026 року Справа № 520/9088/26
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015 - 2024 роки.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2015 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2015 - 2024 роки.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за 2015 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 28 років.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 28 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
7. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування
індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 140 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2024 роки.
8. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 140 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
9. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 74 календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 - 2024 роки.
10. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 74 календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 169 КАС України зазначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку ст.171 КАС України, суддя дійшов висновку про те, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Ухвалою судді Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 року позовну заяву по справі залишено без руху. Встановлено позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом трьох календарних днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків встановлених в ухвалі суду від 20.04.2026 позивачу необхідно було надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: докази звернення позивача до відповідача з метою здійснення вказаних виплат, або доказів відмови здійснити їх.
На виконання ухвали суду від 20.04.2026 позивачем подано заяву, в обґрунтуванні якої вказав, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеній у частині 8 постанови №9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд не має права відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги тільки тому, що її вимоги можуть бути розглянуті у передбаченому законом досудовому порядку. Це свідчить про те, що дотримання досудового порядку врегулювання спору не є обов'язковим для особи, яка потребує судового захисту, навіть якщо закон вимагає такого порядку. Конституційний Суд України у своєму рішенні від 09.07.2002 року зазначив, що: “Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.» Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. При цьому у спорах щодо виплати грошового забезпечення за період військової служби не передбачено обов'язкового досудового врегулювання спору. Більш того, законом передбачені строки звернення до суду у спорах щодо виплати грошового забезпечення. Відтак проведення досудового врегулювання спору може призвести до порушення позивачем строків звернення до суду наслідком чого буде повернення судом позовної заяви через пропуск строків звернення до суду.
Згідно з пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач, зокрема що суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015 - 2024 роки.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову допомогу на оздоровлення за 2015 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
3. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань за 2015 - 2024 роки.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально- побутових питань за 2015 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
5. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні за 28 років.
6. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу при звільненні за 28 років з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
7. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування
індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 140 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2024 роки.
8. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 140 календарних днів додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2015 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
9. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо неврахування індексації грошового забезпечення до складу грошового забезпечення при обрахунку ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані 74 календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 - 2024 роки.
10. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 провести перерахунок та виплатити на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані 74 календарні дні основної щорічної відпустки за 2022 - 2024 роки з урахуванням індексації грошового забезпечення виплаченої на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.05.2025 року у справі №520/28823/24 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
Постанова КАС ВС від 15.05.2019 №160/7450/18 (К/9901/1112/19) вказує на те, що КАС України покладає обов'язок на позивача подати разом з позовною заявою докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Водночас, якщо такі докази є додатком до позовної заяви, то позивач також зобов'язаний надати таку кількість їх копій, яка дорівнює кількості учасників справи. Ця норма має на меті створення умов для забезпечення рівних можливостей учасникам справи для підготовки до справи.
Таким чином, подання позивачем доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що водночас, є обов'язковим елементом позовної заяви відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Також, аналогічна позиція підтверджується постановою КАС ВС від 14.11.2024 № 120/3222/24, колегія суддів звертає увагу, що за правилами, установленими частиною четвертою статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У разі ж якщо докази не могли бути подані разом із позовною заявою про це, відповідно до приписів пункту 8 частини п'ятої статті 160 КАС України, має бути зазначено у позовній заяві.
Зазначена норма спрямована на те, щоб дисциплінувати позивача і не допускати тривалі долучення доказів під час розгляду справи разом з додатковими поясненнями. Також ця вимога створена з метою забезпечення процесуальної економії та уникнення затягування розгляду справи.
З огляду на наведене, доводи касаційної скарги про те, що суд першої інстанції фактично надав оцінку доказам до початку відкриття провадження є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України на позивача покладено обов'язок додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. При цьому, відкриття провадження у справі обумовлено виконанням такого обов'язку.
Суд зауважує, що безперечно завданням стадії прийняття позову до розгляду та відкриття провадження у справі не є збирання усіх доказів, які б були достатніми для ухвалення рішення.
Однак нормами пунктів 4-5 частини 5 статті 160 КАС України покладено на сторону позивача обов'язок навести мінімально допустиме обґрунтування та подати відповідні докази, що дасть суду можливість встановити, зокрема, коли та за яких обставин між сторонами виникли правовідносини які набули характер спірних, темпоральні межі таких правовідносин, характер, зміст і суть спірних правовідносин.
Варто зауважити, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед, повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права з метою, з якою такі права надані. Реалізація цих прав нерозривно пов'язана із виконанням обов'язків щодо сприяння встановленню обставин у справі.
Способом виконання обов'язку ініціатора процесу та суб'єкта процесуальних правовідносин доказування є, в першу чергу, належний виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із посиланням на докази, що підтверджують вказані обставини.
Всупереч наведеному, матеріали позову не містять належних доказів звернення позивача до відповідача з метою здійснення вказаних виплат, як не містять і доказів відмови здійснити їх з метою досудового врегулювання спору.
Відтак, позивачем не надано до суду доказів, на яких ґрунтуються заявлені позовні вимоги, що суперечить п.5 ч. 5 ст. 160 КАС України
Отже недоліки, які були встановлені ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 позивачем не усунуті.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 та ч. 2 ст. 169 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до приписів ст. 119 КАС України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню адміністративного судочинства.
Отже, зважаючи на вищенаведене, з метою уникнення створення позивачу перешкод у доступі до правосуддя, суддя вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви на три дні з моменту отримання копії даної ухвали.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно:
- надати до суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: докази звернення позивача до відповідача з метою здійснення вказаних виплат, або доказів відмови здійснити їх.
Згідно з ч. 2 ст. 293 КАС України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу додатково термін - 3 (три) календарні дні з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Роз'яснити, що згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України наслідком невиконання вимог цієї ухвали є прийняття судом рішення про повернення позову.
Копію даної ухвали направити особі, що звернулась із адміністративним позовом.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Супрун Ю.О.